Уява та її роль у психічній діяльності людини

Творчий процес пов'язаний з виникненням багатьох асоціацій, їх актуалізація підпорядкована меті, потребам і мотивам, які домінують в актах творчості.

Великий вплив на створення образів уяви чинить практична діяльність. Доки створений образ існує тільки "в голові", він не завжди зрозумілий до кінця. Втілюючи цей образ у малюнок або модель, людина перевіряє реальність його існування.

Основною щодо створення образів уяви є взаємодія двох сигнальних систем. Співвідношення чуттєвого та мовного, образу та слова набуває різного характеру в різних видах уяви, залежно від конкретного змісту діяльності, в яку включається створення образів.

3. Роль уяви в тренувальній психотерапії

В останні десятиріччя психотерапевти намагаються виробити у хворого навички саморегулювання та незалежності від лікаря. Доведено, що чим більше праці дитина або підліток вкладає в своє одужання, чим більше працює над собою та чим краще виконує рекомендації лікарів, тим більш стійкий ефект лікування.

 В терапії психосоматичних  розладів має велике значення  використання методів «навчання»  вегетативних систем. Відомо, що  для того, щоб вплинути на вегетативні  функції (які не піддаються довільній  регуляції), дуже важливо тривалий  час і багаторазово викликати  уяву, направлену на дану функцію.

 Різні автори визначають  різні вікові межі для використання  методик тренувальної психотерапії. Хоча є точка зору, що до 10–14 років більшість дітей достатньо  не володіють волею та здатністю  концентрувати увагу на чомусь  настільки, щоб викликати у себе аутосугестивні феномени, інколи можна починати аутогенне тренування у дітей з 5–6 років. У віці 7–10 років можна використовувати аутогенне тренування, м’язову релаксацію, психотерапію погашення патологічного рефлексу в умовах патогенної ситуації та ін. Більшість з психотерапевтів приходить до висновку, що метод аутогенного тренування варто використовувати вибірково, враховуючи зрілість особи дитини.

Нансійський аптекар Еміль Кує запропонував методику самонавіювання. Хворий вранці і перед сном, перебираючи чотки 30 разів, навіює собі «З кожним днем я буду почувати себе все краще і краще». Крім уяви, яка найбільш важлива для ефективного користування цим методом, присутнє переконання, пряме і побічне навіювання. Метод може використовуватись при роботі з підлітками.

Релаксація корисна для дітей з хронічними захворюваннями.Хворий приймає зручну позу, закриває очі, злегка опускає нижню щелепу, ніби намагаючись проговорити звук «І», розслабляє всі м’язи обличчя, ні про що не думає, викликаючи в себе відчуття повного спокою. Тривалість сеансу 3–4 хвилини, повторюється сеанс 4–5 разів на день декілька днів чи тижнів. Релаксація для лікування може використовуватись з 7–8 років.

Медитація є методикою аутосугестивного типу, яка має потенціал для індукування трофотропного стану шляхом концентрації уваги на об’єкті, що допомагає зосередитись і позбавлення всіх факторів, що розсіюють увагу. Процес медитації починається з рішення ні про що не думати і не робити ніяких зусиль. Людина, що медитує повністю розслабляється і дозволяє розуму і тілу вийти із потоку думок і відчуттів і спостерігати натиск цього потоку. Сеанс медитації груповим методом проводиться за тих же умов, що і сеанс аутогенного тренування. Психотерапевт пропонує хворим зручно сісти в кріслах, прикрити очі, зосередитись на процесі дихання, лічити подумки дихальні рухи після кожного видиху від одного до десяти, а потім в зворотному порядку – від десяти до одного. Після того вся увага концентрується тільки на процесі дихання і звуках музики. Слід уникати будь-яких думок протягом 10–15 хв. Закінчують так, як і сеанс аутогенного тренування. Крім занять в поліклініці хворий проводить сеанси самостійно вдома.

Аутогенне тренування показано при неврозах, психосоматичних розладах, головних болях. Є дані, що тренувальні методики можуть використовуватись для покращення імунітету.

Список використаної літератури:

1. Психологія: навчальний посібник. -  Т.В.Іванова, О.А.Кривопишина,   Сахно П.І. та ін.; за заг. ред. Л.М. Кудояра. -  Суми: Сумський  державний університет, 2011.- С.100-101
2. Загальна психологія / За ред. С. Д. Максименка. - К.: Форум, 2000.
3. Максименко С. Д. Розвиток психіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т.1. Теоретико-методологічні проблеми генетичної психології. - К.: Форум, 2002.
4. Діагностика і корекція окремих психічних процесів. Уява. // Психолог. – 2005. – №26–27.-липень.-с. 60–62.
5. Макарова Л.Л. Загальна психологія: Навчальне пособіє для студ. вузів.-К.: ЦУЛ, 2005.-198с.
6. Романець В.А. Психологія творчості.-К.:Либідь., 2000.-365 с.
7. Трофімов Ю.Л., Алексєєва М.І. ін. Психологія: Підручник для студ. вузів.-К.: Либідь, 2001.-559 с.
8. Галин А. Л. Особистість і творчість. - Новосибірськ, «Прогрес», 1999.
9. Коршунова Л.С. Уява та її роль у пізнанні. - М., Наука, 1999.
10. Гамезо М.В., Домашенко І.А. Атлас з психології: інформ.-метод. Посібник до курсу «Психологія людини». - М.: Педагогічне товариство Росії, 2003.