Історичні типи держав: порівняльний аналіз

3. Фаза надлому - в історії Європи  фаза надлому збіглася за часом  з реформуванням. У силу вступив  новий імператив суспільної свідомості: «Ми втомилися від великих, дайте пожити» Виживуть, правда, далеко не всі (в ті часи в Німеччині залишилося лише 25% населення).

4. Інерційна фаза - виникає загальновизнаний  ідеал нової фази (частіше - це  абстрактний ідеал людини). Це  час, коли не трапляється широкомасштабних  воєн, революцій та інших лих, притаманних громадськості. Саме зараз людина починає підкорювати природу.

5. Фаза обскурціі - це час коли  сам по собі імператив поведінки  змінюється мало. Вони кажуть: «Ми  на все згодні, тільки ви нас  годуйте...». Всякий ріст стає явищем одіозним. Працьовитість піддається осміянню, інтелектуальні радості викликають лють.

6. Гомеостаз - це все що залишилося  після фази обскурціі, Гумільов  назвав це «Реліктовий етнос». Час гармонійних стосунків людини  і природи, недосяжний ідеал сучасного господарства. Людина етнічного гомеостазу - хороша людина, з гармонійним складом психіки. [1;55]

При розгляді цивілізаційного варіанта типології держав, можна виділити три основні проблемні моменти. По-перше, в даній історичній типології не виділяється те головне, що характеризує державу, - приналежність політичної влади. По-друге, це розмитість і аморфність кордону між поняттями «культури» і «цивілізації». І, нарешті, по-третє, це недостатня розробленість такої типології, про що свідчить, множинність підстав для виділення самих цивілізацій і відповідних їм типів держави. Не випадково, що в роботах, що базуються на такому підході, розгляд конкретних типів держави, їх зміни йдуть в конкретному ключі, заснованому на формаційному підході, а про «цивілізованих» типах говориться побіжно.

Крім цих основних недоліків можна виділити і ще один так само не менш важливий. Основна увага в цивілізаційному підході приділяється культурі. Тому якщо у формаційних теорія починає осягнення суспільства "знизу", висуваючи на перше місце матеріальне виробництво, то прихильники цивілізаційного підходу починають розуміння суспільства, його історії "зверху", тобто з культури у всьому різноманітті її форм і відносин (релігія, мистецтво, моральність, право, політика та ін.). Присвячуючи аналізу культури всю свою увагу і енергію, прихильники цивілізаційного підходу часто взагалі не звертаються до матеріального життя. Таким чином, тут з'являється небезпечна можливість розвитку в цій теорії ознак монізму - жорсткої прив'язки до духовно-релігійному або психологічного початку.

Таким чином, цивілізаційний підхід до типології держави, також як і формаційний потребує ретельної доробки, доповнення та удосконалення.

Висновок

Вивчивши теоретичні аспекти даної проблеми, можна сказати, що історична типологія являє собою метод наукового пізнання, в основі якого лежить розчленовування об'єктів та їх угруповання за допомогою узагальненої, ідеалізованої моделі або типу; а також результат типологічного опису і зіставлення. Історична типологія держав - це їх специфічна класифікація, здійснюється вона в основному з позиції двох підходів, а саме - формаційного і цивілізаційного. Ще не так давно формаційний підхід до дослідження історичної типології держави вважався в нашій країні єдино вірним. Брався тільки аналіз суспільного життя, її політичної і правової сторони, тільки як складової частини класової суспільно-економічної формації. К. Маркс і Ф. Енгельс говорили, що ними створена абсолютно нова наука про суспільство.

Вивчення цивілізаційного підходу навпаки, більше спираються на своєрідність культури, релігії, етнічна самосвідомість, економіку, але, не зводячи її в ранг єдино можливого підходу до даного питання.

Цивілізаційний підхід обґрунтовується ідеєю єдності, цілісності сучасного світу, пріоритетом загальнолюдських цінностей, а цивілізація розуміється як базується на розумі та справедливості поділу матеріальних і духовних досягнень суспільства, що знаходиться поза рамками конкретних соціальних систем. Такий підхід ігнорує важливі подання історичного матеріалізму про провідну роль базису по відношенню до надбудови, про виділення способів виробництва і суспільно-економічних формацій як ступенів суспільного розвитку

Цивілізаційний підхід до вивчення типів держав теж не бездоганний, не здатний замінити підхід формаційний, але в певному значенні вони, можуть стати підходящою основою для наукової класифікації держав.

Список використаної літературі

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / О.Ф. Скакун. – Харків: Консум, 2008. – 656 с.
2. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. / С.Л. Лисенков. – К.: Юрисконсульт, 2007. – 336 с.
3. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник. / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, – 2000. – 368 с.
4. Теорія держави: навчальний посібник. /  М.С. Кельман – Тернопіль: Поліграфія, – 2001. – 330 с.
5. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 688 с.
6. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. / О.І. Осауленко. – К.: Істина, 2007. – 336 с.
7. Історія держави і права України. Частина 1. Підруч. для юрид. вищих навч. закладів і фак. А.Й.Рогожин та інші. – Х.: Основа, 1997. – 480 с.
8. Історія держави і права України. Частина 2: У 2-х книгах / А. Й. Рогожин, М. М. Страхов, В. Д. Гончаренко та ін.; За ред. А. Й. Рогожина. – К.: Ін Юре, 2001. – 326 с.
9. Історія держави і права України: У 2-х т. / За ред. В. Я. Талія, А. Й. Рогожина. - Том 1. - К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2000. – 384 с.
10. . Історія держави і права України: Навч. посіб. За ред. А.С.Чайковського. - К.: Юрінком Інтер, 2000. – 368 с.
11. Комаров С. А. Теория государства и права в схемах и определениях. - М., 1999. – 188 с.
12. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Тищик Б.Й. Історія держави і права України. - Львів, 1997. – 286 с.
13. Маркс К. Энгельс Ф. Ленин В.И. Сочинения - М.: 1986.