Стратегія розвитку приватного підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Октября 2013 в 11:06, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є розкрити поняття стратегії і стратегічного планування, розробити алгоритм стратегічного розвитку підприємства і сформулювати пропозиції відносно збутової стратегії підприємства.
Предметом дослідження є стратегічне управління підприємством як головний засіб визначення, розроблення курсу розвитку організації з метою реалізації її місії, досягнення цілей.
Обєктом дослідження є приватне підприємство «Устяновська». Стратегія підприємства - специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей, який визначає, як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких підприємницьких, конкурентних і функціональних заходів і дій буде вжито для того, щоб організація досягла бажаного стану.

Содержание работы

Вступ. 6

Розділ 1. Теоретичні основи стратегії розвитку приватного підприємства. 8
Сутність стратегії розвитку підприємства, її види та порядок розробки.
Принципи і особливості стратегічного планування. 11
Етапи стратегічного планування для розвитку приватного підприємства. 14
Обґрунтування розробки стратегії розвитку приватного підприємства.

Розділ 2. Процес розроблення і впровадження стратегії розвитку на приватному підприємстві «Профілактична дезинфекція».
2.1. Загальна характеристика діяльності приватного підприємства «Профілактична дезинфекція».
2.2. Планування показників фінансового стану.
2.3. Форми стратегічного контролю та реалізації стратегії.

Розділ 3. Пропозиції щодо розвитку підприємства.

Висновок.
Список використаної літератури.
Додатки.

Файлы: 1 файл

курсовая №2.doc

— 305.00 Кб (Скачать файл)
  • дебюрократизація, тобто відмова від формалізації відносин та ієрархії, відокремлення функціональних та штабних ланок структури управління;
  • скорочення кількості ієрархічних рівнів шляхом реорганізації великих централізованих підприємств у декілька невеликих або створення мережі підприємств;
  • трансформація організаційних структур підприємств із ієрархічних (пірамідальних) у пласкі, із мінімальною кількістю рівнів управління між керівництвом та безпосередніми виконавцями;
  • здійснення децентралізації низки функцій управління, насамперед виробничих і збутових. Для цього в структурі підприємства створюються напівавтономні або автономні відділення, стратегічні бізнес-одиниці, що несуть відповідальність за прибутки і збитки;
  • підвищення ролі інноваційної діяльності. Для цього в межах великих підприємств створюються інноваційні підрозділи що орієнтуються на виробництво та самостійне просування на ринках нових виробів та технологій, а також підрозділів, що діють на принципах «ризикованого фінансування»;
  • організація філіальних форм зв’язку між самим підприємством та іншими підприємствами, у тому числі шляхом створення внутрішніх ринків;
  • створення автономних груп (команд), діяльність яких спрямована на розв’язання конкретних завдань, постійне підвищення творчої та виробничої віддачі персоналу.
  1. Таким чином, основними варіантами розвитку підприємства є:
  • внутрішнє зростання за рахунок використання власних ресурсів;
  • злиття, поглинання інших господарюючих суб’єктів з метою збільшення ресурсів та виходу на нові ресурсні ринки та ринки збуту;
  • перерозподіл внутрішніх ресурсів, зосередження їх на пріоритетних напрямках діяльності;
  • припинення здійснення неефективних напрямків діяльності, не забезпечених ресурсами. Може відбуватись шляхом продажу пакету акцій та активів, внутрішньої ліквідації або переорієнтації;
  • відокремлення, передача видів діяльності, не забезпечених ресурсами, іншим виконавцям на договірній основі, через продаж або виділення активів.

3. Якщо переслідуються цілі розвитку організаційних характеристик підприємства відповідними напрямками дій їх досягнення є:

  • Постійне удосконалення структури управління.
  • Підвищення гнучкості.
  • Реорганізація.
  • Реструктуризація.
  • Створення організації, побудованої «вершиною донизу».
  • Децентралізація управління, делегування відповідальності.
  • Створення інноваційної структури.
  • Результатна департаментизація, формування дивізіональних організацій з виділенням незалежних підрозділів.
  • Створення міжфункціональних команд, використання горизонтальних зв’язків, інформа ційних техноло<span class="dash041e_0431_044b_0447_0

Информация о работе Стратегія розвитку приватного підприємства