Ліцензування певних видів господарської діяльності

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 23 Декабря 2013 в 22:10, курсовая работа

Описание работы

Держава упорядковує процес здійснення господарської діяльності, контролює її законність, обмежує можливі негативні прояви такої діяльності. В механізмі державного регулювання економіки на цьому етапі розвитку широко застосовується такий засіб, як ліцензування окремих видів господарської діяльності. Введення ліцензування в Україні зумовлено змінами в характері впливу держави на суспільні відносини, що складаються в сфері господарської діяльності. Ліцензування дозволяє додержуватися балансу інтересів суб’єктів господарювання, з одного боку, споживачів та держави, з іншого.

Содержание работы

ВСТУП……………………………………………………………………………
РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНА ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІЦЕНЗУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………………….
1.1. Ліцензування господарської діяльності як засіб державного регулювання економіки………………………………………………………..
1.2. Поняття ліцензування господарської діяльності…………………
1.3. Основні категорії ліцензування господарської діяльності……….
1.4.Відмежування ліцензування від суміжних правових понять……..
1.5. Нормативно-правова основа ліцензування господарської
діяльності…………………………………………………………………
РOЗДІЛ II ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЛІЦЕНЗУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ……………………………………………………………………
2.1. Порядок видачі та переоформлення ліцензій……………………...
2.2. Ліцензійні умови здійснення господарської діяльності та контроль за їх додержанням……………………………………………………………….
2.3. Відповідальність за порушення ліцензійного законодавства……..
РОЗДІЛ III СПЕЦІАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЛІЦЕНЗУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ…………………………………….
3.1.Призначення та зміст спеціального порядку ліцензування……….
3.2. Види діяльності, для яких встановлений спеціальний порядок
ліцензування……………………………………………………………………
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………

Файлы: 1 файл

Магістерська Ліцензування господарської діяльності..doc

— 566.50 Кб (Скачать файл)

На кожний транспортний засіб відповідно до оформленої ліцензії з надання послуг з перевезення  пасажирів та вантажів автомобільним  транспортом загального користування видається ліцензійна картка на термін дії ліцензії. Ліцензійна картка засвідчує відповідність транспортного засобу ліцензійним вимогам, встановленим для транспортного засобу на провадження господарської діяльності, зазначеній в ліцензії.

Крім вищезазначених вимог, Ліцензійні умови містять  кваліфікаційні та інші вимоги щодо стажу роботи водіїв транспортних засобів та до посадових осіб, які відповідають за   експлуатацію і технічний стан транспортних засобів. Так, для  водіїв обов’язковою є наявність: національного або міжнародного посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; довідки про проходження обов’язкового медичного огляду. Тут також вміщені вимоги щодо віку водіїв транспортних засобів. Особливі вимоги зазначені щодо водіїв, які обслуговують міжнародні лінії, а також здійснюють перевезення небезпечних вантажів.

У Ліцензійних умовах зазначається вимога щодо обов’язкового  страхування  від нещасних випадків кожного водія. Вказаний документ фіксує вимоги щодо транспортних засобів, які  здійснюють внутрішні і міжнародні перевезення та вказує на обов’язкову наявність: свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу або тимчасового реєстраційного талону; талону про проходження державного технічного огляду.

Транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів повинні відповідати технічним умовам відповідно до статті 39 Конвенції про дорожній рух від 1 травня 1971 року та статті 5 Угоди про митне оформлення міжнародних перевезень, що виконуються автомобільним вантажним транспортом  від 18 листопада 1965 року і повинні мати свідоцтво про допущення транспортного засобу до міжнародних перевезень вантажів під митними печатками і пломбами, що видається регіональними митницями і передбачене п. 1.5. Положення про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезення вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП, затвердженого наказом Державного митного комітету України від 6 березня 1995р. № 82 .

Транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення небезпечних  вантажів, додатково повинні відповідати вимогам, які передбачені Європейською угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ратифіковано Законом України від 02.03.2000 № 1511 - 111) [23,Ст. 10].

Ліцензійні умови вміщують також організаційні вимоги до суб’єктів  господарської діяльності, що надають послуги з перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом загального призначення згідно з отриманою ліцензією. Відповідно до п.2.3.1. вони повинні забезпечувати:

виконання Правил надання  послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року №176; Порядку і умов організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом,  затвердженого наказом міністерства транспорту України від 21 січня 1998 року №21; Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказами Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 №363 та від 23 березня 1998 №90 (у разі надання послуг з перевезення вантажів);

належний технічний  стан транспортних засобів відповідно до Закону України «Про дорожній рух» та Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерством транспорту України від 30 березня 1998 року №102 (зокрема транспортні засоби, які виконують перевезення пасажирів не повинні мати конструктивних елементів, не передбачених заводом-виробником, у тому числі заблокованих виходів, дверей салону);

своєчасне проходження  технічного огляду транспортних засобів у порядку і терміни, що встановлені Правилами проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мото транспорту та причепів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 141;

обов’язкове страхування  на автомобільному транспорті, передбачене Законом України «Про страхування» та постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 року №959 «Про затвердження Положення про обов’язкове страхування від нещасних випадків на транспорті та постановою  від 28 вересня 1996 року № 1175 «Про затвердженння Положення про порядок і умови обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»;

здійснення регулярних перевезень пасажирів на автобусних маршрутах по території України  та за межі території України тільки за умови укладення договору із замовниками згідно постанови Кабінету міністрів України від 29 січня 2003 року № 139 «Про затвердження порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автомобільному маршруті загального користування»;

виконання чинного законодавства  щодо надання окремим категоріям громадян пільг при користуванні пасажирським транспортом.

Ліцензійні  умови провадження господарської  діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення  затверджені  наказом Держкомпідприємництва України та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 20 квітня 2005 № 33/59. Вони поширюються на всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність із забезпечення споживачів централізованим водопостачанням та водовідведенням.

У ліцензійних умовах зазначені загальні вимоги до провадження  господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, а також технологічні, організаційні та кваліфікаційні вимоги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Загальні вимоги до провадження  господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення зобов’язують суб’єктів господарювання, які отримали ліцензію на зазначений вид діяльності, дотримуватися законодавства України щодо забезпечення споживачів якісною питною водою, охорони довкілля, відтворення джерел питного водопостачання, експлуатації об’єктів питного водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, моніторингу, обліку і контролю в цій сфері.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють централізоване водопостачання, відповідно до п. 3.1 Ліцензійних умов, повинні:

проводити лабораторно-виробничий контроль на відповідність якості питної води, що подається споживачам, державному стандарту ГОСТ 2874-82 „Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством” та технологічний контроль за роботою очисних споруд і устаткування відповідно до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 5 липня 1995 р. № 30;

здійснювати моніторинг якості питної води централізованих  систем водопостастачання відповідно до вимог Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1999 року;

мати технологічний  регламент з експлуатації об’єктів централізованого водопостачання, затверджений керівником підприємства;

мати атестат акредитації  лабораторії, яка проводить лабораторно-виробничий контроль на відповідність якості питної води державному стандарту ГОСТ 2874-82 „Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством” відповідно до Порядку акредитації вимірювальних лабораторій, затвердженого наказом Держстандарту України від 5 листопада1998р. № 886, або договір на проведення аналогічних робіт з акредитованими лабораторіями інших організацій;

забезпечити наявність  виробничо-технічної бази, необхідної для експлуатації споруд та мереж  централізованого водопостачання, відповідно до нормативів оснащення машинами, механізмами і спеціальним устаткуванням підприємств і організацій водопровідно-каналізаційного господарства;

проводити планово-попереджувальні  ремонти об’єктів водопостачання відповідно до Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 8 серпня 1997р. № 63.

Суб’єкти господарської  діяльності, які здійснюють централізоване водовідведення, повинні:

дотримуватися вимог Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 № 465, щодо показників вмісту забруднених та показників вмісту забруднювальних речовин у зворотних водах, що скидаються системами каналізації населеного пункту до водних об’єктів;

здійснювати моніторинг стічних вод міської каналізаційної мережі та очисних споруд відповідно до Положення про державну систему  моніторингу довкілля, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 № 391;

мати технологічний  регламент з експлуатації об’єктів централізованого водовідведення, затверджений керівником підприємства;

проводити лабораторно-виробничий контроль показників вмісту забруднювальних  речовин у зворотних водах, що скидаються системами каналізації населеного пункту до водних об’єктів, та технологічний контроль за роботою очисних споруд і устаткування відповідно до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжиткомунгоспу України від 5 липня 1995 № 30;

мати атестат акредитації  лабораторії, яка проводить лабораторно-виробничий контроль показників вмісту забруднювальних  речовин у зворотних водах, відповідно до Порядку акредитації вимірювальних лабораторій, затвердженого наказом Держстандарту України від 5 листопада 1998 №886, або договір на проведення аналогічних робіт з акредитованими лабораторіями інших організацій;

забезпечити наявність  виробничо-технічної бази, необхідної для експлуатації споруд та мереж централізованого водовідведення, відповідно до Нормативів оснащення машинами, механізмами і спеціальним устаткуванням підприємств і організацій водопровідно-каналізаційного господарства, що затверджені наказом Міністра житлово-комунального господарства Української РСР від 7 грудня 1977 № 430;

проводити планово-попереджувальні  роботи об’єктів водовідведення відповідно до Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів на підприємствах водопровідно-каналізаційного  господарства України, затвердженого наказом Держитлокомунгоспу України від 8 серпня 1997 № 63.

У Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення зазначаються також  особливі вимоги, в яких зазначається про те, що у разі загрози чи виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної зі шкідливими наслідками для джерел чи систем питного водопостачання, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, повинні здійснювати виробничий контроль за окремими показниками, що додатково визначаються органами державного санітарно-епідемічного нагляду залежно від конкретної ситуації. Також у Ліцензійних умовах   закріплена норма, яка передбачає, що під час ремонту, експлуатації, проведення лабораторного контролю на системах централізованого питного водопостачання забороняється використовувати лабораторні приміщення, обладнання та інші технічні засоби, які застосовуються при виконанні аналогічних робіт на системах централізованого водовідведення.

Контроль за дотриманням  ліцензійних умов здійснюють органи ліцензування, які безпосередньо  здійснюють ліцензування конкретного  виду господарської діяльності та спеціально уповноважений орган. При ліцензуванні стадія попереднього контролю, що включає в себе перевірку комплекту необхідних документів до видачі ліцензії, поєднується з можливістю наступних перевірок реального дотримання ліцензійних умов, що були підставою видачі ліцензії.

Право контролю за додержанням  ліцензіатами ліцензійних умов належить також спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування в межах його повноважень [24,Cт.20].

Форма контролю - планові  та позапланові перевірки. Планові  перевірки дотримання ліцензіатом  ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік. Позапланові - лише на підставі надходження до контролюючих органів у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Порядок здійснення органами ліцензування та спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування контролюючих повноважень регулюється наказами про затвердження Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності (далі – Порядок контролю),  прийнятими спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування - Держкомпідприємництва України спеціально з органами ліцензування, роль яких виконують центральні органи виконавчої влади [24,Cт.8] , як виняток із сказаного вище, ч.6 ст.8 Закону встановлює , що порядок контролю за додержанням Ліцензійних умов здійснення діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї затверджується Кабінетом Міністрів України.  

Про проведення планової перевірки ліцензіат має бути попереджений завчасно, хоча необхідно  зазначити, що єдиного підходу до процедури попередження про проведення перевірки немає. Різні Порядки  контролю за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов містять різні норми щодо попередження суб’єктів господарювання про проведення перевірки. Аналіз положень Порядків контролю за додержанням ліцензійних умов провадження господарської діяльності з пошуку (розвідки) корисних копалин; із збирання, заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; з надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом; з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; з централізованого водопостачання та водовідведення дає підстави говорити, що про проведення планових перевірок відповідні ліцензіати попереджаються за п’ять робочих днів письмово або телефонограмою. На практиці ця вимога виконується в кращому випадку частково – попереджають або за менший термін, або лист про попередження приходить за день до початку самої перевірки [104,C.19].

Информация о работе Ліцензування певних видів господарської діяльності