Фермерське господарство: поняття та юридичні ознаки

Фермерське  господарство: поняття та юридичні ознаки 

 

Фермерське господарство – особливий вид підприємницької  діяльності громадян України, що полягає  у виробництві, переробці та реалізації сільськогосподарської продукції  з метою одержання прибутку. В  сучасних умовах така форма аграрного господарювання потребує особливого правового захисту та підтримки з боку держави. 

Виникнення фермерських  господарств в Україні пов’язане  з реформуванням аграрних відносин та здійсненням ринкових економічних  перетворень. Як справедливо відзначила Н.І.Титова, йдеться про ліквідацію монопольного існування таких суб'єктів, які уособлювали лише крупні суспільні форми господарювання на землях сільськогосподарського призначення (колгоспів та радгоспів), і виникнення нових форм господарювання на цих землях [1, с.3].

 Фермерство – нова для сучасного періоду форма господарювання на землях сільськогосподарського призначення. Отже, це явище, яке характеризує сільськогосподарський сектор економіки, а через нього – і всієї економіки України [2, с. 3].

В даний час діяльність фермерських господарств регулюється  Законом України «Про фермерське господарство» від 19 червня 2003 р. [3], а також нормативно-правовими  актами цивільного, господарського та інших галузей законодавства.

На законодавчому рівні сьогодні закріплено поняття фермерського господарства, що розглядається як форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону [3]. На наш погляд, дане визначення є неповним, оскільки не враховує усіх юридичних ознак такого суб’єкта господарювання.

На основі аналізу норм Закону України «Про фермерське господарство» [3] та наукової літератури можна виділити наступні істотні ознаки фермерського господарства :

1) фермерське господарство  – це самостійний суб'єкт аграрного  господарювання;

2) воно є юридичною особою;

3) це форма підприємницької  діяльності;

4) ця діяльність здійснюється  виключно громадянами України,  отже, членами фермерського господарства  не можуть бути іноземні громадяни  чи особи без громадянства;

5) ця форма ведення  сільського господарства здійснюється лише на добровільних засадах;

6) основною індивідуальною  ознакою фермерських господарств  є сімейно-трудовий характер господарства;

7) основним видом діяльності  господарства є виробнича сільськогосподарська  діяльність;

8) діяльність фермерських господарств нерозривно пов’язана з використанням земель сільськогосподарського призначення як основного засобу виробництва;

9) сільськогосподарська  продукція, що виробляється фермерським  господарством, має товарний характер;

10) метою діяльності  фермерського господарства є одержання прибутку.

З урахуванням наведених  ознак фермерського господарства можна  сформулювати наступне його визначення: фермерське господарство – це добровільно  утворена громадянами України, пов’язаними  між собою родинними зв’язками, юридична особа, члени якої спрямовують свою діяльність на виробництво, переробку, та реалізацію сільськогосподарської продукції з метою отримання прибутку, використовуючи землі сільськогосподарського призначення як основний засіб виробництва.

Подолання економічної кризи в Україні залежить від ліквідації кризи в агропромисловому секторі і, насамперед, у сільському господарстві. Фермери України потребують активності і стабільної державної допомоги на зразок тієї, яку мають фермери у всьому світі. Вона повинна стати складовою у процесі реалізації принципу пріоритетності сільського господарства [4, с.15].

У зв’язку з цим  необхідною передумовою подальшого розвитку фермерства в Україні є  належне правове забезпечення функціонування фермерських господарств та всебічна їх підтримка з боку держави.

2. Право на створення селянського  (фермерського) господарства має  кожний громадянин України. Іноземні  громадяни такого безпосереднього  права не мають, хоча вони  можуть брати участь у діяльності  селянського (фермерського) господарства.

Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» (статті 2-5) встановлює простий  явочний спосіб створення такого господарства, тобто громадянин самостійно приймає рішення про створення  фермерського господарства і йому не треба на це одержувати дозвіл.

Право на створення селянського (фермерського) господарства здійснюється за таких  правових умов:

— досягнення 18-річного віку, тобто  повної дієздатності;

- виявлення власного бажання  створити фермерське господарство;

- наявності документів, що підтверджують здатність громадянина займатися сільським господарством (це можуть бути документи про відповідну освіту, витяги із трудової книжки та ін );

— проходження конкурсної комісії, склад якої формує районна державна адміністрація (виконавчий орган місцевого самоврядування) і затверджує голова відповідної ради .

Закон закріпив положення, відповідно до якого першочергове право на створення  селянського (фермерського) господарства надається громадянам, які проживають у сільській місцевості і мають  необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві (ст. 4).

Для створення селянського (фермерського) господарства треба мати землі сільськогосподарського призначення. Земельні ділянки для  ведення фермерського господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди із земель державної або комунальної власності, а також земель, вилучених (викуплених) у встановленому порядку.

Безоплатно у приватну власність  передаються земельні ділянки в  межах норм, визначених Земельним кодексом України. Така передача здійснюється один раз по кожному виду використання (ст. 116 Земельного кодексу). За плату передаються у приватну власність громадян для фермерського господарства земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство (ст. 121 Земельного кодексу).

У постійне користування для ведення  фермерського господарства надаються землі, що перебувають у державній або комунальній власності, а в тимчасове - на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Ерозовані, переволожені, з підвищеною кислотністю або засоленістю земельні ділянки підлягають консервації, як і інші дегра-довані та малопродуктивні землі. Консервація здійснюється за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування на підставі договорів з власниками земельних ділянок на певний термін та в разі залуження або заліснення.

Земельні ділянки виділяються, як правило, єдиним масивом з розташованими  на ньому водними джерелами та лісовими угіддями, по можливості наближеними  до існуючих доріг, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Землі лісового і водного фондів, що входять до угідь селянських (фермерських) господарств, не можуть передаватись у  приватну власність, за винятком невеликих (до 5 га) ділянок лісів і невеликих (до 3 га) ділянок водойм і боліт.

Селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній  реєстрації в районних державних  адміністраціях.

Для реєстрації фермерського господарства до зазначеного органу подається заява, в окремих випадках статут, список осіб, які виявили бажання створити селянське (фермерське) господарство, із зазначенням прізвища, імені та по батькові його голови, документ про внесення плати за реєстрацію, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Після відведення земельної ділянки  в натурі та одержання Державного акта на право приватної власності  на землю або на право постійного користування нею чи договору оренди та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи.

 

 

 

 

3.  Наказом Міністерства  аграрної політики та продовольства  України від 2 вересня 2011 року  №441 (Наказ зареєстрований в Міністерстві  юстиції України 22 вересня 2011 р. за № 1113/19851) затверджено  новий Порядок та умови проведення конкурсу для надання фінансової підтримки фермерським господарствам. Цей документ визначає процедуру конкурсного відбору фермерських господарств із метою надання їм фінансової підтримки відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1102.

Для організації роботи, пов'язаної із проведенням конкурсу, Український  державний фонд підтримки фермерських господарств (далі - Фонд) та його регіональні відділення утворюють відповідно конкурсну комісію з питань надання фінансової підтримки фермерським господарства (далі - Комісія) та регіональні комісії щодо визначення переліку фермерських господарств, що претендують на одержання фінансової підтримки.

Інформація про проведення конкурсу оприлюднюється регіональною комісією у друкованих засобах масової  інформації після затвердження положення  та її складу. Заявка та документи подаються  до регіональної комісії протягом 15 календарних днів з дня публікації інформаційного повідомлення про проведення конкурсу.

Фермерські господарства подають до регіональної комісії  заявку у двох примірниках. Форма  Заявки на участь у конкурсі щодо отримання  права фінансової підтримки фермерським господарствам, передбаченої у державному бюджеті, затверджена Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 14 вересня 2011 року №468. До заявки додаються такі документи:

• копія статуту фермерського господарства;
• довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
• копії документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою;
• довідка про реквізити банківського рахунку фермерського господарства;
• довідка, видана виконавчим комітетом сільської, селищної чи міської рад, районної, Севастопольської міської державної адміністрацій, про те, що фермерське господарство має відокремлену фермерську садибу (для надання фінансової підтримки на безповоротній основі);
• баланс та звіт про фінансові результати фермерського господарства протягом останнього звітного періоду за встановленою формою.

Для одержання фінансової підтримки на поворотній основі також  подаються:

1. довідки, видані відповідними органами державної податкової служби та Пенсійного фонду України, щодо відсутності (наявності) заборгованості за податковими зобов'язаннями та платежами до Пенсійного фонду України;
2. бізнес-план із техніко-економічним обґрунтуванням доцільності надання фінансової підтримки фермерському господарству із зазначенням графіка повернення коштів;
3. пропозиція фермерського господарства щодо способу забезпечення виконання зобов'язання.

Крім того, для одержання  фінансової підтримки на безповоротній  основі подаються такі документи  для компенсації витрат, пов'язаних із:

1. розробленням проектів відведення земельних ділянок для ведення фермерського господарства, - копії договору про розроблення проекту землеустрою, укладеного замовником із виконавцем, що має ліцензію на проведення робіт із землеустрою, акту приймання-передачі робіт та платіжного документа про оплату вартості робіт із розроблення проекту відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства;
2. сплатою відсотків за користування кредитами банків у розмірі облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків за користування кредитами, - копія кредитного договору з банком, видані банком довідка-розрахунок про суму сплати за користування кредитом за відповідний період із визначенням розміру компенсації та виписка про отримання позичальником кредиту, копія платіжного документа про сплату відсотків за користування кредитами і довідка, видана Міністерством аграрної політики та продовольства АР Крим, головними управліннями агропромислового розвитку обласних, управлінням промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, про те, що фермерське господарство не отримувало компенсацію витрат, пов'язаних зі сплатою відсотків за користування кредитами банків (кредитних спілок);
3. придбанням одного трактора (комбайна, вантажного автомобіля), - копії документа про його оплату, видаткової накладної (акту приймання-передачі) на придбання трактора (комбайна, вантажного автомобіля), свідоцтва про його реєстрацію в установленому порядку (технічного паспорта, технічного талона старого зразка), довідки, що підтверджує прийняття його на балансовий облік, та довідка, виданої Міністерством аграрної політики та продовольства АР Крим, головними управліннями агропромислового розвитку обласних, управлінням промисловості та агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрацій, про те, що фермерське господарство не отримувало компенсацію у розмірі 30% вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва (трактора, комбайна, вантажного автомобіля);
4. будівництвом, реконструкцією тваринницьких приміщень (у тому числі виготовленням проектно-кошторисної документації) у розмірі 30% без урахування суми податку на додану вартість, але не більш як 200 тис. грн за один збудований або реконструйований об'єкт, - копії проектно-кошторисної документації (у разі здійснення будівництва, реконструкції підрядним способом), акту експертної оцінки вартості будівництва, реконструкції (у разі здійснення будівництва, реконструкції господарським способом), акту про прийняття в експлуатацію тваринницького приміщення із зазначенням фактичних витрат з його будівництва, реконструкції та платіжних документів, що підтверджують такі витрати;
5. внесенням страхових платежів за договорами обов'язкового страхування, - копія договору обов'язкового страхування та довідка, видана страховиком про фактичну суму внесених страхових платежів;
6. підготовкою, перепідготовкою і підвищенням кваліфікації кадрів фермерських господарств у сільськогосподарських навчальних закладах, - копія договору фермерського господарства та навчального закладу про підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації члена господарства та документ, що підтверджує розмір плати за навчання;
7. розширенням наукових досліджень із проблем організації виробництва сільськогосподарської продукції і виданням рекомендацій з питань використання досягнень науково-технічного прогресу, - копія договору фермерського господарства з науково-дослідною установою, яка пройшла державну атестацію та внесена до Державного реєстру наукових установ, або навчальним закладом про проведення досліджень, підготовку рекомендацій щодо організації виробництва у фермерському господарстві, кошторис витрат науково-дослідної установи або навчального закладу, пов'язаних із проведенням досліджень, підготовкою рекомендацій щодо організації виробництва у фермерському господарстві, акт приймання-передачі виконаних робіт та документи, що підтверджують оплату їх вартості. Копії поданих документів повинні бути засвідчені у встановленому законодавством порядку.