Зведення і групування статистичних данних

Одним з найважливіших  показників ПБ є сальдо за рахунком поточних операцій, яке показує, наскільки  в звітному періоді економіка  країни представила більше реальних ресурсів решті світу, ніж світ їй. Позитивне сальдо за рахунком поточних операцій, означає перевищення національного заощадження над внутрішніми інвестиціями.

3. Міжнародна інвестиційна  позиція (МІП) - система показників, що характеризує обсяг і структуру  всіх фінансових активів і зобов'язань даної країни по відношенню до економікам решти світу за станом на певну дату. МІП, яка відображає стан іноземних активів і зобов'язань, принципово відрізняється від ПБ що відбиває зміни в іноземних активи і зобов'язання, причому тільки ті, що сталися в результаті операцій.

4. Грошовий огляд (ДО) являє собою консолідований баланс  активів і пасивів групи фінансових  установ країни. ДО призначений  для аналізу грошової маси  і процесів створення ліквідності  фінансової системи національної  економіки. Найважливіший показник грошового огляду - "широкі гроші" відповідний грошового агрегату М2.

5. Статистика державних  фінансів (СГФ) - це статистична система  яка визначає правила обліку, які рекомендуються для систематизації  збору даних про операції органів  державного управління.  
Ключовими поняттями в МФС є поняття фінансового інструменту,фінансових активів і зобов'язань.  
Фінансовий інструмент являє собою фінансову угоду міжінституційними одиницями.  
Фінансовий актив - це економічний актив, створений в результатіформального або неформального угоди між двома інституційнимиодиницями. Таким чином, для однієї сторони угоди фінансовийінструмент є активом, а для іншої зобов'язанням.

 

Система національних рахунків — це система макроекономічних  показників,  побудована  на  основі стандартизованих  класифікацій,  зрозумілої  і   правил   обліку,   визнаних відобразити умови, процес і результати  суспільного  відтворення  економіки, орієнтованої на ринкові  механізми  функціонування.

 СНР  —  це  свого  роду бухгалтерський облік не для кожного суб'єкта, що  хазяює,  а  для  країни  в цілому (національне рахівництво). Для забезпечення  погодженості  показників у системі використовуються характерні для  бухгалтерського  обліку  принципи подвійного запису.

Система національних рахунків являє собою всеосяжну інформацію  у  всіх

економічних операціях, здійснюваних суб'єктами країни, що хазяюють, а  також у наявності і русі всіх економічних активів і пасивів.

Національні   рахунки   припускають    виділення    наступних    блоків

макроекономічної інформації для:

• економіки в цілому (консолідовані рахунки);

• секторів економіки;

• видів економічної  діяльності;

• окремих економічних  операцій.[19]

На основі взаємозалежної системи показників,  об'єднаних  у  рахунки  і

складаються   у   визначеній    послідовності,    що    відповідає    етапам

відтворювального  циклу,  вдається   одержати   мовою   цифр   взаємозалежну комплексну характеристику економічних процесів і результатів  функціонування економіки. Кожен рахунок, що входить у систему, являє  собою  баланс,  тобто рівність між обсягом  тих  чи  інших  ресурсів  і  їхнім  використанням,  що досягається шляхом розрахунку  балансуючої  статті,  за  винятком  рахунків, збалансованих  по  визначенню.  Балансуюча  стаття   кожного   рахунка   має самостійне   значення    в    характеристиці    досліджуваних    економічних представлень;  вона  також   використовується   для   ув'язування   кожного попереднього рахунка з наступним.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 13

Навести формули й  охарактеризувати основні особливості  коефіцієнтів варіації, що розраховуються за допомогою середнього лінійного  і середнього квадратичного відхилення. Визначити  ці коефіцієнти для  характеристик варіації  у рівні знань слухачів ( у балах ) Вихідні данні: «5» балів отримали 42 студента, «4» - 24 студента ,  «3»- 29 студентів, «2» - 5 студентів.

Розв’язок

Варіація — це відмінність у значеннях якої-небудь ознаки в різних одиниць даної сукупності у той самий період або момент часу. Дослідження варіації в статистиці має велике значення, оскільки допомагає пізнати сутність досліджуваного явища. Показники варіації характеризують коливання окремих значень варіант поблизу середніх величин цих варіант, а також визначають відмінності індивідуальних значень ознаки усередині досліджуваної сукупності. Існує кілька видів показників варіації:

• розмах варіації   являє собою різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки:

 ;

• середнє лінійне відхилення:
• виважене:   ;
• невиважене:   ;
• дисперсія — показник варіації, що виражає середнє квадратичне відхилень варіант від середніх величин залежно від утвореного варіаційного фактору:
• виважена:   ;
• невиважена:   ;
• середнє квадратичне відхилення:
• виважене:   ;
• невиважене:   ;
• показник варіації:

 ;

де   — варіанти,

 — середня величина,

 — кількість ознак,

 — частоти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ 23.

Охарактеризувати метод  індексації грошових показників в умовах інфляції (індексації заробітної плати  тощо). Визначити нову (скориговану) величину середньої заробітної плати робітників, якщо ця заробітна плата до початку інфляційного періоду становила 400 грн., а індекс інфляційного зростання цін на цей період 1,05, чи 105 %. 

 

Винятково важливу роль у захисті  населення і економіки країни від наслідків інфляції відіграють сучасні методи індексації заробітної плати, прибутків, пенсій, ощадних внесків населення,  а також усіх інших грошових показників.

Індексація –  це компенсація  інфляційних втрат доходів і  заощаджень населення,  а також реальної вартості всіх інших грошових показників,  за допомогою рухомої шкали індексів інфляційного зростання цін,  що коректують величину поточної грошової оцінки. Для індексації заробітної плати та інших грошових доходів частіше за все використовується така формула:

   S1= S0⋅ Ι p(inf)

де S1 – скоригована  заробітна плата чи інший грошовий доход після індексації;

S0  –  заробітна плата або  інший доход до індексації;

I p(inf)  –  індекс інфляційного  зростання цін.

 

 

Розв’язок.

Після індексації для компенсації втрат через інфляцію робітникам встановлюється середня заробітна платня у розмірі S1 = 400 × 1,05 = 420 одиниць

Середня компенсація втрат через  інфляцію становить: 420-400 = 20 одиниць.