Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2014 в 22:40, курсовая работа
На гірничо-видобувному виробництві однією з найактуальніших проблем є проблема контролю за зсувами бортів, укосів, відвалів. Для успішного її вирішення необхідно засвоїти методи управління станом масиву гірських порід.
В задачу маркшейдерської служби гірничого підприємства разом з дотриманням проектних рішень входить розробка заходів по безпечному веденню гірничих робіт поряд з небезпечними зонами і розробка заходів охорони споруд, природних об’єктів і гірничих виробок від шкідливого впливу гірничих розробок. Маркшейдерська служба кар’єрів зобов’язана стежити за профілем і належним станом дренажних і водовідливних канав, а також за плануванням прибортової полоси земної поверхні і площадок укосів, які забезпечують стік ґрунтових, дощових і талих вод.
- заміри перевалочних робіт ( інвалідів , які насипаються та прибирається від добутого уступу ) робляться тільки після зупинка перевалочних екскаваторів ;
- при замірах розвалів розвалів породи після підривання блоку ретельно вибирати найбільш стійкі місця для робітника з рейкою ;
- заборонити перехід по транспортній стьожці як при пересуванні їх , такі при зупинці , перехід дозволяється по місткам або через розриви транспортерного обладнання при його пере будівлях ;
- при замірах у районі виробляння підривних робіт зупинити роботу по встановленому сигналу , піти на безпечну відстань , прибравши перед им інструмент і почати роботу відразу після дозвільного сигналу ;
- при знаходженні у процесі заміру або огляду гірничих робіт загрози завалів верхньої частини забою або відкосу уступу негайно відвести в безпечне місце робітників та машини до ліквідації небезпеки при відсутності негайної небезпеки для робітників , які знаходяться не в небезпечній зоні , записувати у книгу маркшейдерських вказівок та до- биватися ліквідації порушення ;
- при замірах залишків корисних копалин у бункерах не робити ніяких робіт , якщо відсутня решітка у воронці .
При роботі у вугільних бункерах , особливо при вугіллях небезпечних по підриванню пилу , мати лампи у підрив безпечному виконанні .
При замірах штабелів корисних копалин , де можливі високі температури від нагріву , приймати міри захисту від опіків або застосувати засоби замірів або інструментальної зйомки , які дозволяють не доторкатися об’єкту зйомки .
В районах лінії електропередач розташовувати пункти геодезичного та
робочого обґрунтування на відстанях , забезпечувати безпеку зйомників та замірюючи робіт від обриву та провисання дротів .
7.4 Вимоги до техніки безпеки при зйомці зон
обвалення на поверхні
1. Маркшейдерська група повинна добре знати попереджувальні звуко ві та світлові сигнали при підриванні та при першому сигналі за вказівкою маркшейдера повинна негайно виходити за межі небезпечної зони .
2. При замірах у районі підривних робіт зупинити роботу по встановленому сигналу , піти на безпечну відстань , прибравши перед цим Іструмент і почати роботу одразу після дозвільного сигналу .
3. При знаходженні в процесі зйомки або при огляді гірничих робіт погрози обрушення або осипання верхньої частини забою або відкосу уступу негайно відійти в безпечне місце до ліквідації аварії .
4. Для пред охорони споруд та жилих будівель від розльоту кусків породи та від сейсмічного впливу вибухових робіт проводити передчасно розрахунок без кордонів безпечного ведення вибухових робіт .
5. Систематично накопичувати фактичні дані для найбільш правильного визначення стійких кутів уступу , путей розвалу породних навалів , велечин запобіжних та інших берм , кутів розлому уступів .
На підставі перевірених даних та обліку гірничо – технічних , геологогідро- геологічних та інших місцевих факторів коректувати через керівництво кар’єру вихідні дані для паспортів по управлінню уступами та для складе ння на основі їх планів гірничих робіт .
Висновки.
Основними видами маркшейдерських робіт на кар'єрах є: розвиток опорної та зйомочної мережі; зйомка гірничих виробок та інших гірничотехнічних об'єктів; складання графічної документації, яка відображує стан та динаміку розвитку гірничих робіт; облік рухомості запасів, видобування та втрат корисної копалини, складання гірничо-геометричних графіків, які відображають розподілення цих властивостей у просторі; зібрання, переробка, зберігання та представлення у вигляді, який необхідних для управління гірничими роботами, всієї гірничо-геометричної інформації; забезпечення безпечного проведення гірничих робіт від зсувів та обвалів, спостереження за їх станом.
Завданням маркшейдерських спостережень за деформаціями бортів кар’єрів і відвалів є: встановлення границь поширення і виду деформацій гірських порід; визначення швидкості і величини деформацій; визначення критичної величини зміщення, передуючих початку активної стадії; розрахунок розвитку деформацій у часі.
Для проведення маркшейдерських спостережень за деформаціями бортів кар’єрів і укосів відвалів закладаються спеціальні станції спостереження, на яких періодично проводяться інструментальні спостереження. Станції складаються, як правило, з декількох профільних ліній, по яким розміщено опорні і робочі репера.
Використання інструментальних маркшейдерських спостережень засновується на наступних положеннях: появі зсувів та обвалів укосів передують тривало утворені мікродеформації (приховані деформації) прибортових масивів; дозволяючи дати кількісну оцінку деформації укосу, маркшейдерські інструментальні спостереження, в комплексі з інженерно-геологічними і гідрогеологічними дослідженнями, дозволяють виявити характер початку деформації, що дає можливість зробити прогнозування відносно її розвитку у часі та просторі, намітити заходи по усуненню причин, які викликають розвиток небезпечних деформацій.
Метою маркшейдерських спостережень є визначення початку деформацій, встановлення кордонів розповсюдження і виду деформацій гірничих порід, визначення їх швидкості і величини деформацій.
Питання зсуву гірських порід на відкритих розробках, спостереження за ними і обробка є безпосередньою і найважливішою функцією маркшейдерської служби. Гірнича наука, в тому числі її розділ, який стосується контролю за зсувними процесами, складається в даний момент вже на тому рівні, коли маркшейдер може на основі наукового передбачення встановити джерело майбутніх зсувів і запропонувати заходи по їх запобіганню в тих випадках, коли зсув можна знешкодити, тобто провести заходи, в результаті яких він не спричинить аварійних або збиткових в матеріальному відношенні наслідків.
Список використаних літературних джерел
1. Основи динамічної та прикладної геології В.Ф. Бизов, І.С. Паранько. Частина 1, 2000. – 205 с.
2. Инструкция по производству маркшейдерских работ. – М.: Недра, 1987. – 240 с.
3. Маркшейдерские работи на карьерах и приисках. Перегудов М.А., Пацеев И.И., В.И. Борщ-Компониец и др. –М.: Недра, 1980. – 366 с.
4. Инструкция по нивелированию I, II, III и IV классов. – М.: Недра. 1974. - 208 с.
5. Бизов В.Ф., Федоренко П.Й. Маркшейдерська справа. Том VI. Підручник для студентів вищих навчальних закладів за напрямком «Гірництво». – Кривий Ріг: Мінерал. 2001–211с.,з іл.
6. Ильин А.И. Управление долговременной устойчивостью откосов на карьерах. – М.: Недра, 1985. – 292с.
7. Певзнер М.Е. Борьба с деформациями горных пород на карьерах. – М.: Недра, 1980. – 239с.
8. Попов И.И., Окатов Р.П. Борьба с оползнями на карьерах. – М.: Недра, 1980. – 239с.
9. Бизов В.Ф., Дриженко А.Ю. Відкриті гірничі роботи. Том ХІІІ Підручник для студентів вищих навчальних закладів за напрямком «Гірництво». – Кривий Ріг: Мінерал, 2004. – 341с.
10. Единые условные обозначения для горно-графической документации. – М.: 1981.
11. Шехурдин В.К., Несмотряев В.И, Федоренко П.И. Горное дело. – М.: Недра, 1987. – 440 с.
12. Горная графическая документация ГОСТ 2.850-75 – ГОСТ 2.857-75. Государственный комитет СССР по стандартам. – М.: 1983. - 200с.
13. Стенин Н.И. Организация маркшейдерских работ на горных предприятиях. – М.: Недра, - 1974.
14. Бахурин И.М. Курс маркшейдерского дела. Спец. часть. Изд. 2.–М.:Высш. шк., 1962.-506 с.
15. Кутузов Б.Н. Взрывные работы. – М.: Недра, 1980. – 392 с.