Індивідуальні особливості пам’яті

В умовах навчання і професійної діяльності здійснюється сенсибілізація органів чуття, формування певної мотивації і цілеспрямованості, оволодіння раціональними способами пошуку і переробки інформації. Усе це забезпечує високу ефективність пам'яті як у виявленні загальних закономірностей, так і в плані її індивідуальної специфічності у конкретної особи [12].

У пам'яті людей є значні індивідуальні відмінності. Вони виявляються у відмінностях продуктивності процесів пам'яті; у переважанні пам'яті тієї чи іншої модальності; у відмінностях у рівні розвитку різних типів пам'яті.

Характеристики процесів запам’ятовквання та їх параметри значно розходяться в різних людей, оскільки певною мірою залежать від особливостей типів вищої нервової системи. Встановлено, що продуктивність процесів пам'яті в осіб зі слабким типом нервової системи нижча, ніж у представників із сильним. Однак вони краще запам'ятовують логічну структуру матеріалу. Висока рухливість нервових процесів зумовлює високу швидкість запам'ятовування, а сильне гальмування підвищує точність і міцність запам'ятовування. У представників рухливої нервової системи краще розвинена мимовільна пам'ять, а в осіб із інертною нервовою системою - довільна. Але на продуктивність пам'яті впливає не тільки тип вищої нервової системи. Остаточно властивості пам'яті формуються в процесі мнемічної діяльності людини, у результаті тренувань.

Крім індивідуальних відмінностей, пам'ять різних людей може розрізнятися за рівнем розвитку різних типів пам'яті: рухової, емоційної, образної та словесно-логічної. Переважання певного типу пам'яті в людини залежить від особливостей діяльностей, з якими пов'язаний її життєвий шлях. Найпоширенішими типами пам'яті є образний, словесно-логічний і проміжний.

Людині з образним типом пам'яті простіше запам'ятовувати і відтворювати образний матеріал. Вона легко оперує наочним матеріалом, добре запам'ятовує кольори, картини природи, обличчя, звуки, мелодії, запахи та смаки. При цьому, як правило, простіше вдається оперувати образами тієї чи іншої модальності: зоровими, слуховими, тактильними, нюховими чи смаковими. Найчастіше люди оперують зоровими та слуховими образами.

Людям зі словесно-логічним, типом пам'яті просто запам'ятати словесний, абстрактний матеріал: логічні схеми, формули. Такі люди без зусиль можуть відтворити структуру складно організованого матеріалу.

Якщо в людини не переважає певний тип оперування матеріалом, то вона представляє проміжний тип пам'яті.

Тип пам'яті впливає на успішність людини в оволодінні тією чи іншою професією. І навпаки, коли людина оперує у своїй діяльності тим чи іншим типом матеріалу, це зумовлює розвиток відповідного типу пам'яті, у людини формується професійна пам'ять. Образний тип пам'яті властивий, наприклад, працівникам матеріального виробництва, художникам, музикантам, акторам. Економістам та аналітикам притаманний словесно-логічний тип пам'яті.

Є люди, які мають феноменальну пам'ять, ознаки якої  - незвичайно великий обсяг інформації, тривалість зберігання слідів і надзвичайно сильна образність. Такі люди можуть утримати в пам'яті величезні таблиці чисел, слів, можуть уявити собі відсутній предмет до дрібних деталей. Часто вони користуються спеціальними прийомами для запам'ятовування. Однак наявність феноменальної пам'яті не завжди свідчить про високий рівень загального інтелекту, хоча багато хто з видатних людей мав надзвичайно хорошу пам'ять.

Дослідники відзначають істотне розмаїття індивідуальних особливостей пам’яті  у людей, що виявляється у швидкості, точності, міцності запам'ятовування та готовності до відтворення.

• швидкість запам'ятовування визначається кількістю повторень (або часом), що потрібні людині для запам'ятовування нового матеріалу;

• точність запам'ятовування визначають відповідністю відтвореного тому, що запам'ятовували, та кількістю допущених помилок;

• міцність запам'ятовування виявляється в тривалості збереження завченого матеріалу (або в повільності його забування);

• готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості.

Індивідуальні відмінності пам'яті можуть бути зумовлені типом вищої нервової діяльності. Швидкість утворення тимчасових нервових зв'язків пов'язана з силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам'ятовування. Індивідуальні відмінності пам'яті виявляються також у тому, який матеріал краще запам'ятовується, - образний, словесний чи однаковою мірою продуктивно той та інший.

У цьому контексті у психології розрізняють наочно-образний, словесно-абстрактний, змішаний або проміжний типи пам'яті. Ці типи зумовлені частково співвідношенням першої та другої сигнальних систем у вищій нервовій діяльності людини, але головним чином - умовами життя та вимогами професійної діяльності.

Кожна особистість має індивідуальні відмінності (особливості) пам’яті, які виявляються в різних сферах її мнемічної діяльності. У процесах пам’яті індивідуальні відмінності виявляються у швидкості, точності, міцності запам’ятовування та готовності до відтворення. Швидкість запам’ятовування визначається кількістю повторень, необхідних людині для запам’ятовування нового матеріалу. Точність запам’ятовування характеризується відповідністю відтвореного тому, що запам’ятовувалося, і кількістю зроблених помилок. Міцність запам’ятовування виявляється у тривалості збереження завченого матеріалу (або у повільності його забування). Готовність до відтворення виявляється в тому, як швидко та легко в потрібний момент людина може пригадати необхідні їй відомості. Індивідуальні відмінності пам’яті можуть бути зумовлені типами вищої нервової діяльності. Швидкість утворення тимчасових нервових зв’язків пов’язана із силою процесів забування та гальмування, що зумовлює точність і міцність запам’ятовування. При сильному, але недостатньо рухливому гальмуванні диференціація вражень відбувається повільно, що може позначатися на точності запам’ятовування. Якщо у людини сформовані раціональні способи мнемічної діяльності, вироблені відповідні звички — акуратність, точність, відповідальність, то негативні прояви, що зумовлюються типологічними особливостями нервової системи, можуть коригуватися. Індивідуальні відмінності пам’яті виявляються і в тому, який матеріал краще запам’ятовується — образний, словесний чи однаково продуктивно як той, так і інший [7].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до першого розділу

Пам’ять є у всіх живих істот, але найвищого рівня і розвитку вона досягла саме в людській oсoбистoсті тa її психічнoгo рoзвитку. Вoнa включенa в будь-який психічний пізнaвaльний акт, є основою усих психічних процесів.

У сучасній психології пам'ять розуміється як форма психічного відображення дійсності, дія якої полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні людиною свого досвіду. Пам'ять характеризується на основі своїх основних процесів: запам'ятовування, зберігання, відтворення і забування інформації. В основі класифікації її видів лежать характер психічної активності особистості, характер цілей діяльності, а також час закріплення і збереження матеріалу.

Науковці різних психологічних шкіл по різному розглядають теорії природи та механізмів пам’яті, але незважаючи на розгалуженість і строкатість поглядів на теорію розвитку психічних процесів, однієї , єдиної теорії, та думки не існує і тепер. В першому теоретичному розділі своєї курсової роботи, я намагалася зібрати і переглянути різні наукові підходи до вирішення даного питання. Щодо індивідуальних особливостей процесів пам’яті, то погляди на дане питання менш розгалужені, але також не догматичні. Зазвичай залежить від типу ВНС та матеріалу який запам’ятовується, необхідності і зосередженості уваги і глибини первинної бази знань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПАМ’ЯТІ

2.1. Хід та процедура  дослідження

Багато в чому успішність навчання як школярів, так і студентів, залежить від їхньої глибини та тривалості пам’яті і швидкості запам’ятовувати інформацію. Саме пам’ять як основа психічних процесів, виступає одним з провідних факторів у результативності навчання і формування гармонійно і всебічно розвиненої особистості.

Визначення переважаючого типу запам’ятовування, оперування особливостями індивідуальних рис власної пам’яті, розширення можливостей пам’яті – це не лише проведення дослідницької роботи в курсовій праці, а і необхідна умова вивчення власних можливостей. Не дивлячись на те, що було проведено багато досліджень з теми індивідуальних особливостей пам’яті, ця тема для кожного є індивідуальною і є не до кінця вивченою, потребує подальшого не лише теоретичного, а й емпіричного дослідження.  

Мета даної роботи – дослідити пам'ять особистості як пізнавальний процес.

Гіпотеза: можемо припустити, що з’ясування індивідуальних можливостей пам’яті як психічного процесу допоможе у визначенні переважаючого способу запам’ятовування.

В дослідження приймали участь 10 студентів СумДПУ ім. А. С. Макаренка віком від 19 до 23 років (вікова група рання юність).

У процесі дослідження було використано такі методи:

1)Методика дослідження логічної та механічної пам’яті «Запам’ятай пару».

[Додаток 1]

Зазначена методика дозволяє визначити переважаючий тип запам’ятовування. Для проведення досліду потрібно два стовпчика попарно зорганізованих слів. В першому стовпчику логічно зорганізовано 10 пар слів. В другому стовпчику логічний зв’язок порушено, але слова залишаються організованими попарно. 

Після прочитання пар сліз з першого стовпчика з інтервалом між парами в 5 секунд студенти записують пари слів, що запам’яталися (без хронологічного порядку). Така ж процедура проводиться із другим стовпчиком, лише інтервал між словами 10 секунд.

За допомогою цього досліду ми можемо визначити який тип запам’ятовування домінує, механічний чи логічний.

         2)Методика «Оперативна пам’ять» [Додаток 2]

Методика застосовується для визначення індексу короткочасної пам'яті.  Методика зручна для групового тестування.

Для проведення досліду потрібно приготувати 10 рядів в кожному по 5 чисел (сума між сусідніми числами не має перевищувати 10). Задача студентів – запам’ятати ці числа в тому порядку, якому вони були зачитані, а потім про себе скласти суму першого числа із другим, другого з третім, третього з четвертим, а четверте з п’ятим, і отримані чотири суми записати в чіткому хронологічному порядку. Інтервал між прочитанням  рядків 25 – 15 секунд.

Визначення короткочасної пам'яті розроблена Л.С. Мучником і В.М. Смирновим

3)Методика «Оцінка опосередкованої слухової пам’яті» [Додаток 3]

Дослідження дозволить підтвердити, що слухова пам’ять по різному дається різним людям, цим самим підтвердиться наша гіпотеза стосовно індивідуальних можливостей і особливостей пам’яті.

Матеріал для проведення методики служить аркуш паперу і ручка, також має бути заготовка 10 словосполучень.

Почати слід з пояснення методики проведення дослідження. Потрібно зачитати різні слова та словосполучення і після кожного прочитання робитиму паузу. Під час цієї паузи (20 секунд) студенти мають графічно зобразити зачитане словосполучення, щоб допомогти собі запам’ятати і потім легко згадати ті слова, які проговорювалися. Після проведення першого блоку завдання дослідження, студенти відтворюють назване словосполучення і записують його.

За кожне правильно відтворене за власним малюнком слово або словосполучення випробуваний отримує 1 бал. Правильним вважається лише той вираз, який відтворено буквально, а не переданий своїми словами за змістом. Приблизне відтворення оцінюється в 0,5 бала, невірне в 0 балів.

2.2. Обробка результатів дослідження

1)Перша проведена методика дослідження «Запам’ятай пару». Метою дослідження є визначення переважаючого типу запам’ятовування. Після обробки результатів дослідження [Додаток 1.1] було визначено, що у 9 студентів з 10 переважає логічний метод запам’ятовування над механічним:

Табл.1 Результати дослідження  «Запам’ятай пару».

Ім’я досліджуваного	Тип запам’ятовування, що переважає (за результатом дослідження)		Висновок
	логічний	механічний
Віталій	4	3	Переважаючий тип запам’ятовування логічний
Галина	5	2	Переважаючий тип запам’ятовування логічний
Ганна	7	2	Переважаючий тип запам’ятовування логічний
Денис	5	2	Переважаючий тип запам’ятовування логічний
Наталія	7	5	Переважаючий тип запам’ятовування логічний
Катерина	7	4	Переважаючий тип запам’ятовування логічний
Сергій	4	2	Переважаючий тип запам’ятовування логічний
Ілона	8	5	Переважаючий тип запам’ятовування логічний
Ірина	5	1	Переважаючий тип запам’ятовування логічний
Олена	2	3	Переважаючий тип запам’ятовування механічний

На основі отриманих результатів дослідження і занесених відповідних даних до табл. 1 ми можемо оформити формила графік 1 «Переважаючий тип запам’ятовування».