Екологічне право

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Января 2013 в 14:04, контрольная работа

Описание работы

Під джерелами екологічного права, зокрема, слід розуміти прийняті уповноваженими державними органами нормативно-правові акти, які містять правові норми, що регулюють суспільні екологічні відносини стосовно приналежності, використання, відтворення природних об'єктів та охорони навколишнього природного середовища з метою задоволення екологічних, економічних та інших інтересів суспільства.

Содержание работы

1. Порівняльний аналіз джерел екологічного права Європейського Союзу і України
2. Порівняльний аналіз структури і повноважень органів охорони навколишнього середовища Європейського Союзу

Файлы: 1 файл

Еколог. контрольная вариант 2.docx

— 34.69 Кб (Скачать файл)

     б) здійснення  державного контролю за використанням,  охороною поверхневих і підземних вод,  атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності,  тваринного  світу на території Автономної Республіки Крим.

          Громадські природоохоронні об'єднання мають право:

     а)  брати   участь  у  розробці  планів, програм, пов'язаних з охороною   навколишнього   природного   середовища,  розробляти  і пропагувати  свої  екологічні програми;

     б)  утворювати  громадські  фонди   охорони    природи;    за погодженням  з  місцевими  Радами  за  рахунок  власних  коштів  і добровільної  трудової   участі   членів   громадських   об'єднань виконувати роботи по охороні та  відтворенню  природних  ресурсів, збереженню   та   поліпшенню   стану   навколишнього    природного середовища.

-------------------------------------------------------------------------- 

1. Функції органів ЄС у сфері  охорони навколишнього середовища.

Рада Європейського Союзу

    Рада Європейського Союзу як головний законодавчий орган ЄС має широкий спектр повноважень у межах законодавчої, фінансової (бюджетної) і контрольної функцій. Стаття 202 Договору про заснування Європейського Співтовариства визначає сферу повноважень Ради Європейського Союзу, що полягають, зокрема, у: забезпеченні координації загальної економічної політики держав-членів; прийнятті рішень; наданні Комісії права у актах, прийнятих Радою, на імплементацію правил, встановлених Радою.

Європейський  Парламент

Європейський Парламент  — представницький орган Європейського  Союзу, що

складається із представників  народів держав, які об'єдналися у Співтовариство.

   У додатку VI до Правил процедури Європейського Парламенту визначаються

повноваження і зобов'язання постійних комітетів. Комітет із навколишнього середовища, охорони  здоров'я і політики споживачів відповідає за питання, пов'язані з політикою та заходами щодо

охорони навколишнього середовища, зокрема: охороною повітря, ґрунтів і води; зміною клімату; класифікацією, пакуванням, маркуванням, перевезенням і використанням небезпечних речовин і засобів; встановленням можливих рівнів шуму; переробкою і зберіганням відходів; міжнародними і регіональними заходами й угодами, спрямованими на охорону навколишнього середовища; охороною фауни та природних середовищ її існування; положеннями морського права, що стосуються навколишнього середовища; Європейським агентством із навколишнього середовища.

Європейська Комісія

   Комісія — постійно діючий орган, що виконує основні виконавчі функції у

Європейському Союзі. Цілями діяльності Генерального директорату з навколишнього середовища є:

- забезпечити високий  рівень охорони навколишнього  середовища, беручи до

уваги різноманітність ситуацій у різних регіонах Співтовариства; розробити політику, яка сприятиме охороні, збереженню і покращенню якості навколишнього середовища; співпрацювати з третіми країнами і з відповідними міжнародними організаціями для досягнення поставлених цілей у сфері охорони навколишнього середовища.

Суд Європейських Співтовариств

Суд Європейських Співтовариств  і Суд першої інстанції, кожний у  межах своєї юрисдикції, забезпечують дотримання законності при тлумаченні та застосуванні установчих договорів Європейського Союзу.

Щодо справ із питань охорони  навколишнього середовища, то в Суді Європейських Співтовариств найчастіше розглядаються спори між Європейською Комісією та державами-членами чи між інституціями Європейського Союзу і розгляд преюдиційного характеру щодо тлумачення

європейського права.

Омбудсмен Європейського Союзу

   Омбудсмен Європейського Союзу призначається Європейським Парламентом, йому надані повноваження приймати скарги від будь-якого громадянина Союзу чи будь-якої фізичної або юридичної особи, котра легально проживає чи має зареєстрований офіс у будь-якій державі-члені Союзу. Скарги

стосуються порушень у  діяльності інституцій і органів  Союзу, за винятком

Суду Європейських Співтовариств  чи Суду першої інстанції, коли вони

виступають у судовій  ролі. Скарги, що мають своїм предметом охорону навколишнього середовища, подаються, як правило, індивідами, а також неурядовими екологічними організаціями.

   Європейський інвестиційний банк

  Завдання Європейського інвестиційного банку полягає в тому, щоб сприяти

збалансованому та сталому  розвитку спільного ринку в інтересах Співтовариства. З цією метою Банк, діючи на некомерцій-ній основі, надає позики і дає гарантії, які сприяють фінансуванню в усіх секторах економіки.

  Одним із пріоритетів у діяльності банку є охорона навколишнього середовища та покращення якості життя.

2. Спеціальні органи  ЄС у сфері охорони навколишнього  середовища.

Європейське агентство  з навколишнього середовища. Завдання Агентства з навколишнього середовища полягають у: створенні спільно з державами-членами і координуванні мережі, що містить найважливіші складові національних інформаційних мереж, національні опорні пункти та тематичні центри; надання допомоги у забезпеченні порівняння даних про навколишнє середовище на європейському рівні.

   Консультативні органи у сфері охорони навколишнього середовища на рівні ЄС Мережа Європейського Союзу для імплементації та застосування права навколишнього середовища (IMPEL).

 

 

Список використаних джерел

 

  1. Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.91 // Відомості Верховної Ради України, 1991, № 41 (08.10.91), ст. 546. Із змінами внесеними згідно із Законами від 17.05.2012
  2. Чистов С.М, Никифоров А.Є, Куценко Т.Ф. Державне регулювання економіки // Навч.посіб. - вид. ІІ - К.: КНЕУ 2009.-440 с.
  3. Стеченко Д. М. Державне регулювання економіки // Навч. посібник. - К.: МАУП, 2010. -176 с.
  4. Екологічна політика України // Журнал. - Міжнародний центр перспективних досліджень, № 10, 2006 р.
  5. Екологічне право України. Гетьман А. П., Шульга М. В. – Х., 2005.
  6. Саксонова О. Державне регулювання в сфері охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів // Регіональна економіка.-2009-№1.-с.267-271.

 


Информация о работе Екологічне право