Створення радіосерверу

Форма N Н-6.01

Луцький національний технічний  університет

Кафедра “Комп’ютерних технологій професійного навчання”

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни "Інтернет-технології та телекомунікації в бізнесі"

на тему „«Створення радіосерверу»”

 

                                                                       Студента 5 курсу, групи ПНК-51

спеціальності 7.01010401 – «Професійна освіта. Комп’ютерні  технології»

________ Наводнича О.О.

Керівник: к.т.н., доцент

 Герасимчук  О.О.

 

Національна шкала _______ 
Кількість балів: ___ Оцінка: ECTS ___

 

Члени комісії:   ___________       Герасимчук О.О.

                                                                  ___________            Андрущак І.Є.

___________                Кабак В.В.

 

 

 

м. Луцьк – 2013 рік

 

Луцький національний технічний університет

 

Факультет КНІТ.

Кафедра    комп’ютерних технологій професійного навчання

Спеціальність 7.010104 Професійна освіта. Комп'ютерні технології

ЗАВДАННЯ

НА КУРСОВУ  РОБОТУ

 

Студентові ________________________________________________________

(прізвище, ім'я,  по батькові)

1. Тема роботи ___________________________________________________    

______________________________________________________________

______________________________________________________________

 

2. Термін здачі студентом закінченої роботи ____________________________

3. Вихідні дані  до роботи _____________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

 

4. Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що їх потрібно розробити)

______________________________________________________________

______________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

 

5. Перелік графічного  матеріалу (з точним зазначенням  обов'язкових схем)

________________________________________________________________

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

 

Дата видачі завдання ______________________________

 

Керівник ____________                  (_______________________)

                             (підпис)                            (посада, прізвище, ім'я, по батькові)

 

Завдання прийняв  до виконання ____________________________

                                                                                              (підпис студента)

 

 

 

Зміст

Вступ 4

1. Оглядова-аналітична  частина 6

1.1. Аналіз  об’єкту дослідження 6

1.2. Аналіз  аналогічних систем 7

1.3. Загальний  опис технології та області  використання Інтернет-радіо 8

1.4. Огляд  і аналіз існуючих методів  і засобів вирішення поставлених  задач 11

2. Теоретична  частина 13

2.1. Обґрунтування  вибору технічного забезпечення  проектованої системи. 13

2.2. Особливості технологій, апаратного та програмного забезпечення. 14

2.3. Функціональний опис обладнання QNAP NAS 18

3. Практична  частина 22

3.1. Обґрунтування  інформаційного забезпечення проектованої  системи 22

3.2. Попереднє  завантаження файлів за допомогою  Web File Manadger 23

3.3. Налаштування  радіо на QNAP за допомогою IceStation 25

3.4. Оцінка  функціонування компонентів системи  (опис її роботи) 27

3.5. Обґрунтування  засобів захисту системи від  несанкціонованого доступу системи  NAS 28

Висновки 30

Список використаних джерел 31

Додатки 32

 

 

 

Вступ

Технічний прогрес не стоїть на місці. А радіомовлення не стоїть осторонь цього процесу. І наразі вже необов'язково мати приймач та антену, аби слухати певну радіостанцію. Іноді потрібен лише комп'ютер, що має  підключення до всесвітньої мережі Інтернет, аби увімкнути вашу улюблену радіостанцію в будь-якій точці Земної кулі. Наразі Україну у віртуальних просторах представляють вже десятки радіоголосів. Серед них є такі, що ведуть ефірне мовлення в містах нашої держави, а є й ті, що працюють виключно для Web-серверів. Сигнал деяких з них можна приймати у будь-якій точці земної кулі, інші доступні лише абонентам українських провайдерів.

Перспективний розвиток звукового  образу сучасного радіомовлення  пов’язують із новітніми технологіями, до яких необхідно зарахувати технологічний  розвиток радіо (цифрові технології, супутникове, Інтернет-радіомовлення) та комунікативні особливості майбутнього  комерційного радіоефіру.

Інтернет радіо – група  технологій передачі потокових аудіоданих через мережу Інтернет.

Актуальність  дослідження зумовлена необхідністю проведення комплексного аналізу засобів створення радіо-серверу, що допоможе аудиторії краще засвоїти інформацію.

Мета курсової роботи – вивчення засобів та методів побудови радіо-серверу, а також підбір аудіо-матеріалу для радіомовлення в Інтернеті.

Об’єктом дослідження – виступає база радіомовлення та радіо-сервер.

Предмет дослідження – засоби створення та налаштування радіо-серверу та пошук аудіо-треків для трансляції.

Курсова робота складається  зі вступу, трьох розділів, 13 підрозділів, висновків, та списку використаних джерел (7 позицій). Загальний обсяг роботи – 31 сторінки.

 

У відповідності  до мети досліджень вирішувались наступні завдання:

• здійснити опис  та використання Інтернет-радіо;
• проаналізувати існуючі методи і засоби для налаштування радіомовлення у мережі Інтернет;
• обґрунтувати вибір технічного забезпечення для реалізації проекту;
• навести особливості технологій програмного та апаратного забезпечення;
• налаштувати радіо-сервер на системі NAS;
• описати захист системи від несанкціонованого доступу.

 

1. Оглядова-аналітична  частина

1.1. Аналіз об’єкту дослідження

Інтернет-радіо дає можливість користувачам Інтернету прослуховувати радіопрограми за допомогою цифрової передачі даних з одного комп'ютера  на інший. Ви можете прослуховувати радіоканали, які ведуть мовлення звичайним способом радіопередачі по повітрю, і тих, які працюють в Інтернеті. Інтернет-радіо стало можливим в 1995 році з появою потокових технологій.

Інтернет-радіо – група технологій передачі потокових аудіоданих через мережу Інтернет.

До появи потокових  технологій користувачам доводилося спочатку завантажувати аудіо файл з Інтернету, а потім прослуховувати його. Потокові технології дозволяють прослуховувати радіо та аудіо файли прямо  в Інтернеті в режимі реального  часу, без потреби завантажувати  файл. Потокова технологія Інтернет-радіомовлення  дозволяє користувачеві прослуховувати як аудіо файли, заздалегідь збережені  в архіві, так і живий матеріал, що йде в прямому ефірі. Для  прослуховування Інтернет-радіо  користувачеві необхідно завантажити  таке ж програмне забезпечення, яке  встановлено на радіостанції, для  розшифровки і прийняття даних.

Поява технології Інтернет-радіо  в кінці 90-х справила справжній  вибух в бізнесі, відразу ж  з'явилося безліч різних радіостанцій. У 2002 році почалися великі суперечки  між радіомовниками в Інтернеті  і представниками музичної індустрії. Суперечка виникла через недотримання авторських прав на музичні композиції. Представники музичної індустрії заявили, що Інтернет-радіостанції повинні платити за кожну пісню, але це виявилося занадто дорого для деяких радіостанцій.

Основна перевага Інтернет-радіо – його доступність. З його допомогою стають доступними трансляції каналів будь-якого міста світу. Необхідний мінімум для цього – це наявність комп'ютера і широкосмугового, бажано безлімітного підключення до мережі. Це і є його недоліком. Витрата трафіку при прийомі потокового аудіо досить значна, і стримує розвиток такого роду послуги.

Більшість онлайн-радіостанцій транслюють передачі в поширених  музичних форматах – як правило, в MP3, AAC або WMA, причому зазвичай на сайті станції можна вибирати, в якому форматі приймати трансляцію. Якість звуку залежить від того, з яким бітрейтом (ступенем стиснення потоку) станція транслює свою програму в Інтернет, – чим він вищий, тим краще (але тим більше трафік і тим ширше повинен бути канал доступу). Цей параметр вимірюється в kbps – kilo bits per second (кілобайт в секунду) і практично означає, скільки кілобіт інформації відправляється слухачеві, чим параметр вище – тим краще якість, скажімо, 128 kbps – вже близько до звучання компакт-диска, а найнижче якість 24 kbps – найбільше схоже на звук з телефонної лінії. Велика частина інтернет-радіостанцій передає дані в MP3-форматі з бітрейтом 128 кбіт/с. Краще звучить станція, що транслює музику з бітрейтом 192 кбіт/с. Якщо бітрейт становить 64 або 96 кбіт/с, якість звуку залишається прийнятною. Деякі сайти передають дані з бітрейтом 16 або 32 кбіт/с. Цього дуже мало – насичених басів і чистих високих частот в таких трансляціях ви не почуєте. Користувачі з модемним доступом в принципі не зможуть комфортно прослуховувати мовлення в більш ніж 24-32 kbps. Більшість Інтернет-радіостанцій пропонують слухачеві 2-3 каналу в різній якості, 24 або 32 kbps для Dialup користувачів і 128 kbps для користувачів з високошвидкісним доступом до мережі Інтернет.

1.2. Аналіз аналогічних  систем

Радіо – область науки  й техніки, пов'язана з передаванням на відстань електромагнітних коливань високої частоти – радіохвиль, з допомогою яких здійснюється зокрема радіомовлення – передача через радіо сигналів, мови, музики для необмеженої кількості слухачів.

 

 

У технологічній основі радіо  лежать два елементи:

1) Радіопередавач – пристрій, який разом з антеною забезпечує  формування та випромінювання  радіочастотного сигналу.  Радіопередавач  дуже часто використовується  разом з радіоприймачем та  живильним пристроєм, разом весь  цей комплекс називається радіостанцією. 

2) Радіоприймач – пристрій, призначений для приймання електромагнітних хвиль радіодіапазону (тобто з довжиною хвилі від декількох тисяч метрів до частин міліметра) з наступним перетворенням інформації, яка у них зберігається до вигляду, в якому вона може бути використана.

У найзагальнішому вигляді  принцип роботи радіоприймача виглядає так: коливання електромагнітного  поля (суміш корисного радіосигналу і перешкод різного походження) наводять у антені змінний електричний  струм; отримані таким чином електричні коливання фільтруються для відділення необхідного сигналу від перешкод; з сигналу виділяється (детектується) корисна інформація; отриманий в результаті сигнал перетворюється у вид, придатний для використання: звук, зображення на екрані телевізора, потік цифрових даних, безперервний або дискретний сигнал для управління виконавчим пристроєм (наприклад, телетайпом або рульовою машинкою) тощо.

В залежності від конструкції  приймача сигнал в його тракті може проходити, крім детектування, багатоетапну обробку: фільтрацію за частотою, підсилення, перетворення частоти (зсув спектру), обмеження  за амплітудою, оцифровку з подальшою програмною обробкою і перетворенням в аналоговий вигляд.

Принцип роботи радіо.

Передача відбувається наступним  чином: на передавальній стороні (в  радіопередавачі) формуються високочастотні коливання (несучий сигнал) певної частоти. На нього накладається сигнал, який потрібно передати (звуку, зображення і т. д.) – відбувається модуляція  несуча корисним сигналом. Сформований таким чином високочастотний сигнал випромінюється антеною в простір у вигляді радіохвиль. На приймальній стороні (радіоприймач) радіохвилі наводять модульований сигнал у приймальні антени, він вступає до радіоприймача. Тут система фільтрів виділяє з безлічі наведених в антені струмів від різних передавачів сигнал з потрібною частотою, що несе, а детектор виділяє з нього модулючий корисний сигнал. Отримуваний сигнал може дещо відрізнятися від переданого передавачем внаслідок впливу різноманітних перешкод.

Радіохвилі поширюються  в просторі і в атмосфері; земна  поверхня і вода для них непрозорі. Однак, завдяки ефектам дифракції  і віддзеркалення, можливий зв'язок між точками земної поверхні, що не мають прямої видимості (зокрема, що знаходяться на великій відстані).

Поширення радіохвиль від  джерела до приймача може відбуватися  кількома шляхами одночасно. Таке поширення  називається багатопроменевим. Внаслідок  багатопромінності та змін параметрів середовища, виникають завмирання  – зміна рівня прийнятого сигналу в часі. При багатопромінності зміна рівня сигналу відбувається внаслідок інтерференції, тобто в точці прийому електромагнітне поле являє собою суму зміщених у часі радіохвиль діапазону.

1.3. Загальний опис технології  та області використання Інтернет-радіо