Туристсько-географічна характеристика Причорноморського мезорайону

Київський національний університет 

Ім. Т.Г. Шевченка

Географічний факультет

Спеціалізація: туризм

 

 

 

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА

 

«Туристсько-географічна  характеристика Причорноморського  мезорайону»

студента 3-го курсу

 

 

 

Пилипчук Микола

 

 

 

 

 

                                                    2013

ПЛАН

 

1. Склад території.
2. Розташування.
3. Типи регіонального ринку.
4. Специфіка ресурсно-туристського простору.
5. Рекреаційні комплекси.
6. Геополітичні перспективи.
7. Туристична політика.
8. Основні суспільно-політичні та екологічні проблеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Причорноморський мезорайон

 

1. Склад території.

Складається з

Румунія (столиця - Бухарест) – 238 392 тис.кв.км, 19 042 096

Болгарія (столиця - Софія) – 110 910 тис.кв.км, 7 364 570

Україна (столиця - Київ) – 603 628 тис.кв.км, 45 560 255 тис. чол.

Молдова - (столиця - Кішенів) – 33 843 тис.кв.км, 3 559 500

Загальна площа мезорайону: 986 773 тис. кв.км.

Населення:

Румунія - 19 042 096 тис. осіб,

Болгарія  -  7 364 570 тис. осіб,

Україна -  45 560 255 тис. осіб,

Молдова -  3 559 500 тис. осіб,

Загальна кількість населення: 75 526 421 тис. осіб

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розташування.

Причорноморський мезорайон має приморсько-внутрішньоматерикове розташування.

Розташований у Східній Європі

Межує: на сході - з Росією, Грузією, на півдні – з Туреччиною, Грецією,

на півночі – з Білорусією, на заході – з Польщею, з Словаччиною, з Угорщеною, з Сербією, та Макенонією.

Омивається Чорним морем. Також в Українському мікрорайоні  – Азовським морем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Типи регіонального ринку.

4. Тип регіонального ринку 

Країни, що входять до складу даного мезорайону є країнами-генераторами або країнами-донорами.

 

На світовому туристському ринку район виступає як такий, що формує ринкові структури, де переважає  міжнародний туризм імпортного спрямування  з від'ємним сальдо туристичного балансу.

 

Основні туристичні потоки:

 

В Україну, Болгарію та Молдову  переважно забезпечують туристи  з сусідніх країн СНД і першість серед них веде Россія - 7,4 млн. туристів (2008 p.), що становить майже 35% ринку. З  розвинених країн нійбільший потік  забезпечують сусідня Польща,. Румунію  відвідують білеше европейських туристів.

Найбільш популярними  напрямами виїзду серед населення  причорноморського мезорайону туристів є:

 

Туреччина (їй віддали перевагу 16,5% туристів)

 

Єгипет (15,5%)

Россія (5,7%)

Італія (3,8%)

Таїланд (3,3%)

ОАЕ (2,9%)

Іспанія (2,8%)

Німеччина (2,7%)

Основна маса туристів прибуває авіаційним видом транспорту. На другому  місці - автомобільний, на третьому - залізничний.

 

Сезонність туристських  прибуттів спостерігається значна (із «піком» на травень-серпень).

 

5. Специфіка ресурсно-рекреаційного  простору

Україна за рахунок своєї  давньої історії, великої площі  має великий туристичний потенціал. В першу чергу, даний потенціал  поширюється на відвідування історичних міст - Київа, Львова, Одесси, великих  природних об'єктів або віддалених природних об'єктів. Оскільки Україна  розміщена в гарній природній  зоні, успішно може розвиватися як курортний комплекс, так і інші види туризмів: екологічний, екстримальний, зелений туризм тощо.

 

Єдиним недоліком сучасного  туристичного потенціалу України є  досить слабка соціальна інфраструктура в середині країни, недостатній рівень медичних послуг в “глубинках”  України та погано розроблені туристичні тури в середині країни. Однак це питання часу і, якщо прикласти невеликі зусилля зі сторони держави та туроператорів, можливий суттєвий ріст туристичних потоків в Україну.

 

Курортно-рекреаційні ресурси  Болгарії включають комплекс лікувальних  кліматичних і фітотерапевтичних  чинників, родовища мінеральних вод  і лікувальних грязей. Болгарія має  значні запаси всіляких природних ресурсів, поширених майже по всій території  країни. У курортному лікуванні використовуються також сапропелеві і торф'яні  грязі.

Вцілому район досить сприятливий  для розвитку туризму.

 

6. Рекреаційні комплекси

Мезорайон є досить багатим  на природно-рекреаційні комплекси.

 

Є список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО: В Україні 5, в Румунії 7, в Болгарії 9, та в Молдові 1)))

 

1. Київський Софійський собор Київ

    Києво-Печерська лавра Київ

2. Ансамбль історичного центру Львова Львів

3. Пункти геодезичної дуги Струве Хмельницька і Одеська області

4. Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини Українські та Словацькі Карпати,

5. Резиденція Буковинських митрополитів Чернівці

6. Дельта Дунаю (рум. Delta Dunării)

7. Села з укріпленими церквами в Трансільванії

 

8. Монастир Хорезу

(рум. Mănăstirea Horezu) місто Хорезу

9. Церкви Молдови -  повіт Сучава, Румунія

10. Історичний центр Сігішоара

11. Дерев'яні церкви Мармарощини

12. Дакійські укріплення в горах Орашті

13. Боянська церква - місто Софія

14. Мадарський вершник

(болг. Мадарски конник) - Шуменська область, поблизу села  Мадара

15. Фракійська гробниця в Казанлиці

16. Печерні церкви в Іваново - Русенська область,

 

17. Рильський монастир - Кюстендильська область

18. Стародавнє місто Несебр - Бургаська область

 

19. Природний заповідник Сребирна - Сілістренська область 

20. Національний парк Пірін - Благоєвградська область

 

21. Фракійська гробниця в Свештарах - Разградська область,

22. Пункти геодезичної дуги Струве - 1 пункт: «Rudi» (Молдова)

 

 

 

 

 

 

 

 

В Болгарії знаходяться такі рекреаційні комлекси як:

 

Болгарія знаходиться  в самому центрі Балканського півосторова.

 

Болгарія - невелика країна, але з винятково багатою природою. Тепле, чисте і спокійне море, гори, безліч мінеральних джерел з цілющими водами, пам'ятники культури і архітектури, живий, колоритний фольклор - все це привертає сюди туристів. Сотні готелів, ресторанів і розважальних закладів створюють умови для повноцінного відпочинку.

Габрово - світова "столиця сміху" і цікавий своїми традиціями місто. В Отири розташований етнографічний музей під відкритим небом, де можна познайомитися з традиційними народними ремеслами, своєрідною народною кухнею і обрядами.

 

Шумен - велике місто, що розташована між Варною і Велико-Тирново і один з центрів болгарського середньовіччя. Тут обов'язково варто відвідати знаменитий пивоварний завод, Шуменський фортеця (XII-XIV ст., Зараз в ній музей), обласної Історичний музей, а також вважається найбільшою і красивою в Болгарії мечеть Томбул (1744 р.), за якою розташований турецький критий ринок.

На північний захід  від Пловдіва розташована курортний  район Хіcаря, відомий лікувальними властивостями своїх мінеральних джерел (+27-51?С) ще з часів стародавнього Риму. Зараз тут розташований великий бальнеологічний комплекс з численними лазнями і фонтанами з мінеральною водою. Також примітні руїни римських споруди і турецької фортеці Хисар.

 

На північному сході Налібокськой пущі, в басейнах правих приток Німану -- Березини і Вуса -- розкинувся Налібокський мисливський заповідник державного значення організований в 1960 р. У  його склад був включений колишній заповідник Вяловський.

 

У південно-західній частині  Пірінськіх гір знаходиться "найменше місто в країні" - Мелник, знаменитий своїми винними погребами, скелями "Мелнікські піраміди", Роженського монастирем і церквою Св. Миколи Чудотворця. Цінними пам'ятниками Роженського монастиря (XII-XIII ст.) Є церква Св. Богоматері, розписи південної стіни (1661 р.), а також унікальні різьблені дерев'яні іконостаси і аналої.

Варна - один з найдавніших міст Європи і третій за чисельністю населення місто в Болгарії. Прекрасні пляжі, престижні туристичні комплекси, сучасний міжнародний аеропорт, найбільший морський порт в країні, яхт-клуб і теплі мінеральні джерела Варненського регіону, перетворили місто на літню столицю країни. Засноване ще в 585 р. до н. е. греками під ім'ям Одессос, місто славиться, в першу чергу, двома комплексами римських терм - розташовані на вулиці Хан Крум відносяться до II-III століть, а терми в районі порту є історичний пам'ятник IV ст.

Парки - Пам'ятники природи 

7. Геополітичні перспективи

 

 

Геополітичне положення  України, Молдови, Болгарії,  змінилося  в результаті розпаду СРСР. Це призвело до збільшення числа сусідніх держав, скорочення і підконтрольних території, скорочення чисельності населення  цих аркїн і зниження об'єму  ВВП.

 

В даний час зоною переважного  політичного впливу України є  територія СНД. Та Країни Західної Европи які активно беруть участь в територіальному  розподілі праці і мають багато загального в своєму економічному розвитку і адаптації до нових умов господарювання. По економіко-географічному положенню  Україна займає одне з провідних  місць. Особливо вигідним і унікальним є розташування нашої держави - на перехресті найважливіших комунікацій  Россії та Европи. Це створює сприятливі умови для соціально-економічного розвитку.

 

Руму́нія (рум. România)  — держава у південно-східній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю. На сході омивається Чорним морем. Румунія межує на півночі з Україною, на північному сході — із Молдовою, на південному заході — із Сербією, на північному заході — з Угорщиною, а на півдні — з Болгарією. Експортер продуктів нафтопереробки і нафтового устаткування, електричного устаткування, автомобілів, зернових.

 

8. Туристична політика

До особливостей ведення  туристичної політики в даному мезорайоні можна віднести впровадження певних заходів щодо заборони роздачі тур  фірмами туристичних віз громадянам своєї країни, доки міграційне туристичне сальдо не досягне певного позитивного  для країни показника.

 

Також дуже важливою є політика урядів цих країн щодо удосконалення  вже існуючих туристичних об'єктів  в межах цих держав, інфраструктури регіонів що є найбільш привабливими для туристів, створення необхідних умов для ведення туристичного бізнесу  та впровадження нових ідей у туристичній  галузі.

 

9. Основні суспільно-політичні  та екологічні проблеми

Тривалий час спеціалісти  наголошують на доцільність створення  в країні неурядової Національної туристичної  асоціації (НТА), яка постала б  колегіальним опонентом з боку туристичного ринку в його по суті односторонньому  “спілкуванні” з державними органами влади.

 

Значно активнішого застосування в галузі туризму нагально вимагає  і регіональна політика, покликана  децентралізувати державні управлінські функції шляхом делегування широкого обсягу адміністративних, соціально-економічних  та фінансових прав місцевим владним  структурам. В більшості країн  світу поточне управління туристичною  індустрією здійснюються саме там, де виробляється рекреаційний продукт  і зосереджені відповідні ресурси.

 

Окрім підвищення ефективності управління, така політика, особливим  чином акцентована на певних регіонах і територіях, може стати неабияким  чинником їх перспективного загальноекономічного зростання. Приміром, створення об'єктів  інфраструктури туризму або пільгових  умов їх діяльності у віддалених та слабкорозвинених регіонах сприяє відновленню  їх демографічного потенціалу, надає  поштовх розвиткові сільського господарства, збільшує зайнятість населення, наповнює місцеві бюджети.

 

Серед екологічних проблем  для Причорноморського мезорайону найбільш характерними і тривожними є:

 

Атмосферне (забруднення  атмосфери: радіологічне, хімічне, механічне, теплове);

 

Водні (виснаження і забруднення  поверхневих і підземних вод, забруднення морів і океанів);

 

Геолого-геоморфологічне (інтенсифікація несприятливих геолого-геоморфологичних процесів, порушення рельєфу і  геологічної будови);

 

Грунтові (забруднення грунтів, ерозія, дефляція, вторинне засолення, заболочування і ін.);

 

Біотичне (зведення рослинності, деградація лісів, пасовищна дигресія, скорочення видової різноманітності  і ін.);

 

Комплексні (ландшафтні) - запустинювання, зниження біорізноманітності, порушення  режиму природоохоронних територій  і т.д.

ДУЖЕ ВЕЛИКЕ ЗАБРУДНЕННЯ  ЧОРГОГО МОРЯ((

 

 

 

Опрацьовані джерела

 

 

1. Безуглий В.В., Козинець  С.В. «Регіональна економічна  та соціальна географія світу» - К., 2003.

 

2. Бовтун І.В., Бовтун B.С.  Державна підтримка сфери туризму  в Сибірі//Економіка. Сервіс. Туризм. Культура (ЕСТК-2007): IX Міжнародна науково-практична  конференція: Сб. статей/Алт. гос.  техн. ун-т ім. Ползунова. Барнаул:  Вид-во АЛТГТУ, 2008. С. 12-13.

 

3. Жук П., Мазур Н., Соломонюк  Р., Турчак Р. «Етнополітична карта  світу 21 століття» - «Мандрівець», 2000.