Щлюбно-сімейне право україни

ВИСНОВКИ

Отже, основними джерелами  шлюбно-сімейного права є Конституція  України та Сімейний Кодекс.          Так Конституція України проголошує: Шлюб у нашому суспільстві ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї (ст. 51). Загалом сім'я, дитинство, материнство та батьківство охороняються державою.     Сімейний Кодекс базується на таких загальновизнаних принципах: рівноправності жінки й чоловіка в сімейних відносинах; побудови сімейних відносин на добровільному шлюбному союзі жінки й чоловіка; всебічної охорони інтересів матері й дітей та забезпечення щасливого дитинства кожній дитині; виховання почуття відповідальності перед сім'єю тощо. У Сімейному кодексі України шлюбом визнається сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Характерними ознаками шлюбу як юридичної категорії є: захист з боку держави (регулюється правовими нормами); обов’язковість встановленої державою форми (юридичні наслідки породжує лише шлюб, зареєстрований в офіційному порядку); добровільність (укладається виключно за взаємною згодою чоловіка і жінки, не допускається будь-який примус чи вплив на волю осіб, які укладають шлюб); моногамність (одношлюбність; вУкраїні не допускається багатожонство), рівноправність (чоловік і жінка рівні в шлюбі); довічність (укладається безстроково і може бути припинений за життя подружжя лише шляхом розірвання у встановленому законом порядку). Для укладення шлюбу необхідні дві умови: взаємна згода осіб, які одружуються, та досягнення ними шлюбного віку. В Україні встановлено шлюбний вік для жінок 17, для чоловіків — 18 років. Досягнення шлюбного віку має визначатися на момент реєстрації шлюбу (а не подачі заяви). За заявою особи, яка досягла 14 років, рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Для цього повинні бути поважні причини. На практиці такими причинами можуть бути вагітність жінки, народження дитини, фактичне складення шлюбних стосунків чи інші підстави, які будуть визнані поважними. Різниця у віці осіб, які одружуються, не має значення. Не обмежується законодавцем і максимальний вік, вякому можна укласти шлюб.          Жінка та чоловік можуть одночасно бути лише в одному шлюбі. Право на повторний шлюб виникає лише після припинення попереднього шлюбу.  Не дозволяється укладення шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій чи не могла керувати ними.          Закон встановлює певні обмеження й щодо можливості укласти шлюб між особами, які перебувають у родинних (сімейних) стосунках. Так, не можуть перебувати у шлюбі між собою: особи, які є родичами прямої лінії споріднення; рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра (повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків; неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька); двоюрідні брат та сестра, рідна тітка, дядько та племінник, племінниця; усиновлювач та усиновлена ним дитина. Разом з цим за рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним. Порушення вимог закону щодо перешкод до укладення шлюбу призводить до недійсності такого шлюбу.      Останні зміни в сімейному законодавстві торкнулись переважно тих його положень, якими регулюються майнові правовідносини між дружиною, чоловіком та їхніми дітьми. Це є закономірним, адже саме на сферу матеріальних інтересів людини держава здійснює найбільший правовий вплив. У цій роботі я приділив особливу увагу шлюбному договору. Зважаючи на поступову євроінтеграцію нашої держави слід брати приклад з Європейських держав та належним чином захищати свої права та свободи у шлюбі, що гарантує шлюбний договір.           На сьогоднішній день в Україні прийнято та діє багато законодавчих актів, які спрямовані на правовий та соціальний захист сім’ї. Та кожна людина повинна пам’ятати також про те, що добробут її сім’ї залежить і від неї самої. Основою міцної сім’ї є кохання та щирі,  добрі відносини між усіма членами родини. І я глибоко переконаний в тому, що, коли усі сім’ї буду будуватись на принципах любові, чесності, взаєморозуміння  та взаємодопомоги, тоді на цьому фундаменті (котрий будують самі члени сім’ї) законодавча база держави буде значно міцніше оберігати сімейні права своїх громадян.    Соціологи вважають, що стабільність шлюбу та сім’ї значною мірою залежить від волі людини до досягнення щастя, успіху в шлюбі, вироблення особистісної установки на терпимість до партнера, членів сім’ї. Важливу роль відіграє організація взаємодії у сім’ї, заснована на врахуванні реальних можливостей членів сім’ї. Вагомим чинником зміцнення шлюбних відносин є спільна, значима для обох діяльність.                                                                                                                    

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України ( Із змінами, внесеними згідно із Законом N 2222-IV ( 2222-15 ) від 08.12.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.44)
2. Сімейний кодекс  України // Бюлетень законодавства та юридичної практики України. – 2002. - №3. - с. 8.
3. Закон  України “Про органи реєстрації актів громадянського стану” від 24 грудня  1993 // Бюлетень законодавства  та юридичної практики України. – 2002. - №3 – с. 319.
4. Правила реєстрації актів громадського стану в Україні // Затв. наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня  2000 року  №52/5 // Там же. – с.332.
5. Порядок укладення шлюбного контракту. Затверджено постановою  КМУ від 16 червня  1993 р. №457 // Бюлетень законодавства і юридичної практики  України. – 2002. - №3. -  с. 363.
6. Зразок договору  про розподіл спільного майна подружжя  // Там же. – с. 366.
7. Про порядок зміни, поповнення, анулювання записів актів громадянського стану, порядок і строки зберігання актових  книг // Затв. постановою колегії Міністерства юстиції України від 14 квітня 1993 №6 //Там же. - с. 323
8. Сімейне право України: Підруч. / за ред. В.І. Борисової, І.В. Жилінкової. Київ: Юрінком Інтер, 2004.
9. Кириченко В. М. Правознавство: Модульний курс/ В. М. Кириченко. – К., 2007. – 327 с. (133-134с.)
10. Коновалов Д. Сімейний кодекс України – шлях до Європи // Юстиніан. Юридичний журнал. – 2002. - №10.
11. Правознавство/ За ред. В. В. Конєйчикова 7-е вид. К.: Інтер,2003. – 735с.
12. Курило В. М. Правознавство: Навч. посіб./В. К. Курило, В. Ф. Пеньківський. – К., 2006. – З89с. (268с.)
13. Червоний  Ю.С. Сімейне право України. Київ: Істина, 2004.
14. Сімейне право України. Коментарі. – К., 2001.
15. Словник-довідник юриста. – К., 2001.
16. Сімейне право України. Коментарі. – К., 2001.
17. Шлюбний контракт. – Х., 2000.