Нормативно правовой акт
Курсовая работа, 17 Мая 2012, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
Для того, щоб стати реальністю і успішно виконувати свої регулятивні та виховні функції, право повинно мати зовнішню форму виразу. Зовнішню форму виразу називають одночасно джерелами та формами права. Ці поняття взаємопов’язані, але не тотожні: джерело розкриває витоки причини та закономірності його розвитку, сам процес виникнення права, а форма права показує, як зміст права організований і виражений зовні.
Поняття «джерело права» вживається у чотирьох значеннях: ідеологічному, матеріальному, інституційному і юридичному.
Джерела права в матеріальному значенні-це економічні, політичні та інші умови, що обумовлюють виникнення права.
Джерела права в ідеологічному значенні - це ідеї, концепції і теорії, покладені в підставу правових нор
Файлы: 1 файл
Нормативно-пр акт.doc
— 194.50 Кб (Скачать файл) Усі
процеси в державі повинні проходити в
рамках права і можна зробити висновок,
що в нормативно-правовому акті виражається
більшість норм, які регулюють найбільш
важливі с точці зору особистості, її потреб
та інтересів суспільні відносини. В цьому
і закачається головне значення нормативно-правого
акту.
Додаток 1
Види підзаконних актів в Україні
| Загальні (поширюються на всіх осіб у межах держави). | Акти парламенту
(постанови).
Акти уряду (постанови). Акти Президента ( укази). |
| Відомчі (поширюють дію на організації і її осіб, чи її окремої ланки). | Акти міністерств
( накази, інструкції, положення).
Акти державних комітетів (постанови, накази, рішення, розпорядження). Акти
центральних органів |
| Локальні ( мають внутрішню дію). | Акти управління, прийняті в державних і комерційних підприємствах, установах та інших організаціях (накази, інструкції тощо). |
| Міжвідомчі ( поширюють дію на ряд міністерств, інших органів виконавчої влади, органів державного і місцевого самоврядування). | Деякі акти Міністерства економіки, Міністерства залізничного транспорту та деяких інших міністерств України мають міжвідомче значення. У «Рекомендаціях з питань підготовки, державної реєстрації та обліку відомчих нормативно-правових актів» 1998 р. Вказується, що акти цих міністерств є обов’язковими для інших міністерств. |
| Місцеві (мають територіально обмежену дію). |
Список
літератури
- Конституція України // Відомості верховної Ради України. - 1996. - № З0. - Ст. 141.
- Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 21-22. – ст.135.
- Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 27.02.2001 р.
- Міжнародний пакт про громадянські та політичні права Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 1966 р.
- Скакун О.Ф. Теорія держави і права /видання 2-е; Харків: Еспада 2009 р.-752 с.
- М.В Цвік, О.В Петрішин, Л.В. Авраменко «Загальна теорія держави і права» Підручник для студентів вищих навчальних закладів. Харків, 2009-502 с
- Кельман М.С. Мурашин О.Г «Загальна теорія держави і права» Кондор 2006 р-477 с.
- Хропанюк В.Н. «Теорія держави
и права» видання 2-е перероб. і доп. / Под ред.проф. Стрекозова. -М.: Інтерстіль, - 2001 р. - 367 с. - Загальна теорія права / ред. А.С. Піголкін. М., 1994 р. – 544 с.
- Шершеневич Г.Ф. Суспільна теорія права / видан. 2 — М., том IV 1911 р.
- Черданцев,
А.Ф. «Теорія держави і права» Підручник для вузів-
М.: Юрайт-М, 2001р. – 432 с. - Медведев А.М. «Правове регулювання дії закону в часі»// Держава і право, 1995, № 3 – 116с.
- Онищенко Н.М. Джерела права та правові системи сучасності // Правова держава. – Вип. 12. – К., 2001. – С. 90–96.Шемшученко Ю.С. Теоретичні засади реформування правової системи України // Правова держава. – Вип. 7. – К., 1996. – С. 50-56
- Теория государства и права: Учебник / Под ред. В.К.Бабаева. – М.: Юрист, 2004. – 592 с.
- Семчик В. Юридична сила закону // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – № 4. – С. 15-26.
- Теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М.Колодій, В.В.Копейчиков, С.Л.Лисенков та ін.; За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копейчикова – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 368 с.
- Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О.В.Зайчука, Н.М.Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.