Вереринарний облік та звітність ветеринарної лікарні

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Апреля 2013 в 17:45, курсовая работа

Описание работы

Ветеринарна звітність складається з окремих форм звітних документів і є основним джерелом інформації про ветеринарно-санітарний стан тваринництва, результати роботи державних ветеринарних установ і організацій, ветеринарної служби сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, тваринницьких комплексів, птахофабрик, ветеринарних кооперативів, малих підприємств, ветеринарних фахівців-підприємців з діагностики, попередження і ліквідації хвороб тварин, ветеринарного нагляду, а також торгівлі продукцією і сировиною тваринного походження. Дані ветеринарної звітності складають інформаційну базу для управління ветеринарним обслуговуванням тваринництва.

Содержание работы

Вступ
1. Ветеринарний облік і звітність районної лікарні ветеринарної медицини
2. Форми первинного обліку в районній лікарні ветеринарної медицини району
3. Форми звітності районної лікарні ветеринарної медицини
3.1 форма звітності № 1-Вет
3.2 форма звітності № 1А-Вет
4. Аналіз річного звіту районної лікарні державної ветеринарної медицини району
4.1 по формі звітності № 1-Вет
4.2 по формі звітності № 1А-Вет
5. Економічні збитки та економічна ефективність проведених ветеринарних заходів
5.1 Розрахунок понесених збитків
Висновки
Список використаної літератури

Файлы: 1 файл

Документ Microsoft Word.docx

— 48.74 Кб (Скачать файл)

В графах 6,7 показувати кількість неблагополучних  пунктів та хворих тварин по всіх категоріях господарств незалежно від форм власності, які перейшли на слідуючий звітний період (місяць, квартал) включаючи ті, що залишилися від попереднього періоду.

Дані по бруцельозу та туберкульозу показувати в цих графах в такому ж порядку, як в графах 1,2,3,4 (п. 4.1.12). Крім того, по бруцельозу та туберкульозу великої рогатої худоби окремою  строкою показувати в тому числі із подвійною інфекцією.

При заповненні граф 1,5 необхідно враховувати  слідуюче: пунктом неблагополучним по заразній хворобі тварин, рахують окремий населений пункт за адміністративним поділом (хутір, селище, село, місто), на території якого виявлена в встановленому порядку така хвороба. Якщо хвороба встановлена на окремому дворі або в декількох дворах на території одного населеного пункту (села, селища) то неблагополучним рахують один пункт, так як по адміністративному його поділу.

Якщо хвороба встановлена на декількох фермах (відділах, бригадах) одного й того ж господарства, розміщеного  в різних населених пунктах вказувати  по кількості ферм (відділків, бригад), в яких захворіли тварини.

При бруцельозі та туберкульозі великої  рогатої худоби, бруцельозі овець  та кіз в господарствах, що мають  декілька ферм, що мають сполучення між собою єдиним технологічним  та виробничим процесами, допускається рахувати за один неблагополучний пункт  всі ферми даного господарства, якщо на одній із них встановлені вказані  захворювання у випадках встановлення хвороби серед тварин, що знаходились  на окремих випасах, неблагополучним  пунктом вважають ділянку пасовища (угіддя) де випасалися тварини, незалежно  від кількості окремих гуртів, отар, стад та їх належності.

Пункт вважається неблагополучним  з часу виникнення в ньому заразної хвороби і до моменту її ліквідації. У випадках повторення хвороби в  раніше неблагополучному пункті, його рахують, як новий неблагополучний  пункт. При виникненні на фермі (населеному пункті) хвороби спільної для всіх або декількох видів тварин (сибірка, сказ, ящур та інш.), неблагополучний пункт слід рахувати, лише по одному із видів тварин, а по іншим видам вказувати тільки кількість захворівших тварин та кількість хворих тварин, що залишилися на останнє число звітного періоду.

При інфекційних та інвазійних хворобах тварин різних видів, які викликаються різними типами одного й того ж  збудника, що не передається від  одного виду тварин другому, кількість  виявлених неблагополучних пунктів  показують окремо по кожному виду тварин. Приклад, якщо в одному населеному пункті (на фермі) має місце хвороби  коней та овець саркоптозом, то при заповненні бланку звітної форми в графі 1 окремо показувати один пункт неблаполучний по саркоптозу коней, і в тій же графі -- один пункт по саркоптозу овець; неблагополучні по бруцельозу, туберкульозу, віспі, пастерельозу та іншим заразним хворобам один і той же населений пункт (ферма) може бути неблагополучним одночасно по заразній хворобі одного найменування декількох видів тварин.

В звітах, які відносяться до хвороб бджіл, неблагополучним пунктом  рахують неблагополучну пасіку, а  хворою твариною - вулик (бджолосім'ю) в  якому виявлені загинувші бджоли.

В графі "Захворіло" показувати кількість тварин, захворівших вперше за звітній період. В неї вносяться дані про тварин, визнаних хворими в порядку передбаченому відповідними інструкціями по боротьбі з заразними хворобами настановами, вказівками по діагностиці цих хвороб.

Дані про кількість тварин, реагуючих  при алергічних, серологічних та гематологічних дослідженнях (на бруцельоз, туберкульоз, паратуберкульоз, лейкоз, лептоспіроз, парагрип - 3 великої рогатої худоби, трихінельоз, трансмесівний гастросторит свиней та інш.) в неблагополучних по цим хворобам пунктах одночасно показують в звіті по формі № ІА-ВЕТ "Звіт про ветеринарні протиепізоотичні заходи", розділ "Діагностичні дослідження".

В графу "Захворіло" не включаються  дані про кількість тварин, виявлених  як носіями збудників заразних хвороб (вірусів, бактерій, гельмінтів, кровопаразитів і т.д.)," а також реагуючих при досліджених на бруцельоз, туберкульоз в неблагополучних пунктах до встановлення діагнозу (їх необхідно враховувати в звіті по формі № ІА-ВЕТ).

В графі "Загинуло" показують  кількість тварин, загинувших від заразних хвороб, як з кількості повторно захворівших в звітному періоді так і захворівших раніше, в т. ч. із кількості тих, які в попередньому звіті були, як ті, що залишилися на другий місяць, квартал, В число "вибувших" графу 3 включають вимушено забитих тварин, м'ясо яких не було використана в їжу. В графу 3 не враховують також тварин, вимушено забитих в зв'язку з зараженням бруцельозом, туберкульозом або іншими хворобами, якщо м'ясо від них використано в їжу, в тому числі з відповідними обмеженнями, а також тварин із числа реагуючих при дослідженні на бруцельоз та туберкульоз, загинувших та забитих з причин пов'язаних з зараженнями їх цими хворобами.

В графу 6 "Залишилось неблагополучних" пунктів на кінець звітного періоду  всього показують кількість всіх неблагополучних пунктів, залишиних не оздоровленими, в т. ч. виявлених не тільки за звітний період, а і тих, що були виявлені раніше, які були наведені у попередньому звіті.

В графі 5 "Залишилось на кінець звітного періоду хворих тварин показують  загальну кількість хворих, що залишились із числа захворівших в звітному періоді, а також захворівших раніше, та були показані в посередньому звіті та знаходились на лікуванні, по птиці та бджолам залишок хворих не вказується.

На окремому аркуші (як додаток) складають  та подають пояснювальну записку, в  якій вказують більш конкретно найменування господарств незалежно від форм власності, районів, де виявлені пункти неблагополучні по сибірці, бруцельозу, туберкульозу, сказу та іншим небезпечним  хворобам, причини їх виникнення, число  вимушено число забитих тварин, розшифровують  групу інших заразних хвороб, а  також захворівших, загинувших та вимушено забитих тварин в господарствах індивідуального та приватного сектору. Повідомляють також про вжиті заходи.

Пояснювальну записку підписують начальники управлінь ветеринарної медицини в області, районі, місті  та директори обласної, міжрайонної, районної, міської державних лабораторій  ветеринарної медицини.

До звіту також додається  інформація про проведення лабораторно-діагностичних  досліджень з питань інфекційної  патології та отримання позитивних результатів за звітний період, яка  підписується директором обласної державної  лабораторії ветеринарної медицини, а також “Дані про лейкоз великої  рогатої худоби в господарствах  області у розрізі районів”, згідно з таблицями.

3.2 Форма № 1А-ВЕТ "Звіт про ветеринарні протиепізоотичні заходи"

Звітна форма № 1А-ВЕТ призначена для подання в вищестоячі установи та органи управління службою ветеринарної медицини даних про виконання заходів по профілактиці заразних хвороб сільськогосподарських та інших тварин

Форма № 1А-ВЕТ використовується на всіх рівнях служби ветеринарної медицини від господарства незалежно від  форм власності до Державного комітету ветеринарної медицини.

Звіт по формі № 1А-ВЕТ подається  від господарства незалежно від  форм власності та державних установ  ветеринарної медицини та їх структурних  підрозділах щоквартально.

Звітність подається в слідуючому порядку:

- лікарі ветеринарної медицини  господарств та інших підприємств  і організацій, пункти ветеринарної  медицини -дільниці, дільничній лікарні ветеринарної медицини - районній державній лікарні ветеринарної медицини до 4 числа після звітного періоду;

- спеціалісти ветеринарної медицини, що обслуговують господарства  та підприємства інших відомств  в містах - державним лікарням  ветеринарної медицини адміністративних  районів міст, міські пункти - дільниці, дільничній лікарні ветеринарної  медицини в містах - міській державній  лікарні ветеринарної медицини  до 4 числа після звітного періоду;

- дільниці, дільничні лікарні ветеринарної  медицини районній державній  лікарні ветеринарної медицини - до 5 числа після звітного періоду;

- районні, міські державні лікарні  державної ветеринарної медицини  -управлінням державної ветеринарної медицини в районах до 8 числа після звітного періоду;

- управління державної ветеринарної  медицини в областях та містах  Києві та Севастополі - Державному  комітету ветеринарної медицини - до 14 числа після звітного періоду.

4. Аналіз річного звіту Білопільської районної лікарні державної ветеринарної медицини

4.1 Форма звітності № 1-Вет

Аналізуючи зведений звіт ми бачимо, що за лютий 2008 року на території Білопільського району Сумської області було виявлено неблагополучних пунктів: один по сказу  великої рогатої худоби, захворіла  одна голова, загинула одна голова; один по лейкозу великої рогатої худоби, захворіла одна голова. Оздоровлено  пунктів: один по сказу великої рогатої  худоби, один по сказу лисиць, один по сказу котів.

4.2 Форма звітності № 1А-Вет

За перший квартал 2008 року на території  Білопільського району Сумської області  було проведено вакцинацію великої  рогатої худоби проти колібактеріозу (ешеріхіозу), лептоспірозу, сальмонельозу, емфізематозного карбункулу, сибірки, трихофітії; свиней проти чуми, хвороби Тешена, сальмонельозу, бешихи; птиці проти хвороби Гамборо, хвороби Марека, ньюкаслської хвороби; собак і котів проти сказу; кроликів проти вірусної геморагічної хвороби.

Лікувално-профілактичні заходи: лікувально-профілактична дегельмінтизація великої рогатої худоби - диктіокаульоз, фасціольоз; дрібної рогатої худоби - диктіокаульоз, фасціольоз, монієзіоз.

Ветеринарно- санітарні заходи проведено вимушену дезінфекцію (три об'єкти) та дератизацію. Отже, зробивши аналіз звітів Білопільської районної лікарні державної ветеринарної медицини можна сказати, що лікарня виконує свою роботу на 100%.

5. Економічні збитки та економічна ефективність проведених ветеринарних заходів

Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів.

При визначенні економічного ефекту від проведення ветеринарних заходів  враховують попереджені економічні збитки, додаткову вартість, отриману за рахунок збільшення кількості  і підвищення якості продукції, економію трудових і матеріальних затрат на суму витрат на ветеринарні заходи.

Економічний ефект вираховують за формулою:

Ев = Пз + Д + Е - Вв, де

Пз - попереджені економічні збитки;

Д - додаткова вартість, отриману за рахунок збільшення кількості і  якості продукції;

Е - економія трудових і матеріальних витрат, в результаті застосування більш ефективних засобів, методів;

Вв - витрати на ветеринарні заходи.

Коли при проведенні ветеринарних заходів створюються тільки попереджені  економічні збитки без додаткової вартості і економії трудових і матеріальних витрат, то економічний ефект вираховують  за формулою:

Ев = Пз - Вв

Економічний ефект на одну грн витрат від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів визначаються поділом економічного ефекту на витрати по здійсненню даних заходів:

 

Егрн = Ев: Вв, де

Ев - це економічний ефект;

Вв - витрати на ветеринарні заходи.

Окупність (О) і термін окупності (Т) додаткових капітоловкладень вираховують за формулами:

Ов = Ев: Кв

Ткв = Кв: Ев, де

Кв - додаткові капітальні вкладення у вет.заходи, грн.;

Ев - економічний ефект отриманий в результаті проведення ветеринарних заходів.

Продуктивність праці ветеринарних спеціалістів визначається об`ємом виконаної роботи за одиницю робочого часу, або величиною робочого часу, який затрачений на одиницю об`єму роботи. Цей показник характеризує ефективність заходів, який здійснюється при застосуванні нових приладів, інструментів, оцінює переваги або недоліки нових методів профілактики і лікування в порівнянні із традиційними.

Визначення попередженого економічного збитку.

Попереджені економічні збитки - це попереджені можливі витрати в грошовому виразі в тваринництві в результаті проведення ветеринарних заходів. Розрізняють такі категорії попереджених економічних збитків:

а) попереджені економічні збитки в результаті профілактики і ліквідації хворих тварин в господарстві:

ПЗ = М х Кз х Кзб - З, де

М - загальне поголів`я, сприйнятливих  тварин, гол.

Кз - коефіцієнт можливого захворювання тварин;

Кзб - питома величина економічного збитку із розрахунку на одну захворівшу тварину, грн;

З - фактичні економічні збитки, грн;

б) попереджені економічні збитки в результаті проведення лікувальних  заходів в господарстві:

ПЗ = М х К л х Ж х Ц - З, де

М - кількість тварин, підданих лікуванню, гол;

К - коефіцієнт можливої летальності  тварин;

Ж - середня жива маса тварини, кг;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн;

З - фактичні економічні збитки.

В) попереджені економічні збитки в результаті профілактики хвороб тварин в регіоні:

ПЗ = (М х К з - М) х Кзб, де

М - кількість сприйнятливих тварин в регіоні, гол;

Кз - коефіцієнт можливої захворюваності в регіоні;

М - кількість захворівших тварин в регіоні, гол;

Кзб - питома величина збитку на одну захворівшу тварину, грн.

Додаткову вартість, одержану за рахунок збільшення кількості та якості продукції в результаті застосування більш ефективних засобів і методів профілактики та лікування обчислюють за формулою:

Д = (Вб - Вн) х А, де

 

Вб і Вн - вартість виробленої або реалізованої продукції за закупівельними цінами відповідно в базовому та новому варіанті профілактики чи лікування із розрахунку на одну оброблену тварину, грн;

А - число оброблених тварин новими засобами, об`єми робіт.

5.1 Розрахунок понесених збитків

звіт облік ветеринарний лікарня

1. Збитки від загибелі та вимушеного забою тварин

З = Ц х (М х Ж) - В, де

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн;

М - кількість загинувших, вимушено забитих або знищених

тварин, гол;

Ж - середня жива маса однієї тварини. Кг;

В - фактична виручка від реалізації продуктів тваринного забою (м`ясо, шкіра) та трупної сировини, грн.

З = 14?(36?10) - 1500 = 3540 (грн)

2. Збитки від загибелі молодняку

З = М х (В п + П х Т х Ц) - В, де (2)

М - кількість загинувшого, вимушеного забитого і знищеного молодняку, гол;

Вп - умовна вартість однієї голови приплоду, грн;

П - середньодобовий приріст живої  маси молодняку, кг;

Т - вік зигинувшого, вимушено забитого і знищеного молодняку, дні;

Информация о работе Вереринарний облік та звітність ветеринарної лікарні