Інженерний захист територій, будинків і споруд від небезпечних геологічних процесів

      Горизонтальнi променевi дренажi слiд  застосовувати в зонах височування грунтових вод для осушення водоносних  горизонтiв,  де неможливе прокладання поверхневих дренажiв.

     Якщо  в схилi видiляються декiлька водоносних  горизонтiв,  пе-ретоки мiж якими  не перевищують 5 % лiнiйних витрат, то промене-вий дренаж улаштовується  в кожному з них в знижених  або заповнених добре проникними грунтами мiсцях водотривкого ложа.

      Вибiр конструкцiї дренажiв проводиться  з урахуванням  можливостей  бурового устаткування, його встановлення  та  перемiщення, розмiщення шахтних  колодязiв, внутрiшнiй дiаметр яких  приймається рiвним 3-4 м.

     В  одному кущi променевого дренажу  слiд проектувати  не  менше трьох свердловин: центральний промiнь - за нормаллю до схилу:  два iнших - пiд кутом не менше 30о. Довжина променя може  прийматись вiд 15 до 90 м, зовнiшнiй дiаметр - 70-200 мм, уклон 0,05 та бiль-ше. Довжина бокових променiв приймається у 1,5 рази бiльше центрального.

     У   незв'язних  грунтах,  що  мають   високий   коефіцієнт фiльтрацiї  (10 м/добу та бiльше), можлива проходка  свердловин  методом продавлювання  з одночасним оснащенням їх  несуфозiйною  гравiйнокожуховою  фiльтровою колоною, яка складена  з металевих перфо-рованих труб.

     Незв'язнi  грунти з коефiцiєнтом фiльтрацiї  менше 10 м/добу та зв'язнi грунти  доцiльно  оснащувати  армованими  термопластиковими фiльтрами пiд  захистом колони обсадних труб. У незв'язних  пливунних грунтах  потрiбен також захист обсадних  труб з боку забою.

                    КОНСТРУКЦIЇ ГОРИЗОНТАЛЬНИХ ДРЕНАЖIВ

      Конструкцiї дренажно-водовiдвiдної  мережi та споруд повиннi передбачати  можливiсть зчищення вiд наносiв  i солей, що випада-ють на стiнки  та дно лоткiв i труб, пiдтримання  системи в нормаль-ному експлуатацiйному  станi, забезпечувати захист вiд  суфозiї гру-нту в дренажнi споруди,  виключати  неорганiзований   скид  води  на зсувнi схили,  рiзного роду витiкання з дренажiв,  закупорювання  та привантаження  виходiв пiдземних вод, перевантаження  схилiв грунтом iз траншей.

      Дiаметр труб дренажу визначається  гiдравлiчним  розрахунком, але  приймається не менше 200 мм.

     Мiнiмальнi  допустимi швидкостi течiї в трубах 0,2  м/с.  Максимальнi швидкостi призначаються  в залежностi вiд матерiалу труб.

Мiнiмальнi поздовжнi уклони  дренажiв:  трубчастих  -  0,003, дренажних прорiзiв - 0,005-0,01.

    В мiсцях поворотiв трас, приєднання бокових лiнiй дренажу, змiни уклонiв, перепадiв трубчастих дренажiв, а на прямих ділянках через 30-40 м повиннi влаштовуватись оглядовi колодязi з залiзобе-тону, рiдко з бетону або каменю марки не менше М400.

Л1ТЕРАТУРА

1. ДБН В.1.2-1-95 Cистема забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Положення про розслідування причин аварій (обвалень) будівель, споруд, їх частин та конструктивних елементів. - Київ, Держбуд, 1995.
2. ДБН В.1.1-12:2006 «Будівництво в сейсмічних районах України» -Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України. - Київ, 2006. - 84 с.
3. Бабік К. Оцінка сейсмічної безпеки будівель, споруд та конструкцій із застосуванням теорії ризику: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. тех. наук: спец. 05.23.01 / Бабік К.– К.: НДІБК, 2008.
4. ДБН В.1.1-3-97 Інженерний захист територiй, будинкiв i споруд вiд зсувiв та

   обвалiв основнi положення київ, держбуд, 1995.