Інтегрований захист томатів

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….........4

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………..…5

1.1 Стан і перспективи  розвитку захисту рослин від шкідників, хвороб і бур’янів…………………………………………………………………………....5

1.2 Розповсюдження та біологічні  особливості шкідників, хвороб і бур’янів томатів ………………………………………………………………………….....6

РОЗДІЛ 2 МЕТОДИ ЗАХИСТУ ТОМАТІВ ВІД ШКІДНИКІВ, ХВОРОБ ТА БУР’ЯНІВ……………………………………………………….………….….…12

2.1Агротехнічний метод………………………………………………………...12

2.2 Біологічний метод………………………………………………..…….……14

2.3 Імунологічний метод………………………………………….………….…16

2.4 Хімічний метод…………………………………………………..……….…18

РОЗДІЛ 3 ІНТЕГРОВАНА СИСТЕМА ЗАХИСТУ ТОМАТІВ ВІД ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ……………………………………………...…....23

3.1 Календарний план заходів  захисту томатів від шкідників, хвороб і бур’янів…………………………………………………………………………. 23

3.2 Розрахунок потреби  у пестицидах і біопрепаратах………………………27

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ…………………………………………..…...…28

4.1Заходи безпеки при  роботі з пестицидами……………………………...…28

ВИСНОВКИ……………………………………………………….……………30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………….…31

 

 

 

 

 

ВСТУП

Захист рослин – це одна з найважливіших галузей сільськогосподарської науки. Вона розробляє нові методи та прийоми боротьби зі шкідниками, хворобами та бур’янами. Крім того, захист рослин є цілим комплексом заходів з боротьби з наслідками діяльності шкідників та хвороб.

Захист рослин від шкідників, хвороб і бур'янів є одним з найважливіших резервів підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Тому в нашій країні приділяється все більша увага технічному оснащенню та організації служби захисту рослин.

Томат - одна з найпопулярніших овочевих культур в Україні, яка становить майже третину валового збору овочів. Завдяки поживної цінності, високої врожайності, смаковим якостям та універсальності використання томат поширений у всіх регіонах і вирощується як у відкритому, так і в захищеному грунті. Головною причиною зниження врожаю і погіршення якості плодів є ураження томату хворобами та шкідниками.

Щорічно приблизно на 20-25% потенційний світовий врожай продовольчих культур страждає від шкідників та бур’янів. Тому роль захисту рослин важко переоцінити.

Основні причини зниження врожайності томатів: наявність хвороб і шкідників, сприяють втрати до - 30% врожаю; несвоєчасне збирання врожаю; недолік живлення рослин в ранньому віці через наявність бур'янів, які використовують це харчування.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1  Стан і перспективи  розвитку захисту рослин від  шкідників, хвороб і бур’янів

 

Інтегрований захист рослин - комплексне застосування методів для довгострокового регулювання розвитку й поширення шкідливих організмів до невідчутного господарського рівня на основі прогнозу, економічних порогів шкодочинності, дії корисних організмів, енергоощадних та природоохоронних технологій, які забезпечують надійний захист рослин й екологічну рівновагу довкілля.

Захисні заходи повинні ґрунтуватися на глибокому вивченні життя шкідливих організмів і проводитися з урахуванням встановлених економічних порогів шкодочинності, тобто щільності популяції шкідника, збудника хвороби, що викликають такі пошкодження рослин, при яких доцільно застосовувати захисні заходи. Підвищенню економічної ефективності захисту рослин сприятиме максимальне використання передових прийомів і методів захисту рослин. Методи і засоби боротьби з шкідливими організмами повинні вдосконалитися в застосування і ефективності поєднання з іншими методами боротьби.

В нинішніх умовах науково-технічного прогресу в зональних інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів використовуються такі методи їх контролю: карантинні, організаційно-господарські, агротехнічний, імунологічний і біотичний (генетичний), біологічний, фізико-механічний і хімічний методи.

Всі елементи інтегрованої системи у взаємозв'язку впливають на регулювання чисельності шкідливих організмів і при раціональному використанні забезпечують благополучний фітосанітарний стан сільськогосподарських угідь. Однією з умов охорони навколишнього середовища є дотримання, враховуючи економічний поріг шкодочинності, шкідливих організмів і чисельність корисних організмів. Щоб успішно проводити захист рослин повинні знати знання біологій шкідливих організмів і їх поширення.

 

1.2 Розповсюдження та біологічні  особливості шкідників, хвороб і  бур’янів, небезпечних для культури  в зоні її вирощування

 

Томати дуже пошкоджуються хворобами і шкідниками. Головні хвороби томатів – це фітофтороз, септоріоз, макропоріоз, клядоспоріоз, чорна гниль плодів, верхівкова гниль, бактеріальний рак помідорів, чорна бактеріальна плямистість, тютюнова мозаїка, штрихуватість, бронзовість, стовбур. Більшість хвороб томата провокується дощами, недоліком тепла і сонця. Поєднання холоду і дощу може бути абсолютно згубним для томатів.

Головні шкідники томатів – це колорадський жук, картопляна совка, картопляна міль, листогризучі совки, тютюновий трипс, звичайна та велика картопляна попелиця, медведка звичайна, білокрилка.

Характеристика найбільш шкодочинних хвороб та шкідників подано в таблицях 1.2 та 1.3

Томатам потрібен високий рівень агротехніки. Тільки при своєчасному виявленні й профілактиці шкідників і захворювань можливо отримати високий врожай.

Для боротьби з бур’янами застосовують гербіциди, які включено до переліку препаратів дозволених до використання.

На Півдні України на томатах поширені дводольні бур’яни: мара біла, щириця, лобода, ярутки, гірці, молочай та ін. Однодольні бур’яни: куряче просо, мітлиця, мятлики та ін., пасльонові бур’яни, амброзія, та багаторічні злакові.

 Для боротьби з бур’янами на томатах застосовують ґрунтові та страхові гербіциди. Із ґрунтових гербіцидів найбільш поширений Трефлан. Він застосовується за 10-14 днів до висадки розсади з негайним загортанням в дозі 1-2 л/га. Цей препарат діє на дводольні та злакові бур’яни.

Характеристика шкодочинних бур’янів на томатах подана в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Головні бур’яни

Українська та латинська назва бур’яну	Біологічна група бур’яну	Зимує стадія бур'яну, їх джерела	ЕПШ
Осот жовтий Sonchus arvensis	Коренепаросткові	Насіння і коріння	1-3 екз/ м²
Вівсюг Avena fatua	Ярові ранні Однодольні	Насіння	1-4 екз/ м²
Амброзія Ambrosia artemisifolia	Однорічна, яра, дводольна	Насіння	1-6 екз/ м²
Щириця біла Amarantus albus	Однорічна, яра, дводольна	Насіння	1-4 екз/ м²
Пирій повзучий Agropyrom repens	Кореневищні, однодольні	Насіння і коріння	1-5 екз/ м²

[4]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.2

Головні шкідники томатів

Вид	Морфологічні ознаки	Характер пошкоджень	Період завдання шкоди, кількість поколінь	Зимуюча фаза, місце зимівлі	ЕПШ
1	2	3	4	5	6
Колорадський жук - Leptinotarsa decemlineata Say.	Жук довжиною 9-12 мм, з овальним випуклим тілом. Яйце довжиною 1,2-1,8 мм, подовжено-овальне, Личинка довжиною 15-16 мм.	Личинки старших віків жуки об'їдають листя з країв, пізніше - цілком платівки, черешки і навіть стебла їх плоди, вигризають порожнини в плодах.	Виходять на поверхню коли температура грунту прогріється до 15°С На півдні можливо три покоління за рік.	Жуки в грунті на глибині 10-22 см (до 1 м).	5% заселеності рослин  з чисельністю 20 личинок на кущ
Картопляна міль  Phthorimaea operculella Zell.	Невеликий метелик, розмах крил 12-16 мм. Передні крила коричнювато-сірі з чорнуватим внутрішнім краєм, помітні жовті лусочки і темно - коричневі штрихи без смуг.	Гусениці, які проникають в листки, виїдають паренхімну тканину.	Виліт метеликів на півдні України відбувається в травні. Міль у природних умовах розвивається в п’ятьох поколіннях	Зимують у природних умовах гусениці старших віків і лялечки в коконах.

 

Продовження табл. 1.2

1	2	3	4	5	6
Картопляна совка -Hyroecia micacea	Метелик розміром 28-40 мм, яйце розміром 0,7-0,8 мм. Гусениця довжиною 40-50 мм, від світло-жовтого до насиченого чорного кольору	Усередині нижньої частини стебла виїдають поздовжні ходи, і рослини в'януть, а в подальшому висихають, можуть ушкоджувати плоди, особливо зелені, вигризаючи великі отвори.	Гусениці відроджуються в травні 1-3 покоління на рік	Зимують яйця за піхвами листків багаторічних злакових трав-пирію повзучого, тимофіївки, грястиці збірної	20-30 яєць на 100 рослин
Медведка звичайна Gryllotalpa gryllotalpa	Тіло завдовжки 35-50 мм. Забарвлення коричневе, з шовковим відтінком. Передні ноги копальні, розширені, з зубцями. Крила розвинені, прозорі, з густою сіткою жилок. Личинки імагоподібні.	Пошкоджують висіяне насіння, розсаду, перегризають стебла і коріння рослин	Масовий вихід і початок живлення спостерігається за температури 12 – 15 °С. 1 покоління за 14 місяці.	Личинки III-IV віків та імаго

[1] 

 

Таблиця 1.3

Основні хвороби томатів

Вид	Ознаки	Характер ураження	Період шкідливості	Зимуюча фаза, місце зимівлі
1	2	3	4	5
Фітофтороз	На листках утворюються бурі, на стеблах — темно-бурі смуги, а на плодах — темно-бурі великі, трохи вдавлені тверді плями з нерівною поверхнею.	Уражуються листки, стебла й особливо плоди	Масове ураження томатів фітофторозом потрапляє на період вологих і рясних опадів при різниці температури дня і ночі.	Уражене насіння і рештки уражених рослин.
Септоріоз	На нижніх листках спочатку з'являються одиничні дрібні брудно-білі плями з темно-бурою каймою, які потім збільшуються.	В окремі роки септоріоз знижує врожай на 30—40 і навіть 50 відсотків.	Розвивається септоріоз при температурі 15—27° і відносній'вологості повітря 77—94%.	Уражені не перегнилі рештки рослин, у яких зберігаються пікніди з пікноспорами

 

Продовження табл. 1.3

1	2	3	4	5
Альтернаріоз	На нижніх листах утворяться чорно-бурі концентричні плями. Дрібні, довгасті плями утворяться і на нижній частині стебел молодих рослин. Темні плями з чорним нальотом гриба і на плодах.	Втрата врожаю часом може досягати 30-40%	Розвивається при дощових опадах і теплих температурах повітря +25 +30.	Конідії на рослинних рештках
Макроспоріоз	Проявляється на нижніх, а потім і на верхніх листках, утворюючи концентричні округлі 7—15 мм у діаметрі коричневі плями із слабо помітним чорним нальотом	Грибне захворювання, що вражає всі надземні частини рослин	Умови для появи хвороби - температура 25 - 30 ° С, висока вологість повітря, дощі, рясні роси.	Неприбрані рослинні залишки і хворе насіння.

[3]

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИ ЗАХИСТУ ТОМАТІВ ВІД ШКІДНИКІВ, ХВОРОБ ТА БУР’ЯНІВ

2.1 Агротехнічний метод

 

Агротехнічні заходи захисту рослин — система агротехнічних при-йомів, спрямованих на забезпечення найвищої продуктивності агро-екосистем, підвищення польової стійкості рослин проти стресових абіотичних чинників, пошкоджень, уражень, пригнічення шкідливими організмами та обмеження їх розвитку і розмноження.

Агротехнічний метод — один із найстародавніших методів, що із часів виникнення землеробства виконував основну функцію обмеження забур'яненості полів, зменшення чисельності шкідників та джерел інфекції збудників хвороб. Відносно прості заходи, які, як правило, є невід`ємною складовою частиною технології обробітку грунту та догляду за посівами, в період вегетації дають змогу захищати урожай від комплексу шкідливих організмів без тотального застосування пестицидів [6].

Кращі попередники для томатів бобові, коренеплоди, зеленні. Погані попередники – всі рослини сімейства Пасльонові (картопля, перець, баклажани, фізаліс).

Повернення на колишнє місце не раніше 3-4 років. Вирощування томата в монокультурі, а також його розміщення після інших пасльонових (картопля, перець, баклажан) можуть привести до зниження врожаю на 40% і більше зважаючи одностороннього мінерального живлення та накопичення інфекції в грунті Обов'язковою також є просторова ізоляція томата від картоплі - не менше 500 м.