Шляхи підвищення використання виробничого потенціалу підприємства

 

 

 

 

10

 

 

 

 

11

Зміст

 

Вступ	3
1. Виробничий потенціал підприємства: сутність, склад та показники оцінки	5
2. Характеристика господарської діяльності ВАТ «Полтавакондитер»	21
3. Аналіз виробничого потенціалу ВАТ «Полтавакондитер»	29
4. Шляхи підвищення використання виробничого потенціалу підприємства	40
Висновки та пропозиції	44
Перелік використаних джерел	46
Додатки	48

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Усе розмаїття економічних процесів, які відбуваються в суспільстві, реалізуються через взаємовідношення суб’єктів господарської діяльності.

Для забезпечення розвитку підприємств, їх тривалого результативного функціонування, необхідно здійснювати політику, спрямовану на формування у них якісного потенціалу та його ефективного використання. Раціональне формування і використання потенціалу суб’єктів господарювання сприяє підвищенню ефективності діяльності підприємств у цілому, зміцненню їх конкурентних переваг, тому ці питання є важливими для них.

Конкурентоспроможність підприємства є однією з найважливіших категорій ринкової економіки і характеризує можливість і ефективність адаптації підприємства до умов ринкового середовища. Сучасна адаптація підприємств до конкурентних умов нестабільного і мінливого внутрішнього середовища повинна проводитися в процесі ґрунтовного і безперервного аналізу діяльності конкурентів, власного стратегічного потенціалу і оцінки ефективності його використання, а також визначення становища підприємства на ринку товарів і послуг відносно конкурентів, тобто оцінки потенціалу підприємства. З огляду на це, зазначена проблема є актуальною для дослідження.

Проблеми формування та ефективності використання потенціалу досліджували у своїх роботах такі вчені, як: Абалкін Л.І., Архипов В.М., Іванов М.І., Лукінов І.І., Черніков Д.А. та інші. Різні аспекти сутності та ефективності використання окремих елементів та складових потенціалу підприємства й економіки країни в цілому досліджувалися Авдеєнком В.М., Бандурою С.І., Бібеном М.І., Бєловою С.А., Долішнім М.І., Злупком С.М., Лапіним Є.В., Мікловдою В.П., Олексюком О.І., Пітюличем М.І., Лендєлом М.А., Пасхавером Б.Й., Cаблуком П.Т. та багатьма іншими українськими та російськими вченими.

Метою роботи  є визначення потенціалу підприємства, що дасть змогу провести реальну оцінку конкурентоспроможності підприємства для посилення його позиції на ринку шляхом обґрунтованого вибору виробничої стратегії.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено і вирішено наступні завдання:

- визначено сутність, склад та показники оцінки виробничого потенціалу підприємства;

- дана загальна характеристика підприємства;

- проведено аналіз виробничого потенціалу підприємства;

- визначено основні шляхи підвищення ефективності використання потенціалу підприємства.

Об’єктом дослідження є виробничий потенціал ВАТ «Полтавакондитер».

Предметом дослідження є теоретичні питання, основні принципи, методи і прикладні аспекти стратегічного управління потенціалом промислових підприємств.

Дослідження теоретичних і методологічних завдань роботи ґрунтується на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, положеннях економічної теорії, роботах провідних вітчизняних і зарубіжних вчених - економістів з питань формування та ефективного використання потенціалу промислових підприємств, стратегічного управління та його організації, конкурентоспроможності та шляхів її забезпечення.

Інформаційною базою роботи є законодавчі і нормативні документи, що регламентують діяльність суб'єктів господарювання в Україні, офіційні статистичні матеріали, дані звітності ВАТ «Полтавакондитер».

 

 

 

 

 

 

1. Виробничий потенціал підприємства: сутність, склад та показники оцінки

 

Нова наукова категорія – «потенціал підприємства» розуміється як сукупність засобів і можливостей підприємств у реалізації ринкової діяльності.

У широкому розумінні поняття «потенціал» - це засоби, запаси, джерела, які є в наявності й можуть бути використані, приведені в дію для досягнення певної мети, виконання плану, розв'язання завдань, можливості якої-небудь соціальної системи в певній сфері .

Необхідно розрізняти поняття виробничо-економічного (або ресурсного) і ринкового потенціалу підприємства.

Ринковий потенціал - являє собою максимально можливий обсяг реалізації при даному рівні забезпеченості ресурсами і є мірою використання виробничо-економічного (ресурсного) потенціалу. Ресурсний потенціал характеризується розмірами наявних у підприємства фондів і персоналу. Однак у сучасних умовах у якості його додаткових складових необхідно розглядати також застосовувані технології й управлінські ресурси.

В економічній літературі існують два напрямки дослідження ресурсного потенціалу як об'єкта: «ресурсне» і «результативне». Ресурсний напрямок розглядає ресурсний потенціал як сукупність ресурсів господарської ланки, оцінка ресурсного потенціалу зводиться до визначення вартості доступних ресурсів, а рівень використання ресурсного потенціалу визначається відношенням отриманого результату до обсягу застосованих ресурсів. У рамках "результативного" напрямку ресурсний потенціал розглядається, як здатність господарської системи освоювати, переробляти ресурси для задоволення суспільних потреб, оцінка величини ресурсного потенціалу зводиться до оцінки максимального обороту, який господарська ланка здатна зробити при даній кількості, якості і будівлі ресурсів.

Виробничий потенціал підприємства (ВПП) – це відносини, які виникають на мікрорівні між працівниками підприємства з приводу отримання максимально можливого виробничого результату, якого можна досягнути при найбільш ефективному використанні виробничих ресурсів, при наявному рівні техніки і технології, передових формах організації виробництва, незалежно від стану зовнішнього середовища [5]. До виробничих ресурсів, що характеризують ВПП, відносять основні фонди, оборотні засоби та трудові ресурси підприємства. Іншими словами, виробничий або ресурсний потенціал підприємства – це потенційний обсяг виробництва продукції, потенційні можливості використання сировини і матеріалів, потенційні можливості професійних кадрів.

Під ринковим потенціалом підприємства Є. В. Попов розуміє «можливість управління його ресурсами на певних етапах розвитку з метою ефективної взаємодії з ринком» [3]. Кожне підприємство володіє ринковим потенціалом, але не всі використовують його на 100 %.

Цей автор виділяє такі складові ринкового потенціалу як елемента стратегічного планування – блок ресурсів, блок системи управління і стратегічного планування підприємства і блок маркетингу (рис. 1.1).

Ці три блоки охоплюють всі основні стратегічні компоненти підприємства, що дозволяють досягати намічених цілей.

В управлінському блоці формується місія, виробляється стратегія розвитку, визначаються цілі. Реалізація поставлених цілей здійснюється за рахунок наявних на підприємстві ресурсів (трудових, інформаційних, фінансових, матеріальних). Маркетинговий елемент, доповнюючий структуру ринкового потенціалу підприємства, відображає діяльність персоналу: аналітичну, виробничу, комунікаційну. Таким чином, поняттям «ринковий потенціал підприємства» об’єднуються не тільки ресурси, які взаємодіють із системою управління на різних етапах, а й методи, застосування яких дозволяє найбільш ефективно реалізовувати наявні ринкові можливості.

Маркетинговий потенціал підприємства трактується вченими як «ступінь готовності, здатності, можливості маркетингової служби підприємства своєчасно і якісно виконувати маркетингові функції, головне завдання – підвищення конкурентоспроможності підприємства в умовах мінливого зовнішнього середовища» [5].

Виділяють також конкурентний потенціал організації, під яким розуміється її потенційна можливість зберігати або збільшувати конкурентоспроможність у короткотерміновому періоді [6]. Інакше кажучи, цей показник визначається сукупністю параметрів, які визначають можливість (потенціал) і спроможність організації ефективно функціонувати на ринку (утримувати або збільшувати свою ринкову частку, мати достатньо високий рівень рентабельності) в перспективі.

Сосненко Л.С. оперує терміном економічного потенціалу та трактує його- як «здатність підприємства забезпечувати своє довготермінове функціонування і досягнення стратегічних цілей на основі використання системи наявних ресурсів» [7]. Ним розроблена багаторівнева структурна модель формування економічного потенціалу підприємства на основі поетапно-структурного підходу (рис. 1.2)

Поетапно структурний підхід до формування величини економічного потенціалу підприємства передбачає виділення проміжних рівнів потенційних можливостей підприємства. Нижнім рівнем є виробничий потенціал, що являє собою здатність виробничої системи виробляти матеріальні блага, використовуючи ресурси. З’єднуючою ланкою є господарський потенціал, тобто сукупна здатність виробничого потенціалу підприємства і рівня його ділової активності в умовах існуючого маркетингового середовища задовольняти потреби ринку в певному обсязі матеріальних благ та послуг.

Маркетингова складова є інструментом реалізації виробничого(ресурсного) потенціалу, який дозволяє йому трансформуватись в економічний.

При цьому скористалися наступними групами показників:

 

 

 

 

 

 

1) показники ефективності виробничої  діяльності (чистий дохід від реалізації продукції; витрати виробництва та збуту; собівартість продукції; середньорічна вартість основних виробничих фондів; середньооблікова чисельність працівників; валовий прибуток; відносний показник витрат на 1 грн. продукції; відносний показник продуктивності праці; відносний показник фондовіддачі; відносний показник рентабельності товару);

2) показники, що характеризують  фінансове становище підприємства (коефіцієнт автономії; коефіцієнт  платоспроможності; коефіцієнт абсолютної  ліквідності; коефіцієнт оборотності оборотних засобів);

3) показники ефективності організації  збуту та просування товару (рентабельність  продажів; коефіцієнт затовареності  готовою продукцією; коефіцієнт  завантаження виробничих потужностей; коефіцієнт ефективності реклами та засобів стимулювання збуту);

4) показник конкурентоспроможності  товару.

Аналіз вище викладених точок зору дає змогу нам визначити ресурсно-виробничий потенціал як сукупність взаємозв’язаних складових: ресурсно-сировинного і виробничого потенціалу, що спрямовані на досягнення ефективного функціонування виробничо-господарської структури. Кількісні і якісні параметри цих потенціалів, а також їх інтеграція визначають виробничу здатність господарської одиниці. Однак ресурсно-виробничий потенціал, визначаючи можливість випуску матеріальних благ і послуг, не може служити мірою корисного ефекту.

Ресурсно-виробничий потенціал може слугувати характеристикою як самих крупних систем (народного господарства, галузі), так і малих, локальних (об’єднання, підприємства). Але при цьому РВП любої із задекларованих підсистем не функціонує ізольовано, замкнуто. Спостерігається процес взаємопроникнення потенціалів «обмін» їх окремими складовими частинами, що призводить до збільшення ресурсно-виробничого потенціалу кожної підсистеми.

 

 

Рис. 1.2. Структурне «дерево» потенціалів формування загального економічного потенціалу підприємства та місце ресурсного (виробничого) потенціалу в ньому [7]

 

Виробничий (ресурсний) потенціал характеризується розмірами наявних у підприємства основних фондів і персоналу та визначає максимальні об’єми оборотних фондів, які можуть бути перероблені в товарну продукцію чи послуги. Однак у сучасних умовах у якості його найважливіших складових необхідно розглядати також застосовувані технології й управлінські ресурси. Аналіз останніх публікацій, присвячених проблемам оцінки потенціалу підприємства дозволяє виділити найбільш вдалий підхід, відповідно до якого до предметних складовим потенціалу промислового підприємства необхідно віднести (рис.1.1):

- ринковий потенціал: потенційний  попит на продукцію на частці  ринку, зайнятій підприємством; потенційний  обсяг попиту на продукцію  підприємства на всіх ринках, підприємство і ринок праці, підприємство  і ринок факторів виробництва;

 

Рис. 1.3 Узагальнена структура потенціалу виробничого підприємства [5-7]

 

 

- виробничий потенціал: потенційний  обсяг виробництва продукції, потенційні  можливості основних засобів, потенційні  можливості використання сировини  і матеріалів, потенційні можливості професійних кадрів. Під виробничим потенціалом підприємства (ВПП) варто розуміти відносини, що виникають на підприємстві з приводу досягнення максимально можливого виробничого результату при найбільш ефективному використанні: