Природа землетрусів на землі

При багатьох сильних землетрусах, крім основних поштовхів, реєструються форшоки (попередні землетруси) і численні афтершоки (землетруси, що йдуть за основним поштовхом). Афтершоки зазвичай слабкіші, ніж основний поштовх, і можуть повторюватися протягом тижнів і навіть років, стаючи чимраз рідшими. З величезного числа землетрусів, що відбуваються щорічно, тільки один має магнітуду, яка дорівнює або перевищує 8, десять — 7—7,9, сто — 6—6,9. Будь-який землетрус із магнітудою понад 7 може стати великою катастрофою. Однак він може залишитися і непоміченим, якщо відбудеться в пустельному районі. Так, грандіозна природна катастрофа — Гобі-Алтайський землетрус (1957 p.; магнітуда 8,5, інтенсивність 11 — 12 балів) — залишається майже невивченим, хоча через величезну силу, малу глибину вогнища і відсутність рослинного покриву цей землетрус залишив на поверхні найбільш повну й різноманітну картину (виникли 2 озера, миттєво утворилося величезне насування у дагляді кам'яної хвилі заввишки до 10 м, максимальний зсув уздовж скиду сягнув 300 м і т. ін.). Територія завширшки 50—100 км і завдовжки 500 км (як Данія або Голландія) була повністю зруйнована.

Якби  цей землетрус відбувся в густонаселеному  районі, кількість жертв вимірювалася б мільйонами. Наслідки одного з  найдужчих землетрусів (магнітуда могла складати 9), що відбувся в найдавнішому районі Європи — Лісабоні — у 1755 р. і захопив територію понад 2,5 млн км², були настільки грандіозні (загинуло 50 тис. з 230 тис. городян, у гавані виросла скеля, прибережне дно стало сушею, змінився обрис узбережжя Португалії) і так вразив європейців, що Вольтер відгукнувся на нього «Поемою про загибель Лісабо-на»(1756). Сильні землетруси, якими б рідкісними вони не були, ніколи не залишають сучасників байдужими. Так, у трагедії У. Шекспіра «Ромео й Джульєтта»(1595) годувальниця згадує землетрус 1580 р., який, зважаючи на все, пережив сам автор.

Загальне  число жертв землетрусів на планеті  за останні 500 років склало близько 5 млн чоловік, майже половина з них припадає на Китай. Так, у 1556 р. у китайській провінції Шеньсі під час землетрусу з магнітудою 8,1 запнуло 830 тис. чоловік, у 1976 р. в районі Таншан на схід від Пекіна землетрус із магнітудою 7,8 викликав загибель 240 тис. чол. за офіційними китайськими даними (за даними американських сейсмологів до 1 млн чоловік). Винятково важкі наслідки пов'язані також із землетрусами в 1737 р. в Калькутті (Індія), коли загинуло 300 тис. чол., у 1908 р. у Мессіні (Італія) — 120 тис чол., у 1923 р. в Токіо — 143 тис. чоловік. Великі втрати при землетрусах зазвичай пов'язані з високою густотою населення, примітивними методами будівництва, особливо характерними для бідних районів, при цьому зовсім не обов'язково, щоб землетрус був сильним (наприклад, у 1960 р. у результаті сейсмічного поштовху з магнітудою 5,8 загинуло до 15 тис. чоловік в Агадирі, Марокко). Природні явища — зсуви, тріщини відіграють меншу роль. Катастрофічним наслідкам землетрусу можна запобігти, поліпшивши якість будівель, тому що більшість людей гине під їхніми уламками.

Висновки:

Список використаної літератури:

1. Баттерфилд М. и др. Землетрясения // Баттерфилд М. и др. 5000 вопросов и ответов о нашем мире.- М., 1995.- С.14-15. [ст 92 Б 28]
2. Болт Б. В глубинах Земли: О чем рассказывают землетрясения: Пер. с англ.- М.: Мир, 1984.- 189 с.: ил. [ст 26.21 Б 79]
3. Горшков Г. Как и где происходят землетрясения // Поедешь с нами?.- М., 1965.- С.152-161. [с 26 П 45]
4. Дитрих А. и др. Почему бывает землетрясение? // Дитрих А. и др. Почемучка.- М., 1987.- С.29. [мл 92 Д 49]
5. Друянов В. "Маяк" земной коры // Друянов В. Загадочная биография Земли.- М., 1989.- С.102-103. [ст 26.3 Д 76]
6. Землетрясения // Энциклопедия для детей.- М., 1995.- Т. 4.- С.252-274. [ст 26.3 Э 68]
7. Ланда В., Глазкова Н. Сахалинская трагедия: Катастрофы // Свет.- 1996.- N 2.- С.10-13. [ст]
8. Литинецкий И. Предвестники подземных бурь: Кн. для учащихся 7-10 кл.- М.: Просвещение, 1988.- 188 с.: ил. [ст 26.21 Л 64]
9. Здатність тварин, птахів, риб, комах передбачати землетруси.
10. Малхасян Э., Рудич К. Землетрясения // Малхасян Э., Рудич К. Изменчивый лик Земли.- М., 1987.- С.70-83. [ст 26.3 М 19]
11. Мирошников Л. Землетрясения // Мирошников Л. Человек в мире геологических стихий.- Л., 1989.- С.87-98. [ст 26.3 М 64]
12. Міщенко М. Дивосвіт: Наук.-худож. кн. /Худож. О.Давиденко.- К.: Веселка, 1990.- 207 с.: іл. [ст 20 М 71]
13. Про землетруси - с. 45-52.
14. Муранов О. Коли здригається планета // Муранов О. Незвичайне і грізне в природі.- К., 1976.- С.243-261. [ст 26.82 М 91]
15. Про найбільші землетруси на Землі.
16. Падалка І. Цікава геологія: Наук.-худож. книжка /Худож. В.Большевиков.- К.: Веселка, 1991.- 112 с.: іл. [с 26.3 П 12]
17. Про землетруси - с. 32-42.
18. Радкевич Е. Действие подземных сил // Радкевич Е. Наш дом - Земля.- М., 1988.- С.69-79. [ст 26.3 Р 15]
19. Тарасов Л. Землетрясения // Тарасов Л. Физика в природе.- М., 1988.- С.251-262. [ст 26.2 Т 19]
20. Томилин А. Что такое землетрясения // Томилин А. Как люди изучали свою землю.- М., 1983.- С.83-86. [с 26 Т 56]
21. Филиппов Е. Подземные ураганы // Филиппов Е. Земля в развитии.- М., 1989.- С.86-95. [ст 26.2 Ф 53]
22. Шалимов А. Пульс Земли (Очерки о землетрясениях) /Рис. Е.Войшвилло.- Л.: Дет.лит., 1969.- 126 с.: ил. [ст 26.21 Ш 18]
23. Шварцбах М. Известные землетрясения // Шварцбах М. Великие памятники природы.- М., 1973.- С.165-175. [ст 26г Ш 33]
24. Эйби Д. Землетрясения: Пер. с англ.- М.: Недра, 1982.- 264 с.: ил. [ст 26.21 Э 30]
25. Янко М. Примарні вогні землетрусів // Янко М. Наша Земля.- К., 1981.- С.71-72. [с 26 Я 62]
26. Ясаманов Н. Вулканы и землетрясения // Ясаманов Н. Современная геология.- М., 1987.- С.73-84. [ст 26.3 Я 81]