Інтуїція у процесі пізнання та творчості

В історії філософії зміст поняття інтуїція розвивався. Інтуїція пояснювалась як форма безпосереднього інтелектуального знання або споглядання (інтелектуальна інтуїція). Платон стверджував, що споглядання ідей (прообразів речей чуттєвого світу) є вид безпосереднього знання, яке стається як раптове прозріння (осяяння, осягнення, здогад), яке передбачає тривалу підготовку розуму.
В філософії нерідко чуттєві форми пізнання і мислення протиставлялись. Рене Декарт, наприклад, стверджував: «Під інтуїцією я розумію не віру в непевне свідчення почуттів і не оманливе судження безладної уяви, а світосприйняття ясного і уважного розуму, настільки просте і чітке, що воно не залишає жодного сумніву в тому, що ми мислимо, або, що те ж саме, тверде розуміння ясного і уважного розуму, яке породжене лише природним світлом разуму і завдяки своїй простоті більш достовірне, чим сама дедукція…».

ВСТУП…………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1 Інтуїція……………………………………………………………..4-5

1.1. З історії розвитку концепцій інтуїції………………………….6-7

1.2. Пізнавальна роль інтуїції і її форми……………………………8-9

1.3. Інтуїтивне пізнання……………………………………………10-11

РОЗДІЛ 2 Творчість…………………………………………………………11-12

2.1. Інтуїція у творчому процесі…………………………………..12-13

2.2. Місце творчості в теорії пізнання……………………………13-14

РОЗДІЛ 3 Пізнання…………………………………………………………14-15

3.1. Історія розвитку концепцій пізнання………………………. 15-16

3.2. Етапи і рівні наукового пізнання……………………………16-17

3.3. Пізнання як творчий процес……………………………………18

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………19