Оцінка деградаційних процесів ґрунтів в агроекосистемах на прикладі ВП НУБіП України «Великоснітинське навчально-дослідне господарство

 

3.4. Прояв  агрофізичної деградації внаслідок  переущільнення ґрунтів 

 

Інтенсивне сільськогосподарське використання земель призводить до зниження родючості ґрунтів через їх переущільнення (особливо чорноземів), втрати грудкувато-зернистої  структури, водопроникності та аераційної здатності з усіма екологічними наслідками, що звідси випливають.

Рослини тісно  пов’язані з навколишнім середовищем. Для їх росту і розвитку необхідні  екологічні абіотичні фактори, такі як світло, тепло, волога, повітря та елементи мінерального живлення. Роль щільності складення в становленні  властивостей ґрунту і розвитку рослин багатогранна. Вона впливає на накопичення  води і поживних елементів, на співвідношення води і повітря в ґрунті. Особливо несприятлива дія виявляється при  підвищеному ущільненні ґрунту, тобто  коли характерна агрофізична деградація. Їх реакція на ущільнення виявляється в зниженні схожості, в різких відмінностях у висоті, не характерному забарвленні листя, порушенні форми кореневої системи, деформації бульб і т.д. Все це призводить до зниження врожаїв і загальної біологічної продуктивності агроценозів [45,46]

До ущільненості ґрунту більш  вимогливими є просапні культури, ніж кормові та зернові. За даними багатьох авторів для просапних  культур оптимальним показником є щільність ґрунту, яка знаходиться  в межах від 1,0-1,25 г/см³, для зернових культур діапазон щільності дещо вищий від 1,10 до 1,35 г/см³; на легкосуглинкових ґрунтових відмінах – 1,20–1,35 г/см³. Щільність складення ґрунту відіграє надзвичайно важливу роль у розвитку рослин, оскільки відхилення цього показника, як в бік зменшення, так і в бік збільшення може призвести до зменшення росту кореневої системи, а також до зменшення доступності поживних речовин та води до коренів рослин. Ущільненість є причиною запізнення появи сходів в період вегетації рослин, що призводить до зміни забарвлення листків, деформації коренеплодів та коренів рослин [47]

Згідно класифікації В.В.Медведєва для більшості сільськогосподарських  культур оптимальною вважають щільність 1,10–1,30 г/см³. Цій щільності відповідає пористість у межах 55–60%. При таких показниках щільності грунт є добре водопроникний і вологоємний [48]

Визначаючи щільність  складення чорнозему за різних систем обробітку під просапними і зерновими  культурами бачимо, що за плоскорізних обробітків щільність зростала, особливо у шарі 10–20 см (табл. 3.3).

 

Таблиця 3.3

Щільність складення чорнозему  типового залежно від обробітку  під різними сільськогосподарськими культурами, г/см³

(Бережняк Є.М., 2007) [49]

 

Обробіток	Глибина, см	Сільськогосподарські культури
		кукурудза на зерно	кукурудза на силос	Пшениця озима
Оранка, 20-27 см	0  – 10	1,16 ± 0,06	1,15 ± 0,04	1,19 ± 0,06
	10 – 20	1,33 ± 0,07	1,29 ± 0,02	1,26 ± 0,05
Плоскорізний, 20-27 см	0  – 10	1,20 ± 0,05	1,16 ± 0,06	1,36* ± 0,04
	10 – 20	1,30 ± 0,04	1,35 ± 0,04	1,39* ± 0,03
Плоскорізний, 10-12 см	0  – 10	1,25 ± 0,05	1,25 ± 0,08	1,28 ± 0,09
	10 – 20	1,28 ± 0,03	1,39* ± 0,02	1,39* ± 0,04

 

Так в посівах кукурудзи  у верхньому 0–10 см шарі вона складала 1,15–1,25 г/см³, у посівах пшениці – 1,19–1,36 г/см³, тоді як у шарі 10–20 см дані показники були значно вищі і складали на оранці 1,33 г/см³, за плоскорізних обробітків – 1,35–1,39 г/см³, що вказує на слабку агрофізичну деградацію чорнозему типового середньосуглинкового.

 

 

 

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ 

Ключовим документом у галузі oхoрoни праці є Закон України: «Про oхoрoну праці». Питання oхoрoни праці регулюється Кoдексoм закoнів прo працю та закoнoм України. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці: Підручник. 2-е вид. / За ред. М. П. Гандзюка. -К.: Каравела, 2004. - 408 с [29]

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. стаття 1 Закону України: «Про охорону праці» (2011) [27]

Відпoвідальність за oхoрoну праці на НДГ «Великoснітинське»  пoкладена на правління, яке забезпечує викoнання нoрм і правил з техніки  безпеки, а такoж вимoг пoжежнoї  безпеки. Призначення відпoвідальних oсіб за стан oхoрoни праці у відділках  і на рoбoчих місцях здійснюються за наказoм. Oзнайoмлення працівників  з правилами безпеки праці  прoвoдиться при прийoмі їх на рoбoту, прoведенням інструктажу.

У гoспoдарстві є кабінет  з oхoрoни праці. Слід відмітити, щo матеріали  задoвoльняють і відпoвідають вимoгам  та "Пoлoженню з oрганізації кабінетів  з oхoрoни праці на сільськoгoспoдарських підприємствах".

 

Примірна  інструкція з охорони праці під  час виконання ручних земляних робіт

Київ

1. Загальні положення 

1.1. У Примірній  інструкції викладені вимоги  охорони праці під час виконання  ручних земляних робіт.

1.2. До виконання  ручних земляних робіт допускаються  особи віком не молодше 18 років , що пройшли вступний інструктаж з охорони праці та оволоділи практичними навичками безпечного виконання робіт.

1.3. Протягом  зміни слідкуйте за самопочуттям. Відчувши сонливість раптові  болі негайно припиніть роботу, використайте медичні препарати  з аптечки або зверніться за  допомогою до присутніх осіб.

1.4. Під час  виконання ручних земляних робіт  на працівників можуть діяти  такі небезпечні та шкідливі  виробничі фактори:

1.4.1. Фізичні  небезпечні й шкідливі виробничі  фактори:

- підвищена запиленість  повітря робочої зони;

- підвищена або  знижена температура повітря  робочої зони;

- підвищена або  знижена рухомість повітря;

- підвищений  рівень ультрафіолетової радіації;

- підвищений  рівень інфрачервоної радіації;

- гострі краї, задирки й шорсткість на поверхнях  конструкцій, інструменту й обладнання;

- розміщення  робочого місця на значній  глибині відносно поверхні землі.

1.4.2. Психофізіологічні  небезпечні й шкідливі виробничі  фактори:

- фізичні перевантаження (статичні, динамічні);

- нервово-психічні  перевантаження (монотонність праці,  емоційні перевантаження).

1.5. Під час виконання робіт використовуйте спецодяг: костюм брезентовий (Ми), чоботи гумові (Вн), рукавиці брезентові (Ми).

2. Вимоги безпеки  перед початком роботи

2.1. Перевірте,  щоб були міцно набиті лопати  на держаки і закріплені від  сповзання шурупом або цвяхом. Держак повинен бути виготовлений  з твердої й в'язкої деревини (клен, дуб, в'яз, горобина тощо). Поверхня  держака повинна бути гладкою,  без задирок, розколів і сучків. Довжина держака повинна забезпечувати  зручну позу під час копання.  Лезо лопати повинно бути гостро  заточене.

2.2. Не копайте  без кріплення перезволожені, піщані, супіщані і лесові ґрунти.

2.3. При необхідності  спуску в траншеї перевірте  наявність розпірок кріплення  стінок.

2.4. Одягніть спецодяг та спецвзуття.

3. Вимоги безпеки  під час виконання роботи 

3.1. При виконанні  робіт звертайте увагу на обмеження  глибини траншеї (ями) під час  копання. Копання траншей з  вертикальними стінками без кріплення  в нескельних і незамерзлих  ґрунтах вище рівня ґрунтових вод і при відсутності поблизу підземних споруд допускається на глибину не більше: 1,0 м - в насипних, піщаних, гравійних грунтах та у грунтах, які містять у собі великі уламки каміння; 1,25 м - в супісках; 1,5 м - в суглинках і глинах, 2 м - в особливо щільних і нескельних грунтах.

3.2. За умов, що  відрізняються від наведених  у п. 3.1, котловани й траншеї  розробляйте з уклонами без  кріплення, при дотриманні відповідного  кута природного уклону грунту  або з вертикальними стінками, закріпленими на всю висоту.

3.3. Дощані кріплення  котлованів і траншей розбирайте  у напрямку знизу вгору, в  міру зворотного засипання грунту.

3.4. Кількість  дощок кріплення, що одночасно  вилучаються по висоті, має бути  не більше трьох, а в сипучих  і нестійких грунтах - не більше  однієї. В міру вилучення дощок  розпірки переставляються. У цьому  випадку існуючі розпірки вилучаються  тільки після встановлення нових.

3.5. Під час  копання котлованів, траншей і  ям будівельні матеріали і  землю, що викидається, по можливості, розміщуйте в межах огородженого  місця або осторонь від нього,  але так, щоб не заважати  рухові транспорту й пішоходів.

3.6. Спускайтесь  у широкі траншеї лише по  драбинах, шириною не менше 0,75 м, із поручнями. Не спускайтеся  по розпірках кріплення, бо  послаблення їх може призвести  до обвалів грунту стінок траншеї  (ями). Для спуску у вузькі траншеї  (ями) можна застосувати приставні  драбини.

3.7. Перед копанням  землі займіть зручну, стійку  позу. Для попередження сковзання  ноги з лопати й утрати рівноваги  надавлюйте на лопату підошвою  взуття, упираючись при цьому  каблуком у плече лопати.

3.8. Копайте (беріть) землю так, щоб лезо лопати  розміщувалось від ніг на безпечній  відстані. Уникайте попадання під  лезо лопати твердих предметів  (метал, каміння, рештки залізобетонних  виробів тощо), тому що при цьому  лопата може ковзнутися й нанести  травму.

3.9. Не очищайте  лопату від налиплої землі  ударами об тверді предмети.

3.10. При гуртовій  роботі відстань між працівниками  повинна бути не менше, як 2 м (щоб запобігти травмуванню  сусіда).

3.11. Не знаходьтесь  у траншеях або котлованах  під час відкопування їх екскаваторами  або іншими механізмами.

3.12. Не вибирайте  грунт методом підкопу, бо це  може призвести до обвалу.

3.13. Якщо при  вибиранні грунту утворюється  козирок або на стінках траншеї  чи котловану оголюється велике  каміння чи валуни, необхідно  вийти на поверхню. Після цього  дозволяється обрушувати козирок,  каміння або валуни.

3.14. Вибраний  грунт розміщуйте на відстані  не менше, як 0,5 м від краю  траншеї або котлована.

4. Вимоги безпеки  після закінчення роботи 

4.1. Приведіть  у порядок робоче місце. Очистіть  інструмент, пристрої і покладіть  у відведене місце.

4.2. Зніміть і  очистіть спецодяг.

4.3. Вимийте руки  й обличчя теплою водою з  милом.

4.4. Повідомте  керівника робіт про всі неполадки,  що виникли під час роботи, та вжиті заходи щодо їх  усунення.

5. Вимоги безпеки  в аварійних ситуаціях 

5.1. У разі  виявлення під час проведення  земляних робіт не зазначених  на планах і схемах кабелів,  трубопроводів, підземних споруд, незнайомих предметів тощо негайно  припиніть роботи, доведіть до  відома керівника робіт.

Роботи розпочинайте тільки після з'ясування характеру  виявлених споруд чи предметів та отримання відповідного дозволу.

5.2. За появи  шкідливих газів негайно припиніть  роботу, покиньте місце роботи, повідомте  керівника робіт.

5.3. Якщо трапився  нещасний випадок, то подайте  потерпілому долікарську допомогу (самодопомогу), повідомте керівника  робіт, при необхідності викличте  лікаря.  
( Затверджено Мінагрополітики України, 2000)[28]

 

Список  використаної літератури

1. Агрохімія: Підручник / М.М. Городній та ін.-К.: ТОВ «Алефа» 2003. – 778 с.
2. 23. Агроекологія: Навч. посібник / О.Ф. Смаглій, А.Т. Кардашов, П.В. Литвак та ін.
3. Волощук М.Д., В. І. Косар // Трагедія деградації земель: шляхи відновлення їх родючості та охорони.// Вісник ПРИКАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМ. В. СТЕФАНИКА. СЕРІЯ БІОЛОГІЯ. ВИПУСК XII. - 2008. – С.
4. Ґрунти України: властивості, генезис, менеджмент родючості/ В.І. Купчик, В.В. Іваніна, Г.І. Нестеров та ін..; Навч. посібник, За ред.. В.І. Купчика, - К.: Кондор, 2007. – 414 с.
5. Ґрунтознавство з основами геології. Навч. посіб. / О.Ф. Гнатенко, М.В.Капштик, Л.Р.Петренко, С.В. Вітвицький. К.:Оранта. – 2005. – 608 с.
6. Джигирей В.С. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. Екологія та охорона природи: Навч. посібник / В.С. Джигирей, В.М. Сторожук, Р.А. Яцюк. – 2-е вид. – Львів: Афіша, 2000. – 271 с.
7. Примак І.Д. Екологічні проблеми землеробства / І.Д. Примак,  Ю.П. Манько, Н.М. Рідей та ін. // За ред. І.Д. Примака. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 456 с.
8. Екологічний енциклопедичний словник / Під заг. ред. І.І. Дедю. – Кишинів, 1990. 
9. Заставний Ф.Д. - Географія України. – Львів, 1996. 
10. І. Б. Чорний - Географія ґрунтів з основами ґрунтознавства. – К: Вища школа, 1995.
11. Комплексна екологічна оцінка земель за агроекологічними показниками ґрунтового вкриття для одержання конкурентоспроможної рослинницької продукції / За ред. Н.М. Рідей. – К.: В-во НУБіП України, 2009. – 180 с.
12. Леонець  В.О.  Екологічні  наслідки  сучасної  деградації  природних  і  антропогенних  ландшафтів  та основні напрямки охорони земель // Землевпорядний вісник. – №3. – Київ, 1998. – С. 26-30.
13. Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3. Вікіпедія)
14. Міжнародний науковий проект ”Глобальна оцінка деградації ґрунтів”. – Київ, 1990.
15. Шикула М.К. Охорона ґрунтів /  М.К. Шикула, О.Ф. Гнатенко, Л.Р. Петренко, М.В. Капштик. – Навчальний посібник. – К.: Знання, 2001. – 384 с.
16. Новаковський Л.Я. Консервація деградованих і малопродуктивних земель України / Л.Я. Новаковський, О.П. Канаш,  
    В.О. Леонець // Вісник аграрної науки. – 2000. – №11. – С. 54–60.
17. Сайко В.Ф. Землеробство в сучасних умовах // Вісник аграрної науки. – 2002. – №5. – Київ. – С.5-11.
18. Фурдичко  О.І.,  Возняк  Р.Р.,  Моклячук  Л.І.  Екологобезпечні  методи  трансформації  та  консервації сільськогосподарських неугідь  // Агроекологічний журнал. – 2006. – №1. – Київ.– С.5-9.
19. Юркевич Є.О. Агробіологічні основи сівозмін Степу України / Є.О. Юркевич, Н.П. Коваленко, А.В. Бакума // Монографія. – Одеса: Одеське видавництво «ВМВ», 2011. – 237 с.
20. Добровольский Г.В. Деградация и охрана почв. – М.: изд-во МГУ, 2002.– 350 с. 
21. Энциклопедический словарь юного земледельца. – М., 1988. 
22. Медведев  В.В. Мониторинг  почв  Украины.  Концепция,  предварительные  результаты,  задачи. –  Харьков:  АФ «Антиква», 2002. – 428 с.