Особливості технології розведення кролів

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Мая 2013 в 18:46, реферат

Описание работы

Професійне кролівництво в Україні — багатообіцяюча галузь, одне з найприбутковіших сільськогосподарських напрямків. Продаж м'яса кроля має величезний потенціал, адже кролики — це швидкорослі, високопродуктивні тварини, що дають людині прекрасні за своїми якісними характеристиками білки і жири, теплий пух і вовну, а також шкурки для шкіряних справ майстрів. Здатність племінної самки за рік принести аж до 50 дитинчат, які до п'ятимісячного віку досягають маси до 4 –5 кілограмів — ідеальні показники для тварин м'ясного напрямку.

Содержание работы

Вступ………………………………………………………………………………….3
1. Історія розвитку кролівництва…………………………………………………...4
2. Одомашнення кролів……………………………………………………………...6
3. Племінна робота…………………………………………………………………..7
3.1. Завдання племінної роботи в кролівництві……………………………….…7
3.2. Методи розведення………………………………………………………..…..7
4.Системи утримання кролів.. . . ……………………………………………....….10
5. Корми для кролів………………………………………………………………...12
6. Відтворення кролів………………………………………………………………16
6.1.Біологічні основи відтворення кролів……………………………………….16
6.2. Парування і проведення окролів……………………………………...……..17
Висновок…………………………………………………………………………….20
Список використаних джерел……………………………………………………..21

Файлы: 1 файл

Особливості технології розведення кролів.doc

— 3.08 Мб (Скачать файл)

   Гіллячковий  корм згодовують кролям для сточування різців. Краще всього кролі поїдають  гілки верби, акації, липи, тополі, в’яза, ясеня, горобини, клена, берези, плодових дерев, винограду. Гілки дуба і вільхи містять дубильні  речовини і їх рекомендується згодовувати кролям при проносі. Зимою згодовують гілки хвойних дерев (з жовтня по березень), бо в цей період у хвої менше смолистих і ефірних олій. Хвоя в зимовий період – джерело каротину, вітаміну С, Е і групи В.  До хвої кролів привчають поступово починаючи з 10-20 г і за 5-7 днів доводять до 100-120 г на голову. Гілки кісточкових плодових дерев – вишні, черешні, абрикосу – кролям краще не згодовувати у зв’язку з вмістом в корі синильної кислоти. Гіллячковий корм листяних порід заготовляють на зиму в червні-липні, зрізуючи гілки товщиною 0,5-1см, і висушують під накриттям.

   Трав’яне  борошно виготовляють із бобових трав шляхом штучного сушіння зеленої маси на високотемпературних сушильних агрегатах. Поживність 1 кг трав’яного борошна в середньому становить 0,7-0,9 кормових одиниць при  вмісті протеїну 16-23 %, каротину 150-300 мг. Зневоднене трав’яне борошно продукт дорогий та дефіцитний і його слід використовувати економно. Трав’яне борошно вводять до складу повноцінного гранульованого комбікорму в кількості 20-30 % (за масою).

   Концентровані  корми. Вони є основним кормом  для кролів, який служить джерелом  білків, жирів і вуглеводів. Його  вводять до складу раціонів  у кількості 50-65 % і більше загальної  поживності. Концентровані корми  ділять на три групи: 1)зерна  злакових (багаті вуглеводами); 2) зерна бобових (багаті білком); і 3) насіння олійних. Зерна злаків містять в середньому 10-13 % протеїну, близько 0,1 % кальцію і 0,4 % фосфору, а зерна бобових культур відповідно 22-33; 0,2 і 0,4 %.

   Із зернових  кормів найбільш корисними є овес, ячмінь, пшениця. Овес сприятливо впливає на відтворну функцію кролів і не викликає ожиріння. Зерна ячменю вкриті важко перетравною оболонкою, тому його потрібно перед згодовуванням подрібнити. Ячмінь покращує травлення, позитивно впливає на молочність самок і ріст молодняку. Пшениця як монокорм може викликати здуття кишечнику.  Кукурудзу краще використовувати в кормо суміші, бо окреме згодовування викликає ожиріння.

   Зернові  корми бобових (горох, соя, боби, вика) згодовують у суміші із злаковими. До концентрованих кормів відносяться відходи технічних виробництв – макуха, шроти, висівки, корми тваринного походження, кормові дріжджі, які багаті протеїном, але бідні вітамінами (за виключенням висівок). Висівки є джерелом вітаміну В, що стимулює молочну продуктивність кролиці.

   З кормів  тваринного походження для годівлі  кролів використовують сухі знежирені  відвійки, рибне і м'ясо-кісткове  борошно. Вони зовсім не містять  клітковини, але багаті білком. Кормові  дріжджі містять біологічно повноцінний протеїн, вітаміни групи В, а при ультрафіолетовому опроміненні – вітамін D.

   Особливе  місцем серед концентратів займають  комбікорми (кормо суміші), що розробляються  науковцями за принципом взаємодоповнення  і збалансованості для  окремих  статевовікових і фізіологічних груп кролів. До складу комбікормів входять зернові злакові і бобові культури, трав’яне борошно, відходи технічних  виробництв, корми тваринного походження, вітамінно-мінеральні переміси і профілактичні препарати. Поживні речовини із комбікормів засвоюються краще, ніж із окремих кормів. Комбікорми виготовляють у вигляді розсипчастих сумішей, гранул і брикетів.

   У промисловому  кролівництві визначальним елементом  інтенсивної технології є використання  повнораціонних гранульованих комбікормів. В сучасних умовах налагоджено виробництво гранул механізованим способом. В гранульованому комбікормі краще зберігається поживність, в процесі гранулювання корми обробляються високою температурою, що виключає небезпеку токсикоінфекції. Затрати праці на роздачу гранульованого комбікорму зменшуються, покращується санітарний стан приміщень.

   Мінеральні  корми. Із мінеральних кормів  в кролівництві використовують  крейду, кістяне борошно, кухонну  сіль, дикальційфосфат, трикальційфосфат  та ін. Не можна згодовувати кролям будівельну крейду, бо в ній можуть бути різні отруйні речовини. До складу переміксів, якими збагачують комбікорми, вводять солі мікроелементів: сірчанокисла мідь, сіркокислий цинк, хлористий кобальт, сірчанокислий марганець, йодистий натрій, сірчанокисле  залізо, селенистокислий натрій.  Вміст чистих елементів в 1 грамі названих хімічних сполук відповідно така, г: мідь – 0,254, цинк – 0,227, кобальт – 0,248, марганець – 0,228, йод – 0,847, залізо – 0, 201, селен – 0, 487.

 

6. Відтворення  кролів

6.1.Біологічні  основи відтворення кролів

   Продуктивність  кролів тісно пов’язана з їх  відтворною здатністю.  Особливо зростає значення ритмічності відтворного процесу в умовах інтенсифікації кролівництва. За показниками розмноження кролиці не мають собі рівних серед інших видів  сільськогосподарських тварин. Це  обумовлено їх біологічною особливістю, а саме: ранньою статевою зрілістю, коротким періодом сукрільності, багатоплідністю, можливістю поєднання лактації і сукрільності.

   Кролиця  здатна вигодовувати  по 40-50 кроленят в рік, але в більшості господарств у виробничих умовах отримують 20-25 до 30 кроленят на одну кролицю в рік. Вихід кроленят на одну самку в рік залежить від відтворної здатності самців і кролиць, регулярності окролів, збереженості кроленят, організаційних заходів та  інших факторів.

   Від якості  самця значно залежить розмноження  кролів, бо встановлено прямий  вплив самця не тільки на  масу потомства, ріст і м’ясні  якості, а  й на число кроленят. Тому необхідно ретельно відбирати самців для відтворення.

    Статеві  органи самця складаються із  парних сім’яників з придатками, сім’япроводів, придаткових статевих  залоз і статевого члена. Статева  зрілість у самця наступає  після 4-місячного віку, що характеризується  виділенням сперми. Племінне використання самців середніх порід рекомендується починати у 5-6 місяців, а великих – у 6-7 місяців. Самці повинні мати добре здоров’я, міцну конституцію,  велику живу масу, а також високу статеву активність і відтворні якості. Вибраковують самців, що  погано йдуть на парування з низькою запліднюваністю.

   Самок  використовують для відтворення  з 4-5 міс. віку, живою масою 3-3,2 кг (середні породи), а крупні –  в 6 міс. живою масою 3,5-4 кг.

   Статеві  органи кролиці складаються із  яєчників, яйцепроводів, матки з рогами і піхви.

   Інколи після парування наступає несправжня вагітність, під час якої кролиця проявляє інстинкт материнства, мостить гніздо, починає продукувати молоко. Несправжня вагітність триває 17-18 днів, потім функція жовтого тіла згасає, інстинкт материнства пропадає і кролиця підпускає самця. Рідше спостерігаються у кролиць суперфетація (повторні роди), що є наслідком неодночасного розвитку ембріонів у різних  рогах матки. Кролиця здатна після родів у перші дні приходити в охоту, вона стає неспокійною, погано їсть, розкидає свій приплід. Таку кролицю слід спарувати.

   Для нормального  процесу відтворення кролиця  повинна мати міцну конституцію,  середню для даної породи живу  масу, регулярно приходити в охоту  і запліднюватись, бути молочною і спокійною, мат добрий материнський інстинкт.

   Багаторічний  досвід кролівників свідчить, що  кролиці з живим темпераментом,  енергійними рухами, широкими грудьми  і середньою в породі живою  масою відзначаються високими  відтворними якостями. Самки з  великою живою масою, як правило, погано годують кроленят, мають низький  материнський інстинкт, витрачають багато корму на підтримання життя.

   Строк  господарського використання кролиць  при біологічній тривалості життя  6-7 років за екстенсивної системи  утримання досягає 2-3 роки, а за промислової технології – до 1,5 року.

   Жорстко  вибраковують тих, що погано  годують, затоптують, розкидають  або навіть поїдають кроленят. 

 

6.2. Парування  і проведення окролів

 

   Кролівництво  тоді може бути ефективним, коли  правильно організоване відтворення. Залежно від технологічних умов склались три ритми відтворення: екстенсивний – від кролиці в рік отримують 3-4 окроли з міжродовим інтервалом 90-100 днів, напівінтенсивний – 5-6 окролів з інтервалом 60-73 дні; інтенсивний – 7-8 окролів з міжродовим інтервалом 46-52 дні. Ритм відтворення вибирають з урахуванням технології утримання, напряму ферми, природно-кліматичних умов, типу годівлі, а також породи і стану здоров’я маточного поголів’я.  Перед початком виробничого року спеціалісти ферми з врахуванням вбраного ритму відтворення та для управління розмноження кролів складають виробничий календар – план парувань, окролів, відсадження і реалізації молодняку, використовуючи звичайні, напівущільнені чи ущільнені типи окролів.

  Звичайні окроли  забезпечують одержання 3-4 окролів від самки за рік з відлученням молодняку у віці 40-45 днів. Парування самок проводять через один-два дні після відлучення кроленят. Напівущільнені окроли дають можливість одержати 4-6 окролів протягом року. Відлучення молодняку проводять в 45-денному віці, а спаровують на 20-30 день після окролу. Ущільнені окроли характерні для інтенсивного ритму відтворення з одержанням від самки 7-8 окролів за рік. Самок спаровують на 1-5 день після окролу, а відлучення кроленят проводять у віці 28-30 днів. За ущільнених окролів організм самки відчуває надмірне фізіологічне навантаження, що призводить до виснаження організму. Тому рекомендується проводити не більше 1-2 ущільнених окролів від самки в рік.

   Підготовка  до парування. У період підготовки до парування проводять роботи з ремонту кліток, приміщень, маточників. Все поголів’я кролів основного стада оглядають для визначення його придатності до відтворення.

   Особливу  увагу звертають на самців. Для  відтворення не використовують хворих самців, старих, з травмованими статевими органами. При огляду самок звертають увагу на вгодованість, стан та розвиток молочної залози та враховують материнські якості. Кролиці які погано паруються, перегулюють, розкидають або поїдають чи затоптують кроленят, вибраковують. Не допускають до парування ожирівши самок, бо вони приносять слабких і мертвих кроленят. Кролів нижче середньої вгодованості переводять на посилену годівлю.

   Перед  паруванням проводять підбір  самців до кролиць з  урахуванням їх віку, результатів попереднього парування, племінної оцінки. Групу самок і закріпленого за ними самця розміщують в одному рядку для полегшення праці кролівника з проведення парування.

   Парування  кролематок. Для парування самку  підсаджують до самця. успішне парування кролиці визначають  за поведінкою самця, який зразу ж після садки падає на бік з характерним писком. Якщо є сумнів в ефективності проведення парування, його повторюють через декілька хвилин.  Після парування кролицю відсаджують у свою клітку, а на трафаретах самця і самки проводять відповідний запис.

   Через  12-15 днів після парування самок  проводять діагностику сукрільності. Для цього досвідчений кролівник-оператор  садить самку на рівну поверхню  головою до себе. Однією рукою   утримую її за крижі, а пальцями другої руки обережно промацує черевну порожнину. У сукрільної кролематки в області таза промацуються ембріони в два ряди ланцюжком, мають розмір стиглої вишні (2-2,5 см у діаметрі), довгастої форми, м’які на дотик.

  Щоб окріл самок пройшов добре, необхідно на фермі до цього добре підготуватися. У зимовий або ранньовесняний період, за 5-6 днів до окролу, треба підготувати гніздові ящики, або маточники, і в достатній кількості м’якої підстилки, якою набивають простір між стінками клітки і маточника, а також вистилають підлогу в маточнику.

   У період  окролу і після нього самки  почувають велику спрагу, а тому  треба стежити, щоб у клітці  обов’язково була напувалка з  чистою свіжою водою, інакше деякі самки можуть поїсти своїх малят.

   Звичайно  за 5-6 днів до окролу самка влаштовує  гніздо: збирає в купку підстилку,  мне її, вириває в себе на  грудях та животі пух і вистилає  ним гніздо. Деякі молоді самки  розкидають пух по клітці. У  таких випадках кролівник повинен  зібрати його і покласти в гніздо.

   За 2-3 дні  до окролу самки ставлять у  клітку маточник. Наявність у  клітці маточника дозволяє самці  почувати себе спокійніше, і вона  ніби настроює себе на необхідність  підготовки гнізда. Крім того, при  цьому деякі самки не можуть  розкидати кроленят по клітці.

   Окроли  можуть проходити в будь-який  час дня і ночі. Проте найчастіше  вони бувають уночі, і на  кролефермі на період окролів  організовують нічне чергування.  Звичайно окріл триває 15-20 хвилин. Кожне новонароджене кроленя  мати облизує, звільняючи його від слизу і тим самим оберігаючи від холоду, після чого підштовхує його мордочкою в гніздо на пухову підстилку.

   Коли  всі кроленята у гнізді, самка  закриває гніздо пухом. Хороша  самка так щедро і добре  прикриває пухом, що вони не  замерзають навіть взимку. На час годівлі самка відкриває гніздо і підставляє кроленятам соски. Кроленята, почувши запах молока,  схоплюють соски і присмоктуються до них. Кролиця годує кроленят частіше всього один раз на добу в один і той же час. Про нормальну молочність самки судять за зовнішнім виглядом кроленят. У молочної кролиці кроленята мають здоровий вигляд, блискучу шкіру, наповнений шлунок, спокійно лежать у гнізді. Якщо кроленята попискують, розповзаються по гнізду, шкіра у них матова, зморщена, то у кролиці мало молока або вона не годує потомство. Більш точно про молочність кролиці можна судити за приростом живої маси кроленят за перші 20 днів. Молочна кролиця здатна виростити 8 кроленят, а мало молочна і молода – 6.

   Зайвих  кроленят підкладають до кролиць з малим приплодом. Роблять це обережно. Самку-годувальницю видаляють із гнізда, а кроленят старанно очищають від пуху материнського гнізда, вкладають у середину чужого приплоду і вкривають пухом. Після чого самку впускають у клітку.

 

Висновок

   Професійне кролівництво в Україні — багатообіцяюча галузь, одне з найприбутковіших сільськогосподарських напрямків. Продаж м'яса кроля має величезний потенціал, адже кролики — це швидкорослі, високопродуктивні тварини, що дають людині прекрасні за своїми якісними характеристиками білки і жири, теплий пух і вовну, а також шкурки для шкіряних справ майстрів.

Информация о работе Особливості технології розведення кролів