Державне регулювання приватної нотаріальної діяльності

Виходячи із розуміння  державного управління та державного регулювання як суті одного й того ж явища – процесу впорядковуючого цілеспрямованого впливу на будь-які суспільні відносини, у підрозділі висвітлені основні положення доктрини адміністративного права та теорії управління щодо принципів, мети, завдань та функцій державного регулювання, спираючись на які й виділено специфіку зазначених елементів державного регулювання нотаріальною діяльністю, запропоноване власне визначення державного регулювання нотаріальної діяльності та його ознаки, як явища державно-правового характеру.

Сукупність суб’єктів, що діють у сфері державного регулювання  нотаріальної діяльності розглядається  як певна система, яка, у свою чергу, на підставі критерію наявності владних  повноважень, розподіляється на суб’єктів, наділених владними повноваженнями, і суб’єктів, позбавлених владних  повноважень.

Згідно до цього визначається, що суб’єктом державного регулювання  взагалі виступає держава, зокрема  створюючи  саму систему нотаріату  шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів. За нормативною функцією до системи  означених суб’єктів належить Президент  України та Кабінет Міністрів  України, безпосередньо ж реалізація функції організації нотаріату  покладена на Міністерство юстиції України й підпорядковані йому місцеві органи юстиції.

На підставі аналізу відповідних  нормативних засад діяльності надається  характеристика повноважень органів  юстиції щодо реалізації функції  організації нотаріату та пропонується класифікувати їх на організаційну  групу (керівництво державними нотаріальними  конторами, забезпечення допуску до професії нотаріуса, реєстрація приватної  нотаріальної діяльності, сертифікація робочого місця приватного нотаріуса, визначення округів, квотування посад нотаріусів тощо), нормативну (видання різноманітних наказів, інструкцій, правил та інших правових актів, що стосуються нотаріальної діяльності), методичну (узагальнення нотаріальної практики, проведення методичних семінарів, нарад, здійснення відповідної видавничої діяльності, тощо) та контрольну (зокрема це контроль за виконанням професійних  обов’язків та контроль за дотриманням правил нотаріального діловодства). Для ефективної реалізації наданих повноважень в органах юстиції створюються спеціалізовані структурні підрозділи (наприклад, Департамент у справах цивільного стану громадян та нотаріату Міністерства юстиції України, відділ нотаріату управління юстиції обласної адміністрації), відповідні кваліфікаційні комісії тощо. У підрозділі детально аналізується повноваження кваліфікаційних комісій нотаріату, Вищої кваліфікаційної комісії, Комісії з розгляду подань Головного управління юстиції Міністерства юстиції Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції щодо анулювання свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю.

На виконання Закону України  «Про нотаріат» для нотаріального  обслуговування населення створено 822 державні нотаріальні контори  зі штатною численністю 1564 державних  нотаріусів (станом на 1 січня 2008 р. вакантними залишаються 289 посад нотаріусів у  державних нотаріальних конторах). Утворено 642 нотаріальні округи, в  яких станом на 1 січня 2008 р. нотаріальні  дії вчиняли 4047 приватних нотаріусів.

Згідно зі звітом про роботу державних та приватних нотаріусів, нотаріусами у 2007 р. вчинено більше 21 млн. нотаріальних дій, з яких державними нотаріусами — понад 4 млн., приватними — майже 17 мли.

При цьому, середнє навантаження на одного державного нотаріуса склало 3 245 нотаріальних дій, а на одного приватного — відповідно 4 189. Середнє навантаження на одного приватного нотаріуса у 2007 р. зменшилось на 13,5 %, а середнє навантаження на одного державного — збільшилось  на 18,6 %. За 2007 р. державними нотаріусами  стягнуто до бюджету більше 98 млн. грн. державного мита та отримано коштів від  надання додаткових платних послуг у сумі понад 56 млн. грн. Приватними нотаріусами за цей період сплачено податків більше 127 млн. грн. та внесків до Пенсійного фонду понад 70 млн. грн.

Безпосереднє керівництво  нотаріальними органами здійснюють Головне управління юстиції в  Автономній Республіці Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські управління юстиції.

Управління юстиції створює  Міністерство юстиції України і  ці управління підпорядковуються йому.

Одним із завдань управлінь  юстиції є організація і матеріально-технічне забезпечення діяльності нотаріату. Управління юстиції мають право:

• організовувати і перевіряти діяльність установ нотаріату, вживати заходів щодо поліпшення цієї діяльності;
• здійснювати контроль за законністю вчинення нотаріальних дій;
• організовувати роботу з добору кадрів та підвищення кваліфікації працівників нотаріальних органів;
• забезпечувати діяльність кваліфікаційних комісій нотаріату.

Щодо нотаріальної діяльності управління юстиції повинні:

•  забезпечувати діяльність установ нотаріату;

• вести облік і підтримувати в контрольному стані акти законодавства  та нотаріальної практики;

• організовувати і перевіряти діяльність установ нотаріату, вживати  заходів щодо її поліпшення;

• здійснювати контроль за законністю вчинення нотаріальних дій  державними та приватними нотаріусами, обігом спеціальних бланків нотаріальних документів і за стажуванням осіб, які мають намір здійснювати  нотаріальну діяльність;

• готувати до розгляду Головним управлінням Міністерства юстиції  в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським та Севастопольським управліннями юстиції матеріали щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

• здійснювати контроль за організацією та змістом стажування осіб, які мають намір здійснювати  нотаріальну діяльність;

• визначати нотаріальний округ, реєструвати приватну нотаріальну  діяльність, вносити зміни до реєстраційного посвідчення приватного нотаріуса;

• призупиняти діяльність нотаріусів і готувати до розгляду Міністерством юстиції України  подання щодо анулювання свідоцтв про  право на зайняття нотаріальною діяльністю;

• затверджувати розміри  оплати за подання державними нотаріальними  конторами додаткових платних послуг правового і технічного характеру;

• здійснювати контроль за використанням спеціальних бланків  нотаріальних документів.

Управління юстиції повинні  також залучати до перевірки діяльності установ нотаріату і приватних  нотаріусів кваліфікованих державних  та приватних нотаріусів з інших  нотаріальних округів, а також представництв  відділень Української нотаріальної палати.

Систему cуб’єктів, позбавлених владних повноважень, але наділених повноваженнями щодо вчинення нотаріальних дій, це: власне нотаріальні органи (державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси та державні нотаріальні архіви), та квазінотаріальні органи, особливості статусу яких зумовлені тим, що надання нотаріальних послуг не є визначальною функцією та призначенням цих органів (консульські установи, посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад та інші посадові особи, що посвідчують лише у певних (як правило, виняткових) випадках дії, прирівняні до нотаріальних.

Враховуючи стійку тенденцію  до запровадження професійного самоврядування, виділено ще одну групу учасників  у сфері державного регулювання, а саме професійні об’єднання нотаріусів – спілки, асоціації тощо та Українська  нотаріальна палата як всеукраїнське  професійне об’єднання із своїми відповідними регіональними відділеннями, які  справляють значний вплив на діяльність державних та приватних нотаріусів. Всі складові системи суб’єктів  у сфері державного регулювання  нотаріальною діяльністю розглядаються під кутом зору горизонтальних, вертикальних, внутрішніх та зовнішніх зв’язків.

 

3.Компетенція, права та обов’язки нотаріусів.

 

Компетенція нотаріальних органів щодо вчинення нотаріальних дій регламентується  залежно від суб’єкта, уповноваженого вчиняти нотаріальні дії. Нотаріальні  органи мають право вчиняти дії, які згідно із законом належить до їх компетенції.

До компетенції  державних нотаріальних контор належать:

• посвідчення угод (договорів, заповітів, доручень, шлюбних контактів);
• вживаються заходи щодо охорони спадкового майна;
• видаються свідоцтва про право на спадщину;
• видаються свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя;
• видаються свідоцтва про придбання житлових будинків з

 прилюдних  торгів;

• видаються дублікати документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори;
• накладається заборона відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна;
• засвідчується правильність копій документів і виписок з них;
• засвідчується справжність підпису на документах;
• засвідчується правильність перекладу документів з однієї мови на іншу;
• посвідчується факт, що громадянин живий;
• посвідчується факт перебування громадянина в певному місці;
• посвідчується тотожність громадянина з особою, зображеною на фотокартці;
• посвідчується час пред'явлення документів;
• передаються заяви фізичних і юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;
• приймаються у депозит грошові суми та інші папери;
• вчиняються виконавчі написи;
• вчиняються протести векселів;
• пред’являються чеки до платежів і посвідчується несплата чеків;
• вчиняються морські протести;
• приймаються на зберігання документи;
• вчинення інших нотаріальних дій.

До компетенції  приватних нотаріусів згідно статті 36 Закону України «Про нотаріат»  належать ті ж самі дії окрім:

• накладання і зняття заборони відчуження нерухомості;
• видача свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя в разі смерті одного з них;
• видача свідоцтва про право на спадщину, вжиття заходів охорони спадкового майна;
• посвідчення договорів довічного утримання;
• посвідчення правильності підписів на документах, призначених для дії за кордоном;
• посвідчення доручення для дії за кордоном;
• засвідчення підпису батьків чи опікунів на заяві про згоду на усиновлення дитини.

Посадові  особи виконкомів місцевих рад мають  право вчиняти окремі найпоширеніші  нотаріальні дії, якщо в місцевості немає нотаріусів. Відповідно до ст. 37 3акону зазначені посадові особи  мають право посвідчувати односторонні угоди - заповіти і доручення, і засвідчувати правильність копій документів і  виписок з них, справжність підпису  на документах; вживати заходів щодо охорони спадкового майна і реєстрація заборони на відчуження нерухомості.

Посадові  особи виконкомів не мають права  оформлювати документи, призначені для дії за кордоном.

Повноваження  консульських установ також є  аналогічними повноваженням державних  нотаріальних контор окрім таких  дій:

• посвідчення договорів про заставу та відчуження нерухомого майна, що знаходиться в Україні;
• передавання заяв фізичних і юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам та видача свідотств про передавання таких заяв;
• видача дублікатів документів, що зберігаються у справах нотаріальної контори;
• видача свідоцтв про придбання будинків з прилюдних торгів4
• вчинення протестів векселів;
• пред’явлення чеків до платежу і посвідчення несплати чеків;
• накладення заборони відчуження нерухомого майна;

Консульські установи та дипломатичні представництва вчиняють нотаріальні дії за кордоном за дорученням Міністерства закордонних  справ України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

 

1. Конституція України  : Прийнята на п'ятій сесії Верховної  Ради України 28 червня 1996 року / Міністерство  юстиції України. - К. : Б. в., 2006. - 122 с

2. Закон України «Про  нотаріат» із змінами та доповненнями  від 01 жовтня 2008 року №614-VІ

3. Указ Президента України "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" від 26.03.2009.

4. Законодавство України про нотаріат: організаційно-правові основи діяльності нотаріату: Збірник офіційних нормативних актів: (За станом законодавства на 1 травня 1998 р.). - К. : Юрінком Інтер, 1998. - 464 с.

5. Бесчасний В. Нотаріат в Україні: навч. посіб. / Віктор Миколайович Бесчасний (ред.). — К. : Знання, 2008. — 494с.