З історії радіомовлення

Радіостанція	Діапазон (FM)
"Незалежність"	106,7
"Люкс"	104,7
"Львівська хвиля"	100,8

 

              Серед найпопулярніших ведучих  радіо "Львівська хвиля" є Роман  Чайка, Наталка Кондратенко, Віра Маковська. А от прихидьники "Люкса" полюбляють Дзвінку Гуцул (вона ж Ярка Якуб'як), Оксану Гальчинську. 
             Своїм рекламодавцям радіостанції пропонують досить широкий спектр послуг. Серед яких виготовлення рекламних роликів. Ціна залежить від терміну виготовлення ролика, кількості його трансляцій, розміщення в конкретний ефірний час. Досить часто радіостанції виступають інформаційними спонсорами різноманітних акцій. І не зважаючи на не надто великий по об'єму рекламний ринок мирно співіснують.

Однією з вагомих особливостей сучасного радіомовлення є поява  інтернет-радіо. Так, у всі вище згаданих радіостанції існують інтернет-версії. Інтернет-радіо − це спеціальні сайти, які виконують основне завдання – поширення суспільно значущої масової інформації переважно аудіовізуального типу,  яке здійснюється через відео-файли або файли перегляду передач у реальному часі. Однією з відмінностей мережевого радіо, і тим, що привертає найбільшу увагу,  є питання про загальну кількість користувачів Інтернету,  яка характеризує ступінь його впливу на суспільство.  Увага до цього питання зумовлена тим,  що ефективність використання Інтернету,  як і більшості традиційних ЗМІ,  значною мірою визначається його поширеністю в інтернет-середовищі та поширеністю серед користувачів,  для яких він призначений.

FM-радіо конкурує з  онлайновим і в Інтернеті − більшість популярних радіостанцій мають онлайн-трансляцію.  Та й без цього конкуренція в мережі досить висока:  відео-сервіси,  подкасти,  внутрішні радіостанції локальних мереж та компаній-провайдерів, спеціалізовані аудіосервіси,  наприклад,  Last.fm,  де користувач може створити для себе “радіо”, склавши плейліст із практично необмеженого переліку композицій. Звичне нам радіомовлення,  потрапивши в Інтернет,  набуло нових ознак,  обросло додатковими формами і способами подачі інформації. Як відомо, мутації можуть призвести або до появи нового виду, або до загибелі. Мережеве радіо є досить перспективним в інформаційному просторі та досить стрімко розвивається.  

Інтернет-версія радіомовлення має бути не просто html-копією. Для формування успішного радіомовлення треба створити веб-сайт,  який би дав змогу використовувати такі можливості гіпертексту,  як наявність електронного архіву,  напрями пошуку,  забезпечення зворотного зв’язку. Таким чином,  інтернет-радіо стимулює інтенсивність і якість інформаційного потоку,  який не залежатиме від будь-якої цензури,  що дасть змогу прослуховувати новини усіх форматів.  Сьогодні слухачі адекватно оцінюють величезні можливості інтернет-радіо. Але якщо хоч трохи замислитися над цим питанням, стане очевидно, що наближається кінець функціонуванню банальних радіостанцій, настає нова ера радіо в мережі, яке поки що не потребує ліцензування і відсутня необхідність у його юридичному оформленні. Власне інтернет-радіо може організувати кожен користувач Інтернету,  незалежно від громадянства і місця проживання. Перспективи подальших розвідок полягають у дослідженні формування онлайн-радіомовлення, нових стандартів стилістики публікацій,  особливостей аудиторної спрямованості і способу впливу на слухачів,користувачів,  методів відображення соціальної дійсності і комунікативних можливостей, формування інтерактивності та гіпертекстовості інтернет-радіо.

Століття розвитку високих  технологій залишить пережитки минулого позаду, це розуміють усі. Але ніхто  не міг подумати, що старе добре  радіо не лише залишиться на плаву, а набуде нового життя завдяки  Інтернет.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   Висновок

 

Донедавна технологічні функції  для мас-медіа були чітко розмежовані: телебачення можна було дивитися лише за допомогою телевізора, для  радіо існували радіоприймачі. Ера  комп’ютеризації несла кардинальні  зміни в цей стереотип. Особливо, коли з’явився інтернет, а, отже, й мультимедіа. І коли цільову аудиторію згодом почали називати користувачами аудіовізуального контенту, а її кількість вже почала налічувати мільйони в різних країнах.  В системі традиційних ЗМІ відбулися кардинальні зміни, які й визначають перспективи мас-медіа. Радіомовлення, яке ще століття тому було просто фантазією, сьогодні є звичним явищем. Наукові відкриття, які набирають все більших обертів, внесли кардинальні зміни і у розвиток радіомовлення. Зокрема змінилася на краще техніка радіостанцій, а значить і якість. Також характерною особливістю сучасного радіомовлення є його перехід від аналогового до цифрового. Великим кроком вперед є поширення інтернет-радіо, що також несе великий вплив на стан радіомовлення в сьогоденні. Глобальна мережа Інтернет стала медіапростором,  у якому радіо зазнало ряду трансформацій,  перетворившись на новий вид ЗМІ,  який зберігає звичні типологічні ознаки і функціональні особливості традиційного радіо, заклавши основу для формування нових,  мультимедійних форм журналістики в мережі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Список використаної літератури:

 

1. Бодріяр Ж. Симуляція і симулякри / Ж. Бод ріяр; пер. с фр. В. Ховхун. — К. : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. — 230 с.
2. Гоян О. Я. Цифрове радіомовлення: українські перспективи / О. Я. Гоян // Наукові записки Інституту журналістики. – 2008. – Т. 30. – С. 31 – 35.
3. Рихтер С. Г. Цифровое радиовещание / С. Г. Рихтер. – М. : Горячая линия-Телеком, 2007. – 352 с.
4. Мащенко І. Г. 80 років тому запрацювала перша радіостанція в Україні / І. Г. Мащенко // Хрещатик. – 2004. – №169; Мащенко І. Г. Лики і лиця телерадіопростору / І. Г. Мащенко. – К. : ГО «Українська Медіа Спілка», 2003. – 400 с.
5. Запровадження цифрового мовлення в країнах Європи. Порівняльні таблиці цифрових практик [Електронний ресурс]. – Текст. дані. – Режим доступу : // www.mediapravo.info/
6. План розвитку телерадіопростотру України [Електронний ресурс]. – Текст. дані. – Національна Рада України з питань телебачення і радіомовлення, 2007. – Режим доступу : http://nrada.gov.ua/
7. Концепція Державної програми впровадження цифрового телерадіомовлення [Електронний ресурс]. – Текст. дані. – Кабінет Міністрів України, 2007. – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/
8. Історія радіо [Електронний ресурс]. – Текст. дані. – Режим доступу:    http://kasner.kiev.ua/istorija-radio
9. Коцарев О.О. Типологія Інтернет-ЗМІ / О.О. Коцарев //  Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Серия: Филология. – Т. 19. – № 5. – С.–321–324.
10. . Куфрик Б. На львівському радіоринку все спокійно. Наразі  "Украинский медиа-бюллетень" №3-4 (30-31), 1999 [Електронний ресурс].   – Режим доступу: http://skurafm.tripod.com/lvivefir.html
11. Шерел А.А. Радіожурналістика -  вид «Вища школа», стор 318.