Місцеві податки і збори та їх особливості

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

 

 

Кафедра права і законотворчого процесу

 

 

 

Модуль: «Фінансове правове»

Індивідуальна творча робота

 на тему:

 

«Місцеві податки і збори та їх особливості»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОДЕСА - 2015

 

ПЛАН

 

Вступ                                                                                                                    3

1. ОСОБЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ 4

2. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ МІСЦЕВОГО ОПОДАТКУВАННЯ І НАПОВНЕННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ                   7

Висновки                                                                                                           9

Використана література                                                                        10

  
ВСТУП

Актуальність.

На сучасному етапі розвиток місцевого самоврядування визначений одним із найважливіших напрямків державної політики. Розширення функцій і повноважень органів місцевого самоврядування, яке відбулося протягом останніх років, не супроводжується адекватним збільшенням обсягів фінансових ресурсів, що надходять у їх розпорядження. Незначними залишаються власні доходи і, зокрема, місцеві податки і збори. Перешкодою на шляху розвитку місцевого оподаткування стали нестабільність законодавства, неузгодженість і суперечливість окремих його положень.

Ефективність структурних перетворень та загальний стан розвитку на місцях багато залежать від того, які бюджетні ресурси отримають у своє розпорядження місцеві органи влади та через які фінансові  важелі це здійснюватиметься. У зв’язку з цим, пошук форм і методів  зміцнення фінансів місцевих органів влади в Україні є актуальним завданням. Потребує розв’язання проблема створення соціально-економічних умов і правових основ для того, щоб місцеві органи влади мали достатні кошти для виконання своїх функцій і повноважень. Основним джерелом таких коштів мають стати місцеві податки і збори.

Рівень дослідження теми.

На проблемах справляння місцевих податків і зборів юристи в галузі фінансового права фактично не акцентували уваги. Частково проблеми, пов'язані із механізмом справляння місцевих податків і зборів, розглядались у працях вчених-економістів Алексєєва І.В., Барановського О.І., Біленчука П.Д., Буковинського С.А., Василика О.Д., Вишневського В.П., Геєця В.М., Данілова О.Д., Кириленко О.П., Козоріз М.А., Кравченка В.І., Крупки М.І., Кульчицького М.І., Кучерявенко Н.П., Луніної І.О., Огонь Ц.Г., Опаріна В.М., Павлюка К.В., Пасічника Ю.В., Петренко Ю.В., Тарангул Л.Л., Чугунова І.Я., Юрія С.І. та ін. На теперішній час особливої актуальності набувають питання, пов’язані з аналізом, систематизацією нагромадженого досвіду вітчизняної економіки, узагальненням досягнень зарубіжних країн в області формування та раціонального використання місцевих податків і зборів, що особливого значення набуває в умовах проведення адміністративно-територіальної реформи.

Мета роботи. Дослідити особливості формування місцевих податків і зборів.

 

1. ОСОБЛИВОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ

МІСЦЕВИХ ПОДАТКІВ І ЗБОРІВ

Система місцевих податків і зборів в Україні є складовою частиною податкової системи держави і необхідним атрибутом місцевого самоврядування, оскільки оцінюється як самостійне джерело доходів місцевих бюджетів.

Декретом Кабінету Міністрів України від 20.05.93 "Про місцеві податки і збори", який має силу Закону, визначено, за що справляються місцеві податки і збори, їх граничні розміри, об'єкти оподаткування, джерела сплати. Особливість місцевих податків і зборів полягає в тому, що вони запроваджуються рішенням органу місцевого самоврядування. Цей же орган по кожному платежу розробляє і затверджує положення, яким визначається порядок сплати і перерахування до місцевого бюджету податків і зборів відповідно до переліку і в межах установлених граничних ставок.

З метою стимулювання розвитку малого підприємництва в Указі Президента від 28 червня 1999 року №761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" визначено поняття "ринкового збору", встановлено його платників, ставки та механізм справляння.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про систему оподаткування" до місцевих податків і зборів віднесено два місцеві податки і дванадцять місцевих зборів.

Відповідно до цієї ж статті вказаного Закону України комунальний податок, ринковий збір, збір за припаркування автотранспорту, збір за видачу ордера на квартиру, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак є обов'язковими для встановлення сільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадження цих податків і зборів.

Державне планування податкових платежів відбувається при розробці плану державного бюджету на майбутній період. Головним при цьому є аналіз виконання бюджету за попередній період, витрат держави та розрахунок витратних статей бюджету на майбутній період. Дохідна частина бюджету розраховується, виходячи з витратної частини.

Планування податкових платежів місцевими органами самоврядування має свої особливості:

1. Перелік місцевих податків, обов'язкових  платежів і зборів, їх максимальні  ставки визначаються централізовано  на державному рівні. Конкретні  розміри податкових платежів  по кожному податку встановлють  місцеві органи влади.

2. Місцеві податки і збори  становлять незначну частку в структурі доходів місцевих бюджетів. Основна частка коштів на покриття витрат місцевих органів влади надходить з державного бюджету.

3. Затвердження місцевих бюджетів, в силу їх залежності від  дотацій з державного бюджету, відбувається після визначення всієї допомоги, на яку можуть розраховувати місцеві органи самоврядування.

4. Нестабільність ставок оподаткування. Це негативно впливає на планування  податкових платежів і на розвиток  підприємництва в регіоні.

5. Визначення розмірів податкових платежів з боку місцевих органів самоврядування має переважно суб'єктивний характер.

Розробка податкового прогнозу (плану) на державному рівні складається з чотирьох етапів.

Перший етап – регіональна оцінка прибутковості власності, визначення потреб у технічному оновленні галузей і підприємств, переспеціалізація регіону, рівень доходів населення та їх динаміка, ресурсна база та ступінь задоволення потреб у ресурсах, кількість та обсяги експортно-імпортних зв'язків, виробнича та соціальна інфраструктура. На підставі цієї інформації проводиться розрахунок економічного, соціального, фінансового та податкового потенціалу регіону.

Другий етап – розробка плану податкових надходжень з урахуванням темпів економічного зростання регіону. Визначення розміру податкових надходжень дає змогу більш чітко з'ясувати співвідношення між потребами регіонального бюджету та прогнозними надходженнями з метою визначення подальшої податкової політики та удосконалення податкового законодавства.

Третій етап – прогнозування зміни вартості регіональної власності за рахунок проведення інвентаризації всього ресурсного потенціалу, визначення ступеня забезпечення власних потреб за рахунок ресурсів регіонів і можливості утворення на території залишків, внесення різних коректив щодо узгодження державних, корпоративних та особистих інтересів.

Четвертий етап – розрахунок загального розміру дефіциту бюджету, в тому числі й регіонального, та прогнозування економічних наслідків, до яких належать рівень інфляції, зміна індексів цін, кон'юнктура ринку тощо.

Головна мета державного планування податкових платежів – визначення обсягів фінансових ресурсів по платниках податків для централізації грошових коштів у загальнодержавному бюджеті.

На всіх рівнях управління планування податкових платежів здійснюється наступними методами.

1. Загальні методи планування, які можуть застосовуватись для планування будь-яких показників і процесів. До них належать балансовий, експертних оцінок, економіко-математичні тощо.

2. Особливі методи, які дають можливість досягти найбільшого ефекту. Основні з них:

1). Методи кореляції та регресії, якими користуються при розрахунку планів податкових платежів на підставі встановлення взаємозв'язків між різними чинниками або їх групами. За їх допомогою тенденції, що були в попередньому періоді, переносяться на майбутній період. Найбільший ефект досягається при застосуванні комп'ютерів та іншої обчислювальної техніки.

2). Економіко-статистичні методи. До них належать методи теорій ігор, масового обслуговування, стохастичного програмування тощо. Найчастіше вони застосовуються при визначенні обсягів пропозиції товарів, зміні цін та їх структури, стану податкової дисципліни.

3). Метод варіантної розробки плану. При цьому методі розробляється кілька варіантів плану й поступово відхиляються ті з них, які дають негативний результат. Врешті-решт, залишається тільки один план, найсприятливіший для підприємства в певних умовах.

4). Детерміновані моделі – насамперед лінійного та кількісного програмування. Ці методи застосовуються, коли діє багато змінних чинників, між якими встановлюються взаємозв'язки, й потрібно визначити найоптимальніший варіант.

 

 

2. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ МІСЦЕВОГО ОПОДАТКУВАННЯ І НАПОВНЕННЯ МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ

Реально діючий податковий механізм справляння місцевих податків і зборів має чітко виражений фіскальний характер, що реалізує заходи з покриття податковими надходженнями бюджетних витрат на місцях.

Встановлення місцевих податків місцевими органами влади може бути цілком автономним, тобто не регламентуватися загальнодержавним законодавством, а може й обмежуватися цим законодавством.

Тому, у визначенні кола місцевих податків, слід виходити як із закріплення їх за місцевими бюджетами, так і з їхньої вагомості в податковій системі. З огляду на це до місцевих податків в Україні слід віднести плату за землю, податок на нерухоме майно фізичних осіб, податок на промисел, а також переглянути ті, що включені до їх складу у Декреті Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”.

Включення до місцевих податків плати за землю та податку на нерухоме майно громадян пов’язане з тим, що практично в усьому світі земельний податок належить до сфери місцевого оподаткування. Встановлюючи умови та ставки оподаткування, місцеві органи влади стимулюють чи, навпаки, стримують приплив капіталу в їх регіони. Це функції саме місцевої влади, тому такі податки доцільно здійснювати і використовувати на місцевому рівні.

З цих позицій в роботі доречне внесення наступних змін у чинне законодавство:

• запровадити податок на майно; відмінити ті податки і збори, витрати на адміністрування яких перевищують їх надходження;
• податок на прибуток підприємств комунальної власності, податок на доходи фізичних осіб, плату за землю віднести до місцевих податків;
• розмежувати функції по адмініструванню місцевих податків і зборів між органами місцевого самоврядування та органами державної податкової служби, а саме, повноваження по адмініструванню місцевих податків і зборів передати органам місцевого самоврядування; за податковими органами залишити погашення податкового боргу платника податків та функцію апеляцій щодо дій органів державної податкової служби при здійсненні заходів з погашення податкового боргу по місцевих податках і зборах;
• законодавчо визначити інформаційний обмін між органами місцевого самоврядування та органами державної податкової служби.

Важливою науковою проблемою залишається організація контролю при справлянні місцевих податків і зборів в умовах ринкової економіки.

Цікавою є пропозиція науковців система моніторингу, технологія аналізу інформації та відбору суб’єктів підприємництва до перевірки, яка включає таку послідовність:

• вивчення реєстрів платників податків;
• відбір на основі аналізу фінансово господарської діяльності певної кількості конкретних суб’єктів підприємництва (ймовірних порушників) для подальшого аналізу їх діяльності протягом 2-3 років;
• формування аналітичних висновків і пропозицій про доцільність та терміновість проведення аналізу фінансового стану суб’єктів підприємництва, їх платоспроможності, взаємовідносин з бюджетом;
• проведення перевірки в разі невідповідності аналітичних розрахунків фактичному результату діяльності;
• поповнення бази даних інформаційно-аналітичних розрахунків фактичному результату діяльності та про наслідки аналізів і перевірок

На сьогодні розроблена технологічна схема приймання та комп’ютерної обробки звітних документів платників податків, використання якої дає можливість знизити трудомісткість опрацювання вхідної інформації, забезпечити повноту та достовірність даних, налагодити постійний моніторинг та контроль за рухом надходжень у місцеві бюджети від сплати місцевих податків і зборів.

Отже, реорганізація системи оподаткування місцевими податками та зборами повинна бути спрямована, насамперед, на забезпечення фінансової стійкості місцевого самоврядування, що є однією з найважливіших умов ефективної діяльності територіальних громад як первинного суб'єкта місцевого самоврядування та утворених ними органів місцевого самоврядування. Пріоритети повинні віддаватися наповненню сільських, селищних, міських бюджетів саме через зростання ролі місцевих податків і зборів.