Аналіз ефективності використання основних фондів

 

 

 

Продовження табл. 2.2

ІІІ. Споживачі.
3.1. Сегменти споживачів			+		Серед споживачів цієї продукції 58 % жінок та 42 % чоловіків. Основну частину споживачів - 85 % - становлять покупці віком від 18 до 55 років,
ІV. Стимулювання збуту
4.1. Способи реклами				+	Аудіовізуальна(телевізійна) найчастіше використовується через заходи паблік рілейшенс (PR) презентації, спонсорство, на транспорті(транзитна),в інтернеті.
4.2. Види реклами				+	Пряма реклама (віртуальна реклама - банерна, контекстна реклама, реклама в тематичних каталогах і пошукових системах, на форумах, реклама в поштових розсилках; ЗМІ - реклама на телебаченні, радіо, в друкарських виданнях; реальна реклама - реклама на листівках, рекламні вивіски на вулицях, в транспорті) та прихована реклама.
4.3. Стимулювання споживачів				+	Політика знижок для продавців залежно від обсягів продажу, знижки на придбання нового товару, організація конкурсів (дилерів). Проведення акцій, дегустацій та конкурсів, встановлення знижок на деякі товари.

 

 

3. Дослідження місткості, потенціалу та конкурентного середовища товарного ринку кетчупу

 

Аналіз ринкової кон’юнктури необхідно починати з характеристики масштабу і типу ринку. Масштаб ринку визначається обсягом продажу товарів, а також кількістю й розміром виробників (фірм), які виводять свої товари на ринок і виступають як продавці (включаються також посередники).

 Беляєвський  І. пропонує оцінювати виробничий  та споживчий потенціали ринку. Виробничий потенціал ринку (місткість ринку з точки зору пропозиції) – це запропонована кількість товарів на протязі відповідного періоду часу. Споживчий потенціал ринку – це його здатність поглинути визначену кількість товарів (місткість ринку з точки зору попиту) на протязі відповідного періоду часу [2].

Споживчий потенціал ринку звичайно розраховується по ринках конкретного товару за рік у фізичних одиницях виміру та у грошовому вираженні.

Вивчаючи ринок, окремий суб’єкт (продавець) повинен визначити свою частку в межах реальної місткості цього ринку.

Така частка розраховується як співвідношення об’єму продажу конкретного підприємства (у фізичний одиницях або грошовому вираженні) до загальної місткості (ємності) ринку. Інформація відносно розподілу місткості ринку на окремі частини його учасників дозволяє оцінити конкурентні позиції окремих учасників (підприємств) й загальне конкурентне середовище ринку, яке характеризується інтенсивністю конкуренції. Інтенсивність і конкурентні форми конкуренції залежать від особливостей ситуації на ринку, яка виникає у разі дій конкурентів та їх реальної ринкової міці.

Для дослідження ринкової ситуації необхідно виконати такі завдання:

1. Проаналізувати  зміну часток окремих учасників  ринку (підприємств) в загальному обсязі виробництва конкретної групи товарів;

2. Визначити  склад продавців;

3. Визначити  місткість ринку на прикладі (табл. 2.3);

4. Оцінити  стан конкурентного середовища (табл. 2.4).

Таблиця 2.3

Місткість ринку кетчупу (2010-2014), тис. т.

Показник	Загальний обсяг виробництва (ПР) тис.т.	Обсяг імпорту (Вв) тис.т.	Обсяг експорту (Вив) тис.т.	Модель розрахунку місткості ринку	Місткість ринку
Рік
2010	75,2	30,1	5,3		100
2011	84,5	28,4	5,3		108
2012	70,5	14,3	4,3		81
2013	82,7	17,5	5,0		95
2014	90,9	17,3	6,2		102

 

 

В аналізі галузевих ринків, де спостерігається певний рівень ринкової влади (табл. 2.4) використовують показники конкурентної структури ринку та розраховують коефіцієнт концентрації ринку (ККР) і індекс Герфіндаля - Гіршмана (ННІ) [3, с. 82 - 83]:

 

                                           (2.1)

ККР = 45,6+28,9+11,2=86%

 

де, Qk  - обсяг продажу К-го учасника ринку (продавця), який є лідером;

      Qj – обсяг продажу j-го учасника  ринку (продавця), який не є лідером;

      m – кількість найбільших за  міццю продавців (1 – 3 – 5 одиниць);

       n – кількість інших учасників ринку.

 

                                                     (2.2)

 

де, Ді – частка обсягу продажу і-го учасника ринку у відсотках;

      N – кількість учасників ринку.

Таблиця 2.4

Головні виробники на ринку кетчупу

Товаровиробники	Частка ринку, ,%	,%
1. ОАО «Волинь-Холдинг»(ТМ «Торчин»)	45,6	2079
2. Н ЗАО «Чумак»	28,9	835
3. ТМ «Calve»	11,2	125
4. ЗАО «Агроекопродукт» (ТМ «Верес»)	7,9	62
5. ООО «Агро-Юг» (ТМ «Пані Кристина»)	4,6	21
6. ОАО «Луцк Фудт»(ТМ «Руна»)	0,8	1
7. Інші	1	1
Разом	100	3124

 

 

ННІ = 3124 %

 

Примітка: економічна концентрація галузевих ринків розраховувалась за допомогою показника (К-4), який визначає частку ринку чотирьох найбільших підприємств у відсотках до загальної місткості галузевого ринку.

Індекс Герфіндаля – Гірш мана показує, що ринок є високо конкурентним, якщо його значення менше 1000 (ННІ<1000). При значенні індексу ННІ в інтервалі 1000 – 1800 ринок можна розглядати як потенційно конкурентний. Якщо індекс ННІ перевищує 1800,  ринок вважається висококонцентрованим і виникає небезпека встановлення монопольних цін. Відповідно до табл. 2.4 індекс Герфіндаля - Гіршмана (ННІ)=3124%, тобто ринок кетчупу висококонцентрований.

 

 

4. Визначення тенденцій розвитку та прогнозування показників місткості

 

Ринок - явище динамічне, тому його факторні зміни у часі відображають тендунції його розвитку.

Для визначення швидкості розвитку ринку будуються динамічні ряди показників, які характеризують основні параметри ринку (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Динаміка основних параметрів ринку кетчупу

Період, рік	Попит, тис. т.	Ціна, грн./т.	% до базового періоду (Т)
			попиту	цін
2010	100	9,15	114,94	106,15
2011	108	9,34	124,14	108,35
2012	81	9,67	93,1	112,18
2013	95	9,53	109,2	110,56
2014	102	10,18	117,24	118,10

 

 

Більш надійний метод виявлення основних тенденцій розвитку ринку та прогнозування еластичності попиту від ціни можна зробити за допомогою трендової моделі (табл. 2.6, 2.7) або кореляційно-регресивної моделі (табл. 2.8).

Рівняння трендової моделі може бути описане широким спектром залежностей, зокрема:

-лінійною                                                                                            (2.3)

- квадратичною                                                                        (2.4)

- степеневою                                                                                        (2.5)

- показниковою  та інші.                                                                   (2.6)

Вибір виду рівняння проводиться за допомогою зображення динамічного ряду на графіку. По виду графіка можна оцінити, чи є показник, що досліджується, монотонно зростаючим, монотонно зменшуючим, чи має точку перетину, чи є циклічним, чи спостерігається процес насичення. Для розрахунку параметрів трендових моделей використовуються стандартні програми ПЕОМ.

Таблиця 2.6

Екстраполяція трендової моделі попиту на кетчуп

Рік	Обсяг попиту, млн. т.	t	t2	y*t
2010	100	-3	9	-300
2011	108	-1	1	-108
2012	81	0	0	0
2013	95	1	1	95
2014	102	3	9	306
Разом	573	0	20	-7
Середнє значення	95,5	-	4	y = -0,9x + 99,9

 

 

Рис. 2.5. Графік екстраполяції тренда за обсягом попиту

 

Таблиця 2.7

Динаміка цін на кетчуп

Рік	Ціна товару	t	t2	y*t
1	2	3	4	5
2010	9,15	-3	9	-27,45
2011	9,34	-1	1	-9,34
2012	9,67	0	0	0
Продовження табл. 2.7
1	2	3	4	5
2013	9,53	1	1	9,53
2014	10,18	3	9	30,54
Разом	56,49	0	20	3,28
Середнє значення	9,415	-	4	y = 0,225x + 8,899

 

 

Рис. 2.6 Графік екстраполяції тренда за ціною

 

Таблиця 2.8

Кореляційно-регресійний аналіз залежності попиту від ціни

Рік	Обсяг продажу(у)	Ціна(х)	Х2	УХ
1	2	3	4	5
2010	100	9,15	83,72	915,0
2011	108	9,34	87,24	1008,72
2012	81	9,67	93,51	783,27
2013	95	9,53	90,82	905,35
2014	102	10,18	103,63	1038,36
Разом	573	56,49	533,22	5400,64
Середнє значення	95,5	9,415	-	-