Психологічні наслідки Чорнобильської катастрофи

Рис. 4. Динаміка зареєстрованої захворюваності постраждалих на хвороби  нервової системи і цереброваскулярну патологію (адаптовано за МОЗ і МНС України, 2007)

Динаміка зростання зареєстрованої поширеності розладів психіки і  поведінки у постраждалих є лінійною — від 142,8 на 10 000 постраждалих у 1987 р. до 473,1 — у 2005 р. Темп росту поширеності  цих розладів (2005 р. відносно 1987 р.) становив 331,3% (МОЗ і МНС України, 2007). Водночас зареєстрована поширеність розладів психіки і поведінки в Україні  — 227,1 на 10 000 населення у 1990 р., 226,8 —  у 1995 р. і 243,1 — у 2000 р. (Москаленко В.Ф. та співавт., 2001) (рис. 5).

 

Поширеність хвороб нервової системи у 2001–2005 рр. становила 1091,7–1180 на 10 000 постраждалих, у тому числі  поширеність вегетосудинної дистонії зросла від 191,8 на 10 000 постраждалих у 1987 р. до 622,5 — у 2005 р. (МОЗ і МНС України, 2007). Водночас у 2005 р. в Україні було зареєстровано 10% населення із різними формами неврологічних захворювань (Міщенко Т.С., 2006). Поширеність хвороб системи кровообігу (включаючи цереброваскулярні хвороби) лінійно зростала від 1285,3 на 10 000 постраждалих у 1987 р. до 6701,0 — у 2005 р. (рис. 6). Темп росту цих хвороб (2005 р. відносно 1987 р.) становив 521,4% (МОЗ і МНС України, 2007). Офіційно в Україні у 6,1% населення зареєстровано хронічну повільно прогресуючу форму цереброваскулярних захворювань — дисциркуляторну енцефалопатію (Міщенко Т.С., 2006).

Рис. 6. Поширеність хвороб нервової системи і цереброваскулярної патології у постраждалих дорослих і підлітків та населення України (адаптовано за МОЗ і МНС України, 2007;

 

 У структурі первинної інвалідності постраждалих у 1992 р. 40,9% становили захворювання нервової системи, серед них 69,9% — вегетосудинна дистонія. Зараз у структурі інвалідності постраждалих внаслідок хвороб нервової системи переважають органічні ураження центральної нервової системи (ЦНС) (77,8%), що відображає особливості радіаційного впливу. На сьогодні цереброваскулярні хвороби займають 1-ше місце (42,0%) у структурі первинної інвалідності у зв’язку з аварією на ЧАЕС внаслідок хвороб системи кровообігу (МОЗ і МНС України, 2007).

Державна статистична  звітність щодо нервово-психічних  розладів у постраждалих (як і популяції  загалом) базується на реєстрових даних, переважна більшість з яких на сьогодні отримується пасивно, тобто  за звертанням пацієнта, і не використовує стандартизовану діагностичну методологію (Loganovsky K., 2005). Так, за даними МОЗ України поширеність психічних розладів в Україні у 1990 р. становила 2,27%, у 1995 — 2,27%, а у 2000 р. — 2,43% (Москаленко В.Ф. та співавт., 2001). Водночас в результаті адекватно спланованого епідеміологічного психіатричного дослідження у межах ініціативи ВООЗ «Всесвітнє дослідження психічного здоров’я — 2000» із використанням структурованого міжнародного психіатричного інтерв’ю (Composite International Diagnostic Interview, WHO-CIDI) визначено, що, насправді поширеність лише «психологічних» (непсихотичних) розладів в Україні становить 20,5% (довірчий інтервал 17,7–23,3%) (WHO World Mental Health Survey Consortium, 2004). Тобто офіційні (реєстрові) дані щодо психічних розладів недооцінюють реальну картину приблизно на порядок.

Після аварії в УЛНА на ЧАЕС виявлена значуще підвищена поширеність  депресії (18,0 і 13,1% у контролі) и суїцидальної ідеації (9,2 і 4,1%). Проте це не стосувалося зловживання алкоголем і періодичного експлозивного розладу (рис. 8). Протягом останнього року перед інтерв’ю в УЛНА була підвищена поширеність депресії (14,9 і 7,1%), посттравматичного стресового розладу, PTSD (4,1 і 1,0%), а також головного болю (69,2 і 12,4%) порівняно з контролем (рис. 9). УЛНА з депресією і PTSD втратили більше днів працездатності, ніж пацієнти з тими ж розладами контрольної групи. Ступінь впливу катастрофи асоційований з тяжкістю соматичних симптомів і PTSD (Логановский К.Н. и соавт., 2007; Loganovsky K. et al., 2007; 2008).

 

 

Рис. 8. Поширеність психічних  розладів в УЛНА на ЧАЕС (всього з 1986 р.) (адаптовано за Логановский К.Н. и соавт., 2007; Loganovsky K. et al., 2007; 2008). Із урахуванням віку у 1986 р. і дебюту розладу до Чорнобильської катастрофи

 

Рис. 9. Поширеність психічних  розладів в УЛНА на ЧАЕС (за останні 12 міс.) (адаптовано за Логановский К.Н. и соавт., 2007; Loganovsky K. et al., 2007; 2008

 

 На репрезентативній виборці мешканців  радіоактивно забруднених територій  із використанням цієї ж стандартизованої психіатричної методології також  виявлено підвищений ризик психіатричних  симптомів і погіршену суб’єктивну  оцінку здоров’я (Havenaar J. et al., 2007). Таким чином, у постраждалих виявлені довгострокові несприятливі наслідки Чорнобильської катастрофи щодо психічного здоров’я. Необхідні подальші дослідження для отримання більш об’єктивних даних про опромінення і соматичне здоров’я, розглянуті когнітивні порушення і психотичні симптоми, а також проведення більш точних психіатричних обстежень (Логановский К.Н. и соавт., 2007; Loganovsky K. et al., 2007; 2008).

 

 

 

Список використаної літератури :

 

1. Міжнародні оцінки наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: Звіт наукового комітету по дії атомної радіації ООН - 2000 р. / / Спеціальний додаток до журналу «Медична радіологія та радіаційна безпека». - С. 130-135. 
2. Румянцева Г. М., Марголіна В. Я., Плипліна Д. В. та ін Сприйняття ризиків населенням, що проживає на забруднених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС територіях / / Радіація і ризик. - Вип. 10. - 1997. - С. 160-165. 
3. Гуськова А.К. Чорнобильський слід: Особливості реакції окремих груп людей на аварію та їх зв'язок зі станом здоров'я. - С. 189-196. 1. Олександрівський Ю.А., Румянцева Г.М., Юров В. В., Мартюшов О.М. Динаміка психічної дезадаптації в умовах хронічного стресу у жителів районів, що постраждали після аварії на Чорнобильській АЕС / / Журнал невропатології і психіатрії ім. С.С. Корсакова. - 1991. - Т. 91. - Вип. 12. - С. 3-6.
4. Олександрівський Ю.А. Динаміка психічного здоров'я населення в районах, що постраждали під час аварії на Чорнобильській АЕС / / Актуальні і прогнозовані порушення психічного здоров'я після ядерної катастрофи в Чорнобилі / Матеріали Міжнар. конф. 24-28 травня 1995 р. Україна, Київ. Київ. - 1995. - С. 10.
5. Мозгова О.В., Шликова Є.В. / / Якість життя учасників ліквідатори дації наслідків Чорнобильської катастрофи. - М. - 1994. - С. 77.
6. Нягу А.І. Віддалені психоневрологічні наслідки аварії на Чорнобильській АЕС: підсумки та пріоритетні напрями / / Актуальні і прогнозовані порушення психічного здоров'я після ядерної катастрофи в Чорнобилі / Матеріали Міжнар. конф. 24 - 28 травня 1995 р. Україна, Київ. Київ. - 1995. - С. 30.
7. Ушаков І.Б., Арлащенко Н.І., Должанов А.Я., Попов В.І. Чорнобиль: радіаційна психофізіологія і екологія людини. М. - 1997. - С. 247.
8. Циб А.Ф., Іванов В.К., Айрапетов С.А. та ін Епідеміологічний аналіз даних про які проживають в Росії учасниках ліквідації наслідків Чорнобильської аварії / / Мед. радіологія. - 1992. - № 9 - 10. - С. 44-47.
9. Краснов В.М., Юркін М.М. та ін Психічні та психосоматичні розлади у учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (структура і динаміка) / / Чорнобильський слід. Медико-психологічні наслідки радіаційного впливу / Зб. наук. праць. М. - 1992. - 471. - С. 76-82.
10. Іванов В.К., Циб А.Ф. Радіаційно-епідеміологічний аналіз наслідків Чорнобильської катастрофи на основі даних Російського державного медико-дозиметричного Регістру / / Наслідки Чорнобильської катастрофи: Здоров'я людини / За ред. Е.Б. Бурлакової. М. - 1996. - С.

   10-23

 

.