Політичний портрет С.Л.Тігіпко

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Політичний портрет С.Л.Тігіпко»

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка 1 курсу 1 групи

відділення міжнародні економічні відносини

Жердицька Тамара Леонідівна

 

 

 

 

 

Київ 2013

Зміст

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

Мета моєї роботи розповісти про політичну діяльність Сергія Леонідовича Тігіпко. Я обрала саме цього політичного діяча, тому що він мене дуже зацікавив як особистість. Людина, яка закінчила металургійний інститут зміг досягти таких висот. Політичний портрет Сергія Тігіпка здатний зацікавити навіть людину досвідчену в українському "живописі". З вершин влади (Віце-прем'єр, Міністр, глава Нацбанку) він пішов практично у повну невідомість, а потім так само стрімко "випірнув" на поверхню і "примусив себе поважати".

Сергій Тігіпко - український фінансовий і політичний діяч. Сергій Леонідoвіч пoзіцінірует себе як демoкратіческoгo політика. Тігіпко вміє бути зручним і зрозумілим як для соратників, так і для опонентів.

Спочатку про нього ніхто та нічого майже не чув, а потом він одразу балатується у президенти та займає третє місце. Як на мене, це дуже похвально. Саме тому я вирішила у моїй роботі розглядати саме його.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шлях в політику.

Сергій Тігіпко народився 13 лютого 1960 року в українському селі Драгонешти Лазовського району Молдавської РСР. У 1982 році закінчив Дніпропетровський металургійний інститут за фахом «інженер -металург ». З 1982 до 1984 року служив у Радянській Армії , в танкових військах.

Свою кар'єру Тігіпко починав як комсомольський активіст - в 1984 році , працював секретарем комітету комсомолу Дніпропетровського механіко -металургійного технікуму . У 1989-1991 рр. . був першим секретарем обкому комсомолу.

У жовтні 1991 року Сергій Леонідович пішов у банківський бізнес. Спочатку він був заступником голови правління комерційного банку "Дніпро" .У березні 1992 року стає головою правління нового дніпропетровського КБ«ПриватБанк» ( Співвласниками були Геннадій Боголюбов , Ігор Коломойський , Олексій Мартинов , Леонід Милославський ) . Згідно з деякими даними , саме Тігіпко запропонував засновникам групи « Приват» , серед яких були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов , створити власний комбанк . Також створив медіа- консорціум для групи « Приват». У нього входили такі інформаційні агентства як «УНІАН» , «Приват -ТВ » , «Нова Газета » , рекламне агентство « Довіра ».

У 1994-1997 рр. . С.Тігіпко - позаштатний консультант Президента України Леоніда Кучми з питань грошової політики . у скорому часі отримує должність віце -прем'єр- міністра України з питань економічної реформи в уряді Павла Лазаренка (1997) , віце -прем'єра з питань економіки в Кабміні Валерія Пустовойтенка (1997-1999 ) .

За деякими даними , в 1997 році банкір потрапив в уряд за рекомендацією тодішнього першого помічника Президента Олександра Разумкова. « На зміну ринковику - теоретику прийшов ринковик -практик » , - так тоді заміну Віктора Пинзеника Сергієм Тігіпко прокоментував Разумков .

У 1999 році Сергій Тігіпко став міністром економіки в уряді Віктора Ющенка. Але в червні 2000 року після виниклих непорозумінь пішов з Кабінету міністрів і став депутатом Верховної Ради. Через півроку він очолив партію « Трудова Україна ».

Тігіпко остаточно розділив бізнес з власниками Приватбанку в 2000 році, «забравши » свою частку - банк Київ-Приват .

Після відставки Прем'єр -міністра Ющенко сподівався , що Кучма подасть його кандидатуру на затвердження новим главою Кабміну. Але уряд очолив Анатолій Кінах.

На парламентських виборах 2002 року до парламенту обраний за виборчим списком блоку « За єдину Україну ».

З 2002 року - голова Національного банку України .

З липня по листопад 2004 Сергій Тігіпко очолював виборчий штаб Віктора Януковича. 29 листопада того ж року Сергій Леонідович подав у відставку з посади голови Нацбанку України .

У квітні 2005 року Тігіпко залишив посаду голови партії « Трудова Україна ».

У цьому ж році зайняв дoлжність голови правління фінансово - промислової групи ТАС , в яку входили «ТАС -Інвестбанк » , «ТАС -Комерцбанк » , « ТАС- Бізнесбанк » , страхова компанія ТАС , клініка сімейної медицини і ряд інших активів.

У 2007 році продав «ТАС -Інвестбанк » і « ТАС- Комерцбанк » шведському банку « Swedbank ». Як повідомляли ЗМІ , - за $ 735 млн. при розмірі власного капіталу двох фінустанов $ 161,2 млн.

З 2007 року - голова правління ВАТ « Swedbank » (правонаступник АКБ « ТАС-Комерцбанк »).

18 березня 2008 - го Прем'єр -міністр Юлія Тимошенко призначила Тігіпка своїм радником. У той же час , на пару з прем'єром він став співголовою новоствореної  Ради інвесторів при Кабінеті Міністрів .

28 листопада 2009 обраний головою  Трудової партії України .

З листопада 2009 року - лідер партії «Сильна Україна ».

У червні 2009 року Сергій Тігіпко заявив про те , що збирається балотуватися на пост Президента України . У зв'язку з цим , 16 червня 2009 він залишив усі посади і сконцентрувався на політичній діяльності .

27 жовтня 2009 - Центральна  виборча комісія зареєструвала  Сергія Тігіпка кандидатом на  пост президента України .

На президентських виборах 17 січня 2010 року Сергій Тігіпко посів третє місце, отримавши 13,05 % голосів ( 3,2 млн.).

11 березня 2010 - призначений  віце -прем'єр- міністром з економічних питань у новому уряді Миколи Азарова.

9 грудня 2010 Президентом України  Віктoрoм Янукoвич призначено Віце -прем'єр- міністром України - Міністром соціальної політики України .

16 серпня 2011 «Сильна Україна  » , лідером якої є Сергій Леонідович  заявила про рішення об'єднатися  з Партією регіонів (лідер - Микола  Азаров) .

Експерти журналу «Кореспондент » у червні 2011 року в рейтингу «ТОП -100 найбагатших людей України » оцінили стан Сергія Тігіпка в $ 545 млн. - 22 місце а також він зайняв 15 місце серед «ТОП -100 найвпливовіших українців» згідно рейтингу журналу « кореспондент » за серпень місяць 2011 року.

Сергій Леонідович Тігіпко є засновником і основним акціонером Групи « ТАС» та її керуючої компанії.Сфера бізнес-інтересів Групи « ТАС » охоплює : фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти ) ; промислова група ; нерухомість ; венчурні проекти.Серед партнерoв Сергія Леoнідoвича були співвласники групи «Приват » Геннадій Боголюбов , Ігор Коломойський , Олексій Мартинов , Леонід Милославський

В одному з інтерв'ю мільярдер Геннадій Боголюбов сказав , що спершу Тігіпко був найманим менеджером , а потім став ключовим партнером і акціонером. Пізніше засновники « Привату » його частку викупили . У травні 2008 року фірми Сергія Тігіпка та Ігоря Коломойського стали співвласниками найбільшого в Україні виробника вагонного литва - Кременчуцького сталеливарного заводу. При цьому повністю контролюючи інше велике підприємство - « Дніпровагонмаш ».

В Сергія Леонідовича були дужа гарні стосунки з зятем Леоніда Кучми – Віктором Пінчуком. Віктор Пінчук свого часу покладав великі надії на Сергія Леонідовича і дуже допомогав йому. Тігіпко навіть називали «проектом Пінчука ». У різний час Тігіпко зближувався з різними людьми. Підтримував добрі стосунки з Леонідом Кучмою , у часи прем'єрства - з Віктором Ющенком.

Леоніда Кучму Тігіпко знає давно. Ще з часів , коли той був директором « Південмашу ». Тігіпко продемонстрував свою відданість Леоніду Кучмі. Хоча прихильність до президента він демонстрував і раніше. Наприклад , за часів керування їм ПриватБанком в київському філіалі банку , як стверджувало видання «Дзеркало тижня» , працювала Олена Франчук - дочка Леоніда Кучми. Тігіпко обговорював з Леонідом Кучмою можливість балотуватися в президенти у 2004 році .

 

Політичний і соціальний статус.

Після злиття партії «Сильна Україна», яку очолював Сергій Тігіпко з Партією регіонів, Сергій Леонідович став віце-прем’єр-міністром України.

У статусі кандидата на пост президента Тігіпко багато чього зміг домогтися. Став кандидатом на місце президента України, Тігіпко у 2009 році зміг пройти перший тур і зайняти трете місце "бронзу" з результатом у 13,06% (3 млн. 211 тис. голосів). І хоча до другого туру цей кандидат не потрапив, однак його результат сильно зацікавив лідерів виборчої гонки. І Янукович, і Тимошенко були дуже зацікавленні в тому, щоб Сергій Леонідович був на їх боці. Зокрема вже 18 січня, наступного дня після голосування, народний депутат від БЮТ Сергій Соболєв заявив, щоБЮТ почав перемовини з С.Тігіпком і Арсенієм Яценюком про підтримку Юлії Тимошенкоу другому турі. Про умови "торгів" тоді замовчали.

І Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович декілька разів пропонували йому посаду віце-прем’єр-міністра, якщо він допоможе їм у другому турі( але про це я більш докладніше розповім у пункті «Імідж» тому що цей процес має свої аспекти і характеризую Сергія Леонідовича з різних сторін).

Наприклад, зараз Сергій Леонідович Тігіпко майже не має ніякого впливу. Політологи сходяться на думці , що віце -прем'єр- міністр Сергій Тігіпко не впливає на рішення Кабінету Міністрів і може залишити урядову команду. Науковий директор Школи політичної аналітики Національного університету " Києво - Могилянська академія " Олексій Гарань вважає , що Тігіпко "не має важелів впливу , щоб впливати на економічну політику , отже , його перебування там абсолютно невиправдано . З іншого боку , він може бути просто використаний командою Януковича за якісь їхні непопулярні рішення. Влада розуміє , що непопулярні заходи треба буде проводити - підвищення цін , тарифів - і не виключено , що вона цей негатив може спробувати перекинути на Тігіпка . Зараз можливості Тігіпко впливати на що-небудь дуже обмежені. тобто , влада використовує його як реформатора нібито , якого вона долучила до уряду. Однак він ні на що реально не впливає ". Експерт не виключає , що Тігіпко " незабаром заявить про свою відставку. Мовляв , я хотів , але мені не дали. У такому разі його електорат може його зрозуміти. Безумовно , Тігіпко будує амбітні плани на місцеві , а потім на парламентські вибори. Його успіх тут залежатиме якраз від його поведінки і вибору. Він може грати як самостійний гравець. А може як молодший партнер Партії регіонів ".

На думку політолога Володимира Полякова , " йдучи в уряд Азарова , Тігіпка думав про одне: місцеві і парламентські вибори і про те , як компенсувати фінансові та інші втрати під час виборчої кампанії. В уряді Азарова Тігіпко нічого не зробив і , як ми бачимо , він ні на що не впливає. Навіть більше , ми бачимо податковий тиск на малий і середній бізнес , ми не бачимо реальних реформаторських пропозицій від цього уряду , членом якого є Тігіпка " .

Як сказав експерт , " щоб себе врятувати , він може піти з уряду , пояснюючи , що йому не дали і самі не хотіли проводити справжні реформи . Або ж Тігіпко свідомо залишиться у цій команді як молодший партнер Партії регіонів. Якщо він не піде у відставку , розраховувати на такі ж результати , які він отримав на президентських виборах , як мені здається , він не зможе. у разі , якщо він провалить переговори з МВФ , то я думаю , що така відставка можлива найближчим часом " .

Директор київського Центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський вважає , що Тігіпко мав величезні політичні шанси , претендуючи на статус "третьої сили".

"Мені здається , що  він ці шанси повністю втратив . Є невеликий відсоток сподівань  на те , що він покине владу , скажімо , через місяць , і повернеться  в стару нішу. Водночас , перебування  Тігіпко в команді Януковича- Азарова лише зменшило його політичні перспективи . Тепер важко говорити про те , що йому вдалося вплинути на політику чинної влади і реалізувати свої виборчі обіцянки. Я думаю , що податкова реформа , наприклад , не виглядає такою переконливою , як можна було очікувати від Тігіпка . зрештою , видно , що це не його продукт " , - вважає Погребинський.

На думку експерта , Тігіпко лише виконує доручення влади і не демонструє свою окрему позицію , яка не може не відбитися на його подальшій політичній перспективі .

У свою чергу , директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов зазначає , що похід Тігіпка у владу може бути виправданим у контексті невдало розіграної електоральної і політичної карти між першим і другим туром президентських виборів.

"Якби Тігіпко пішов  на ризик , - а ризик має бути  сутністю діяльності політика , - то він міг би бути повноцінним  і реальним прем'єр -міністром при Президентові Тимошенко. Але цією картою Тігіпко не зумів розпорядитися. Тому після перемоги Януковича йому нічого іншого не залишалося , як піти в уряд Азарова -Януковича у статусі декоративного віце -прем'єра. він отримав свої електоральні показники і політичний капітал несподівано для багатьох. Чому він пішов до Януковича? Думаю для того , щоб не тупцювати на одному полі з Тимошенко і Яценюком. Однак у нього електорат специфічний - він не прозахідний , що не націонал -демократичний , що не помаранчевий і не голубий . Це електорат , який коливається на межі між Тігіпка з його політичною силою , і Партією регіонів , особливо без різниці деталі " , - вважає Карасьов.

За його словами , Тігіпко відпрацював в уряді більше , ніж 100 днів , " і ці дні були для нього швидше притулком " .

" Тігіпко від залучення  в команду Януковича нічого  не виграв. Йому важко змагатися  з Клюєвим і Колесніковим , які  реально на щось впливають . Незрозумілим  є ставлення Тігіпка до ситуації , коли реальну політику уряду  диктує Президент , прем'єр і команда" регіоналів " , до якої Тігіпко  не має відношення. Але , очевидно , він вважає , що краще пересидіти  в таких умовах , ніж йти на  якусь опозиційну діяльність , на  яку може претендувати лише  Тимошенко, і на яку за певних  умов погодився піти Яценюк " , - зазначив Карасьов.

Говорячи про подальші дії Тігіпка , політолог зауважив , що віце - прем'єру доведеться робити вибір і виходити із притулку . "Оскільки наближається час , коли виборець зажадає від нього або реальних результатів в цьому уряді , або інших дій . У разі активних дій Тігіпко зможе знову повернутися в свою політрекламную стихію і взяти участь у місцевих , парламентських виборах і тоді вже планувати самостійну діяльність " , - зазначив експерт.