Інтегрована система захисту пшениці озимої в умовах Південного Степу України

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Октября 2013 в 12:07, курсовая работа

Описание работы

В останні роки значно погіршився фітосанітарний стан агроценозів сільськогосподарських культур. Основними причинами цього є несталість посівних площ і порушення технологій вирощування (практично повсюдне недотримання науково-обґрунтованих сівозмін, спрощення системи основного обробітку ґрунту, незбалансоване внесення міндобрив, несвоєчасне застосування засобів захисту).

Содержание работы

Вступ.
1. Стан і перспективи розвитку захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів на пшениці.
2.Грунтові і кліматичні умови зони вирощування пшениці озимої.
3.Біологічні особливості та агротехніка пшениці озимої.
4.Розповсюдження та біологічні особливості шкідників, хвороб і бур’янів, небезпечних для пшениці озимої в зоні Південного Степу України.
5.Агротехнічні методи боротьби зі шкідливими організмами пшениці озимої.
6.Біологічні методи захисту.
7.Імунологічний метод.
8.Календарний план заходів захисту культури від шкідників, хвороб і бур’янів.
9.Розрахунок потреби у пестицидах і біопрепаратах.
10.Оцінка ефективності захисту культури від шкідників, хвороб і бур’янів.
11.Заходи безпеки при проведенні захисту культури від шкідливих організмів.
12.Висновки.
Список використаної літератури.

Файлы: 1 файл

ІЗР - пшениця курсова (Восстановлен).docx

— 141.73 Кб (Скачать файл)

Сорти і регулятори росту  рослин. Підбір сортів і гібридів пшениці, ячменю, соняшнику, сої, гречки та інших  культур є також альтернативою  застосуванню хімічних регуляторів  росту рослин, так званих інгібіторів (що загальмовують ріст), ретардантів (що уповільнюють ріст), дефоліантів (знелиствлювачів), десикантів (підсушува-чів). Прискорюючи  дозрівання соняшнику, бавовнику, сої  або зменшуючи полягання хлібів, вони частково залишаються в урожаї. Якщо для насінницьких посівів це не має значення, то залишки хлор-холінхлориду (інгібітору) в соломі хлібів, дебосу (роданистого натрію), дробпетидизаурону, реглону (диквату), хлорату магнію в  кошиках соняшнику і на поверхні сім'янок свідчать про небажаність  використання їх на корм худобі, а олії — в харчових цілях.

 Таку олію можна  використовувати переважно на  технічні потреби. Альтернативою  застосуванню цих речовин можуть  бути неполягаючі сорти хлібів, сорти й гібриди соняшнику,  які раніше дозрівають. Їх слід  також висівати в більш ранні  строки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Імунологічні – це пошук форм рослин виведення та введення їх в культуру з такими властивостями які поряд із збільшенням продуктів та якості врожаю підвищується стійкість проти шкідливих організмів.

За нинішніх умов господарювання єдиним реальним напрямом біологізації захисту рослин є підвищення ролі імунологічного методу та ширше використання стійких сортів.

Стійкі сорти — це найдоступніший технологічний, рентабельний та екологічно безпечний захід.

Адже нині для надійного  захисту 1 га посіву озимої пшениці  від хвороб і шкідників за запрограмованої  урожайності понад 5 т/га зерна слід провести по три обробки фунгіцидами  й інсектицидами, що за середньої  ціни на препарати становить 201,33 і 107,04 грн, та плюс інші витрати на застосування 120,42 грн. Тобто вартість захисту 1 га посіву пшениці нестійкого сорту  за інтенсивної технології вирощування  становить 429,39 гривень.

За використання сорту  пшениці з груповою стійкістю  проти основних хвороб (бура листкова іржа, борошниста роса, фузаріоз колосу) кількість обробок фунгіцидами  може бути зменшена до однієї замість  трьох, а витрати на захист 1 га —  на 174,64 грн без зменшення врожайності  зерна. На середній площі озимої пшениці 3 млн га, яку вирощуватимуть за інтенсивними технологіями, щорічна економія становитиме 524 млн грн. За спрямування лише 2% цих коштів на селекцію стійких сортів та правильну їхню оцінку, розробку сортової технології проблема біологізації систем захисту озимої пшениці може бути вирішена в найближчі три-п'ять  років, оскільки в арсеналі сортів озимої пшениці є понад 50% стійких проти  груп збудників хвороб і навіть шкідників. Проте цей процес для інших  культур може бути тривалішим.

Чи є стійкі сорти в  нашій державі? Так, є! Візьмімо офіційний  документ: "Каталог сортів рослин, придатних для поширення в  Україні на 2005 рік", в якому  вже помітно значний прогрес  у характеристиці сортів на стійкість  проти хвороб, порівняно з попередніми  роками. В каталог на 2005 рік внесено 102 сорти озимої м'якої пшениці, 24 —  ярої м'якої, 10 — озимої твердої, 10 —  ярої твердої.

Серед них високостійких  проти борошнистої роси, бурої  листкової іржі та фузаріозу колосу — 53 сорти, які можна вирощувати без застосування фунгіцидів, стійких  — 23 — зі зменшенням кількості обробок  до однієї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8.

 

Препарат

Назва шкідливого організму (фаза, стадія розвитку)

Строк обробки

Пестицид

фенофаза розвитку культури

календарний (декада, місяць)

препаративна форма

норма витрати

 

Юнта Квадро 373,4FS

Септоріоз, коренева гниль

Протруєння насіння

вересень

Текучий концентрат суспензії

1,5л

 

Юнта Квадро 373,4FS

Дротяники, пшенична муха

Протруєння насіння

вересень

Текучий концентрат суспензії

1,5л

 

Марафон

Осот жовтий польовий

До фази кущіння (1-3 листочки)

вересень

Концентрат суспензії




 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              Характеристика засобів захисту рослин

Назва препарату (препаративна форма, вміст д.р.)

Харак-тер дії на орга-нізм

Трива-лість дії

Токсичність для тепло- кровних  й ін. організмів

Остан-ній строк обробки

Крат-ність обробки

Додат-кові відо-мості

Юнта Квадро 373,4FS

Текучий концентрат суспензії

Клотіанідин 166,7г/л.,+ імідаклоприд 166,7г/л.,+ протіоконазол 33,3 г/л.,+ тебуконазол 6,7г/л.

Стимулююча дія на проростаючі  рослини та росторегулюючий ефект. Інсектицидна складова накопи ується у кореневій і надземній частині

30 днів

 

До висівання насіння

однократно

Добре підходить для технології No-till

Марафон

Концентрат суспензії

пендиметалін (250 г/л) + ізопротурон (125 г/л )

Системне розповсюдження по рослині.

До середи ни весни

 

До кущіння

однократно

 



 

 

9.                      Розрахунок потреби у пестицидах і біопрепаратах

 

Назва пестициду (препаративна форма,          % вміст д.р.)

Обсяг робіт з урахуванням кратності обробок (га, м2, м3 і т.д.)

Потреба (кг, л)

за діючою речовиною

за препаратом

 

Юнта Квадро 373,4FS

Текучий концентрат суспензії

Клотіанідин 16,67% імідаклоприд 16,67% протіоконазол 3,33% тебуконазол  0,67%

30га

Клотіанідину1,5л

Імідаклоприду1,5л

Протіоконазолу0,3л

тебуконазолу0,063л

 

Марафон

Концентрат суспензії

пендиметалін 25% ізопротурон 12,5%

30га

Пендиметаліну 30л

Ізопротурону 15л

120л


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10.     Оцінка ефективності захисту культури від шкідників, хвороб і бур’янів

 

 

Урожайність, ц/га

Прибавка урожаю, ц/га

Вартість прибавки, грн/га

Витрати на обробку    1 га посівів засобами захисту, грн

Чистий прибуток, грн

Окупність додаткових витрат, грн

47

18

2700

539

2161

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11. Заходи безпеки при проведенні захисту культури від шкідливих організмів.

До виконання роботи  з  пестицидами  і  агрохімікатами  не

допускаються  особи віком  до 18 років,  вагітні жінки,  жінки,  що

годують дітей, особи, які  мають протипоказання за станом здоров'я,

а  також  особи,  зазначені  у  переліку  важких робіт та робіт  із

шкідливими і небезпечними умовами  праці,  на  яких  забороняється 

застосування праці жінок, визначеному МОЗ.

Пестициди можуть потрапляти в організм людини не тільки через  дихальні шляхи, а й безпосередньо  через неушкоджену шкіру, слизові  оболонки очей, травний канал. Деякі  з них мають здатність нагромаджуватись в організмі і через тривалий час спричиняти хронічні отруєння. Потрапивши в організм, пестициди  можуть уражати центральну нервову  систему, печінку, нирки та інші органи. Це треба знати і враховувати  не тільки спеціалістам сільського господарства, які зобов’язані раціонально  вирішувати питання конкретного  застосування пестицидів на практиці, а й усім, хто працює з ними.

Серед профілактичних заходів  важливе значення має недопущення  до роботи з пестицидами осіб, які  мають протипоказання за станом здоров’я. Це забезпечується проведенням медичних оглядів осіб, які мають працювати  з пестицидами, незалежно від  того, постійна ця робота чи тимчасова (сезонна). Так, категорично забороняється  допускати до роботи з пестицидами  вагітних, жінок-годувальниць, підлітків  до 18 років, чоловіків понад 60 і жінок  віком понад 55 років, а також осіб, які мають різні хронічні недуги.

До заходів медичного  характеру належить також виявлення  в робітників, які працюють із пестицидами, початкових ознак змін в організмі  під їх дією. З цією метою раз  на рік особи, які постійно контактують  з пестицидами (наприклад, на складах  пестицидів, тракторних обприскувачах, на приготуванні робочих розчинів пестицидів тощо), а також ті, хто працює на станціях захисту рослин, проходять  медичні огляди.

У сільському господарстві люди можуть контактувати з пестицидами  під час перевезення, зберігання і відпускання їх на складах, застосування для обробітку рослин, виконання  робіт на раніше оброблених пестицидами  ділянках. При цьому вони повинні  дотримуватись гігієнічних вимог  і відповідних заходів безпеки. Так, перевозити пестициди треба  на спеціальному транспорті в міцній, надійній упаковці, щоб вони не розливалися  чи не розсипалися. Однією з категоричних вимог є заборона на перевезення  тим же транспортом харчових продуктів, оскільки потрапляння пестицидів у  їжу може спричинити отруєння і навіть смерть.

Пестициди потрібно зберігати  в герметичній упаковці на спеціальних  складах, де має бути обладнане відділення для цього з вентиляцією або  природним провітрюванням. А також  — «чисте» відділення для спецодягу, респіраторів, документації. Тут повинні  бути умивальник, мило, рушник і аптечка  першої допомоги. Територію складу слід обгородити й озеленити неплодоносними деревами.

Перед роботою склад потрібно щоразу провітрювати, двічі на місяць старанно прибирати (видаляти пил і  мити все приміщення). Тару з-під  пестицидів необхідно здавати на склад, де її знезаражують або знищують.

Часом, не усвідомлюючи небезпеки, люди використовують цю тару для зберігання води і їжі, що абсолютно неприпустимо.

Застосування хімічних препаратів (обприскування, обпилювання, протруювання тощо) має бути механізованим за допомогою спеціальних пристроїв (наземних чи авіаційних), із суворим  додержанням усіх технологічних  регламентів. У польових умовах під  час літньої спеки пестициди  можна використовувати тільки вранці та ввечері, щоб уникнути їх швидкого випаровування і можливого отруєння людей.

На місці роботи з пестицидами  забороняється зберігати і споживати  їжу, пити, курити, працювати без  спецодягу та засобів індивідуального  захисту (респіраторів, протигазів, окулярів). Щоб уникнути потрапляння хімічних речовин на шкіру, потрібно використовувати  спецодяг — комбінезон зі щільно прилягаючими застібками; для захисту органів  дихання — спеціальні респіратори  або протигази. Звичайні протипилові  респіратори не запобігають проникненню  пестицидів в організм.

Після роботи з пестицидами  засоби індивідуального захисту  треба старанно очистити, випрати, знезаразити  дезінфекційними речовинами та зберігати  не вдома, а в спеціальних приміщеннях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

12. Висновок.

Сучасна технологія виробництва  зернових культур базується на помітному  збільшенні енерговитрат на техніку, добрива, пестициди та ін.

Інтенсифікація землеробської  галузі сільськогосподарського виробництва  і охорона навколишнього середовища — це єдиний тісно пов'язаний між  собою процес. Застосувати і повністю використовувати потенціал інтенсивних  технологій вирощування пшениці  без забруднення навколишнього  середовища можна лише при реалізації потенціалу ценозу сорту з врахуванням  його біологічних властивостей: екологічної  стійкості проти посухи, низьких  температур та інших негативних факторів, а звідси і підвищення потенційної  продуктивності сорту, ценозу пшениці  і кожної рослини в ньому.

Сучасні сорти озимої пшениці інтенсивного типу мають потенційну продуктивність 60—90 ц зерна і більше. В основному у виробничих умовах урожай цих сортів набагато менший. Причин невеликої продуктивності багато і основні серед них — порушення технологічної дисципліни. Потенційна врожайність рослин є головним фактором формування можливо високого врожаю, а реалізація його залежить від оптимізації умов вирощування, що досягається створенням оптимальних умов середовища в ценозах, тобто наближенням на різних етапах росту й розвитку озимої пшениці доцільної кількості факторів необхідного співвідношення їх. За таких оптимізованих умов рослини здатні краще протистояти екологічним стресам та наблизитись до максимальної реалізації продуктивності.

На створення оптимальних умов росту і розвитку рослин у ценозах  і одержання врожаю до можливої потенційної  продуктивності пшениці витрачається велика кількість непоновлюваної або  земної енергії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

13.  Список використаної літератури

 

  1. Довідник із захисту рослин / за ред. М.П. Лісового. – К.: Урожай, 1999.
  2. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. – К.: Юнівест Маркетинг, 2010.
  3. Сільськогосподарська ентомологія: підруч. / М.Б.Рубан  та ін.; за ред. М.Б.Рубана. – 2-го. вид. – К.:Арістей
  4. http://www.agro-business.com.ua
  5. http://www.agroscience.com.ua
  6. http://miragro.com
  7. http://agroua.net

Информация о работе Інтегрована система захисту пшениці озимої в умовах Південного Степу України