Поняття та ознаки господарського договору

5. Зміна та розірвання  сторонами договору вважаються  такими, що відбулися, з моменту  . укладення відповідної угоди  (вчинення правочину), якщо інше  не визначено сторонами. Якщо  ж підставою для зміни або  розірвання договору є рішення  суду, договір вважається зміненим  чи розірваним з моменту набрання  рішенням суду законної сили. У судовому рішенні може бути  визначений інший момент, з якого  договір вважається зміненим  або розірваним.

Також у резолютивній частині  судового рішення у спорі, що виник  при зміні договору, вказується рішення  з кожної спірної умови договору. Рішення господарського суду в такій  справі є юридичним фактом, з яким пов'язується настання правових наслідків, визначених статтею 653 ЦК.

Резолютивна частина вироку - заключна частина єдиного документа суду і вона повинна логічно випливати з попередніх його частин.

Заняття 2

1. Підстави та  наслідки визнання договорів  недійсними та неукладеними

Господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням, хоча б одним із них, господарської компетенції, тобто спеціальної правосуб’єктності може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або у частині.

Недійсною може бути визнана також нікчемна умова господарського зобов’язання, яка самостійно або у поєднанні з іншими умовами зобов’язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

Нікчемною визнаються зокрема такі умови типових договорів, договорів приєднання, що:

1. Виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт, послуг або взагалі не покладають на зобов’язану сторону певних обов’язків.
2. Допускають односторонню відмову від зобов’язань з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов.
3. Вимагають від одержувача товару чи послуги сплати непропорційно великого розміру санкцій, у разі відмови його від договору, і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Виконання господарського зобов’язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або у частині з дня набрання рішенням суду законної сили, як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі, якщо за змістом зобов’язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов’язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.