Основы гражданской обороны и гражданской защиты в Украине

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

Дисципліна: «Цивільна оборона»

 

Тема: «Основи цивільної оборони та цивільного захисту в Україні»

 

 

 

 

 

 

 

 

Перевірив:

 

               М.А. Лященко

(дата, підпис)

 

Виконав:

 

            ст.гр. СШІ -14м  Т.А. Бєляєва

(дата, підпис) 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Красноармейськ

2015

Зміст

 

1. Значення цивільної оборони  та цивільного захисту…………………………3

1.1. Комплекс заходів для захисту населення й об’єктів економіки ……….…4

1.2. Система цивільної оборони ………………………………………………...4

1.3. Роль і завдання цивільної оборони ……………………………………..….5

2. Основні заходи і засоби захисту  населення і територій при  виникненні надзвичайних ситуацій: радіаційний та хімічний захист…………..…………10

      2.1. Міри захисту населення при виникненні радіоактивного забруднен- ня…………………………….……………………………………………………10    

     2.2. Протихімічний захист ……………………………..……………………11

Список використаної літератури ………………………………………….……14

 

 

Значення цивільної оборони та цивільного захисту

 

Цивільна оборона — система заходів щодо підготовки захисту населення, матеріальних і культурних цінностей на території України від небезпек, що виникають при веденні військових дій  або внаслідок цих дій, а також при виникненні надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру. Організація й ведення цивільної оборони є одними з найважливіших функцій держави, складовими частинами оборонного будівництва, забезпечення безпеки держави.

Основні завдання цивільної оборони:

1. захист населення від наслідків аварій, стихійних лих і сучасних засобів поразки (пожеж, вибухів, викидів сильнодіючих отруйних речовин, епідемій і т.д.);
2. координація діяльності органів керування по прогнозуванню, попередженню й ліквідації наслідків екологічних і стихійних лих, аварій і катастроф;
3. створення й підтримка в готовності систем керування, оповіщення, зв'язку, організація спостереження й контролю за радіаційною, хімічною небезпеками;
4. підвищення стійкості об'єктів галузей економіки  і їхнього функціонування в надзвичайному стані ;
5. проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
6. пошук потерпілих, аварій космічних кораблів, літаків  і інших повітряних суден ;
7. спеціальна підготовка керівних кадрів і сил, загальне навчання населення способам захисту й діям у надзвичайних ситуаціях мирного й військового часу;
8. нагромадження фонду захисних споруджень для укриття населення;
9. забезпечення населення засобами індивідуального захисту й організація виготовлення найпростіших засобів захисту самим населенням;
10. евакуація населення з великих міст і прилягаючих до них населених пунктів, які можуть потрапити в зону можливих сильних руйнувань або катастрофічного затоплення;
11. організація оповіщення населення про погрозу нападу супротивника з повітря, про радіоактивне, хімічне зараження, стихійні лиха;
12. навчання населення захисту від зброї масового ураження, а також веденню рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт.

Комплекс заходів для захисту населення й об’єктів економіки

Основні заходи які проводяться для захисту населення й об'єктів економіки країни:

1. своєчасне оповіщення населення про погрозу нападу супротивника, застосування зброї масової дії, технологічних аварій, стихійних лих, інформування про порядок дій у надзвичайній ситуації;
2. укриття населення в захисних спорудженнях;
3. використання засобів індивідуального захисту;
4. евакуація, а також відселення населення в безпечні райони;
5. захист продовольства, споруджень на систем водопостачання  і водозаборів, сільськогосподарських тварин, фуражу і т.д.  від зараження радіоактивними і сильнодіючими отруйними речовинами й біологічними засобами;
6. навчання населення способам захисту в надзвичайних ситуаціях.

До основних принципів захисту населення відносяться:

1. захист населення на всій території країни;
2. диференційований захист населення з обліком економічних, природних і інших характеристик, особливостей території й ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайної ситуації;
3. завчасне планування й проведення захисних заходів;
4. необхідна достатність і максимально можливе використання сил і засобів при визначенні обсягу й змісту заходів щодо захисту населення.

Система цивільної оборони

Систему цивільної оборони складають:

1. органи державної влади й керування всіх рівнів, до компетенції яких відносяться функції, пов'язані з безпекою й захистом населення, попередженням надзвичайних ситуацій і реагування на них (МНС, МВС, керування й відділи по надзвичайних ситуаціях міст і районів і т.д.);
2. органи повсякденного керування по забезпеченню захисту населення;
3. сили й засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;
4. фонди й резерви фінансових, медичних і матеріально-технічних засобів, передбачених на випадок надзвичайної ситуації;
5. системи зв'язку, оповіщення, керування й інформаційного забезпечення.

Цивільна оборона організується як по територіальному, так і по виробничому принципах. Основною ланкою системи цивільної оборони є об'єкт економіки (підприємство, завод, вуз і т.д.).

Керівником цивільної оборони об'єкта є керівник підприємства (а керівником цивільної оборони адміністративно-територіальної одиниці - голова виконавчої влади). Керівники цивільної оборони несуть персональну відповідальність (кримінальну й адміністративну) за організацію й здійснення заходів щодо цивільної оборони на відповідних підприємствах і територіях.

Керівником цивільної оборони України є президент України.

 

Роль і завдання цивільної оборони

 

Цивільна оборона є системою загальнодержавних оборонних заходів, здійснених у мирний і воєнний час для захисту населення й підвищення стійкості народного господарства в умовах застосування супротивником хімічної, бактеріологічної і ядерної зброї, а також для проведення  рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у вогнищах масової поразки.

Захист населення й матеріальних засобів від зброї масової поразки може бути досягнута лише спільними зусиллями Збройних Сил, цивільної оборони й усього населення.

Відповідно до тієї ролі, що покликана зіграти цивільна оборона в майбутній війні, на неї покладають наступні основні завдання:

1. n загальне обов'язкове навчання населення країни способам і засобам захисту від зброї масової поразки й діям у складі формувань цивільної оборони;
2. n захист населення від впливу ядерної, хімічної й бактеріологічної зброї;
3. n здійснення заходів, що забезпечують сталу роботу об'єктів народного господарства у військовий час;
4. n проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у вогнищах масової поразки й надання допомоги постраждалому населенню;
5. n проведення заходів, що забезпечують захист тварин, рослин, продовольства, сировини, джерел водопостачання й фуражу від радіоактивного, бактеріального й хімічного зараження, а також по ліквідації наслідків зараження.

Виконання кожної із зазначених завдань досягається цілим комплексом заходів, проведених у мирний і військовий час.

Розглянемо більш докладно заходи, проведені цивільною обороною.

Головним завданням цивільної оборони є захист населення від зброї масової поразки. Вирішується це завдання шляхом розосередження робітників та службовців і евакуації населення в заміську зону, укриття населення в захисних спорудженнях і забезпеченням його індивідуальними засобами захисту.

З огляду на територіальні особливості України ,розосередження робітників та службовців і евакуація населення з великих міст у заміську зону визнані найбільш доцільними й економічними способами захисту населення від зброї масової поразки.

Розосередження - це організований вивіз (вивід) з великих міст і розміщення в заміській зоні робітників і селищах підприємств і установ, що продовжують виробничу діяльність у місті у воєнний час.

Розосередженню також підлягають робітники та службовці окремо вартих об'єктів народного господарства, що представляють певну мету для ядерних ударів супротивника.

Евакуація - це організований вивіз (вивід) і розселення в заміській зоні іншого населення великих міст, а також вивіз (вивід) у безпечних місцях населення, що проживають у районі можливого катастрофічного затоплення у випадку руйнування гідротехнічних споруджень.

Успішне рішення завдання по розосередженню робітників та службовців і евакуації населення дозволить значно знизити втрати серед населення у випадку застосування супротивником зброї масової поразки.

Розосередженням і евакуацією керують начальники цивільної оборони і їхні штаби. У допомогу їм для підготовки й практичного проведення розосередження й евакуації населення з великих міст створюються крайові, обласні, міські й районні евакуаційні комісії. Такі комісії також повинні створюватися на великих об'єктах народного господарства. У сільських районах створюються комісії із прийому й розміщення розосередженого й евакуйованого міського населення.

Начальники й штаби цивільної оборони, а також комісії сільських районів здійснюють прийом і розміщення розосередженого й евакуйованого з міст населення, його працевлаштування, медичне й побутове обслуговування.

Досить важливим по значимості заходом є своєчасне й організоване розміщення населення в притулках і укриттях. Варто враховувати, що якщо люди укриютьсяя навіть у траншеї або неприкритій щілині, то ймовірність поразки ударною хвилею ядерного вибуху зменшиться в 1,5-2 рази в порівнянні з розташуванням на відкритій місцевості.

Якщо траншею або щілину перекрити,то вони, крім того,будуть захищати від світлового випромінювання, краплинно-рідких отруйних речовин і послабляти дія радіоактивні випромінювання в 40 разів у порівнянні з випромінюваннями на відкритій місцевості.

Притулки зі спеціальним устаткуванням повністю забезпечують комплексний захист від радіоактивних і отруйних речовин, бактеріальних аерозолів, світлового випромінювання й зменшують імовірність поразки ударною хвилею в 3-5 і більше раз.

У великих містах на важливих об'єктах народного господарства ще в мирний час будуються притулки зі спеціальним устаткуванням для вкриття найбільшої зміни робітників та службовців підприємств і організацій, що продовжують діяльність у місті у воєнний час. Крім того, для захисту робітників та службовців цих підприємств при необхідності в певний період часу зводяться притулки зі спрощеним устаткуванням.

У населених пунктах сільської місцевості й у невеликих містах укриття повинні забезпечити захист місцевого населення й евакуйованих громадян головним чином від радіоактивних речовин, а також хімічного й бактеріального зараження. Із цією метою ще в мирний час проводиться необхідна підготовча робота, а при виникненні погрози нападу супротивника повсюдно обладнаються протирадіаційні укриття, пристосовуються під укриття житлові й виробничі будинки, підвали будинків, льоху, овочесховища, силосні ями або використовуються для захисту людей природні укриття - підземні виробітки, кар'єри, яри, виїмки.

Велике значення має забезпечення  населення індивідуальними засобами захисту. Вирішується це завдання плановим постачанням робітників та службовців індивідуальними засобами захисту, а також завчасним виготовленням самими громадянами найпростіших засобів захисту.

Заходи цивільної оборони по захисту населення від зброї масової поразки виявляться ефективними за умови, що всі громадяни будуть навчені засобам і способам захисту. Можна мати в достатній кількості різні засоби захисту, але якщо люди не будуть уміти ними користуватися, то ці засоби виявляться марними. Можна заздалегідь добре спланувати евакуацію й забезпечити її всім необхідним, але якщо евакуйовані не будуть знати, що їм робити, евакуація в заміську зону може не бути проведена у встановлений термін.

Нагальна потреба загального й обов'язкового навчання населення країни способам захисту від зброї масової поразки. Поки існує погроза військового нападу, населення повинне серйозно й наполегливо навчатися способам захисту від ядерної, хімічної й бактеріологічної зброї й діям у вогнищах масової поразки (зараження). Навчання це проводиться по відповідних програмах за місцем роботи, навчання й проживання. До навчання по цивільній обороні залучається все населення країни, починаючи зі шкільного віку.

Підготовку населення організують і здійснюють начальники цивільної оборони і їхніх штабів, керівники підприємств, установ і навчальних закладів, начальники житлово-експлуатаційних контор (домоуправлінь).

Дуже важливо мати в місцях розосередження й евакуації населення запаси продовольства, предметів першої необхідності, медикаментів, ємності для води, захищені від радіоактивного, хімічного й бактеріального зараження.

Серед інших захисних мір не мале значення має проведення профілактичних заходів, що дозволяють запобігти або знизити ефективність впливу на людей радіоактивних і отруйних речовин, а також бактеріальних засобів.

Заходу цивільної оборони при погрозі нападу супротивника й застосування їм зброї масової поразки можуть успішно здійснюватися за умови організації надійної й стійкої системи спостереження, оповіщення й лабораторного контролю.