Загальні положення про право інтелектуальної власності

Умови договору про розпоряджання  майновими правами інтелектуальної  власності можуть бути різноманітними в залежності від специфіки певного  об'єкта і сфери його використання (видання літературного твору, публічне виконання музичного твору, публічна демонстрація твору образотворчого мистецтва, виготовлення та продаж запатентованого  механізму, отримання продукту запатентованим способом, використання торговельної марки на упаковках товарів, у  рекламі та ін.). Проте істотною умовою договору єспосіб розпоряджання  майновими правами, який впливає  на обсяг правонаступництва користувача  і тягне характерні для такого розпоряджання правові наслідки. Одним зі способів розпоряджання  єпередача майнового права (усту-пка, відчуження) - ст. 427 ЦК. Для неї характерна остаточна і безповоротна передача майнових прав іншій особі -користувачу. Інший спосіб розпоряджання майновими  правами -це видача дозволу (ліцензії) на використання об'єкта інтелектуальної  власності (ст. 426 ЦК). Він передбачає, що володілець виключних майнових прав не відчужує їх назавжди, а лише надає  дозвіл використовувати об'єкт інтелектуальної  власності у певних межах та протягом певного строку. Тому для даного виду договору характерне обов'язкове встановлення меж використання об'єкта. Вони можуть визначатися по-різному; через перелік способів дозволеного використання, зазначенням обсягу використання, території використання, його строку.

Розпоряджання майновими  правами інтелектуальної власності  може бути здійснено шляхом передачі цих прав в управління іншим особам. Останні у такому випадку стають представниками правовласників і діють  як фахівці у сфері використання інтелектуальних продуктів. Правовою основою представництва у сфері  реалізації авторських та суміжних прав є норми розділу 4 Закону України "Про авторське право і суміжні  права". Такими представниками можуть виступати як окремі фізичні особи, що діють на підставі договору доручення, так і організації, які спеціально створюються для надання послуг правовласникам та управління майновими  правами інтелектуальної власності. Останні здійснюють професійну діяльність у цій сфері, володіють відповідними базами даних об'єктів своїх довірителів, забезпечують ефективний обіг об'єктів  через постійний контакт з  користувачами і укладення з  ними ліцензійних угод, здійснюють збір винагороди за укладеними угодами  для наступної передачі її правовласникам, збирають необхідну для розподілу  винагороди інформацію про користувачів, обсяг використання і отриманий  прибуток, контролюють дотримання ліцензійних  договорів, у разі необхідності сприяють ефективному відновленню порушених  прав шляхом звернення до суду. Організаціям колективного управління заборонено здійснення будь-якої комерційної діяльності і  використання доручених їм для управління об'єктів на свою користь. Подібні  організації можуть створюватись самими суб'єктами авторських або суміжних прав із наступною передачею їй повноважень  по управлінню майновими правами. Вони підлягають обліку у Державному Департаменті інтелектуальної власності (далі - Департамент), де і можна отримати інформацію про  вже створені організації. Так, відповідно до Закону України „Про професійних  творчих працівників та творчі спілки”  творчі спілки можуть здійснювати управління майновими правами членів спілки, які є суб'єктами авторського  права і (або) суміжних прав. Управління правами авторів мають право  здійснювати також державні організації, установчі документи яких передбачають такі функції.

Особи, що діють як представники у сфері використання об'єктів  промислової власності, повинні  мати статус патентних повірених. Згідно з законодавством умовою набуття  права займатися діяльністю патентного повіреного є п'ятирічний досвід практичної роботи у сфері охорони  інтелектуальної власності, складання  кваліфікаційного іспиту, проходження  атестації. Патентні повірені, що одержали свідоцтво на право займатися  діяльністю патентного повіреного, вносяться  до спеціального реєстру Департаменту. Патентний повірений має право  представляти свого довірителя у  відносинах з Держпатентом, судовими органами, кредитними установами, іншими фізичними та юридичними особами. У  межах своїх повноважень він  вправі підписувати заяви, клопотання, описи, формули винаходів, подавати та одержувати матеріали, що стосуються охоронних документів; виконувати платіжні операції; відкликати заявки на видачу охоронних документів; подавати доповнення, заперечення, скарги; вживати заходів  для підтримання чинності охоронних  документів; проводити науково-дослідні роботи, частиною яких є патентні дослідження. Саме патентні повірені можуть представляти інтереси іноземців та осіб без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у Департаменті. Патентний повірений  зобов'язаний зберігати у таємниці відомості, одержані ним під час  здійснення своїх професійних обов'язків, зокрема суть порушених особою, яку  він представляє, питань, зміст консультацій, порад, роз'янень тощо.