Автор работы: Пользователь скрыл имя, 15 Ноября 2013 в 22:17, реферат
У ст.20 КК однозначно визначено, що кримінальній відповідальності і покаранню підлягає лише особа, винна у вчиненні злочину, тобто така, щo умисно або з необережності вчинила передбачене законом суспільне небезпечне діяння. Яка б шкода не була заподіяна діянням особи, які б тяжкі наслідки воно не спричинило, якщо воно вчинене за відсутністю вини, тобто умислу або необережності, коли особою не усвідомлювалася суспільна небезпечність вчинюваних нею дій (бездіяльності) і їх можливих наслідків, і вона не тільки не бажала їх настання, а й не передбачала можливості їх настання, і при цьому на неї законом не покладався обов'язок передбачення таких наслідків, воно (діяння) не може бути визнане злочином, оскільки в такому діянні відсутній прояв свідомості та волі особи.
Склад злочину, являючись правовою формою злочину, являє собою законодавчий опис. Звідси, якщо злочин - конкретний акт людської поведінки, явище соціальної дійсності, то склад злочину - це поняття чисто правове (2). Кожний злочин в тому виді, в якому воно вказується в законі, характеризується множиною індивідуальних особливостей або ознак. Не має абсолютно однакових злочинів. Разом з тим всі злочини, незалежно від їх індивідуальних особливостей, володіють типовими ознаками, загальними для всіх злочинів.
Поняття злочину і
складу злочину тісно пов'язані.
Поняття злочину розкриває, чому
те чи інше діяння являється небезпечним
для нашого суспільства і для
встановленого в ньому
Вчення про склад
злочину та про злочин виконує
дві основні практичні функції.
По-перше, на основі складу злочину
виясняється наявність або