Виробничий і ветеринарний контроль в шкуроконсервному цеху

 Внутрішні поверхні  підлогових візків, вагонеток, підвісних  ковшів, що контактують з продуктами, виготовляють з нержавіючої сталі або покривають нешкідливими антикорозійними лаками. Не допускається фарбування виробничого посуду та інвентарю свинцевими білилами, суриком, а також застосування обладнання з оцинкованого заліза.

 Очищення, промивання  та дезінфекцію обладнання та  інвентарю проводять систематично  під контролем ветеринарної служби.

Поверхні стін, підлоги, обладнання та інвентар шкуроконсервного цеху дезінфікують 1-2 рази на місяць. Для дезінфекції застосовують:

- освітленіні розчини хлорного вапна з вмістом 0,5-1% - активного хлору;

- 0,05-0,07%-ний по активному хлору розчин трихлорізоціанурової кислоти;

- 0,1%-ний розчин ДХЦН.

Всі поверхні в цеху раз  на тиждень миють милом. Після  складання шкур в штабеля підлогу  промивають. Проходи між штабелями  миють чистою водою кожен день. Брудну сіль видаляють в міру її накопичення. Обладнання та інвентар після  закінчення роботи очищають, миють  розчином кальцинованої соди (0,5 - 2%). 

Висновок

Результати переробки  худоби можуть бути зведені нанівець поганим його станом перед забоєм. Необхідно постійно стежити за чищенням загонів для худоби з метою зменшення кількості навала на шкурах.

Шкури можуть бути пошкоджені як під час навантаження худоби у  вагони, так і під час транспортування. Необхідно намагатися уникати збудження тварин. Довгі роги також є причиною значної кількості дефектів шкур.

Стан шкур залежить не тільки від передзабійного утримання тварин, а й від усіх операцій з переробки  худоби.

Найбільш важливою з цих  операцій є зйомка шкури з туші. Під час зйомки отримують пошкодження  від 1 до 3% всіх шкур. На великих м'ясопереробних  підприємствах зйомка шкур проводиться  висококваліфікованими робітниками, за якими, однак, слід здійснювати постійний  контроль. Порізи, підрізи, подряпини  і зморшки послаблюють шкіру, погіршують її вигляд і знижують вартість.

Якість шкури залежить від наступних операцій, вироблених в забійному цеху: 1) оглушення, 2) накладання пут, 3) заколювання; 4) зйомки шкури.

При проведенні розрізів для зйомки шкури дуже важливо забезпечити її правильний розкрій. Хоча поганий розкрій не є перешкодою до використання шкури, але він істотно знижує її вартість.

У відповідності до державних  вимог, спеціаліст ветеринарно-санітарної експертизи має здійснювати нагляд і контроль процесу обробки сировини.

Перевірка проводиться в  забійному цеху, поблизу від робітників, які проводили зйомку шкури. Завдяки цьому будь-якому робочому можна негайно вказати на допущені з його вини дефекти. Інспектор може швидко визначити, чи залишилися шматки шкури на ногах і голові в результаті неправильної зйомки. У цеху ведуть облік порізів, підрізи. Якщо втрати шкури перевищують 2%, зйомка шкури вважається незадовільною. Інспектор повинен враховувати також і шкури з надто великою кількістю навала.

Список використаної літератури

1. Бочаров Д.А. Ветринарная санитария и гигиена производства в мясной промышленности – М.: Агропромиздат, 1990 – 120с.
2. Волкова А.Г. Производственно – технический контроль и методы

 оценки качества мяса, мясо – и птицепродуктов. Гл. IV. – М.: Пищевая

промышленность, 1974. – 189с.

3. Житенко П.В. Ветеринарно-санитарная экспертиза продуктов животноводства: Справочник - М.: Колос, 1998. - 335с.
4. Журавская Н.К., Алехина Л.Т., Отряшенкова Л.М. Исследование и контроль качества мяса и мясопродуктов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 346с.
5. Макаров В.А. Практикум по ветеринарно-санитарной экспертизе с основами технологии продуктов животноводства - М.: Агропромиздат, 1987. - 271с.
6. Организация ветеринарного контроля в промышленном животноводстве/ Алехин Р.М., Белоусов Ф.Ф., Дукаценко В.Г., и др. - М.: Колос, 1976. - 208с.
7. Производственно – технический контроль и методы оценки качества мяса, мясо – и птицепродуктов /Под ред. В.М. Горбатова – М.: Пищевая промышленность, 1974. – 247с.
8. Производственно – ветеринарный контроль в мясной промышленности /Л.Л. Кухаркова, Ф.П. Лаптев, А.Н. Миронов и др. – М.:Пищевая промышленность, 1969. – 321с.
9. Сборник технологических инструкций по производству мяса и м’ясних продуктов. Разд. 1-10. – 115с.