Морское право как ненужная херня

службовий твір - твір, створений  автором у порядку виконання  службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового  договору (контракту) між ним і  роботодавцем; 
      

суспільне надбання - твори  і об'єкти суміжних прав, строк дії  авторського права і (або) суміжних прав на які закінчився; 
      

твір архітектури - твір у  галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі  та споруди, парки, плани населених  пунктів тощо); 
      

твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо; 
      

твір ужиткового мистецтва - твір мистецтва, в тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для  користування у побуті або перенесений  на предмети такого користування; 
      

технічні засоби захисту - технічні пристрої і (або) технологічні розробки, призначені для створення  технологічної перешкоди порушенню  авторського права і (або) суміжних прав при сприйнятті і (або) копіюванні захищених (закодованих) записів у  фонограмах (відеограмах) і передачах  організацій мовлення чи для контролю доступу до використання об'єктів  авторського права і суміжних прав; 
      

установа - центральний орган  виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної  власності; { Абзац сорок другий статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 } 
      

фонограма - звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску  тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить  до аудіовізуального твору. Фонограма  є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій); 
      

цитата - порівняно короткий уривок з літературного, наукового  чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов'язковим  посиланням на його автора і джерела  цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими  свої твердження або для посилання  на погляди іншого автора в автентичному формулюванні; 
      

державна система правової охорони інтелектуальної власності - Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних  та інших державних закладів відповідної  спеціалізації, що входять до сфери  управління Установи. ( Статтю 1 доповнено  абзацом згідно із Законом N 850-IV ( 850-15 ) від 22.05.2003 ) 
      

Стаття 2. Законодавство України про авторське право і суміжні права 
      

Законодавство України про  авторське право і суміжні  права базується на Конституції  України і складається з відповідних  норм Цивільного кодексу України ( 1540-06 ), цього Закону, законів України, "Про кінематографію" ,"Про телебачення і радіомовлення" ,"Про видавничу справу" ,"Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

АВТОРСЬКЕ ПРАВО 
      

Стаття 7. Суб'єкти авторського права 
      

Суб'єктами авторського права  є автори творів, зазначених у частині  першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові  права. 
      

Стаття 8. Об'єкти авторського права 
      

1. Об'єктами авторського  права є твори у галузі науки,  літератури і мистецтва, а саме: 
      

1) літературні письмові  твори белетристичного, публіцистичного,  наукового, технічного або іншого  характеру (книги, брошури, статті  тощо); 
      

2) виступи, лекції, промови,  проповіді та інші усні твори; 
      

3) комп'ютерні програми; 
      

4) бази даних; 
      

5) музичні твори з текстом  і без тексту; 
      

6) драматичні, музично-драматичні  твори, пантоміми, хореографічні  та інші твори, створені для  сценічного показу, та їх постановки; 
      

7) аудіовізуальні твори; 
      

8) твори образотворчого  мистецтва; 
      

9) твори архітектури, містобудування  і садово-паркового мистецтва; 
      

10) фотографічні твори,  у тому числі твори, виконані  способами, подібними до фотографії; 
      

11) твори ужиткового мистецтва,  у тому числі твори декоративного  ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства,  з художнього скла, ювелірні вироби  тощо;     

12) ілюстрації, карти, плани,  креслення, ескізи, пластичні твори,  що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури  та інших сфер діяльності; 
      

13) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини,  і обробки фольклору, придатні  для сценічного показу; 
      

14) похідні твори; 
      

15) збірники творів, збірники  обробок фольклору, енциклопедії  та антології, збірники звичайних  даних, інші складені твори  за умови, що вони є результатом  творчої праці за добором, координацією  або упорядкуванням змісту без  порушення авторських прав на  твори, що входять до них  як складові частини; 
      

16) тексти перекладів для  дублювання, озвучення, субтитрування  українською та іншими мовами  іноземних аудіовізуальних творів; 
      

17) інші твори. 
      

2. Охороні за цим Законом  підлягають всі твори, зазначені  у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не  оприлюднені, як завершені, так  і не завершені, незалежно від  їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо). 
      

3. Передбачена цим Законом  правова охорона поширюється  тільки на форму вираження  твору і не поширюється на  будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи,  концепції, відкриття, навіть  якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі. 
      

Стаття 9. Охорона авторського права на частину твору 
      

Частина твору, яка може використовуватися  самостійно, у тому числі й оригінальна  назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього  Закону. 
      

Стаття 10. Об'єкти, що не охороняються 
      

Не є об'єктом авторського  права: 
      

а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають  характер звичайної прес-інформації; 
      

б) твори народної творчості (фольклор); 
      

в) видані органами державної  влади у межах їх повноважень  офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; 
      

г) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки  органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій; 
      

д) грошові знаки; 
      

е) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні  довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям  оригінальності і на які поширюється  право sui-generis (своєрідне право, право  особливого роду). 
      

Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах "г" і "д" частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження розглядаються  як твори і охороняються відповідно до цього Закону. 
      

Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства 
      

1. Первинним суб'єктом,  якому належить авторське право,  є автор твору. 
      

За відсутності доказів  іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі  або примірнику твору (презумпція авторства). 
      

Це положення застосовується також у разі опублікування твору  під псевдонімом, який ідентифікує  автора. 
      

2. Авторське право на  твір виникає внаслідок факту  його створення. Для виникнення  і здійснення авторського права  не вимагається реєстрація твору  чи будь-яке інше спеціальне  його оформлення, а також виконання  будь-яких інших формальностей. 
      

3. Особа, яка має авторське  право (автор твору чи будь-яка  інша особа, якій на законних  підставах передано авторське  майнове право на цей твір), для сповіщення про свої права  може використовувати знак охорони  авторського права. Цей знак  складається з таких елементів: 
      

латинська літера "c", обведена колом, - (зображення знака не наводиться); 
      

ім'я особи, яка має  авторське право; 
      

рік першої публікації твору. 
      

Знак охорони авторського  права проставляється на оригіналі  і кожному примірнику твору. 
      

4. Якщо твір опубліковано  анонімно чи під псевдонімом  (за винятком випадку, коли  псевдонім однозначно ідентифікує  автора), видавець твору (його  ім'я чи назва мають бути  зазначені на творі) вважається  представником автора і має  право захищати права останнього. Це положення діє до того  часу, поки автор твору не розкриє  своє ім'я і не заявить про  своє авторство. 
      

5. Суб'єкт авторського  права для засвідчення авторства  (авторського права) на оприлюднений  чи не оприлюднений твір, факту  і дати опублікування твору  чи договорів, які стосуються  права автора на твір, у будь-який  час протягом строку охорони  авторського права може зареєструвати  своє авторське право у відповідних  державних реєстрах. 
      

Державна реєстрація авторського  права і договорів, які стосуються права автора на твір, здійснюється Установою відповідно до затвердженого  Кабінетом Міністрів України  порядку ( 1756-2001-п ). Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій. 
      

За підготовку Установою  до державної реєстрації авторського  права і договорів, які стосуються права автора на твір, сплачуються  збори, розміри яких визначаються Кабінетом  Міністрів України ( 1756-2001-п ). 
      

Про реєстрацію авторського  права на твір Установою видається  свідоцтво. За видачу свідоцтва сплачується  державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок  сплати державного мита за видачу свідоцтва  визначаються законодавством. 
      

Особа, яка володіє матеріальним об'єктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка  має авторське право, у його реєстрації. 
      

Стаття 12. Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір 
      

1. Авторське право і  право власності на матеріальний  об'єкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає  відчуження авторського права  і навпаки. 
      

2. Власникові матеріального  об'єкта, в якому втілено оригінал  твору образотворчого мистецтва  чи архітектури, не дозволяється  руйнувати цей об'єкт без попереднього  пропонування його авторові твору  за ціну, що не перевищує вартості  матеріалів, витрачених на його  створення. Якщо збереження об'єкта, в якому втілено оригінал твору,  є неможливим, власник матеріального  об'єкта, в якому виражено оригінал  твору, повинен дозволити авторові  зробити копію твору у відповідній  формі, а якщо це стосується  архітектурної споруди - фотографії  твору. 
 
      

Стаття 13. Співавторство 
      

1. Співавторами є особи,  спільною творчою працею яких  створено твір. 
      

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від  того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається  із частин, кожна з яких має самостійне значення. 
      

Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між  ними. 
      

Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам. 
      

Якщо твір, створений у  співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити  іншим у дозволі на опублікування, інше використання або зміну твору. 
      

У разі порушення спільного  авторського права кожен співавтор  може доводити своє право в судовому порядку. 
      

2. Якщо твір, створений  у співавторстві, складається  з частин, кожна з яких має  самостійне значення, то кожен  із співавторів має право використовувати  створену ним частину твору  на власний розсуд, якщо інше  не передбачено угодою між  співавторами. 
      

3. Співавторством є також  авторське право на інтерв'ю.  Співавторами інтерв'ю є особа,  яка дала інтерв'ю, та особа,  яка його взяла. 
      

Опублікування запису інтерв'ю  допускається лише за згодою особи, яка  дала інтерв'ю.