ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………3
Розділ 1 Характеристика
господарства
1.1.Загальні відомості
про господарство……………………………….4
1.2.Агрокліматичні умови
господарства ………………………………6
1.3. Рельєф місцевості
…………………………………………………..8
1.4.Рослинність …………………………………………………………..8
1.5. Материнські породи
………………………………………………11
Розділ 2 Грунти господарства…………………………………………
2.1. Номенклатурний список
грунтів господарств…………………….12
2.2. Генетико-морфологічна
будова грунту…………………………….12
2.3. Гранулометричний склад
грунту……………………………………15
2.4.Гумусовий стан грунтів та
розрахунок балансу гумусу у ланці сівозміни…….…………………………………………………………….16
2.5. Фізико-хімічні властивості
грунтів…………………………………19
Розділ 3 Заходи поліпшення
родючості грунту
3.1.Поліпшення повітряного
режиму грунту…………………………22
3.2.Поліпшення водного
режиму грунту………………………………24
3.3.Поліпшення поживного
режиму грунту……………………………26
3.4.Протиерозійні заходи………………………………………………27
Висновки…………………………………………………………………30
Список використаних
джерел…………………………………………31
Вступ
З розвитком людського суспільства
ґрунт стає засобом виробництва. Він піддається
глибоким змінам, обумовленим механічною
обробкою, внесенням добрив, посівом культур,
осушенням і зрошенням, використанням
луків і пасовищ, експлуатацією лісу і
т.д.
Виробнича діяльність людини
в сучасну епоху стає вирішальним фактором
ґрунтоутворення і підвищення родючості
ґрунту на значних просторах земної кулі.
При цьому характер і значимість змін
ґрунту залежать від соціально-економічних
виробничих відносин, рівні розвитку науки
і техніки.
На сучасному етапі стан більшості
сільськогосподарських угідь залишає
бажати кращого. Інтенсивність використання
різних препаратів хімічної дії для підвищення
врожайності сільськогосподарських культур
приводить до небажаних наслідків – швидке
забруднення ґрунтів, непридатність їх
до використання, а також продукти вирощені
на цій території несуть негативний вплив
на здоров`я людини.
Перехід до ринкових відносин
в аграрному секторі економіки, його реформування
та введення приватної власності на землю
вимагають точної інформації про якісний
склад земельних ресурсів для ефективного
їх використання у виробництві сільськогосподарської
продукції, оцінку ґрунтів з метою диференційованого
оподаткування, впровадження системи
пільг і дотацій.
Узагальнення матеріалів дає
характеристику агроекологічного стану
ґрунтів, допомагає виявити території
з ґрунтами різних рівнів родючості та
ефективності застосування добрив, дає
можливість встановити площі сільськогосподарських
угідь, відносно чистих від техногенного
забруднення та залишків агрохімікатів.
Розділ
1 Характеристика господарства
1.1.Загальнівідомості
про господарство
Назва господарства: СВК Фрунзе, ТОВ
Показатель |
Значение |
ОКПО |
36648954 |
Название компании |
СВК Фрунзе, ТОВ |
Область |
Запорізька обл. |
Район/Город |
Веселівський р-н |
Адрес |
Запорізька обл., смт.
Веселе,
вул. Калініна, буд.39 |
Доход, млн. грн |
20,80 |
Земля, тыс. га |
4,90 |
Зерновые всего, тыс.
т |
2,00 |
Пшеница, тыс. т |
1,20 |
Кукуруза, тыс. т |
0,20 |
Подсолнечник, тыс.
т |
1,60 |
Овощи откр., тыс. т |
0,60 |
КРС, тыс. гол. |
1,30 |
Свиньи, тыс. гол. |
2,20 |
КРС молочного стада,
тыс. гол. |
0,50 |
Молоко, тыс. т |
1,50 |
Площа сільськогосподарських
угідь складає — 4900 га. Господарство займається
вирощуванням переважно зернових культур
, порядок чергування культур у сівозмінах
відповідає загальновстановленій схемі
сівозміни.
Таблиця 1.
Розподіл сільськогосподарських
культур по СВК Фрунзе, ТОВ
Види с/г культур |
Площа зайнята під с/г культуру,
га |
Озима пшениця |
2150 |
Соняшник |
1550 |
Кукурудза |
580 |
Овочеві культури |
750 |
Чистий пар |
80 |
Всього: |
4900 |
Ґрунти на території господарства
чорноземного типу
Таблиця 2.
1.2.Агрокліматичні
умови господарства
Середня температура повітря, 0 С |
Середня кількість опадів, мм |
Сума активних температур (вище
100С) |
Гідротермічний коефіцієнт
(ГТК) |
Річна |
Січня |
Липня |
Річна |
За період з температурою вище
100С |
+8,9 |
−4.0 |
+25 |
350-400 |
218 |
3450°С |
0,6 |
Клімат робить прямий і непрямий
вплив на ґрунтоутворюючий процес. Прямий
вплив позначається в безпосередньому
впливів елементів клімату (зволоження
ґрунту вологою опадів і її промочування;
нагрівання й охолодження). Непрямий вплив
виявляється через дію клімату на рослинний
та тваринний світ.
Кількість опадів за рік
досягає 350-400 мм.
Без морозний період дорівнює
160 - 185 днів. Весняні заморозки в повітрі
припиняються в середньому в третій декаді
квітня. Перші заморозки настають в першій
декаді жовтня.
Слабі і середньої інтенсивності
суховії спостерігаються тут щорічно,
а дуже інтенсивно - приблизно один раз
в 3-4 роки.
Отже, агрогрунтовий район,
в якому знаходиться територія ФГ «Славутич»
характеризується недостатньою кількістю
атмосферних опадів і нерівномірним розподілом
їх по періодах року, високими температурними
умовами, низькою відносною вологістю
повітря, особливо в найбільш критичні
періоди росту і розвитку рослин.
Середньорічна кількість опадів
дорівнює 380 мм. Така кількість опадів
не є достатньою для забезпечення високого
врожаю сільськогосподарських культур,
вирощуваних в даній зоні; якщо б опади
були близькі до середніх, але відхиленпя
в кількості від середньої величини дуже
високі.
Зниження опадів до мінімуму
в травні негативно впливає на врожай,
також різке збільшення іх в період збирання
хлібів приводить до втрат врожаю.
Крім опадів, велике значення
для розвитку сільськогосподарських культур
має вологість повітря. Коливання вологості
повітря по періодах року досить значні.
Зимою вологість повітря становить 70 і
75 %, а влітку понижується до 40 % і нижче,
що негативно впливає на ріст і розвиток
рослин. Територія господарства належить
до зони екстремального землеробства.
Зима малосніжна, або зовсім не має снігового
покриву, що негативно відображається
на озимих культурах. Літом сильна
спека та часто дують вітри, зазвичай східні
та північно-східні. Кожен третій рік є
засушливим. Весна приходить швидко але
бувають заморозки в квітні і навіть травні.
Загалом можна говорити, що дане господарство
повинно бути забезпечене зрошенням, оскільки
агрокліматичні характеристики дають
зрозуміти, що господарство належить до
сильно засушливої безводної території.
В разі засушливого року господарство
може втратити вагому кількість потенційно
можливого урожаю. В деякі роки трапляються
суховії, що спричинені низькою вологість
повітря та вітрами північно-східного
напрямку.
1.2.Рельєф
місцевості
Район знаходиться в межах Причорноморської
низовини, в південній степовій зоні України.
Рельєф рівнинного типу та представлений,
в основному, міжчереневими просторами
з мало вираженим ухилом з півночі на південь.
Південна частина району представлена
рівниною з слабо вираженими неглибокими
балками (блюдце подібні низини – поди),
ширина яких дорівнює 250 метрам, а північна
частина – найбільш піднята над рівнем
моря.
1.3.Рослинність
У новоутворенні беруть участь
вищі зелені рослини, нижчі рослини (бактерії,
гриби актиноміцети, водорості), вищі хребетні
і дрібні безхребетні тварини (членистоногі,
молюски, хробаки, найпростіші). Найбільш
видна роль у цьому процесі належить рослинності
й особливо вищим зеленим рослинам.
Велика частина цих явищ протікає
при участі живих організмів (головним
чином вищих зелених рослин і мікроорганізмів)
і продуктів їхньої життєдіяльності в
результаті здійснення малого біологічного
круговороту речовин.
Під біологічним круговоротом, речовин
розуміють надходження, із ґрунту гірських
порід атмосфери в організми хімічних
елементів, синтез органічної речовини
і повернення хімічних елементів у ґрунт
(із щорічним спадом частини органічної
речовини чи з повністю відмерлими організмами)
і атмосферу.
Вищі і нижчі рослини, поселяючи
на гірській породі, що вивітрюється, а
потім у ґрунті, витягають з її хімічні
елементи, у тому числі а найважливіші
поживні речовини, концентрують їх у собі,
охороняючи тим самим, від вимивання і
залучення у великий геологічний круговорот.
Поряд із синтезом органічної
речовини одночасно і безупинно відбувається
її руйнування. У ґрунті органічні рештки
розкладають головним чином мікроорганізми.
Якби не протікав процес руйнування органічної
речовини, то всі легко рухливі поживні
елементи незабаром були б зв'язані в органічній
речовині і життя повинно було б припинитися.
Вивільнення при мінералізації органічної
речовини елементи зольного і азотного
живлення стають доступними для наступних
поколінь рослин, що втягують у біологічний
круговорот і нова кількість поживних
речовин з гірської породи.
Особливо важлива роль у біологічному
круговороті належить зеленим рослинам.
У залежності від їхніх особливостей і
фізико-географічних умов біологічний
круговорот речовин протікає по різному.
У результаті біологічного
круговороту в ґрунті накопичуються вуглець,
азот, фосфор, сірка і деякі інші елементи.
Такі важливі елементи харчування рослин,
як азот і фосфор, у великій кількості
містяться в самих верхніх горизонтах
ґрунту, де зосереджена найбільша маса
органічної речовини.
Зелені рослини концентрують
у створеному в процесі фотосинтезу органічній
речовині енергію сонячних променів. При
засвоєнні 1 грам-молекули СО2 рослина зв'язує
112 Ккал енергії сонячної радіації, що
складає приблизно 9,33 кал на 1 г вуглецю.
Відмерли частини рослин, потрапляючи
в ґрунт, не тільки збагачують її органічними
і мінеральними речовинами, але і збільшують
її енергетичні ресурси. Це сприяє більш
активному обміну речовин і енергії як
у самому ґрунті між її твердою, рідкою
і газоподібною фазами, так і між ґрунтом,
рослинністю, атмосферою і космосом.
При розкладанні органічних
залишків синтезується і нова органічна
речовина тіл мікроорганізмів, а також
утворяться специфічні гумусові речовини
і вторинні мінерали ґрунту (нітрати, сульфати,
фосфати, карбонати, окисли кремнію, заліза
й алюмінію і, можливо, деякі глинисті
мінерали).1
Найважливіша форма взаємодії
органічних речовин з мінеральною частиною
породи (ґрунту) — утворення різноманітних
органо-мінеральних сполук неоднакового
ступеня розчинності, що відіграють істотну
роль у міграції й акумуляції речовин
і формуванні генетичних горизонтів ґрунту.
Лісові насадження на території
району представлені, в основному, полезахисними
лісосмугами загальною площею 3,0 тис. га,
які майже рівномірно розташовані по периметру
більшості полів, а також по схилахне чисельнихбалок
та ярів. Основними лісовими культурами
тут є біла акація, гледичія, клен, в'яз,
ясен, зрідка дуб, абрикос, шовковиця, грецький
горіх. У підліску ростуть алича, айва,
глід, жимолость, деревовидна карагана,
магалебська вишня, скумпія та шипшина.
Північна частина району знаходиться
в зоні різнотравно-типчаково-ковильного
степу. Внаслідок трудової діяльності
людини первинні степи на території району
були розорані, а до того тут росли периста
ковила, типчак, тонконіг, костер, м'ятлик,
тимофіївка, горицвіт, шалфей та інші.
Південніше залізної дороги Федорівка-Каховка
простягались типчаково-ковильні степи.
Тут росли ковила, типчак, тонконіг, а також
тюльпан, керлик, тринія шерстиста, ромашка
тисячолистна. На сьогоднізбереглися
подовий пирій та подовий гірчак. На території
району росте велика кількість лікарськихрослин:
кульбаби, цикорій, шпориш, щириця, лопух,
портулак, пирій, кропива, пижма, ромашка
та багато інших. Також ростуть рослини
занесені до Червоної книги України: шипшина
донецька, сонце цвіт крейдяний, волошка
донецька, тюльпан Шренка, дзвоники персиколисті,
дивина лікарська, гвоздика ланцетна.
1.4.Материнська
порода
В зоні Сухого Степу переважають
важкі лесовидні
суглинки, рідше леси. Глибина лесової
товщини на всій території зони, за винятком
Дніпровських та інших річкових терас,
становить 20-25 м.
Невеликими масивами зустрічаються алювіальні
відклади та глини. Менш поширений елювій-делювій
(пісковики, глинисті сланці, вапняки,
крейда мергель). Вони трапляються на окремих
височинах, по схилах правих берегів річок
та балок. У заплавах річок грунти формуються
на алювіальних відкла¬дах різного хімічного
і механічного складу. Характерною особливістю
зони і те, що сольовий сульфатно-хлоридно-натріївий
гіпсовий горизонт знаходиться на глибині
1,7-2,2 м.
Поди складені оглесними лесами. Механічний
склад їх середньо- та важкоглинковий,
що є наслідком оглеєння. В подах, розташованих
у північній частині зони, вся товща лесів
вилугована від водорозчинних'солей та
гіпсу. Відповідно до цього підґрунтові
води в подач .( вилугованими лесами прісні:
вони розташовуються на глибині 6-8 і більше
метрів. У подах з засоленими лесами води
дуже мінералізовані і піднімаються майже
до поверхні, обумовлюючи засоленої 11,
ґрунтів. Підґрунтові води на міжподових
просторах залягають унизу лесової товщи
і повсюдно мінералізовані.