Основні засади господарсько-правової відповідальності

                Міністерство освіти і науки України

                                  Національний університет 

   «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»

                     Кафедра господарського права

 

 

 

 

Індивідуальна робота на тему:

«Основні засади господарсько-правової

    відповідальності»

 

 

 

 

                                                             Виконала: студентка 2-го факультету

                                                             4-го курсу

                                                                                                4 групи

                                                                                              Стадник Олена

                                                             

 

                                                                       Перевірив: Давидюк О.М.

 

 

                                                

 

                                                     Харків

                                                       2013

 

                      

 

 

 

 

 

 

План:

Вступ

1. Поняття господарсько-правової відповідальності та її підстави;
2. Функції господарсько-правової відповідальності і її принципи;
3. Форми господарсько-правової відповідальності, господарсько-правові санкції;

Висновки

Використана література.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Значення юридичної відповідальності, у тому числі господарсько-правової, нині істотно зростає у зв'язку з підвищенням ролі правових засобів  у вирішенні завдань регламентації  господарського обігу. Відповідальність має розглядатися в якості одного з діючих важелів механізму господарювання, що здійснює значний вплив на прискорення  економічного розвитку нашого суспільства. У цьому виявляється актуальність дослідження господарсько-правової відповідальності та господарських  санкцій. Більшість учасників господарських правовідносин заінтересована в правомірній поведінці — як власній, так і своїх контрагентів (партнерів). Це відповідає і моральним засадам суспільства, і прагматичному ставленню до будь-якої справи, адже застосування будь-якої юридичної (в т. ч. господарсько-правової) відповідальності тягне для правопорушника негативні наслідки. Проте відсутність правопорушень — це ідеальний, а не реальний стан суспільного (в т. ч. економічного) життя. Відповідальність у господарському праві - це комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання - господарські правопорушення. У сфері господарювання застосовується специфічний вид юридичної відповідальності, що іменується господарсько-правовою відповідальністю чи господарсько-правовими санкціями.

 

 

 

 

 

 

1. Поняття господарсько-правової відповідальності та її підстави

 

Відповідальності в господарському праві присвячена досить значна наукова  юридична література. Найбільш докладно ці питання розглядалися в роботах  В.К. Мамутова, В.С. Мартем'янова, Г.В. Пронської, В.С. Щербини та інших вчених. Однак, залишається багато дискусійних  проблем, що становлять значний інтерес, тим більш, що в загальній теорії також не вироблено єдиного поняття  юридичної відповідальності.

Так, на думку Г.В. Пронської, господарсько-правова відповідальність — це економічні за змістом і  юридичні за формою методи впливу на економічні інтереси суб'єкта господарювання —  правопорушника . Д.Х. Липницький і А.Д. Болотова вважають, що господарсько-правова відповідальність — цепевний механізм перекладання несприятливих наслідків з одного учасника господарських відносин на іншого . Під господарською відповідальністю розуміється настання несприятливих майнових наслідків (стягнення збитків, штрафу тощо) при порушенні правил функціонування господарського механізму, які встановлюються державними органами в інтересах держави або сторонами в договорі .

Разом з тим, найбільш розповсюдженим є позначення господарсько-правової відповідальності через поняття "господарські санкції".

В.С. Щербина вважає, що відповідальність у господарському праві (господарсько-правова  відповідальність) — це комплексний  правовий інститут, який має свій особливий  предмет регулювання — господарські правопорушення . Відповідальністю є застосування до правопорушника встановлених законом або договором санкцій, внаслідок чого він зазнає майнових втрат. Отже, поняття господарсько-правової відповідальності включає в себе і майнові наслідки застосування санкцій . Господарсько-правова відповідальність, на погляд В.К. Мамутова, це зазнавання (або несення) господарським органом несприятливих економічних наслідків безпосередньо в результаті застосування до нього передбачених законом санкцій (мір відповідальності) економічного характеру  .

Ця точка зору підтримана законодавцем. Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Господарськими санкціями, відповідно до ст. 217 ГК, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Отже, відповідальність у господарському праві базується на загальнотеоретичних засадах і визначається як обов’язок суб’єктів підприємництва за допущені ними правопорушення претеплювати негативні обтяжливі для них наслідки, як правило, майнового або немайнового характеру, які передбачені санкцією норм права. Інакше кажучи, відповідальність – зафіксована в нормативних актах чи передбачена договором міра примусу, що застосовується до особи, яка вчинила правопорушення. Хоча відповідальність як юридична категорія широко розкривається в правовій науці, але легальне визначення майже не дається, а вказуються тільки її підстави та конкретні санкції. Тому така відповідальність, хоча і передбачається у господарському праві, але як всяка юридична відповідальність має імперативний характер і настає лише в разі правопорушення.

Відповідальність у господарському праві є комплексний правовий інститут, який має свій особливий предмет регулювання – господарські правопорушення.

Господарсько-правова відповідальність настає лише за наявності відповідних  підстав. Розрізняють юридичні та фактичні підстави господарсько-правової відповідальності.

Юридичні підстави- той правовий документ, що характеризує певну поведінку суб'єкта господарювання як протиправну і передбачає за неї форму і розмір відповідальності: такими підставами в господарському праві є закон і договір.

Фактичні підстави- це ті життєві ситуації, що характеризуються законом або договором як неправомірні. Такі ситуації іменуються складом господарського правопорушення.

Господарське правопорушення - це протиправна дія або бездіяльність  суб’єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов’язками зазначеного суб’єкта, порушує суб’єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб. Господарські правопорушення можна  класифікувати за видами і систематизувати  в окремі групи за певними критеріями.

Так, залежно від юридичної  підстави (тобто які юридичні норми порушені) розрізняються договірні та позадоговірні правопорушення. В свою чергу договірні правопорушення поділяються :

1) правопорушення на стадії виникнення договорів:

- порушення строків укладання  договорів;

- процедури врегулювання розбіжностей, що виникають при їх укладанні;

- укладання договорів, що суперечать  вимогам закону, цілям діяльності юридичної особи, або укладання договорів з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (статті 48, 49 і 50 ЦК);

- порушення строків виконання  договірних та інших господарських зобов’язань щодо поставки продукції та товарів (найпоширеніші в господарській практиці), перевезення вантажів, виконання робіт та ін.

- прострочення виконання  зобов’язання загалом тягне за  собою сплату боржником визначеної  законом чи договором неустойки, штрафу, пені (статті 179, 213-215 і 356 ЦК);

- порушення господарських  зобов’язань щодо якості поставленої  продукції (товарів), виконаних робіт,  наданих послуг;

- порушення державної  дисципліни цін, пов’язані з  виконанням договорів. Закон України  “Про ціни і ціноутворення”  передбачає, що у разі порушення підприємством ціни (при реалізації за договором продукції) надлишкове одержана сума підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету;

- порушення у сфері  кредитних та розрахункових відносин, пов’язані з виконанням господарських договорів;

2) порушення господарських  зобов’язань щодо перевезень  вантажів:

- зобов’язань з планів  перевезень (неподача перевізних засобів, непред’явлення вантажів до перевезення);

- простій транспортних  засобів під навантаженням і розвантаженням понад встановлені терміни;

- втрата, нестача, пошкодження  вантажу;

- прострочення доставки  вантажу тощо.

Господарсько-правовій відповідальності властиві особливі ознаки.

У функціональному відношенні господарсько-правова відповідальність покликана стимулювати належне виконання господарських та інших зобов’язань. Отже, її головною метою є забезпечення правопорядку у сфері економіки (в господарських відносинах).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Фунції господарсько –правової відповідальності і її принципи

Функції господарсько-правової відповідальності визначаються як сукупність дій щодо застосування до правопорушника у сфері господарювання передбачених законом чи договором санкцій, а також правових наслідків такого застосування. Види і зміст функцій господарсько-правової відповідальності в теорії господарського права визначаються по-різному. Узагальнено є підстави виділити п’ять основних функцій.

Стимулююча функція. Господарсько-правова відповідальність, яка полягає у застосуванні до правопорушника економічних (майнових) санкцій, передбачає спонукання (негативне стимулювання) його і до припинення правопорушення, і до реального виконання зобов’язання. Стимулююча функція влacтивa, практично вciм видам санкцій, передбачених або санкціонованих нормами господарського права. Вона має на меті, насамперед, задовольнити економічний інтерес потерпілого суб’єкта шляхом стимулювання (економічного, майнового) правопорушника до правомірних дій.

Штрафна функція. Відповідальність суб’єктів господарських правовідносин є однією з форм юридичної відповідальності. Як така, вона зумовлюється протиправною поведінкою (господарським правопорушенням, невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань) правопорушника. У цьому розумінні господарсько-правова відповідальність є ретроспективною, тобто реакцією на вже вчинені протиправні дії (бездіяльність) у вигляді саме відповідальності як покарання правопорушника економічними санкціями. Загалом штрафна функція покладена на такі види господарсько-правових санкцій, як неустойка, штраф, пеня (так звані штрафні санкції).

Функція попередження правопорушень. Суть цієї функції полягає в тому, що внаслідок застосування відповідальності не лише усувається факт господарського правопорушення, а й застосовуються (господарським судом, судом) правові заходи, спрямовані на усунення його причин та умов. Як попереджувальний засіб господарсько-правова відповідальність найефективніша в тих випадках, коли має місце матеріально-правовий зв’язок відповідальності господарюючого суб’єкта з матеріальною відповідальністю його працівників, передбаченою трудовим правом.

Компенсаційна функція. Сутність компенсаційної (відновної) функції господарсько- правової відповідальності полягає у відновленні порушеного правопорушенням майнового стану потерпілого шляхом застосування на його користь компенсаційних майнових санкцій, стягуваних з порушника. Сторона-кредитор у договірних та інших зобов’язаннях завжди ризикує своїм майновим становищем внаслідок порушення зобов’язання боржником. Тому правові системи цивілізованих країн відпрацювали і мають у своєму арсеналі засоби правового захисту, які є у потерпілої сторони зобов’язання. Ці засоби ґрунтуються на так званому праві справедливості і застосовуються або безпосередньо потерпілою стороною, або правозастосовним органом. Найбільш юридичне універсальним і дієвим засобом правового захисту потерпілої сторони зобов’язання, яке застосовується традиційно “за правом справедливості”, є відшкодування (компенсація) збитків. Сутність його полягає в тому, що кожне порушення договору чи іншого зобов’язання дає потерпілій стороні право на відшкодування збитків, яких вона зазнала. Так, ст. 203 Цивільного кодексу називається “Обов’язок боржника відшкодувати збитки”. Термін “відшкодувати” якраз і вказує на те, що дана форма відповідальності виконує компенсаційну (відшкодувальну) функцію. Таку саму функцію законодавець покладає і на так звану залікову неустойку. Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу якщо за невиконання або неналежне виконання зобов’язання встановлено неустойку (штраф, пеню), то збитки відшкодовуються у частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею).