Фундаментальная и геодинамическая GPS сети Украины

На всіх лініях нівелювання I і II класів не рідше ніж через 60 км, а також у вузлових точках, поблизу морських, основних річкових та озерних рівневих постів закладаються фундаментальні репери.

У сейсмоактивних районах фундаментальні репери закладаються не рідше ніж через 40 кілометрів.

Геодезичні мережі спеціального призначення

7. До геодезичних мереж  спеціального призначення належать:

просторові геодезичні мережі на геодинамічних полігонах;

спеціальні геодезичні мережі для інженерно-геодезичного забезпечення будівництва, гірничої справи та інші мережі, які будуються відповідно до вимог технічних проектів, що розробляються різними відомствами для вирішення спеціальних завдань.

Геодезичні мережі спеціального призначення будуються за відносними методами супутникової геодезії, а  також за традиційними методами тріангуляції, трилатерації та полігонометрії.

У сейсмічних і техногенно активних районах країни на геодинамічних полігонах створюються просторові геодезичні мережі для вивчення сучасних рухів земної кори.

Кутові, лінійні, висотні, астрономо-гравіметричні  вимірювання та супутникові спостереження  у просторових геодезичних мережах  виконуються з підвищеною точністю і приводяться до єдиної геодезичної системи для використання їх у процесі врівноваження ДГМ.

Створення геодинамічних полігонів, періодичність та точність геодезичних і гравіметричних вимірювань на них визначаються нормативно-технічними документами, які затверджуються Держземагентством.

Обстеження та оновлення  пунктів ДГМ

8. Обстеження та оновлення  геодезичних пунктів і нівелірних  знаків ДГМ виконується для  перевірки їх збереження на  місцевості та підтримання в нормальному стані для використання під час виконання топографічних, геодезичних та інженерно-геодезичних робіт.

Польове обстеження геодезичних  пунктів і нівелірних знаків полягає  у відшукуванні їх на місцевості, визначенні стану центрів, зовнішніх знаків, ОРП та їх зовнішньому оформленні.

Оновлення геодезичних пунктів  і нівелірних знаків передбачає виконання  всіх робіт, необхідних для приведення їхніх центрів, зовнішніх знаків, ОРП та зовнішнього оформлення у відповідність до вимог діючих нормативних документів.

Визначення нових ОРП  замість втрачених до складу робіт з оновлення пунктів не входить і в разі необхідності виконується за спеціальним завданням як модернізація та згущення пунктів ДГМ.

Геодезичний пункт вважається втраченим, якщо не збереглися ні верхній, ні нижній центри. Питання щодо виключення пунктів з каталогів розглядається Держземагентством з організацією, яка проводила обстеження. Втрата центра підтверджується даними інструментально-геодезичного пошуку.

Обстеження та оновлення  геодезичних пунктів і нівелірних знаків у різних регіонах України виконується періодично залежно від необхідності, але не рідше ніж через 10 років, а на території міст та зон активної господарської діяльності не рідше ніж через 5 років.

Усі заново побудовані та оновлені геодезичні пункти і нівелірні знаки  здаються за актами місцевим органам  виконавчої влади, органам місцевого  самоврядування, підприємствам, установам і організаціям чи фізичним особам - землекористувачам або землевласникам для нагляду за їх збереженням.

Математична обробка  вимірів, каталогізація та 
зберігання геодезичних даних

9. Результати вимірів, отримані в процесі побудови та модернізації геодезичних мереж, підлягають математичній обробці. Математична обробка виконується у три етапи: польові обчислення, попередні обчислення, врівноваження мереж з каталогізацією геодезичних пунктів і веденням банку геодезичних даних. Програмне забезпечення для математичної обробки геодезичних вимірів на комп'ютерах повинно мати надійні та високі техніко-економічні показники. Незалежно від програмних засобів, які використовуються під час математичної обробки матеріалів, кінцевий результат обчислень має бути однозначним.

Польові обчислення виконуються  в процесі роботи на геодезичному пункті. Вони передбачають обробку  результатів вимірювань на кожному пункті та їх контроль згідно з допусками, встановленими відповідними нормативно-технічними документами.

Метою попередніх обчислень  є ймовірно-статистичний аналіз результатів  вимірювань, оцінка їх точності і отримання  необхідних даних для вирівнювання ДГМ, а саме:

горизонтальних кутів (напрямів), довжин ліній та приростів координат, приведених до центрів геодезичних пунктів і редукованих на площину в проекції Гаусса-Крюгера;

робочих координат пунктів  геодезичної мережі;

робочих висот пунктів та реперів геодезичної мережі.

Врівноваження мереж та каталогізація  геодезичних пунктів включає:

спільне врівноваження астрономо-геодезичної мережі 1 класу та геодезичної мережі 2 класу в загальноземній та референцній системах координат з визначенням елементів орієнтування між цими системами;

врівноваження геодезичних  мереж згущення 3 класу;

складання каталогів координат  і висот геодезичних пунктів та науково-технічних звітів.

За результатами спільного  вирівнювання геодезичних мереж  складаються карти висот квазігеоїда. Нормальні висоти пунктів ДГМ  повинні бути вирівняні окремо до початку спільного вирівнювання мереж.

На територію країни складаються  та видаються каталоги пунктів ДГМ, до основного розділу (розділ А) яких заносяться плоскі прямокутні координати всіх геодезичних пунктів, а до розділу Б - плоскі прямокутні координати пунктів розрядних і спеціальних геодезичних мереж, розміщені за межами населених пунктів.

Порядок і особливості каталогізації  пунктів ДГМ регламентуються  нормативно-технічними документами Держземагентства.

Результати вимірів та врівноваження геодезичних і нівелірних мереж, координати та висоти геодезичних пунктів, інші кількісні та якісні характеристики елементів ДГМ, відомості про геодезичні знаки і центри пунктів зберігаються:

у банку геодезичних даних Держземагентства і в банку геодезичних даних Міноборони на всю територію країни;

у регіональних банках геодезичних  даних на території, закріплені за виробничими  підрозділами Держземагентства і військовими частинами Міноборони.

Структура і спеціальне програмне забезпечення регіональних банків повинні бути взаємоузгодженими з банком геодезичних даних, що знаходиться в Держземагентстві.

Організаційні і науково-технічні заходи побудови ДГМ

10. Астрономо-геодезична мережа 1 класу і геодезична мережа 2 класу  створюються згідно з програмою  побудови ДГМ, затвердженою Держземагентством та погодженою з Міноборони.

Координацію науково-технічних  заходів і виконання робіт  із створення та модернізації ДГМ, підготовку кадрів і забезпечення підприємств астрономо-геодезичними і гравіметричними приладами та устаткуванням здійснює Держземагентство.

Програма побудови та модернізації ДГМ передбачає:

побудову астрономо-геодезичної  мережі 1 класу;

модернізацію геодезичної  мережі 2 класу;

побудову та модернізацію геодезичної  мережі згущення 3 класу;

побудову та модернізацію висотних геодезичних мереж;

обстеження та оновлення  пунктів і знаків геодезичних  мереж.

Модернізація ДГМ здійснюється з метою приведення існуючої мережі до однорідної за точністю і достатньої за щільністю пунктів і виконується  на тих ділянках, де на основі обстеження пунктів на місцевості і результатів математичної обробки мереж встановлено, що:

точність раніше виконаних  спостережень або врівноважених  елементів мережі нижча, ніж вимагають ці Основні положення;

центри геодезичних пунктів  втрачені або щільність пунктів  геодезичної мережі недостатня для  даного району;

виявлено деформації земної поверхні внаслідок дії сейсмотектонічних  і техногенних явищ.

Модернізація геодезичних  мереж у районах землетрусів, що відбулися з магнітудою п'ять  балів і більше, здійснюється в  найкоротші терміни, а у вугільних  басейнах і районах інтенсивного добування руд, газу, нафти та інших  підземних розробок потреба модернізації обгрунтовується маркшейдерськими даними.

Виробничий цикл побудови ДГМ  складається з таких основних видів робіт:

проектування мережі;

рекогностування і побудова геодезичних пунктів;

вимірювання елементів мережі;

математична обробка вимірів;

складання каталогів координат  і висот геодезичних пунктів  та нівелірних знаків.

Середня щільність пунктів  ДГМ повинна бути не менше одного пункту на 30 кв. кілометрів. Подальше збільшення щільності пунктів ДГМ обгрунтовується розрахунками, виходячи з конкретних завдань топографо-геодезичного забезпечення території.

Для геодезичного забезпечення топографічної зйомки встановлюються такі норми щільності пунктів та реперів ДГМ:

для зйомок у масштабі 1:25 000 і 1:10 000 - 1 пункт на 30 кв. кілометрів і 1 репер на трапецію масштабу 1:10 000;

для зйомки у масштабі 1: 5 000 - 1 пункт на 20 - 30 кв. кілометрів і 1 репер на 10 - 15 кв. кілометрів;

для зйомки у масштабі 1: 2 000 і більше - 1 пункт на 5 - 15 кв. кілометрів і 1 репер на 5 - 7 кв. кілометрів.

Для топографічної та кадастрової  зйомки в масштабі 1:2 000 і більше на доповнення до пунктів ДГМ визначаються пункти розрядних та знімальних геодезичних  мереж.

У разі використання супутникових геодезичних методів для визначення пунктів знімальних мереж можливе обгрунтоване зменшення щільності пунктів ДГМ.

Проектування геодезичних  мереж виконується з урахуванням  усіх раніше виконаних робіт.

Місця побудови геодезичних  пунктів обираються таким чином, щоб забезпечувалось їх збереження та стійкість центрів у плані і за висотою протягом тривалого часу і щоб їх було зручно використовувати в практичній діяльності.

Типи центрів вибираються  з урахуванням фізико-географічних умов району робіт, глибини промерзання  грунтів, гідрогеологічного режиму та інших особливостей місцевості.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 19 липня 1999 р. N 1284

Київ

Про Порядок охорони  геодезичних пунктів

Із змінами і доповненнями, внесеними 
 постановами Кабінету Міністрів України 
 від 21 червня 2004 року N 792, 
 від 25 травня 2006 року N 754, 
від 23 грудня 2009 року N 1413, 
 від 10 жовтня 2012 року N 930

Відповідно до статті 22 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити Порядок охорони  геодезичних пунктів, що додається.  

 

Перший  віце-прем'єр-міністр України

В. КУРАТЧЕНКО

 
 

 

Інд. 33 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України 
від 19 липня 1999 р. N 1284 

 

ПОРЯДОК 
охорони геодезичних пунктів

(У тексті Порядку слово "Укргеодезкартографії" замінено словом "Держкомприродресурсів" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2004 року N 792)

(У тексті Порядку слово "Держкомприродресурсів" замінено словом "Мінприроди" згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року N 754)

(У тексті Порядку слово "Мінприроди" замінено словом "Держкомзему" у відповідному відмінку згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року N 1413)

 

Загальні положення

1. Відповідно до Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" передача геодезичних пунктів для забезпечення їх схоронності, порушення питань про відповідальність за їх пошкодження та знищення здійснюється відповідно до Порядку охорони геодезичних пунктів (далі - Порядок).

2. Геодезичні пункти - закріплені  точки земної поверхні, положення  яких визначено у загальній  для них системі геодезичних  координат і висот. До геодезичних  пунктів належать центри та  зовнішні знаки тріангуляції, GPS-мережі, полігонометрії, в тому числі і настінної, а також нівелірної мережі.

3. Закріплення геодезичних  пунктів на місцевості здійснюється спеціальними інженерними пристроями і спорудами.

4. Знесення або перезакладка  геодезичних пунктів здійснюється  лише з дозволу Держземагентства або його територіальних органів відповідно до їх компетенції.

(пункт 4 із змінами, внесеними згідно з постановою 
 Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 р. N 930)

5. Земельні ділянки, на  яких розташовані геодезичні  пункти, зі смугою землі завширшки  один метр уздовж меж геодезичних  пунктів є охоронними зонами  цих пунктів.

6. Надання земельних ділянок  під будівництво геодезичних пунктів проводиться у порядку, встановленому земельним законодавством України.

7. В охоронних зонах забороняється:

виконувати різні господарські роботи (складувати матеріали, утримувати худобу, розводити багаття та інше) і завдавати будь-якої шкоди геодезичним пунктам;

виконувати без дозволу Держземагентства або його територіальних органів роботи, що можуть негативно вплинути на стан геодезичних пунктів.

(абзац третій пункту 7 із змінами, внесеними згідно з 
 постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2012 р. N 930)

Передача геодезичних  пунктів для забезпечення їх схоронності

8. Геодезичні пункти державної  геодезичної мережі та мереж  згущення, встановлені під час виконання топографо-геодезичних робіт, передаються для забезпечення їх схоронності користувачам (власникам) земельних ділянок, на території яких вони знаходяться.

9. Геодезичні пункти, які  будуються під час виконання топографо-геодезичних та маркшейдерських робіт на будівельних майданчиках, заводських територіях, шахтах, інвентаризації земель та будівництва на інших об'єктах, передаються виконавцями цих робіт для забезпечення їх схоронності замовникам цих робіт.

Передача геодезичних пунктів для забезпечення їх схоронності здійснюється за актами встановленої форми згідно з додатком 1.

Інформація про побудовані геодезичні пункти на зазначених територіях подається до Державного картографо-геодезичного фонду (далі - Укркартгеофонд) за формою згідно з додатком 2.