Класи неорганічних сполук

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 16 Ноября 2013 в 16:59, лабораторная работа

Описание работы

1. Лабораторна робота
КЛАСИ НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК
Мета лабораторної роботи – поновлення та закріплення знань у студентів перших курсів на тему „Класи неорганічних сполук”, отриманих у школі, і набуття практичних навичок у проведенні та написанні хімічних реакцій з урахуванням властивостей вихідних хімічних сполук.
Мета лабораторної роботи – поновлення та закріплення знань у студентів перших курсів на тему „Класи неорганічних сполук”, отриманих у школі, і набуття практичних навичок у проведенні та написанні хімічних реакцій з урахуванням властивостей вихідних хімічних сполук.
Завдання лабораторної роботи – вивчення властивостей кислотних, основних і амфотерних оксидів та гідроксидів, а також взаємних перетворень середніх і кислих солей.
Виконавши лабораторну роботу, студент знатиме:
– класифікацію неорганічних сполук;
– суть і визначення таких понять, як оксид, гідроксид, кислота, основа, амфотерний гідроксид, середня, кисла та основна солі;
– найважливіші хімічні властивості кожного класу систематики;
– способи отримання оксидів, гідроксидів, солей;
– номенклатуру неорганічних сполук;
умітиме:
– за формулою хімічної сполуки визначати клас, до якого належить та чи інша сполука;
– складати найпростіші рівняння хімічних реакцій;
– писати графічні формули сполук кожного класу.

Файлы: 1 файл

Класи неорганічних сполук....doc

— 265.50 Кб (Скачать файл)

Ступінь окиснення кальцію дорівнює +2, нітратна кислота – одноосновна, тому в молекулі кальцій нітрату є два кислотних залишки.

Згідно з правилами IUPAC назва середньої солі походить від латинської назви кислоти і має закінчення -ид чи -ід для солей безоксигеновмісних кислот (NaCl – натрій хлорид, K2S – калій сульфід), -іт чи -ит – для солей оксигеновмісних кислот, у складі яких міститься елемент з нижчим ступенем окиснення (MgSO3 – магній сульфіт, NaNO2 – натрій нітрит), -ат – для солей оксигеновмісних кислот, до складу яких входить елемент з вищим ступенем окиснення (MgSO4 – магній сульфат, NaNO3 – натрій нітрат).

Якщо метал має змінний ступінь окиснення, то після назви металу  
(у круглих дужках) пишуть ступінь його окиснення римською цифрою:

 

FeSO4 – ферум (II) сульфат;

 

Fe2(SO4)3 – ферум (Ш) сульфат.

 

Назви солей деяких кислот згідно з правилами IUPAC наведені нижче:

 

Кислота

Формула

Сіль

Нітритна

HNO2

Нітрит

Нітратна

HNO3

Нітрат

Сульфітна

H2SO3

Сульфіт

Сульфатна

H2SO4

Сульфат

Ортофосфатна

H3PO4

Фосфат

Карбонатна

H2CO3

Карбонат

Силікатна

H2SiO3

Силікат

Хлоридна

HCl

Хлорид

Бромідна

HBr

Бромід

Йодидна

HI

Йодид

Сульфідна

H2S

Сульфід

Оцтова

CH3COOH

Оцетат


 

Для кращого запам’ятовування численних способів утворення солей пропонуємо розподіляти їх на три групи і в межах кожної використовувати нижчеподані схеми взаємодії.

I. Взаємодія речовин, які мають кислотний характер (кислотні оксиди, кислоти), з речовинами основних властивостей (основні оксиди, основи).

Ці способи отримання солей базуються на найважливіших хімічних властивостях оксидів і гідроксидів:

 

1. Кислотний оксид       3. Основний оксид



 

2. Кислота       4. Основа


 

Приклади 

(1 – 3)  SO3 + K2O = K2SO4. Суть реакції не зміниться із заміною оксиду на відповідний йому гідроксид; різниця лише в наявності молекули води у складі молекули гідроксиду. Оксид K2O, його гідроксид KOН, тобто  
K2O + Н2O = 2KOН чи оксид SO3, його гідроксид Н2SO4, тобто Н2О · SO3:

 

(1 – 4)  SO3 + 2KOН = K2SO4 + Н2О;

(2 – 3)  Н2SO4 + К2О = K2SO4 + Н2О;

(2 – 4)  Н2SO4 + 2KOН = K2SO4 + 2Н2О.

 

Взаємодії між речовинами кислотного характеру не відбувається; те ж саме має місце між речовинами основного характеру.

II. Взаємодія металу з неметалом, кислотою і сіллю:

 

 

             2. Неметал


1. Метал                   3. Кислота


      4. Сіль

 

Приклади

 

1 – 2      Mg + Cl2 = MgCl2

1 – 3      Mg + 2HCl = MgCl2 + H2

1 – 4      Mg + CuCl2 = MgCl2 + Cu

 

III. Взаємодія солі з кислотою, лугом чи іншою сіллю (реакція обміну):

 

              2. Кислота


1. Сіль                          3. Луг


              4. Сіль


 

Приклади 

1 – 2      Cu(NO3)2 + 2HCl = CuCl2 + 2HNO3

1 – 3     Cu(NO2)2 + 2NaOH = Cu(OH)2 ↓ + 2NaNO2

1 – 4    3Cu(NO2)2 + 3Na3PO4 = Cu3(PO4)2 ↓ + 6NaNO2

 

Якщо речовини, які входять до реакції, перебувають у розчині, то реакції обміну можливі лише за умови, коли після реакції утворюється важкорозчинна чи летка сполука, слабка кислота чи основа.

Сильні кислоти: HNO3, H2SO4, HCl, HBr, HI, H2CrO4.

Слабкі кислоти: HNO2, H2SO3, Н2СO3, H2SiO3, H2S, СH3COОН.

Розчинні основи (луги) – сильні, а важкорозчинні і NH4OН – слабкі.

 

2.3.2. Кислі солі

 

Кислі солі можна розглядати як продукти неповного заміщення атомів Гідрогену багатоосновних кислот металом, наприклад, NaHSO4, Ca(H2PO4)2, MgHPO4.

Графічні формули кислих солей радимо складати, як і формули середніх солей, виходячи із графічних формул відповідних кислот. Далі подано стадії цього процесу в їх логічній послідовності.

Наприклад, для складання  графічної формули кислої солі Na2HPO4 спочатку треба написати графічну формулу ортофосфатної кислоти:

 

 

Н  –  О


Н  –  О          Р = О


Н  –  О


 

Після цього в цій формулі замістимо два атоми Гідрогену на два атоми Натрію, оскільки ступінь окиснення і Гідрогену, і Натрію дорівнює +1:

 

Na  – О


Na  – О          Р = О


Н  –  О

 

Для складання графічної  формули Ca(HCO3)2 спочатку написати графічну формулу карбонатної кислоти і виділити в ній кислотний залишок:


Н          О


      С  =  О


Н          О


 

У молекулі солі – два однозарядних кислотних залишки:

 

Н          О


      С  =  О


  О


Са                      


  О


      С  =  О


Н          О


 

Згідно з правилами IUPAC назва кислої солі походить від назви середньої солі з додаванням префікса гідро- чи дигідро- залежно від кількості атомів Гідрогену, які входять до складу кислотного залишку кислої солі. Наприклад:

 

Na2НРO4    – натрій гідрофосфат;

 

NaН2РO4    – натрій дигідрофосфат;

 

Ca(HCO3)2 – кальцій гідрокарбонат;

 

Сa(Н2РO4)2 – кальцій дигідрофосфат.

 

Кислі солі отримують за допомогою взаємодії:

♦ багатоосновної кислоти з такою кількістю металу, основи або основного оксиду, яких недостатньо для заміщення всіх атомів Гідрогену кислоти на метал:

H2SO4 + NaОН = NaНSO4 + Н2О;

 

2H2SO4 + Na2О = 2NaНSO4 + Н2О;

♦ кислот з середніми солями:

 

Н3РO4 + Сa3(РO4)2 = 3СaНРO4.

 

Кислі солі зберігають деякі властивості кислот, оскільки в їх молекулах міститься Гідроген, здатний заміщуватися металом. Це виявляється в реакціях кислих солей з основами і основними оксидами:

 

NaНSO4 + NaОН = Na2SO4 + Н2О.

 

При цьому кисла сіль перетворюється на середню.

 

2.3.3. Основні солі

 

Основні солі можна розглядати як продукти неповного заміщення гідроксидних груп багатокислотних основ кислотними залишками: CuОНCl, Fe(ОН)2NO3.

Згідно з правилами IUPAC назви основних солей походять від назв середніх солей з додаванням префікса гідроксо- чи дигідроксо- залежно від кількості гідроксидних груп, які входять до складу молекули основної солі. Наприклад,

 

Al(OH)2Cl – алюміній дигідроксохлорид;

 

AlOHCl2 – алюміній гідроксохлорид.

 

Графічні формули основних солей пропонуємо складати, виходячи з графічних формул основ і кислот. Наприклад, для складання графічної формули основної солі CuОНNO3 (купрум (II) гідроксонітрат) пишуть графічні формули основи Cu(ОН)2 і кислоти НNO3:

 

                 O


 

H – O – Cu – O – H  Н – О – N


        O


 

Після цього в графічній  формулі основи одну гідроксидну  групу заміняють однозарядним кислотним  залишком:

 

              O



– О – N


      O,


 

унаслідок чого з'являється графічна формула купрум (II) гідроксонітрату

 

         О



H – O – Cu – О – N



О

 

Для складання графічної  формули (MgOH)2SO4 спочатку написати графічні формули основи Mg(OH)2 і кислоти H2SO4 та виділити залишок основи MgOH+:

 

       H – O    О


H – O – Mg – O – H    S

H – O    О


 

Далі в графічній формулі кислоти замінити обидва атоми Гідрогену однозарядними залишками основи:

 

H – O  – Mg  – О     О


S


H – O – Mg – О     О


 

Основні солі отримують завдяки взаємодії:

♦ багатокислотної основи з такою кількістю кислоти чи кислотного оксиду, яких недостатньо для заміщення гідроксидних груп основи на кислотні залишки:

 

Cu(OН)2 + HNO3 = CuОНNO3 + H2O;

 

2Cu(OН)2 + N2O5 = 2 CuОНNO3 + H2O;

 

♦ середніх солей з основами:

 

CuSO4 + Cu(OН)2 = (CuOН)2SO4.

 

Основні солі зберігають деякі властивості основ, оскільки до їх складу входять гідроксидні групи, здатні заміщуватися кислотними залишками. Це спостерігається в реакціях основних солей з кислотами і з кислотними оксидами:

ZnOHCl + HCl = ZnCl2 + H2O.

 

Основна сіль при цьому перетворюється на середню.

Завдання

  1. Написати рівняння реакцій утворення всіх можливих типів солей із:

 

Ba(OH)2    і    HNO3;

Mg(OH)2   і     H3PO4;

Fe(OH)3    і     H2SO4.

 

  1. Назвати утворені у п. 1 солі та подати їх графічні формули.



Информация о работе Класи неорганічних сполук