Урожайність сортів нуту в умовах дослідного поля ХНАУ

Середня багаторічна сума опадів становить 529мм, але в окремі роки коливається від 250 до 804 мм. За теплий період випадає 326-373мм.  
Середньорічна кількість опадів розподіляється наступним чином: узимку  
16-20%, навесні – 22-25%, улітку – 35-40%, восени – 35-40%. Накопичення вологи в ґрунті залежить переважно від осінньо-зимових опадів, кількість яких досягає 40% від річних.

Північна частина  Харківщини належить до недостатньо  вологої агро кліматичної зони (ГТК 1,0-1,3), а решта території – до посушливої, дуже  
теплої (ГТК 0,7-1,0) [59]. Під час вегетації рослин часто бувають посухи та суховії, у травні інколи спостерігається різке похолодання.

Самий теплий місяць – липень, середньодобова температура  в цей  
період станове +20,2…20,5⁰С, максимальна температура 38…39⁰С

Осінь настає в  першій половині жовтня з переходом  середньодобової температури повітря  нижче +10⁰С. У вересні та більшій частині жовтня  
переважає посушлива погода з пониженням температури, що впливає на  
достигання пізніх культур.

За даними багаторічних спостережень, метеорологічні умови весняного періоду відрізняються значною нестійкістю, тому календарні строки початку польових робіт не збігаються по роках. В окремі роки весна настає рано, в інші пізніше. Хід середньодобових температур повітря у весняний період характеризується при загальному зростанні температури частини її опадами, у деякі роки спостерігається швидке й стійке зростання температури. Часто не досягають норми опади за квітень-травень, що при порівняно мало сніговій землі призводить до недостачі вологи в ґрунті в період сівби-сходи. Несприятливі температурні та вологозабезпеченості в посівний період заважають отриманню повноцінних своєчасних сходів.

 

Таблиця 2.1.

Кліматичні  умови вегетаційного періоду 2011р.

Місяці	Температура, t˚C					Опади, мм
	Декади			Середня за місяць	Багаторічна	Декади			Сума  опадів за місяць	Багаторічна
	1	2	3			1	2	3
Квітень	5,2	5,7	13,7	8,2	8,3	16,4	36,5	1,0	53,9	35
Травень	14,9	16,8	20,1	17,3	15,4	26,8	4,9	14,9	46,6	49
Червень	21,4	21,1	19,0	20,5	19,2	0,3	51,2	143,1	194,6	59
Липень	20,8	24,3	23,8	23,0	20,5	48,2	0,0	42,8	91,0	71
Серпень	22,0	23,1	24,5	23,2	19,6	10,9	38,1	12,5	61,5	56

 

В 2011році погодні  умови для одержання високого врожаю нуту склалися відносно сприятливо. В першій декаді квітня спостерігалася прохолодна погода. Середня декадна температура повітря була на 0,8˚С нижче кліматичної норми. Опадів випало 164% норми. В другій декаді стояла холодна з опадами погода. Середня декадна температура повітря була на 2,3˚С нижче кліматичної норми, а опади становили 332% від норми. В період сівби нуту склалися сприятливі умови (тепла і суха погода). Травень місяць також сприяв появі дружніх сходів. Цей період дуже важливий для розвитку рослин нуту. З появою сходів починається процес асиміляції, пізніше – поява на коренях бульбочок і фіксація бактеріями атмосферного азоту, спостерігається підвищений приріст сухої речовини, закладаються і формуються генеративні органи.

Сприятлива  погода для нуту склалася в першій декаді червня. Але друга, третя декади червня і частково перша декада липня відзначалися сильними дощами. Температурний фон нижче норми негативно сприяв процесам бульбочкоутворення, йшло активне нарощування вегетативної маси, запізнення з фазою цвітіння та бобоутворення, насіннєутворення. Друга декада липня дала можливість відновити фазу цвітіння, бобоутворення, але в третій декаді 22, 23 та 31 липня випали значні опади. Для нуту настав знову складний період: рослини були вражені місцями хворобами та пошкоджені шкідниками.

В серпні в першій декаді опади становили 185% від норми, що знову ж таки подовжило період вегетації нуту.

Наприкінці  вегетації погодні умови були сприятливими для повного достигання, поступове підвищення температури  дозволило бобам дозріти рівномірно. Загалом погодні умови 2011 року склалися добре і дали змогу рослинам повністю розкрити свій потенціал.

Таблиця 2.2

Кліматичні  умови вегетаційного періоду 2012 р.

Місяці	Температура, t˚C					Опади, мм
	Декади			Середня за місяць	Багаторічна	Декади			Сума  опадів за місяць	Багаторічна
	1	2	3			1	2	3
Квітень	8,7	12,8	18,6	13,4	8,3	1,1	0,3	0,0	1,4	35
Травень	20,8	22,2	18,4	20,5	15,4	23,5	14,9	12,0	50,4	49
Червень	20,6	24,7	21,5	22,3	19,2	20,4	6,2	21,7	48,3	59
Липень	24,2	23,0	20,6	22,6	20,5	2,9	12,7	4,7	20,3	71
Серпень	27,3	18,8	19,1	21,7	19,6	22,8	15,2	71,0	109	56

 

Термічний фон  протягом вегетаційного періоду 2012 року був дуже мінливим, що спричиняло нерівномірний розвиток рослин нуту. На момент посіву грунт та повітря добре прогрілися, але брак вологи перешкоджав сходам з’явитися вчасно. В першій декаді травня спостерігалася тепла і суха погода (температура на 6,9˚С вище норми, опади при нормі 15 мм). Сприятливі погодні умови склалися для росту і розвитку рослин, процесі бульбочкоутворення в другій та третій декаді травня.

У червні спостерігалася недостатня кількість опадів 48,3 мм., що на 10,7 мм. менше від багаторічних даних. Також було відмічено підвищення температури на 3,1˚С. Такі умови позитивно склалися для запліднення середньостиглих і пізньостиглих сортів нуту.

У липні була дуже мала кількість опадів 20,3 мм, що на 50,7 мм менше від багаторічних данних, тому формування бобів і  їх достигання проходило неоднаково. Це призвело до утворення великої кількості щуплого зерна, що негативно вплинуло на загальну урожайність сортозразків.

Наприкінці  вегетації збільшилася кількість  опадів, що не сприяло рівномірному достиганню. Загалом, як ми бачимо, погодні  умови 2012 року склалися не найкращим чином, а це послугувало, в свою чергу, меншою кількістю та якістю врожайності рослин нуту.

Таблиця 2.3

Кліматичні  умови вегетаційного періоду 2013 р.

Місяці	Температура, t0C					Опади, мм
	Декади			Середня за місяць	Багаторічна	Декади			Сума  опадів за місяць	Багаторічна
	1	2	3			1	2	3
Квітень	8,3	13,1	14,4	11,9	8,3	6,6	0,3	0,0	6,9	35
Травень	19,8	21,8	21,4	21,0	15,4	0,0	10,6	34,2	44,8	49
Червень	21,1	24,3	23,5	23,0	19,2	5,1	21,8	25,4	52,4	59
Липень	23,9	22,0	18,4	21,4	20,5	6,5	25,0	35,1	66,6	71
Серпень	21,8	24,3	19,9	22,0	19,6	23,5	0,0	32,4	55,9	56

 

Загалом, вегетаційний період 2013 року був достатньо сприятливим  для росту і розвитку рослин нуту. Опади у травні склали 44,8 мм (табл. 2.3) – на 4,2 мм менше за багаторічні дані.

У червні спостерігалася недостатня кількість опадів 52,4 мм, що на 6,6 мм менше від багаторічних даних. Значного підвищення температури  не відбулося, вона змінилася лише на 0,5 ⁰C. За таких умов зав'язуваність пройшла нормально.

У липні температура  дещо знизилася, опадів було достатньо, спостерігалася помірна волога при середньодобовій температурі більше +20˚С, що послугувало зростанню кількості бобів і зерен на рослині нуту.

В серпні, особливо в другій декаді місяця, збільшилася  кількість опадів. Дозрівання проходило нерівномірно, вегетаційний період продовжувався до кінця місяця. Погодні умови третьої декади серпня були доволі сприятливими для повного достигання зерна.

2.3 Методика  проведення досліджень.

Об’єктом досліджень були сорта. Відноситься до середньоранньої групи зернового напрямку. Сорта занесені до Реєстру сортів рослин України з 2003 р. для Лісостепової  та Степової зони України.

Закладення дослідів, спостереження, облік та відбір зразків  проводили згідно методики Б. Доспєхова [12]. Попередником нуту була яра пшениця. Агротехніка вирощування типова для східного Лісостепу України. Сіяли селекційною сівалкою ССК ФК-7 на глибину 5 см. Норма висіву - 0,8 млн. шт на 1га. Розміщення варіантів дослідів систематичне, повторість триразова, облікова площа ділянки 5м², загальна 5,5м².

Фенологічні спостереження, облік урожаю проводили згідно методики державного сортовипробування сільськогосподарських  культур .

Енергію проростання, лабораторну схожість, масу 1000 насінин  визначали згідно ДСТУ 4138 -2002 [ 15].

Економічну  ефективність і енергетичну оцінку за методикою В. Мартьянова [ 37 ].

РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

 

3.1. Морфо-біологічні  ознаки нуту

 

3.1.1. Висота рослини. Ця ознака характеризує сорт не тільки за висотою, але і за придатністю до механізованого збирання врожаю, бо показує положення гілок рослини до рівня ґрунту: якщо форма рослини розлога або сланка – гілки утворюють менший кут до рівня ґрунту рослина має меншу висоту і зібрати комбайном усе насіння складніше.

Висота рослини  вимірюється в польових умовах на початку дозрівання.

Сорти нуту вважаються дуже низькорослими, якщо їх висота менше 20 см; 20 -35 см – низькорослими; 36-45 – середньорослими; 46-60 – високорослими; більше 60 – дуже високорослими [52].

За роки проведення наших досліджень дуже низькорослих зразків виявлено не було, сорти виявилися середньорослими  (табл. 3.1).

 

3.1.2. Прикріплення першої квітки  на стеблі. У нуту, як і багатьох інших бобових культур, при сприятливих умовах перші квітки запліднюються і утворюються боби. Тому ця ознака характеризує висоту прикріплення нижнього бобу над рівнем ґрунту і є цінною селекційною ознакою, яка є основною при визначенні придатності сорту до механізованого збирання врожаю.

Визначають  у фазі повного цвітіння.

Якщо перша  квітка прикріплена на висоті менше 15 см, таке прикріплення вважається низьким, 16-20 – помірним, більше 20 – високим [52].В нашому досліді сорти мають високе прикріплення першої квітки (див. табл. 3.1.).

 

 

 

Таблиця 3.1.

Морфо-біологічні ознаки нуту (2011 – 2013 рр.)

N п/н	Назва або номер сортозразка	Країна  походження	Довжина рослини, см	Висота  прикріплення першої квітки, см
1	Краснокутський 123 st	Україна	59,5	33,8
2	Луганець	Україна	55,1	28,4
3	Добробут	Україна	64,8	33,6
4	Розанна	Україна	56,3	30,3
5	Слобожанський	Україна	50,6	30,1

 

3.2. Форма та інтенсивність галуження рослини

3.2.1. Форма куща. Ця ознака характеризує форму рослини і визначається в фазі “початок – повне дозрівання”. Прямостояче положення відповідає компактній і стоячій формі рослини, розкидистій угорі; напівпрямостояче – розлогій; сланке – сланкій.

Прямостояче положення  рослини відповідає сортам нуту, придатним  до механізованого збирання урожаю. Рівень розташування нижніх бобів пов’язаний з формою рослини.

Балом 3 позначається прямостояча форма рослин, 5 – напівпрямостояча, а 7 – сланка [52].

Серед досліджуваних сортів мали прямостоячу форму, більш бажану для виробництва та важливу в селекції (див. табл. 3.2.)це сорти  - Луганець, Добробут, Розанна, Слобожанський, Краснокутський 123