Інформаційні системи в менеджменті

16. Сучасні  підходи до формування АІС

Виділяють наступні сучасні підходи до проектування ІС:

1.Структурно-орієнтований. Передбачає дослідження системи  з загального її огляду і  поступової деталізації.

2. Об'єктно-орієнтований  підхід. Передбачає проектування  ІС як сукупності об'єктів,  що взаємодіють один з одним.

3. Процесно-орієнтований  підхід. Передбачає створення ІС  відповідно до кожного етапу  процесу управління на підтримку  якого вона орієнтована. 

17.Планування впровадження ІС в орг.-ї

Основними факторами, які  впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж

Цей план передбачає наступні етапи:

1. Попереднє обстеження  й оцінка стану підприємства

2. Попередня підготовка до впровадження 3. Технічне завдання 4. Техніко-економічне обґрунтування

5. Організація проекту 6. Визначення цілей

7. Технічне завдання  на керування процесами

8. Початкова перепідготовка співробітників

9. Планування і керування  верхнього рівня

10. Керування даними

11. Одночасне впровадження  різних технологій організації  і

Керування 12. Програмне забезпечення 13. Екстремальне випробування14. Одержання результатів 15. Аналіз поточного стану 16. Постійна перепідготовка

19. Характеристика  КІС та їх класифікація.

Корпоративні  ІС - це управлінська ідеологія, що поєднує  бізнес-стратегію підприємства та передові інформаційні технології.

Корпоративні  ІС - це інформаційна система яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві і надає інформацію для поглиблення знань і прийняття управлінських рішень.

Основні характеристики корпоративних інформаційних систем:1) Масштабність. 2) Багатоплатформне обслуговування. 3) Робота в неоднорідному обчислювальному середовищі. 4) Розподілення обчислення.

Корпоративні  ІС можна класифікувати наступним  чином:

1) великі інтегровані  системи - функціонально найрозвинутіші, найскладніші та найдорожчі системи,  в яких реалізуються західні стандарти управління рівня MRP2 та ERP.

2) локальні системи.  Успішно справляються з вирішенням  окремих задач обліку на підприємстві  але, як правило, не надають  цілісної інформації для автоматизації  управління. Перевагою систем є  невисока ціна та простота впровадження.

3) середні інтегровані  системи. Приклад: "Галактика", "1С підприємство", "Парус". Середні ІС пожна поділити  на три групи:

- системи перехідного  варіанта від традиційних ІС  до середніх ІС.

- відомі інтегровані  системи які вже давно присутні на ринку і у своєму розвитку наближуються до систем класу MRP, MRP2.

- нові інтегровані  системи які порівняно недавно  з'явилися на ринку. 

20. Середні  інтегровані КІС, особливості  їх функціонування

Ці системи призначені для управління виробничим підприємством і інтегрованим плануванням виробничого процесу. Облікові функції, хоча і глибоко пророблені, виконують допоміжну роль і часом неможливо виділити модуль бухгалтерського обліку, тому що інформація в бухгалтерію надходить автоматично з інших модулів.

Ланцюжок оперативного планування "збут – виробництво  – закупівлі" є ядром систем (на основі процедур MRP-II). Підрозділи інфраструктури підприємства (фінанси, бухгалтерія, маркетинг  і ін.) будують свою діяльність, спираючись на дані цього ланцюжка.

Такі системи більш складні в установці (цикл упровадження може займати від 6-9 місяців до півтора року і більш). Це обумовлено тим, що система покриває потреби підрозділів і цілком інтегрує виробниче підприємство, що вимагає значних спільних зусиль співробітників підприємства, постачальника програмного забезпечення або консалтингової компанії, що здійснює впровадження.

Виробничі системи по багатьом параметрам значно більш тверді, чим фінансово-управлінські. Виробниче  підприємство повинне, у першу чергу, працювати як добре налагоджений годинник, де основними механізмами управління є планування й оптимальне управління запасами і виробничим процесом, а не облік кількості рахунків-фактур за період.

21.МРП.

Основними цілями MRP є: задоволення в матеріалах, компонентах і продукції для планування виробництва і доставки споживачам, підтримка низьких рівнів запасів; планування виробничих операцій, розкладів доставки та закупівельних операцій;

Цикл роботи системи складається  з наступних основних етапів:

1) Розробляється програма виробництва.

2) Визначення та опис  стану матеріалів. Визначити які  матеріали є в наявності на  складі.

3) Порівняння наявних матеріалів  з потрібними. І на основі визначається  повна потреба в ресурсах. В  загальному вигляді Чисту потребу  в ресурсах можна розрахувати: ЧП=ПП-ІР-СЗ-Р

ПП - повна потреба; ІР - інвентаризовано на руках;

СЗ - страховий зас; Р - резервування для інших цілей.

В результаті формування системи  формуються наступні документи:

1) План замовлення; 2) Зміна плану замовлень; 3) Виконавчий звіт;

4) Звіт про "вузькі  місця" у виробничому процесі; 5) Звіт щодо прогнозів.

Основні припущення системи  MRP:

1.Операції здійснюються  в межах одного виробничого  майданчика, тобто не підтримується  територіально-розподілена структура  підприємства.

2. Виробничі ресурси необмежені, тому MRP НЕ ПІКЛУЄТЬСЯ ПРО ЇХ ДОСТАТНІСТЬ для виконання сформованого плану.

22.МРП 2.

MRP II (англ. manufacturing resource planning — планирование производственных ресурсов) — стратегия производственного планирования, обеспечивающая как операционное, так и финансовое планирование производства, обеспечивающая более широкий охват ресурсов предприятия, нежели MRP. В отличие от MRP, в системе MRP II производится планирование не только в материальном, но и в денежном выражении^[1]. Реализуется внедрением прикладных программных пакетов. Стратегия ERP считается развитием MRP II.

MRP II задаёт принципы  детального планирования производства  предприятия, включающая учёт  заказов, планирование загрузки производственных мощностей, планирование потребности во всех ресурсах производства (материалы, сырьё, комплектующие, оборудование, персонал), планирование производственных затрат, моделирование хода производства, его учёт, планирование выпуска готовых изделий, оперативное корректирование плана и производственных заданий.

Основні модулі МРП 2:

1) Планування  продажу і виробництва.  2) Управління попитом.

3) Складання  плану виробництва. 4) Планування  матеріальних потреб.

5) Специфікація  продуктів. 6) Управління складами. 7) Планові посиавки. 8) Управління на рівні виробничого підроздідлу.

9) Планування  потреб у потужностях. 10) Контроль  входу та виходу.

11) Матеріально-технічне  постачання. 12) Планування розподілу  ресурсів. 13) Планування та управління інструментальними засобами.

14) Управління  фінансами. 15) Моделювання. 16) Оцінка  результатів діяльності.

Основні недоліки системи МРП 2:

1) Орієнтація  системи управління лише на  чинні замовлення.

2) Слабка інтеграція з  системами проектування продукції.

3) Слабка інтеграція з  системами проектування технологічних  процесів.

4) Недостатня насиченість  системи управління функціями  управління витратами. 

5) Відсутність інтеграції  з процесами управління кадрами. 

23.ЕРП

Корпоративна ІС стандарту  ЄРП - це фінансово-орієнтована інформаційна система для визначення і планування ресурсів підприємства необхідних для здобуття, виготовлення, відвантаження і виконання та обліку замовлень споживачів.

Системи ЄРП навідміну  від МРП 2 орієнтовані на управління віртуальним підприємством яке відображаючи взаємодію виробництва постачальнників, партнерів і споживачів може складатися з автономно-працюючих підприємств. Навідміну від стандарту МРП 2, що виступає в якості ядра системи ЄРП, він обладнаний додатковими модулями:

1) Управління логістичними ланцюгами (СЦМ).

2) Вдосконаленого планування  і формування та розробки виробничих  графіків. APS.

3) Управління взаємовідносинами  з клієнтами CRM.

4) Електронна комерція.

5) Управління даними про  вироб PDM.

6) Надбудова бізнес-інтелекту, що включає рішення на основі систем ділового аналізу OLAP та підримки прийняття рішень DSS.

7) Автономний модуль, що  відповідає за конфігурацію системи  SACE.

8) Кінцеве планування ресурсів  FPR.

Переваги системи ЄРП:

1) Зниження вартості продукцій та послуг за рахунок ефективності операцій. 2) Скорочення часу виходу продуктів на ринок.

3) Зниження витрат і  браку продукції. 4) Поліпшення якості  продукції. 

5) Можливість обробки замовлень. 6) обробка замовлень за замкненим  циклом.

24.СРП

CRP - система планування виробничих потужностей  
Однією зі складових інтегрованих інформаційних систем управління підприємством класу MRP є система планування виробничих потужностей (CRP). Основним завданням системи CRP є перевірка здійсненності ОПП з точки зору завантаження устаткування по виробничим технологічним маршрутам з урахуванням часу переналагодження, вимушених простоїв, субпідрядних робіт і т.д.  
Вхідні дані для CRP: план-графік виробничих замовлень і замовлень на поставку матеріалів і комплектуючих, Вихідні дані: графік завантаження обладнання і робочого персоналу. 

CRP-підсистема  
робочі центри (опис структури виробничих робітників центрів з визначенням потужності)  
машини та механізми (опис виробничого устаткування з визначенням нормативної потужності)  
виробничі операції, що виконуються в прив'язці до робочим центрам і устаткуванню  
технологічні маршрути, які представляють послідовність операцій, що виконуються протягом деякого часу на конкретному обладнанні в певному робочому центрі  
розрахунок потреб за потужностями для визначення критичної завантаження і прийняття рішення 

26. Інф.підтримка планування та реаліз.виробн.програми

27.ІС фін.  Аналізу

Вільні гроші дозволяють досягти дві основні мети: одержання

максимальної дохідності при додержанні відповідної надійності. В цілому спекуляції на валютному і фондовому ринка до надійних активів віднести складно, але вони забезпечують найвищу дохідність з усіх легальних видів операцій.

Головна ціль створення  фінансової інформаційної системи - допомогти інвестору зберегти і примножити кошти, які вкладаються. Якщо за допомогою системи інвестору вдається мінімізувати збитки, то система виконує свої функції.

Сьогодні таких систем в чистому вигляді дуже мало, і  це є одною з причин низької інвестиційної активності в Україні.

Розглянемо особливості  фінансової інформаційної системи  на прикладі операцій з акціями в організації-посереднику. Так організація зазвичай складається з фронт-офісу, бек-офісу та бухгалтерії.

Фронт-офіс включає в  себе торговий відділ, відділ портфельного менеджменту, відділ роботи з індивідуальними та інституціональними

клієнтами. Головною його функцією є укладання угод з цінним паперами від імені компанії та за дорученням клієнтів, при цьому на фронт-офіс покладається мінімум облікових та розрахункових функцій. Облік та виконання угод здійснює бек-офіс.

Створення інформаційної  підсистеми для фронт-офісу наштовхується

на певні складності.

По-перше ІС повинна  оцінювати ефективність довготермінових фінансових інвестицій, тобто допомагати створювати інвестиційний портфель. Така ІС буде використовуватись у відділ портфельного менеджменту. Для цієї ІС потрібна інформація про доходи акцій емітента, яку можна отримати із звітів емітента, та інформація про ринковий показник дохідності. Ця інформація може міститись як в лістингу на біржі, так і в звітах про емітента. Для формування інвестиційного портфеля передусім використовують фундаментальний аналіз, в ході якого визначається дійсна (економічно виправдана, справедлива) вартість конкретного підприємства.

Нажаль, сьогодні не існує науково-обґрунтованого наукового методу

оцінки акцій. Всі використовувані  методи ґрунтується на припущеннях, які змінюються разом зі змінами на ринку

28. Автоматизація документообігу передбачає:

- збір та реєстрація ;

- передача.

- опрацювання інформації;

- створення і  введення інформаційних масивів. 

Автоматизація документообігу здійснюється за допомогою  уніфікованої системи документації. Важливим моментом в автоматизації  роботи підприємств є забезпечення колективної роботи персоналу. З цією метоб можуть застосовуватися наступні інструментальні засоби програмного забезпечення: