Громадський контроль за діяльністю органів державного управління

Важливимкрокомнашляхуутвердження свободи слова стала законодавча заборона цензури. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року затвердив основні принципи у цій сфері: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірністьіповнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберіганнятазахистуінформації [12]. Прийнятийв томуж році Закон України

«Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні» від16 листопада 1992 р. підтвердив гарантії їхніх прав і свобод, визначив регулювання стосунків між редакціями, громадянами та організаціями. Закон «Про телебаченнятарадіомовлення» від 21 грудня1993 р. визначив економічні, юридичні та організаційні засади функціонування електронних ЗМІ. Для регулювання діяльності ЗМІ були прийняті й ряд інших законів. Загалом питання свободи слова та інформаційної діяльності буливисвітлені в понад110 нормативно правових документах – законах, Указах Президента України та постановах Кабінету Міністрів.З метою вдосконалення системи управління державного телебачення та радіомовлення України, згідно з указом Президента від 3 січня 1995 р. було створено Державний комітет з телебачення та радіомовлення.

Наявна законодавча база загаломстворює правові можливості вільно виражатийпоширюватисвоїдумки, ідеї та інформацію. Проте закладені в ній норми значною мірою нівелюються практикою її застосування. На жаль в Україні і досі широко застосовуються судові механізми тиску на ЗМІ, особливо у вигляді позовів протиних щодозахистучесті та гідності такомпенсації моральних збитків. У більшості випадків позивачами були чиновники або політики.

В Україні рівень довіри до ЗМІ відносно невисокий. За даними опитування проведеного компанією Research& Вranding Group в 2010 році, 56% українців в цілому довіряютьЗМІ, а 38,5%.- недовіряють [19].

Незалежний розвиток ЗМІ  є не лише передумовою, але й показником розвиненості громадянськогосуспільства. Одним з основних завдань держави є збільшення кількості незалежних від неї засобів масової інформації, які не бояться писати й говорити правду. Також виникає потреба в захисті ЗМІ не лише від державного втручання, а й тієї залежності, яку породжує ринок та ринкові відносини.

ВИСНОВОК

Громадський контроль є однією з ключових функцій  громадянського суспільства і виступає як форма соціальної активності громадян, тобто їх безпосередня участь у публічній  політиці як сфері комунікації між  владою і громадянами.

Стан громадського контролю в сучасній Україні є неоднозначним. З одного боку, в розвитку громадського контролю спостерігаються позитивні тенденції: зростає кількість об’єднань громадян і органів самоорганізації населення. В той же час, в розвитку системи громадського контролю, існує і цілий ряд проблем: недостатнє інформування громадян про можливості використання організацій громадянського суспільства для захисту своїх інтересів; низький рівень довіри до них громадян і участі в їх діяльності.

Важливу роль у здійсненні контролю за діяльність органів державної  влади виконують громадські організації. Позитивна динаміка збільшення кількості громадських організацій, розширення сфер та видів їх діяльності, спроможності до організаційного розвитку є, звичайно, важливими показниками в розвитку громадянського суспільства в Україні. Але про достатній рівень якості цих організацій сьогодні говорити важко.

Найважливішу роль в забезпеченні громадського контролю покликані відігравати ЗМІ, діяльність яких також не є досить ефективною: багато ЗМІ орієнтовані на обслуговування поточних інтересів влади.

Основними напрямами вдосконалення системи громадянського контролю повинні стати: розширення можливостей для підвищення політичної активності і самореалізації громадян; вдосконалення законодавчого регулювання сфери громадської активності; заохочення нових і вдосконалення наявних форм самоорганізації громадян; подолання дефіциту фінансової, інформаційної, організаційної підтримки громадянського суспільства; забезпечення прозорості і відвертості органів державної влади, розширення доступу до інформації про діяльність і вирішення державних органів; тощо.

Список використаних джерел

1. Крупник А.С. Громадський контроль: сутність та механізми здійснення.
2. Малиновський В.Я. Державне управління: Навч. посіб. — Луцьк, 2000. —  228 с.
3. Мартиненко В. М. Державно-громадський контроллінг як метод демократизації державного управління // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць ХарРІ  НАДУ. – Вип. 2 (21). – У 2 ч. – Ч. 2. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2004. – С. 124-129.
4. Мельник А.Ф.Державне управляння: навч. посібник / за редакцією А.Ф. Мельник. – 2-ге видання, випр. і доп. – К.: Знання, 2004. – 342с.
5. Рева С. Участь громадськості у процесі формування та реалізації державної політики // Політичний менеджмент. – 2006. – №3 (18). -  С. 67 – 73.
6. Речицький  Всеволод. Проект Конституції України – 2009. Перспектива прав людини.– Харків: Права людини, 2009.– С. 50.
7. Сіленко А. Соціально-політичні наслідки інформаційної революції // Політичний менеджмент, 2005. – № 5. – С. 61-74.
8. Сушинський О. І. Контроль у сфері публічної влади: теоретико-методологічні та організаційно-правові аспекти: Монографія. – Львів: ЛРІДУ УАДУ, 2002. – 468 с.
9. Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України 2002-2010 роки: Звіт за даними дослідження / Л. Паливода, С. Голота. - К. : ВД «Купол», 2010. – 118 с.
10. Закон України «Про об'єднання громадян». — К.: Парламентське вид-во, 1998
11. Закон України «Про звернення громадян» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80
12. Закон України «Про інформацію» [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12
13. Конституція України[Електроннийресурс]– Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
14. Наумкіна С.М., СтоцькийВ.В. Політичний дискурс засобів масової інформації України як індикатор суспільних процесів [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Polzap/2011_3/11nsmisp.pdf
15. Опалько Ю. Розвиток громадянського суспільства в Україні: відповідність стандартам Ради Європи [Електронний ресурс] – Режим доступу:http://www.niss.gov.ua/Monitor/May2009/14.htm
16. Громадський контроль і права людини [Електронний ресурс]– Режим доступу:http://khpg.org/index.php?id=1261552395
17.   Громадський контроль над державою: сутність, механізми реалізації та перспективи розвитку [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ngoua.org/archives/537
18. В Україні у 2012 р. кількість зареєстрованих партій і ГО збільшилася на 5,4% - до 3,9 тис. об'єднань [Електроннийресурс] – Режим доступу: http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/v-ukraine-v-2012-g-kolichestvo-zaregistrirovannyh-partiy-07032013154600
19. Більшість українцівдовіряютьЗМІ [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://osvita.mediasapiens.ua/material/1274