Психолого-педагогические условия формування готовності майбутніх учителів до розвитку просторового мислення школярів

Просторове мислення є невід’ємним компонентом творчої  діяльності. Образи, що народжуються у  процесі просторового мислення, виступають не тільки як кінцевий продукт творчості, але і як показник пізнавального рівня та регулятор мисленнєвої діяльності, яка можлива завдяки сформованості в суб’єкта спеціальних способів, що забезпечують виникнення образів, збереження їх у пам’яті та перетворення як із наочним матеріалом, так і без нього, отримання нових образів, які відрізняються від початкових.

У професійній діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва поряд з такими професійними якостями, як чуття кольору, чуття  композиції, художній смак, – уміння мислити образами (або мовою професійної лексики – мислити об’ємами) посідає провідне місце, бо саме ця здібність є базовою для розвитку інших, більш складних якостей.

Психолого-педагогічними умовами формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики виступили: створення асоціативних ситуацій музичними засобами, рефлексивно-креативний підхід до процесу формування просторового мислення, стимулювання творчої діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Критеріями просторового мислення стали: аналітичний (компоненти – вміння аналізувати об’єм як синтез простих форм, відчуття взаємодії форми з вісями координат), динамічний (компоненти – відчуття ритму, об’єму та контроб’єму), формоутворювальний (компоненти – вміння пов’язувати форму з простором, відчуття простору), емоційний (компоненти – емоційно-зорове враження від форми, цілісне сприйняття форми).

У дослідженні розроблено й обґрунтовано  методику формування просторового мислення в майбутніх  учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики. Реалізація психолого-педагогічних умов формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики засвідчила позитивні зміни в експериментальній групі студентів: високого рівня розвитку просторового мислення досягло 23,33% студентів (було 3,33%), достатнього рівня – 53,3% (було 30%), середнього – 23,3% (було 50%), низького  рівня не виявлено (на констатувальному етапі він був у 16,6%). У студентів контрольної групи високий рівень розвитку просторового мислення був відсутній як на констатувальному, так і на прикінцевому етапі дослідження, достатнього рівня досягло 20% студентів (було 16,84%), середнього – 50,52% (було 48,42%), низького – 29,47% (було 34,74 %).Отримані результати були статистично значущими та підтвердили гіпотезу нашого дослідження. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів формування просторового мислення в майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Воно дає можливість  для більш глибокого вивчення умов, факторів та етапів                    цього процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Ананьев Б.Г. Психология чувственного познания. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 486 с.
2. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: в 2-х т. /Под ред. А.А. Бодалева, Б.Ф. Ломова. – М.: Педагогика, 1980. – Т. 1 – 230 с., Т. 2 – 287 с.
3. Анастази А. Психологическое тестирование: В 2 кн. Кн. I. –                 М., 1982.
4. Арнхейм Р. В защиту визуального мышления // Новые очерки по психологии искусства. – М.: Прометей, 1994. – С. 153 – 171.
5. Беспалов Б.И. Действие Психологические механизмы визуального мышления. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – 189 с.
6. Библер В.С. Мышление как творчество / Введение в логику мыслит. диалога. – М.: Политиздат. – 1975. – 399 с.
7. Ботвинников А.Д. Пути совершенствования методики обучения черчению. – М.: Просвещение, 1983. – 129 с.  
8. Брушлинский А.В. Субъект: мышление, учение, воображение: Избр. психол. тр. – Москва; Воронеж: МОДЭК, 1996. – 389 с.
9. Валеев Г.Х. Развитие художественно-образного мышления у детей // Иллюзия цен<span class="dash041e_0431_044b_0447_043d_044b_0439__Char" style=" font