Розробка системи застосування добрив у короткоротаційній сівозміні Північного Степу України

Висновки

     В курсовій  роботі провівши розрахунок балансу  поживних речовин в грунті бачимо що надходження елементів живлення переважає над виносом . Це свідчить про те, що рослини даної сівозміни забезпечені в достатній кількості необхідними елементами живлення для отримання запланованого врожаю .

     На врожайність  сільськогосподарських культур  також впливає кількість атмосферних  опадів, яких в зоні Північного Степу України як правило недостатньо. Що негативно впливає на якість і кількість отриманого врожаю.

     Для отримання  максимальних врожаїв в розглянутій  сівозміні потрібно дотримуватися  оптимальних строків сівби для  кожної культури . Також потрібно  підвищити норми внесення органічних  добрив, що сприятиме зменшенню  доз мінеральних добрив і покращенню  механічного складу грунту забезпечивши краще накопичення і збереження вологи яка необхідна в даній зоні.

     Розміщення  культур в наведеній короткоротаційній сівозміні є оптимальним після чорного пару який є найкращім попередником під всі сільськогосподарські культури висівається озима пшениця головна культура в цій зоні після якої висіяли кукурудзу на зерно . Це культура широкорядного способу сівби яка забезпечить зменшенню кількості бур янів за рахунок міжрядних культивацій і пізнім строкам висівання культури. Наступною культурою висівають горох для якого кукурудза є добрим попередником, а він є кращім попередником для провідної культури озимої пшениці.

Перелік використаних джерел

1. Агрохимия / Под ред.  Б.А.Ягодина. – М.: Колос, 1989.
2. Власюк П.А., Городній М.М. Агрохімія. – К.: Вища школа, 1975.
3. Городний Н.М., Сердюк А.Г., Деревянчук А.М. Агрохимический анализ. – К.: Высшая школа, 1985.
4. Городній М.М., Копілевич В.А., Сердюк А.Г., Каленський В.П. Агрохімічний аналіз. – К.: Вища школа, 1995.
5. Городній М.М., Сердюк А.Г. Агрохімія. – К.: Вища школа, 1984.
6. Делеменчук М.І., Шкварук М.М. Агрохімія. – К.: Вища школа, 1975.
7. Довідник з удобрення сільськогосподарських культур / За ред. П.О. Дмитренко, Б.С. Носко. – К.: Урожай, 1987.
8. Дудина Н.Х., Панова Е.А., Петухов М.П. Агрохимия и система удобрения. – М.: Агропромиздат, 1981.
9. Жежель Н.Г. и др. Агрохимия. – Л.: Колос, 1972.
10. Карасюк І.М., Геркіял О.М., Господаренко Г.М. Агрохімія. – К.: Вища школа, 1991.
11. Петухов М.П., Панова Е.А., Дудина Н.Х. Агрохимия и система удобрений. – М.: Агропромиздат, 1985.
12. Пустовой И.В., Корольков А.В. Практикум по агрохимии. – М.: Агропромиздат, 1985.
13. Смирнов П.М., Муравин Е.А. Агрохимия. – М.: Агропромиздат, 1988.
14. Юдин Ф.А. Методика агрохимических исследований. – М.: Колос, 1980.