Паломнический туризм
Автор работы: Пользователь скрыл имя, 01 Марта 2014 в 16:46, курсовая работа
Описание работы
Цель работы - исследовать ресурсы развития и уровень развития
инфраструктуры паломнического туризма в Мире и Украине.
Методы
исследования -
общенаучные
(наблюдение, анализ и
систематизация и обобщение информации) и конкретно научные
(исторический, статистический, картографический, географический).
В работе определена сущность паломнического туризма, ресурсы
развития, инфраструктуру и историю становления паломнического туризма на
разных этапах развития человеческой цивилизации, определены потенциал
отдельных стран и регионов мира по уровню и перспектив его развития.
Содержание работы
ВСТУП………………………………………………………………….. 6
Розділ 1. СУТНІСТЬ ПАЛОМНИЦЬКОГО ТУРИЗМУ...................... 8
1.1. Дефініція поняття «паломницького туризму»…………. 8
1.2. Ресурси розвитку паломницького туризму……………... 11
1.3. Інфраструктура паломницького туризму……………….. 13
1.4. Історія розвитку паломницького туризму………………. 16
Висновки до розділу 1…………………………………………………. 18
Розділ 2. ГЕОГРАФІЯ ПАЛОМНИЦЬКОГО
ТУРИЗМУ В СВІТІ………………………………………….. 19
2.1. Релігійний туризм в християнстві………………………... 20
2.2.Релігійний туризм в ісламі………………………………… 24
2.3. Релігійний туризм в буддизмі……………………………. 26
Висновки до розділу 2…………………………………………………. 28
Розділ 3. ГЕОГРАФІЯ РОЗВИТКУ ПАЛОМНИЦЬКОГО
ТУРИЗМУ В УКРАЇНИ……………………………………. 31
3.1. Західна Україна……………………………………………. 32
3.2. Львівщина…………………………………………………. 34
3.3. Центрально-Північний туристичний макрорайон………
3.4. Релігійні ресурси Південного туристичного
макрорайону…………………………………………………………….
36
41
Висновки до розділу 3…………………………………………………. 41
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….. 46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………... 47
Файлы: 1 файл
1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ХАРЬКІВСЬКИЙ ТОРГІВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ
КИЇВСТКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ
КАФЕДРА ТУРИЗМУ ТА СОЦІАЛЬНИХ НАУК
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Географія туризму»
на тему:
«ГЕОГРАФІЯ ПАЛОМНИЦЬКОГО ТУРИЗМУ»
Виконала: студентка групи ТР-12
факультету торгівлі,
готельно-ресторанного
та туристичного бізнесу
Кузнєцова І.І.
Керівник: геогр.н, доц.каф
О.В.Яковчук
ХАРКІВ – 2013
2
ЗМІСТ
РЕФЕРАТ……………………………………………………………….. 3
ВСТУП………………………………………………………………….. 6
Розділ 1. СУТНІСТЬ ПАЛОМНИЦЬКОГО ТУРИЗМУ...................... 8
1.1. Дефініція поняття «паломницького туризму»…………. 8
1.2. Ресурси розвитку паломницького туризму……………... 11
1.3. Інфраструктура паломницького туризму……………….. 13
1.4. Історія розвитку паломницького туризму………………. 16
Висновки до розділу 1…………………………………………………. 18
Розділ 2. ГЕОГРАФІЯ ПАЛОМНИЦЬКОГО
ТУРИЗМУ В СВІТІ………………………………………….. 19
2.1. Релігійний туризм в християнстві………………………... 20
2.2.Релігійний туризм в ісламі………………………………… 24
2.3. Релігійний туризм в буддизмі……………………………. 26
Висновки до розділу 2…………………………………………………. 28
Розділ 3. ГЕОГРАФІЯ РОЗВИТКУ ПАЛОМНИЦЬКОГО
ТУРИЗМУ В УКРАЇНИ……………………………………. 31
3.1. Західна Україна……………………………………………. 32
3.2. Львівщина…………………………………………………. 34
3.3. Центрально-Північний туристичний макрорайон………
3.4. Релігійні ресурси Південного туристичного
макрорайону…………………………………………………………….
36
41
Висновки до розділу 3…………………………………………………. 41
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….. 46
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………... 47
ДОДАТКИ………………………………………………………………. 49
3
Тема: «ГЕОГРАФІЯ ПАЛОМНИЦЬКОГО ТУРИЗМУ»
РЕФЕРАТ
Курсова робота складається: 62 сторінок, 27 рисунків, 3 таблиці,
додаток, позиції списку використаних джерел.
Об’єкт дослідження – індустрія паломницького туризму.
Предмет
дослідження – розвиток та поширення паломницького туризму у Світі та
Україні. Мета роботи – дослідити ресурси розвитку та рівень розвитку
інфраструктури паломницького туризму у Світі та Україні.
Методи дослідження – загальнонаукові ( спостереження, аналіз і
систематизація та узагальнення інформації) та конкретно-наукові (історичний,
статистичний, картографічний,географічний).
У роботі визначено сутність паломницького туризму, ресурси розвитку,
інфраструктуру та історію становлення паломницького туризму на різних
етапах розвитку людської цивілізації ,визначено потенціал окремих країн та
регіонів Світу щодо рівня і перспектив його розвитку. Представлено аналіз
розвитку та інфраструктурні фактори паломницького туризму в Україні,
зокрема в Харківській області.
Результати курсової роботи можливо використовувати в навчальному процесі
при викладенні дисциплін «Географія туризму», «Рекреаційні комплекси»,
«Спеціалізований туризм» в ХТЕІ КНТЕУ, спеціалізація яких пов’язана з
темою курсової роботи, у процесі організації туристичної діяльності суб’єктів
туристичної індустрії України.
Ключові слова: ПАЛОМНИЦЬКИЙ ТУРИЗМ, ЛАВРА, МОНАСТИР,
ЦЕРКВА, РЕЛІГІЙНИЙ ЦЕНТР, РЕЛІГІЯ, ХРИСТИЯНСТВО, ІСЛАМ,
БУДДИЗМ.
4
Subject: «Geography of pilgrimage tourism»
ABSTRACT
Coursework consists of 62 pages, 27 figures, 3 table, appendix, of the list of
sources used.
Object of study - pilgrimage tourism industry. Purpose of the study - the development
and dissemination of pilgrimage tourism in Ukraine and world. Purpose - to examine
resource development and infrastructure development pilgrimage tourism in Ukraine
and world.
Methods - general (observation, analysis and systematization and
generalization of information) and specific research (historical, statistical,
cartographic, geographic).
In this paper, the essence of pilgrimage tourism, resource development,
infrastructure and a history of pilgrimage tourism in various stages of development of
human civilization, identified the potential of individual countries and regions on the
level and prospects of its development. Analysis of development and infrastructural
factors pilgrimage tourism in Ukraine, especially in Kharkiv region.
The results of the course work can be used in teaching courses in presentation
"Geography of Tourism", "Recreational facilities", "specialized tourism" in HTEI
KNTEU specialization is related to the topic of the course work in the process of
tourism business tourism industry of Ukraine .
Keywords: pilgrimage
tourism, laurel, monasteries, churches
, ISLAM
RELIGION BUDDHISM CHRISTIANITY.
5
Тема: «ГЕОГРАФИЯ ПАЛОМНИЧЕСКОГО ТУРИЗМА»
Реферат
Курсовая работа состоит: 62 страниц, 27 рисунков, 3т аблиц, приложение,
позиции списка использованных источников.
Объект исследования - индустрия паломнического туризма. Предмет
исследования - развитие и распространение паломнического туризма в Мире и
Украине. Цель работы - исследовать ресурсы развития и уровень развития
инфраструктуры паломнического туризма в Мире и Украине.
Методы
исследования -
общенаучные
(наблюдение, анализ и
систематизация и обобщение информации) и конкретно научные
(исторический, статистический, картографический, географический).
В работе определена сущность паломнического туризма, ресурсы
развития, инфраструктуру и историю становления паломнического туризма на
разных этапах развития человеческой цивилизации, определены потенциал
отдельных стран и регионов мира по уровню и перспектив его развития.
Представлен анализ развития и инфраструктурные факторы паломнического
туризма в Украине, в частности в Харьковской области.
Результаты курсовой работы можно использовать в учебном процессе при
изложении дисциплин «География туризма», «Рекреационные комплексы»,
«Специализированный туризм» в ХТЭИ КНТЭУ, специализация которых
связана с темой курсовой работы, в процессе организации туристической
деятельности субъектов туристической индустрии Украины .
Ключевые слова: ПАЛОМНИЧЕСКИЙ ТУРИЗМ, ЛАВРА, МОНАСТЫРЬ,
ЦЕРКОВЬ, РЕЛИГИЯ, ИСЛАМ, ХРИСТИЯНСТВО, БУДДИЗМ
6
ВСТУП
«Паломницький туризм» - ходіння або подорож до святих місць з чітко
визначеними культовими цілями.
Об’єктом дослідження є сфера паломницького туризму.
Предметом дослідження є розвиток та поширення паломницького
туризму у Світі та Україні.
Ціль моєї роботи полягає у вивченні паломницького туризму. Для
досягнення цілі потрібно вирішити задачі:вивчити історію розвитку
паломницького туризму та проаналізувати його сучасний стан.
Мета даної роботи полягає в тому, щоб розглянути особливості
організації та перспективи розвитку паломницького туризму,також це може
бути
відвідування
святого
місця
пов’язаного
зі
святими
подіями,особистостями чи просто легендами. Із зазначеної мети були
сформовані такі завдання дослідження:
- Визначити сутність паломницького туризму, дефініцію його поняття,
характеризувати ресурси розвитку, інфраструктуру та історію розвитку
паломницького туризму;
- Охарактеризувати географічні особливості паломницького туризму
світу, зокрема за туристичними регіонами: Європа, Азія, Африка та Америка,
Австралія, Нова Зеландія, Океанія;
- Вивчити сучасні тенденції та територіальну диференціацію
паломницького туризму України.
При написанні курсової роботи використовувались методи аналіз,
синтез, індукція, дедукції, порівняння, літературний, графічний, систематичний
тощо.
Практичне значення отриманих результатів полягає у комплексному
розкритті сутності паломницького туризму, дефініцію його поняття, ресурси
розвитку, інфраструктуру та історію становлення та регіони сучасного розвитку
паломницького
туризму; охарактеризовано географічні особливості
7
паломницького туризму світу, зокрема за туристичними регіонами;
представлено
сучасні
тенденції
та
територіальну
диференціацію
паломницького туризму України. Окрім того, можуть використовуватися
результати
практичного
дослідження
географічних
особливостей
розповсюдження даного виду туризму. Отримані результати можуть
використовуватись при викладанні відповідних тем та спецкурсів.
Актуальність – на міжнародному ринку паломницький туризму починає
розвиватися все швидше і швидше,але про деякі його форми багато хто просто
щось чув, а деякі і не знають. Останніми роками з’являються туристичні
організації, які займаються саме паломницьким туризмом. На мою думку,кожна
країна має, що представити паломнику та розвивати цей вид туризму в
майбутньому.
Ресурсом розвитку паломницького туризму є подорож туристів з
релігійними цілями(помолитися, вирішити особисті проблеми, знайти собі
відповідну релігію, духовну школу), а також природні, історичні, соціально-
культурні об'єкти, що включають об'єкти туристського показу, а також інші
об'єкти, здатні задовольнити духовні потреби туристів сприяти відновленню та
розвитку фізичних сил.
Інфраструктурою розвитку паломницького туризму є дослідження
потенціалу розвитку паломницького туризму, систему об'єктів і організацій
обслуговування паломників і екскурсантів (релігійні об'єкти; перевезення,
розміщення, харчування) та розробка паломницьких маршрутів як на Україні,
так і в Світі.
8
РОЗДІЛ 1
СУТНІСТЬ ПАЛОМНИЦЬКОГО ТУРИЗМУ
1.1 Дефініція поняття «паломницького туризму»
Паломницький туризм - це різновид релігійного туризму, який
представляє собою сукупність поїздок представників різних релігій з
паломницькими цілями. Слово «паломництво» походить від слова «пальма»:
паломники-християни, які здійснювали поїздки на Святу землю в Середні
століття, привозили звідти пальмову гілку. Паломництво ми можемо розуміти
як мандрівка людей для поклоніння святим місцям. Здійснювати паломництво
людей спонукає багато різних мотивів. Це може бути бажання зцілитися від
фізичних або душевних недуг, помолитися за рідних і близьких, знайти
благодать, набратися сил, зробити яку-небудь роботу (будівництво, прибирання
території монастиря, храму, ашрама - духовного центру і т.д.). Паломництво
може бути обумовлено також прагненням висловити подяку вищим силам за
блага, послані ними, проявити відданість вірі, випробувати власні наміри і
здатності до подвижництву, знайти сенс життя.
Паломництво передбачає певне ставлення людини до дійсності. Психологічні
особливості паломників дуже різнопланові. Паломник в більшості випадків -
глибоко релігійна людина з уже сформованою системою цінностей. Він
готовий на час поступитися звичним способом життя: колом спілкування,
задоволеннями, харчуванням - для досягнення своїх духовних і моральних
цілей. Ідея паломництва має на увазі дії в умовах певних труднощів,
добровільно взяті на себе зобов'язання бути в цих умовах. Це символізує
готовність людини пожертвувати тимчасовим і минущим матеріальним в ім'я
вічного духовного. В індуїзмі, буддизмі, християнстві та інших конфесіях
отримало розвиток піше паломництво, особливо по вже існуючих маршрутах.
Люди відправляються в паломництво, коли їм недостатньо ритуальних дій у
місцях звичайного середовища їх проживання. Вони їдуть або йдуть у святі
місця, більш значущі для них.
9
Релігійний туризм і його різновиди представлені різними формами. За
особливостями організації поїздок релігійний туризм може бути організованим
або неорганізованим.
Одні туристи воліють організовані поїздки. Вони суворо регламентовані і
зазвичай здійснюються на умовах попередньої оплати. Продавець і клієнт
заздалегідь обговорюють маршруті поїздки, терміни перебування, набір послуг,
що надаються (повний пакет або лише ряд послуг).
При неорганізованих поїздках туристи не вдаються до допомоги фірм-
посередників, які реалізують свій туристський продукт. Вони планують і
самостійно здійснюють свою поїздку. Неорганізовані поїздки мають велику
перевагу в тому, що мандрівник не прив'язаний до певної програмі заходів і
може вже на місці спонтанно коригувати свій маршрут залежно від внутрішніх
і зовнішніх обставин. До внутрішніх обставин можна віднести психологічні
мотиви, що впливають на прийняття рішення відвідувати або не відвідувати ті
чи інші місця, внести коректування в маршрут. До зовнішніх обставин можна
віднести фінансовий стан туриста, від якого залежать його можливості в оплаті
тих чи інших послуг, надходження нової інформації про різні об'єкти
притягнення його інтересу тоді, коли він вже перебуває в поїздці. Сюди можна
включити зміни погодних умов, а також виникнення або загострення різних
релігійних і (або) політичних конфліктів.
Залежно від числа учасників подорожі виділяють тури індивідуальні та групові.
Число учасників індивідуального туру 1 - 5 чоловік, групового - від 6 і більше.
Деякі туристські фірми вважають груповим подорож, в яку відправляються 2
людини і більше. Окремим випадком індивідуального туру може бути поїздка
однієї людини. Часто це можна спостерігати в паломницьких поїздках, які на
відміну від екскурсійних можуть тривати по кілька місяців. Людина має
величезне бажання усамітнитися для молитовного спілкування, роздумів про
свої внутрішні проблеми, складних життєвих ситуаціях. І він відправляється
один у паломницьку поїздку до монастиря або інше місце.
10
Залежно від тривалості можна виділити поїздки одноденні, що тривають кілька
днів і багатоденні. Одноденні поїздки можна поділити на триваючі: менше 3
годин, 3 - 5 годин, 6-8 годин, 9-11 годин, більше 12 годин (одноденні).
Подорожі з ночівлею бувають тривалістю 1 - 3, 4-7, 8-28, 29-91, 92-365 ночей.
Мандрівниками в залежності від їх віку можуть бути діти, які подорожують з
батьками, молодь (15 - 24 роки), досить молоді, економічно активні люди (25 -
44 роки), економічно активні люди середнього віку (45 - 64 роки), які
подорожують зазвичай без дітей, пенсіонери (від 65 років).
Залежно від того, в якій країні знаходяться об'єкти, відвідувані паломниками,
існують поїздки внутрішні і закордонні.
Серед причин для здійснення паломництва можна виділити наступні:
- бажання зцілитися від душевних і фізичних недуг;
- помолитися за рідних і близьких;
- знайти благодать;
- виконати богоугодну роботу;
- відмолити гріхи;
- виразити подяку за блага послані зверху;
- проявити відданість вірі;
- прагнення до подвижництва в ім'я віри.
Паломницький туризм ділиться на декілька напрямів в залежності від глибини
ставлення людей до релігії:
Глибоко віруючі, вони хотіли б пожити в монастирях тривалий час. Вони
прагнуть сюди як діти в отчий будинок після довгої розлуки.
Віруючі, вони також хочуть пожити в монастирях, але не такий тривалий
час.
Для двох цих груп метою відвідування релігійних святинь є молитовне
спілкування, праця, збори пожертв на відновлення і розвиток монастиря чи
храму. Це так зване прощу, паломництво. За релігійними канонами
паломницька поїздка повинна тривати не менше 10 днів і найчастіше
доводитися на релігійні свята. У наш час паломництво може тривати від
11
кількох днів до кількох місяців, за бажанням паломників або в залежності від
можливостей місць відвідування. Адже в даний час багато церкви, собори і
монастирі зруйновані, їх відновлення тільки починається. Часто монастирі
приймають паломників благословляючи їх на посильну трудове слухняність.
Релігійний туризм може бути різних типів залежно від територіальних
особливостей поїздок. Якщо паломники або екскурсанти подорожують в межах
своєї країни, то це - внутрішній туризм. До в'їзного туризму відносяться
відвідування тієї чи іншої країни громадянами інших держав. Виїзний туризм
являє собою відбування громадян відповідної країни в туристичну поїздку по
інших країнах (рис.1.1).
Рис. 1.1 Типи і категорії туризму
(побудовано автором )
1.2. Ресурси паломницького туризму
Ресурсом для розвитку і існування даного виду туризму є природні,
історичні, соціально-культурні об'єкти, що включають об'єкти туристського
показу, а також інші об'єкти, здатні задовольнити духовні потреби туристів
сприяти відновленню та розвитку фізичних сил. Можна виділити п'ять
основних типів туристських ресурсів: природно-рекреаційні, екскурсійні,
економічні, інфраструктура та інформаційні.
Екскурсійні ресурси складаються з таких груп: культурно-історична
спадщина, соціальні, соціокультурні та етнографічні ресурси.
Велике значення мають екскурсійні ресурси для розвитку релігійного
туризму екскурсійно-пізнавальної спрямованості. У групу культурно-
історичної спадщини входять пам'ятки культової архітектури та скульптури; до
групи соціальних ресурсів - релігійні свята, а також традиції, звичаї, обряди
Внутрішній
В’їзний
Виїзний
Національний
Туризм в межах країн
міжнародний
12
людей. З соціально-культурних ресурсів туристів-екскурсантів можуть
зацікавити ті заклади культури, які володіють значним зборами експонатів
релігійного значення. Це можуть бути виставки, музеї при монастирях. У
різних країнах світу існують музеї релігій, паломництва.
Релігія - це світогляд, світовідчуття, відповідна поведінка і культ,
заснований на вірі в існування Бога - верховного істоти (монотеїзм), багатьох
верховних істот (політеїзм) або світового закону, що визначає життя, долю і
поведінку людини, а також його посмертне втілення.
Світові віровчення:
Християнство — найпоширеніша в світі релігія з найбільшим числом
вірних. Християнство виникло в середовищі юдаїзму в Палестині і поширилося
спочатку в Римській імперії. Суттю християнства є віра в Ісуса Христа, якому
воно завдячує своїм виникненням і назві; визнає існування Бога у Святій Трійці
(Отець, Син, Дух Святий), що в особі Сина Божого Ісуса Христа втілився в
людську індивідуальну природу і здійснив справу спасіння людини і світу.
Засади християнства базуються на книгах Біблії;
Іслам — наймолодша з 3 світових релігій, поширена головно на
Близькому Сході, Північній Африці та Південно-Східній Азії. Творцем ісламу
був Мугаммад (VII ст.). Як абрамістична релігія іслам виходить з традицій
юдаїзму і християнства, визнає Аллаха єдиним Богом, проголошує віру в
страшний суд і кару й нагороду після смерті, засади ісламу викладені в Корані
та суні (традиції Мугаммада);
Буддизм — найдавніша з 3 світових релігій, поширена головно у Східній
та Південно-Східній Азії. Буддизм розвинувся з етико-філософської системи,
створеної Буддою в V ст. до н. е. на терені Індії; сформувався на ґрунті
місцевих релігій Індійського субконтиненту, однак відкинув авторитет
індуських Вед. Буддизм вимагає дотримання морального закону як шляху
визволення душі з коловороту втілень і досягнення нірвани.
13
Як засоби культу виступають храми, мечеті, святилища, різні культові
предмети, церковне начиння, предмети релігійного мистецтва (архітектура,
скульптура, живопис).
Способи культової діяльності - це певна система і послідовність
проведення релігійних заходів на рівні суспільства, групи людей, сім'ї або
окремої людини в храмі, церкви, удома або в культовому місці. Способи
культової діяльності залежать перш за все від релігійної свідомості людей.
Монастир - релігійна громада ченців або черниць, що володіє
належними їм землями та капіталами, і становила релігійно-господарську
організацію.
Залежно від історичних, правних і економічних умов, монастирі
поділялися щодо своїх прав та підлеглості на:
-
Лаври
-
Кафедральні монастирі (підлеглі безпосередньо єпархіальному
єпископові)
-
Самоправні монастирі (переважна більшість монастирів)
-
Приписані монастирі (скити й скитики, пустині тощо).
Лавра - назва найбільш великих і впливових чоловічих монастирів, які
підлягали вищому церковному органу країни.
Церква - культова споруда у православних, католицьких та окремих
протестантських християн, у якій відбуваються релігійні богослужіння.
Храм - архітектурна споруда, призначена для здійснення богослужінь і
релігійних обрядів.
1.3. Інфраструктура паломницького туризму
Інфраструктуру релігійного туризму можна розуміти як систему об'єктів і
організацій обслуговування паломників і екскурсантів (релігійні об'єкти;
перевезення, розміщення, харчування). Туристська інфраструктура включає
14
комунікації, засоби зв'язку, системи постачання та очищення води, опалення та
кондиціонування повітря, джерела енергії.
В індустрії релігійного туризму можна виділити наступні чотири сектори.
1. Сектор «Розміщення». Це сукупність засобів розміщення - готелів,
кемпінгів, гуртожитків і т.д.
2. Сектор «Харчування» - ресторани, їдальні, кафе, підприємства
харчування на транспорті тощо
3. Сектор «Транспорт» - транспортні підприємства і послуги різних видів
транспорту.
4. Сектор «Релігійні об'єкти». У цей сектор входять:
- Культові споруди - монастирі, святилища, храми і храмові комплекси,
капели, каплиці, ступи;
- Природні об'єкти - святі джерела, колодязі, гори, водойми (річки,
ставки), гаї;
- Невеликі об'єкти культу - придорожні хрести, вівтарі божеств на
узбіччях доріг, стежок і т.д.
Слід мати на увазі, що ці об'єкти можуть бути розташовані разом.
Наприклад, святе джерело може перебувати у православному монастирі або
окремо. Багато святилища синтоїзму включають культові споруди та природні
об'єкти (храм в священному гаю біля води). У навчальному посібнику
йтиметься про святих місцях релігій і релігійних центрах. Ці поняття
перегукуються один з одним. Можна сказати, що святе місце - це місце, що має
дуже велике значення для представників певної релігійної конфесії, в якому
проводяться культові та інші заходи, що збирають велику кількість паломників.
У таких пунктах стоїть храм з чудотворною іконою, або раніше жив,
наприклад, відомий святий, духовний вчитель (гуру), аскет, або мали місце
історичні релігійні події. Релігійний центр - поняття ширше, ніж «святе місце».
Сюди поряд зі святинями входять освітні установи і (або) адміністративні
органи релігійних організацій. Насправді дати визначення цим поняттям,
враховуючи погляди всіх релігій, неможливо. Наприклад, поняття святого
15
місця для ісламу практично неактуально, як, втім, і знаходження якого-небудь
священного предмета в релігійному центрі. Визначення святого місця і
релігійного центру підходять для узагальненого розуміння питань релігійного
життя.
Засоби розміщення
СОТ(світова організація торгівлі) виділяє дві групи засобів розміщення:
колективні та індивідуальні. Колективні засоби розміщення поділяються на три
групи:
1) готелі та їх аналоги (мотелі, клуби з проживанням,
мебльовані кімнати і т.д.);
2) спеціалізовані засоби розміщення (кемпінги, наземний і водний
транспорт, переобладнаний під засоби
розміщення, і т.д.);
3) інші засоби розміщення (комплекси будинків і бунгало, наметові
містечка для паломників, монастирські, ашрамівські та інші гуртожитки тощо).
Харчування
Туристи, які вирушають в поїздки по святих місцях і релігійним центрам,
користуються послугами підприємств громадського харчування. Це можуть
бути:
1. Ресторани, кафе, закусочні і т.д. У релігійних центрах, ряді святих
місць паломники і екскурсанти можуть користуватися послугами цих закладів і
мають можливість вибору страв.
2. Монастирські, ашрамовскіе та інші столові і т.д., в яких готується їжа
для відвідувачів. Асортимент страв тут відрізняється від пропонованого в кафе
і ресторанах. У ряді випадків їжа може бути більш простий, пісної під час
православного посту, вегетаріанської (гострої або негострій) в індійському
ашрамі. Паломникам часто подається їжа в певний час, часто також без
можливостей вибору страв. Однак ми вже знаємо, що добровільні
самообмеження лише йдуть на користь і сприяють духовному зростанню
людини.
16
Транспортне обслуговування туристів
Туристам, що відправляються в паломницьку та екскурсійну поїздки,
необхідно використовувати різні засоби транспорту для досягнення пункту
(пунктів) прибуття. Засобами використовуваного транспорту є: 1) авіаційний,
2) залізничний, 3) автомобільний (автобусний), 4) водний (річковий, морський)
транспорт, 5) інші його види. У паломницькому туризмі практикуються піші
переміщення на певній частині маршруту, від одного пункту до іншого. Це, з
одного боку, добровільно взяті на себе труднощі, з іншого боку, той факт, що
багато об'єктів (вершини священних гір, печери) важкодоступні для більшості
або всіх засобів транспорту.
1.4. Історія розвитку паломницького туризму
Традиції паломництва сягають корінням у далеку давнину. Так, в Індії
споконвіку люди здійснювали поїздки в святі місця, наповнені енергією того чи
іншого божества. У Бхагава-та-пуране, написаної багато століть тому, сказано,
що святі місця, в яких шануються божества, потрібно відвідувати і в них
потрібно молитися, щоб досягти духовних результатів. Відвідування таких
місць та участь у ритуальних церемоніях дасть результати в тисячу разів кращі,
ніж ті, що будуть досягнуті при виконанні тих же дій в інших місцях. У
буддійському каноні Тріпітака вказані місця, які сам Будда назвав як свої
пам'ятні: ті, де він народився, отримав стан просвітлення, прочитав свою першу
проповідь і пішов в інший світ.
У Древній Греції до віщунки-піфії, що жила в храмі в Дельфах, з'їжджалися
представники всього грецького світу для отримання прогнозів. У Середні
століття склалася традиція поїздок християн до Гроба Господнього в Єрусалим.
Епоха хрестових походів стимулювала розвиток паломництва. Хрестові походи
проходили під прапором звільнення Святої землі від невірних. Паломническое
17
рух у Святу землю набуває ще більшого розмаху в XV-XVI ст. Поряд з глибоко
віруючими людьми під виглядом паломників в подорож вирушали купці, вчені
(наприклад, Ю.Тенеллус і В. Постільна білизна, що збирали в Палестині
рукопису для паризької бібліотеки), політичні та військові агенти.
У Росії в Середні століття і Новий час правителі здійснювали паломництва,
часто піші, в різні монастирі і храми. Коли під час піших походів монарх
втомлювався йти, його відвозили на відпочинок в довколишній шляховий
палац. Потім його привозили на те ж місце, і він продовжував свій похід.
У XX в. у зв'язку з розвитком туризму, сучасних засобів транспорту, зв'язку,
інформаційним бумом зросли інтенсивність і географічне розмаїття
паломництва. За наявними даними, більше 200 млн чоловік щорічно
здійснюють паломництва.
У сучасній Росії відбулося відродження інтересу до релігій і церкви. У
радянський час релігія не чинила великого впливу на туризм. Релігійні святині
розглядалися лише як цікаві в історичному відношенні і привабливі з
естетичної точки зору об'єкти.
Висновки до розділу 1.
Паломницький туризм – це поїздки представників різних конфесій з
паломницькими завданнями.
Серед підстав для здійснення паломництва можна виділяти:
– Бажання зцілити себе від фізичних і душевних недуг
– Бажання помолитися за своїх близьких і рідних
– Бажання отримати благодать
– Бажання виконати богоугодну роботу
– Бажання позбутися гріхів
– Бажання виявити подяку за блага, спосланние понад
– Бажання довести вірність своїй вірі
– Прагнення до подвижництву в ім'я віри
– Бажання отримати сенс життя
18
Саме слово «паломництво» виникло від слова "Палома" - пальмова гілка, з
якими жителі Єрусалима зустрічали Ісуса Христа.
Богомольця, коїть подорож до святих місць, називають паломником.
В інших релігіях є аналогічний звичаї:
Хадж - відвідання мусульманами Мекки, Медіни і здійснення там
запропонованих ритуалів;
Кора - ритуальний обхід навколо будь-якої святині в релігіях Індії, Непалу і
Тибету;
у ламаїстів - відвідання Лхаси (Тибет);
у індусів - відвідання Ілахабада і Варанаси (Бенарес, Індія);
у буддистів і синтоїстів - відвідання Нара (Японія).
Загальною основою паломництва є вірування, досить загальне для всіх
культів і релігій, що молитва або обряд повинен пов'язуватися з певним місцем,
природним або рукотворним об'єктом, у яких будь-яке відношення до божества
або іншим чином шанованому явищу. Це можуть бути вершини гір, камені та
скелі, річки та озера, джерела і джерела, дерева, гаї. До рукотворним об'єктів в
першу чергу відносяться жертовні місця, храми, поховання. Особливе місце
займають поховання чи мощі вельмишановних людей, що зараховуються до
божеств, канонізованим святим, національним героям, вождям.
19
РОЗДІЛ 2. ГЕОГРАФІЯ ПАЛОМНИЦЬКОГО ТУРИЗМУ СВІТУ
Для географічного вивчення широкої і вельми строкатою картини паломництва
використовується районування.
У світі виділяються 11 макрорегіонів паломництва:
християнська Європа,
Північна Америка з домінуючим становищем християнства і численними
релігіями,
Латинська Америка з переважанням католицизму і традиційними
місцевими релігіями,
Північна Африка з переважанням ісламу,
Західна і Східна Африка, де панує іслам, і існують окремі центри
християнства і традиційних релігій,
Західна Азія з домінантою ісламу і анклавами християнства і іудаїзму,
Південна Азія, де набули поширення індуїзм і буддизм, а також є центри
християнства, джайнізму, сикхізму та ісламу,
Південно-Східна Азія з переважанням буддизму, ісламу, християнства і
анклавами індуїзму,
Східна Азія з панівними буддизмом, конфуціанством, синтоїзмом і
ділянками ісламу і християнства,
Центральна Азія з домінантою буддизму (в основному ламаїзму),Середня
Азія з пануванням ісламу.(додаток А.1).
20
2.1 Релігійний туризм в християнстві
Християнство - найчисленніша за кількістю прихильників релігія в світі,
що налічує 1 млд 928 млн чоловік (Таблиця 5). Це становить 33,7% від усіх
віруючих на Землі.
Найбільше представників християнства представлено в Америці - 711 млн
чоловік, в Європі (включаючи азіатську частину Росії) - 556 млн чоловік, в
Африці - 361 млн осіб, в Азії - 303 млн чоловік (Народи і релігії світу, 2000).
У процентному співвідношенні це виглядає так (Рис. 2.1):
Рис. 2. Розподіл християн по світу
• 36,4% - Америка
• 28,4% - Європа з азіатською частиною РФ
• 18,5% - Африка
• 15,5% - Азія
• 1,2% - Австралія
У конфесійної структурі населення християни становлять в Америці - 90%,
Європі - 76%, Австралії і Океанії - 84%, Африці - 48%, Азії - 9%.
У християнство входять 5 основних напрямків - православ'я, католицизм,
протестантизм, монофізитство, несторіанство, а також численні течії і рухи.
Християнство є другою за часом виникнення, після буддизму, світовою
релігією, з найбагатшим духовним і культурним спадщиною. У багатьох
країнах світу є численні християнські святині, пам'ятники і храми, монастирі,
21
скити, капели, базиліки, святі джерела, які приваблюють паломників і
екскурсантів.
Православні християни переважають на більшій частині території Росії,
України і Білорусії (115 млн), становлять більшість населення Молдавії,
Румунії, Болгарії, Сербії, Чорногорії, Греції, Кіпру (50 млн). Православні
проживають також у США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Чилі, Венесуелі (8,1
млн). На Близькому Сході православні зустрічаються в Сирії, Лівані, Йорданії,
ОАЕ, Ізраїлі (724 тис.). В Африці досить велика кількість православних
проживає в Кенії, ПАР, Єгипті, Уганді, Танзанії, Зімбабве (875 тис.). На
австралійському континенті проживає близько 0,5 млн православних. Всього ж
православних християн налічується у світі більше 180 млн осіб.
З православних центрів найбільш відомими за кордоном вважаються:
• свята гора Афон (Греція). Це місце - доля Пресвятої Богородиці. Тут
розташовані тільки чоловічі монастирі, куди прибувають тільки паломники-
чоловіки. Переважають грецькі монастирі і скити, але є також росіяни, сербські
та болгарські;(рис.1).
• храм Лазаря з його гробницею і мощами (Кіпр);(рис.2)
• монастир Сопочани з діючою церквою Святої Трійці з фресками XIII в.
(Сербія);(рис.3)
• церква Св. Софії, Собор Олександра Невського, церква Св. Пантейлемона, з
огранованими розписами XI-XII ст (Болгарія);
• Сіонський собор, храм Метехі, монастир Св. Давида (Тбілісі, Грузія); храм
Свєті-Цховелі і монастир Гелаті (Мцхета, Грузія) включені до списку
Всесвітньої історичної та культурної спадщини ЮНЕСКО;
• Російський храм з мощами Миколи Чудотворця (Миколи Угодника),
одного з найбільш шанованих святих Росії (м. Барію, Італія); храм з мощами
Св. апостола Андрія (м. Алюльфі, Італія); собори Св. апостолів Петра і
Павла (г . Рим, Італія);(рис.4)
22
• Собор Паризької Богоматері, храм Св. Северина (Париж, Франція); храм
Св. Миколая (Страсбург, Франція); храм з мощами Св. мучениць Віри, Надії,
Любові та Софії;(рис.5)
• Пюхтецкій Монастир (Естонія);(рис.6)
• Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра (м. Київ).
Католицтво і протестантизм з православ'ям є основними течіями
християнства. З географії розповсюдження католицтво і протестантизм тісно
пов'язані. Вони поширені на великі частини зарубіжної Європи, в Північній і
Південній Америці.
Католиків у світі налічується близько 1 млрд осіб. Це половина всіх
християн. Найбільше католиків проживає в Америці - 484 млн осіб (62% від
населення цієї частини світу). У Європі католиків 269 млн чоловік (37%),
Африці - 125 млн осіб (17%), Азії - 94 млн чоловік (3%), Австралії і Океанії - 8
млн осіб (29%).
У Південній Америці в переважній частині країн більшість католиків: у
Бразилії - 105 млн осіб, Мексиці - 18 млн осіб, Колумбії - 30 млн осіб і т. д. У
зарубіжній Європі найбільше католиків проживає в Італії - 45 млн осіб, Франції
- 38 млн осіб, Польщі - 36 млн осіб, Іспанії - 31 млн осіб, Німеччині - 28 млн
чоловік.
Католики переважають на Африканському континенті в декількох країнах -
Конго, Нігерії, Танзанії, Кенії, Камеруні. В Азії католики становлять більшість
на Філіппінах і в Східному Тиморі. З інших азіатських держав вони присутні в
Індії, Китаї, В'єтнамі, Індонезії, Кореї, Шрі-Ланці, Лівані. В Австралії їх
проживає 4 млн осіб, 1,3 млн людей - в Папуа-Новій Гвінеї, 0,5 млн осіб - у
Новій Зеландії.
Протестантів у світі налічується понад 600 млн осіб (36% від усіх християн).
Найбільше їх проживає в США - 160 млн людей, Бразилії - 32 млн осіб, Китаї -
58 млн осіб, Нігерії - 23 млн осіб, Кенії - 11 млн осіб і в інших країнах.
Для католиків і протестантів дуже значними об'єктами залучення для туристів і
екскурсантів є реліквії. Такими є:
23
• реліквії Ісуса Христа - Животворящий Хрест (Рим), Свята кров (Брюгге,
Бельгія), Терновий Вінець (Собор Паризької Богоматері, Париж), Святі
Цвяхи (Ітонський коледж, Великобританія), Святе Кольє (Відень),
Туринська плащаниця (Турін, Італія );
• реліквії відомих святих;
• образи і реліквії Діви Марії.
Найбільш відомими центрами паломництва і релігійного туризму екскурсійної
спрямованості є:
1. Рим (рис.7) - найбільший центр християнського паломництва, який
відвідують щорічно до 8 млн паломників і туристів. У Римі знаходиться
Ватикан - резиденція Папи Римського. У цьому соборі зібрані численні реліквії:
голови Св. Петра і Св. Павла, іудейський Ковчег Завіту, Святий Жезл Аарона,
накидка Діви Марії і т. д. Найбільшою церквою Римської Католицької Церкви
вважається Санта-Марія Маджоре.
2. Ассізі (Італія) (рис.8)- це місце пов'язане з пам'яттю легендарного Святого
Франциска Ассизького.
3. Сантьяго-де-Компостела (Іспанія) - тут покояться мощі апостола Якова.
4. Кельн (Німеччина) (рис.9) - тут знаходиться собор, один їх найбільш
значущих готичних соборів Європи. У ньому паломники прагнуть побувати в
базиліці Св. Урсули, вклонитися останкам самої святої мучениці і її
сподвижниць.
5. Уолсингем (Англія) - тут знаходиться святиня - відновлений будинок, в
якому жив немовля Ісус.
6. Солт-Лейк-Сіті (штат Юта, США) - центр мормонів, в якому побудований
їх розкішний храм.
Найбільш популярним напрямком залучення християн-прочан є Свята земля в
Ізраїлі. Спочатку паломники направляються в Вифлеєм, де відвідують храм
Різдва Христового. У Віфліємі знаходиться надгробна плита могили Лазаря,
відродженого Ісусом Христом. Провідним ж центром християнства, та й не
тільки, є Єрусалим.(рис.10). Тут об'єкти світового значення - Гетсиманський
24
сад, базиліка і скеля Страстей Господніх, Шлях скорботи з 14 місцями зупинок
(від церкви Св. до храму Гробу Господнього).
2.2 Релігійний туризм в ісламі
Для ісламу характерно паломництво (хадж). Кожен мусульманин хоча б
раз у житті повинен здійснити хадж в священні міста – Мекку(рис.11)
11
і
Медину(рис.12).
Іслам є наймолодшою з усіх світових релігій. Він зародився в VII ст. н. е.. серед
арабів і зараз стрімко поширюється по всьому світу. До кінця XX в. мусульман
у всьому світі налічувалося понад 1 млрд 180 млн осіб. З них в Азії проживало
69% всіх мусульман, Африці - 22%, Європі - близько 3%, Америці - 0,6%,
Австралії і Океанії - 0,03% (Мал. 3).
З країн найбільше мусульман представлено в Індонезії - 178 млн осіб,
Пакистані - 120 млн осіб, Бангладеш - 105 млн осіб, Індії - 103 млн осіб, Іраку -
близько 60 млн осіб., Туреччині - 58 млн осіб, Єгипті - 48 млн осіб , Нігерії - 35
млн чоловік, Судані та Ефіопії - по 18 млн людей, Танзанії - 10 млн осіб. У
зарубіжній Європі послідовників ісламу налічується близько 15 млн осіб. Їх
найбільше у Франції, в Німеччині, Сербії і Чорногорії, Боснії і Герцеговині,
Великобританії, Албанії.
В Америці найбільше мусульман проживає в США - 4,5 млн осіб.
Мусульманськими є середньоазіатські країни СНД - Узбекистан (14 млн),
Казахстан (6,7 млн), Таджикистан (4,4 млн), Туркменія (28 млн), Киргизія (2,6
млн), а з закавказьких - Азербайджан (5, 7 млн).
Рис. 3. Поширення мусульман по світу
25
• 69% - Азія
• 22% - Африка
• 5,3% - інші території
• 0,6% - Америка
• 0,03% - Австралія і Океанія
В ісламі 2 основних свята - Ураза-Байрам і Курбан-Байрам. Ураза-Байрам -
свято розговіння після посту в місяць рамадан. На це свято збирається багато
гостей, до нього довго готуються, готують велику кількість страв, мусульмани
приводять в порядок свої житла. Курбан-Байрам - чиниться під час хаджу свято
жертвоприношень, що триває 3 дні.
З двох релігійних центрів ісламського світу більш значущим є відвідування
Мекки (щорічно до 2 млн мусульман). Тут знаходиться одна з найбільших
мечетей світу Харам бейт-Уллах . Усередині мечеті знаходиться святилище
Кааба - великий куб, складений з гранітних блоків. У кутку Кааби знаходиться
чорний камінь. За переказами, його помістив туди сам пророк Мухаммед.
Паломники обходять навколо Кааби 7 разів і потім підходять до чорному
каменю і цілують його.
Інша святиня розташована в 300 км від Мекки - м. Медіна. Головна мечеть тут
поступається розмірами храму аль Харам, але набагато красивіше. У цій мечеті
жив, навчав і похований пророк Мухаммед.
В Єрусалимі також важливою святинею ісламу є мечеть Халіфа Омара
(рис 23). Вона знаходиться на горі Моріа, на місці колишнього храму царя
Соломона. Звідси пророк Мухаммед здійснив подорож на небеса. Мечеть
Халіфа Омара - 3-а за значимістю в мусульманському світі.
2.3 Релігійний туризм в буддизмі
За оцінкою Барретта у світі в 1996 р. налічувалося 325 млн буддистів (6%
населення світу). З них в Азії проживало 322 млн чоловік, Австралії та Океанії -
200 тис. осіб, Африці - близько 40 тис. чоловік. На сучасний стан буддизму
сильний вплив зробила історія. Там, де були і є комуністичні режими, там
26
здійснювалися і здійснюються гоніння (колишній СРСР, Китай, Колумбія,
В'єтнам, Монголія).(рис.4)
Найбільша кількість буддистів проживає в наступних державах:
• Японія - 72 млн осіб
• Таїланд - 52 млн осіб
• М'янма - 37 млн осіб
• В'єтнам - 35 млн осіб
• Китай - 34 млн осіб
• Шрі-Ланка - 12 млн осіб
• Республіка Корея - 12 млн осіб
• Камбоджа - 7 млн людей
• Індія - 6 млн осіб
Рис. 4. Поширення буддистів по світу
• 99,1% - Азія
• 0,4% - Європа
• 0,4% - Америка
• 0,1% - інші території
Буддизм - одна з 3 світових релігій. Виник у Стародавній Індії в VI-V ст до н.
е.. і поширився в Південно-Східній і Центральній Азії, Середньої Азії та
Сибіру. Це релігія заснована на внутрішньому прагненні людини до духовного
осяяння (нірвані), яке досягається за допомогою медитації, мудрості та вищих
моральних цінностей. Засновником буддизму є Сіддхартх Гаутама. Буддисти не
27
здійснюють паломництва в тому сенсі, який вкладають у нього християни і
мусульмани. У них є свої святині, куди здійснюються подорожі.
Один з центрів буддизму розташований високо в Тибеті в м. Лхаса (рис.13).
Тут знаходиться монастир і палац Далай-лами - духовного глави буддистів. У
палаці, побудованому в XVII ст., Налічується понад 1000 приміщень, 10 тисяч
предметів поклоніння і 20 тисяч статуй. До 1959 року Палац був зимовою
резиденцією Далай-лами. Після вигнання з країни китайськими комуністами
він виїхав до Індії.
У м. Канді (Шрі-Ланка) (рис.14) розташована інша святиня буддійського
світу - лівий ікло Будди, який сюди потрапив через багато століть після
кремації тіла Будди. Щороку наприкінці липня - початку серпня з нагоди
виносу священної реліквії з храму збираються буддисти з усього світу, і
протягом 10 днів проходить барвисте свято.
Місто Нара (Японія) (рис.15)- один з найбільш шанованих міст серед
буддистів. Його відвідують близько 3 млн паломників на рік. Тут побудовано
кілька буддійських храмів. Найголовніший з них - храм Тодаіцзи
(перекладається як «Великий східний храм»), в якому є статуя Будди Дайніті,
одна з найбільших у світі статуй (22 метри заввишки).
У 543 р. до н. е.. на території сучасного містечка Лумбіні (Непал) народився
Сіддхартха Гаутама, що згодом став Буддою. Тут нараховується понад 20
буддійських монастирів.
Інший центр паломництва буддистів - м. Бодх-Гая (Індія) (рис.16). Тут Далай-
лама щорічно читає лекції. У Бодхгає багато монастирів, побудованих
буддистами і їх шанувальниками з багатьох країн Південної та Південно-
Східної Азії.
У м. Дхармасала (Індія) знаходиться резиденція Далай-лами - глави
буддистів Тибету і тибетського уряду у вигнанні.
На зустріч з Далай-ламою прагнуть паломники з різних країн світу.
Окремо варто сказати про паломництво в район гори Кайлас і на озеро
Монасаровар (Тибет) .
28
Гора Кайлас є священною горою для представників 4 релігій - буддизму,
індуїзму, джайнізму і древньої тибетської релігії бон. У книзі відомого
російського офтальмолога Е. Р. Мулдашева «У пошуках міста богів» в
захоплюючій формі описана наукова експедиція в цей регіон. Гора Кайлас
(висота 6666 метрів) вважається найвеличнішою пірамідою у світі. Паломникам
з усього світу побачити священну піраміду Кайлас вважається не тільки верхом
щастя, а й початком духовного життя. Теоретики буддизму вважають, що вісь,
яка з'єднує численні світи, проходить через цю гору, що комплекс Кайлас був
побудований за допомогою сили п'яти елементів - Вогню, Вітру, Води, Повітря
і Людини.
Цю гігантську піраміду побудувала Шамбала - багатолике співтовариство
кращих з кращих, яке живе за істинним божим законам життя, будучи
стрижнем життя на Землі. Як кажуть тибетські лами і священні писання, на
вершині Кайласа знаходиться вхід у підземелля легендарної країни Шамбали, і
ніхто не має права зійти на його вершину, тому як там можуть перебувати
тільки боги. Існує також історія про легендарного камені Шантамані, який
описав Микола Реріх. Живучи в Індії, великий російський художник
неодноразово бачив по ночах спалахи світла по всьому небу. Лама пояснив
йому, що цей світ виходить від чудесного каменю Шантамані, який
знаходиться на вершині гори Кайлас.
Висновки до розділу 2.
Що стосується основних чотирьох світових релігій, то тут сумніватися не
доводиться: християни, мусульмани та євреї за Святу Землю шанують
територію древньої Палестини - центр і зосередження святинь знаходиться в
Єрусалимі, де один з храмів мирно (сьогодні) одночасно ділять кілька
релігійних конфесій. Для євреїв Єрусалим - Земля обітована - був центром
паломництва задовго до виникнення християнства і залишається таким і в наші
дні. Тут є Стіна Плачу, священне місце, відвідування якої обов'язково для
євреїв. Стіна символізує пам'ять руйнування в 70 г . міста і Другого храму
29
римлянами в покарання за повстання іудеїв. Вона складена з каменів, що
складали основу храму Ірода і храму царя Соломона. Для євреїв в сучасному
Єрусалимі є об'єкти паломництва новітньої історії. До таких слід віднести Йод-
Ва-Шем - обитель скорботи, зал пам'яті шести мільйонів євреїв, по-звірячому
вбитих нацистами. Зал споруджений в 1957 р . і є важливим об'єктом
паломництва євреїв усього світу.
Для мусульман істинний центр паломництва знаходиться в Мецці. Згідно
з канонами ісламу в число моральних принципів мусульманина покладені п'ять
основ (стовпів), в які входить обов'язкове паломництво до Мекки. Після цього
мусульманин стає на іншу, більш високу, ступінь суспільної ієрархії і загальної
поваги, причому заможні люди з огляду на нікчемність чи інших поважних
причин можуть послати в хадж слугу або повіреного. Святе місце - мечеть Аль-
Хара, в якій знаходиться Кааба - святилище у вигляді великого куба з сіро-
зелених гранітних блоків. В основі покладено квадрат, одна діагональ якого
спрямована з півночі на південь, а інша із заходу на схід. В одному з кутів
Кааби укріплений чорний камінь. Головна дія в кульмінації паломництва -
вчинення поводження Кааби в напрямку проти годинникової стрілки і дотик до
чорного каменю. Аль-Хара - одна з найбільших мечетей у світі. Сюди
збирається щороку на перші десять днів місяця зуль-хіджра до 2 млн.
паломників. Є й інші не менш важливі складові ритуалу хаджу, наприклад,
побиття диявола камінням, стояння на горі Арафат, жертвопринесення. Другим
за значенням для мусульманського паломництва є місто Медіна, де похований
сам пророк. Тут є мечеть, де вигороджене місце глинобитній хатини, в якій жив
пророк Мухаммад і знаходиться його могила. Значна кількість святих місць
ісламу є і в Єрусалимі. Це храм, іменований Купол Скелі, восьмикутна мечеть,
святе місце, куди був принесений пророк Мухаммад під час свого легендарного
нічної подорожі з Мекки в інші віддалені мечеті.
Сікхи здійснюють паломництво в Золотий храм в місті Амрістсаре на
півночі Індії. У храмі зберігається священна книга Гкуру Грант Сагіб, в якій
записані основні положення вчення сикхізму. Буддисти в паломницьких цілях
30
здійснюють повторні шляху мандрів Будди. Прихильники індуїзму відвідують
святі місця в храм Джагдіш Шиви в Раджастані, інші храми Шиви, святі місця
Крішни та Вішну, а також здійснюють обмивання у водах річки Ганг. Також
відбувається паломництво до витоків Гангу.
У християнстві паломництво на Святу Землю, де здійснював свої діяння
Спаситель, відносяться до періоду IV ст. У сфері паломництва католицька
церква розрізняла велике і мале паломництво. До першого відносили
паломництва до Гроба Господнього в Єрусалим, до Риму, в Сантьяго де
Компостела (іспанська Галісія) і Лорето. Паломницький шлях (велике
паломництво) і святиня для християн-католиків усього світу оголошені
папською буллою в XII ст. - Папа Римський Олександр III проголосив
Компостела святим містом поряд з Єрусалимом і Римом. Для здійснення
обрядів і відпущення гріхів слід було (і чи слід у теперішньому) пройти
паломницький шлях, в давнину досконалий св. Яковом, і відвідати місто
Компостела (центр Європи для християн). Це паломництво ближче і
доступніше для північних і західних європейців, ніж Єрусалим і Рим.
31
Розділ 3. ГЕОГРАФІЯ ПАЛОМНИЦЬКОГО
ТУРИЗМУ УКРАЇНИ
У різних регіонах України збереглися історично–культурні памятки
християнства, ісламу, іудаїзму, караїзму та інших релігій і етносів. Вони
притягальні, надто привабливі культурними і сакральними осередками для
українців, євреїв, кримських татар, караїмів, кримчаків, інших вихідців з
України та їхніх нащадків, які проживають нині за її межами. Останніми
роками ці люди здійснюють приватні і неорганізовані паломницькі поїздки до
місць, повязаних з памятними датами, подіями, визначними особистостями
їхнього етноконфесійного минулого.
Регіонами активного паломницького туризму в Україні є:
1. Крим (тут зосереджені памятки християнства і дохристиянських
релігій, іудаїзму, ісламу, караїзму);
2. Умань, Бердичів, Меджибіж, Тараща, Гадяч інші міста, повязані з
історією хасидизму, захороненням цадиків ― святих, глав хасидистських
громад, які відвідують щорічно десятки тисяч прочан–хасидів з США, Ізраїлю.
Хасидизм-духовний феномен українського єврейства, що був своєрідною
реакцією на трагічні для євреїв подій Хмельниччини і Коліївщини, може і
повинен стати новою сторінкою толерантних християнсько-іудейських,
україно-єврейських взаємовідносин;
3. Галичина, Буковина, Закарпаття ― пограниччя латинської і
візантійської культури, перехрестя західного і східного християнства; регіон, в
якому збереглися «святі місця» католицизму, православя, іудаїзму,
протестантизму, вірменської церкви, ознайомлення з якими матиме не лише
туристсько-пізнавальне, а й насамперед екуменічно-гуманістичне значення;
4. Низка міст обласного і районного підпорядкування (Вінниччина,
Житомирщина, Хмельниччина, Волинь) відтворюють національну і
сакральну культуру княжої доби і середньовіччя (українського бароко),
співжиття католицького і православного світу; відтворенням багатої героїчної,
32
сакральної, культурної минувшини українського народу може стати кільцевий
туристський маршрут Острог – Пересопниця – Берестечко ––Володимир-
Волинський;
5. Новим туристським прочитанням славнозвісного твору Олеся Гончара
«Собор» може стати туристський маршрут у степову Україну до святинь
Запорозької Січі;
6. Туристське відтворення шляху «від варяг у греки» поверне історичну
память до витоків Київського християнства, до знакових постатей української
християнської історії та доленосних подій, повязаних із запровадженням
християнства, ― першої княгині–християнки Ольги і рівноапостольного
Володимира Великого; Київ, Чернігів, інші міста центральної України в
перспективі розвитку міжнародного (та й внутрішнього, загальноукраїнського)
туризму можуть і повинні стати, завдяки зосередженням у них історико–
культурних і сакральних памяток, своєрідним туристським засвоєнням багатої
української дохристиянської і християнської культури і духовності.
Релігійні організації, які діють в Україні (Таб.3.1 ).
Інституції Релігійні Священно-
Церкви та конфесії
громади служителі
ПРАВОСЛАВ’Я
Українська Православна Церква (Московського Патріархату)
11233
9217
Українська Православна Церква Київського Патріархату
3963
2940
Українська Автокефальна Православна Церква
1178
661
Руська Православна Старообрядницька Церква (Білокриницька згода)
56
31
Руська Православна Старообрядницька Церква (безпопівська згода)
10
6
Російська Православної Церква Закордоном
2
19
Руська Істино-Православна Церква
30
26
Інші православні релігійні організації
72
68
Вірменська Апостольська Церква
24
17
разом
16568
12985
КАТОЛИЦИЗМ
Українська Греко-Католицька Церква
3681
2217
Римо-Католицька Церква
895
541
разом
4576
2758
ПРОТЕСТАНТИЗМ
Всеукраїнський союз об'єднань Євангельських християн-баптистів
2487
2964
Релігійні організації колишньої Ради Церков Євангельських
християн-баптистів
9
46
Інші об'єднання Євангельських християн-баптистів та Євангельських
християн
228
292
33
Релігійні організації євангельських християн
248
275
Всеукраїнський союз Християн віри євангельської (п'ятидесятників)
1433
2246
Союз вільних церков християн євангельської віри
110
200
Церква євангельських християн в дусі апостолів в Україні
20
24
Релігійні організації Союзу Церкви Божої України
75
86
Релігійні організації центру Божої Церкви християн віри
євангельської в Україні (в пророцтвах)
67
76
Український центр об'єднаної церкви християн віри євангельської
26
129
Інші релігійні організації християн віри євангельської
380
445
Церкви Повного Євангелія
585
601
Українська Християнська Євангельська Церква
156
210
Релігійні організації Церкви Живого Бога
47
41
Інші харизматичні громади
371
411
Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня
1000
1218
Церква Адвентистів сьомого дня реформаційного руху в Україні
25
44
Закарпатська Реформатська Церква
114
53
Німецька Євангелічно-Лютеранська Церква
38
31
Українська Лютеранська Церква
40
37
Інші лютерани
17
13
Релігійні організації Пресвітеріанської Церкви
65
76
Церква Христа
109
150
Новоапостольська Церква
51
93
Церква Ісуса Христа святих останніх днів (мормони)
34
382
Свідки Єгови
682
2388
разом
8417
12531
ІУДАЇЗМ
Об'єднання юдейських релігійних організацій України
75
53
Всеукраїнський конгрес юдейських релігійних організацій
10
7
Об'єднання хасидів Хабад Любавич юдейських релігійних
організацій України
106
70
Релігійні організації прогресивного юдаїзму
49
28
Інші юдейські релігійні організації
23
18
разом
263
176
ІСЛАМ
Духовне управління мусульман України
68
49
Духовне управління мусульман Криму
341
361
Незалежний духовний центр мусульман України
19
23
Незалежні релігійні організації мусульман
84
73
разом
512
506
ІНШІ
Буддисти
48
36
Товариство свідомості Кришни
29
43
Інші релігійні організації східного напрямку
34
41
Релігійні організації Рідної Української Національної Віри
49
41
Інші релігійні організації язичників
52
49
Релігійні організації караїмів
12
7
Інші, окремі, незалежні релігійні організації
238
273
Міжконфесійні релігійні організації
3
5
разом
465
495
Загалом по Україні (на 01.01.2008)
30670
29441
34
3.1. Західна Україна
У західному регіоні України до популярних об'єктів українського
паломництва належать собор Святого Юри, Успенська церква, Польська
катедра у Львові, Крехівський монастир (біля Львова), Гошівський монастир
(Івано-Франківська область), Зарваниця, що на Тернопільщині, та ін.
Об'єктами паломницького туризму в цьому регіоні є:
Зимненський Святогірський монастир, який височіє на Святій Горі над
заплавою р. Луги біля с. Зимне Волинської області;(рис.17)
Межиріцький Свято-Троїцький монастир XV-XVII ст. у с. Межиріч на
Рівненщині (за 4 км від м. Острога); (рис.18)
Корецький Свято-Троїцький монастир XV-XVII ст. на Рівненщині;
Дерманський Свято-Троїцький монастир-фортеця XV-XVII ст. (с.
Дермань, Рівненська область);
Святоуспенська Унівська лавра отців студитів, розташована серед
пралісів горбогір'я Гологорів Перемишлянського району (на Львівщині);
Лаврський монастир св. Онуфрія (Старосамбірський район Львівської
області); (рис.19)
Манявський скит - монастир-фортеця (XVII ст.), який став
екскурсійно-туристичною візитівкою Івано-Фран-ківщини;
Підкамінецький монастир отців студитів (Бродів-ський район
Львівської області),
Підземний монастир ус. Страдч Яворівського району Львівської
області.
Серед новітніх місць масового паломництва відомий Візенберг - невелике
поселення біля містечка Куликів Жов-ківського району Львівської області, а
також с. Грушів, де у 1987 р. з'явилася Матір Божа (Дрогобицький район
Львівської області).
35
У с. Заглина, неподалік м. Рава Руська, тече святе джерело під назвою
"Маруся". Подібне джерело нуртує в урочищі Вишновець між селами Сілець і
Єзупіль на Івано-Франківщині, яке називають "Духова Криниця".
З-поміж чудотворних ікон, які приваблюють паломників, найвідоміші
Кристинопольська (Червоноград) чудотворна ікона XVII ст. й ікона
Матері Божої Тартаківської в с. Тартаків Сокальського району
Львівської області;
Симбірська чудотворна ікона;
Ікона Матері Божої - покровительки Закарпаття у Мукачівському
монастирі; (рис.19.)
Боронявська чудотворна ікона Божої матері в с. Борожева Хустського
району Закарпатської області.
Львівщина є релігійним центром всеукраїнського значення. У ньому
перебуває управлінський центр Римо-Католицької Церкви в Україні.
Львівщина
Львівщина посідає перше місце за кількістю релігійних організацій в Україні.
Найбільш значимими та туристично привабливими є наступні храми:
1) Лаврівський Святоонуфріївський монастир заснований у середині
XIII ст. у селі Лаврові. Він є важливою архітектурною та мистецькою
пам’яткою. Церква була однією з перших триконхових церков України,
орієнтованих на візантійсько-атонські зразки. Церква характерна центричністю
споруди, хрестоподібним планом і розміщенням куполу на точці "золотого
перетину". В різні часи поєднувала ознаки стилів: романського, ґотики,
ренесансу, бароко, класицизму. На початку XX ст. при монастирі був
створений церковний музей, який з роками придбав чималу колекцію ікон ХV-
ХVIII століть (у тому числі Білинську чудотворну ікону).
2) Архикатедральний собор Святого Юра у Львові. (рис.20).З 1998
року Собор разом із Ансамблем історичного центру Львова належить до
Світової спадщини ЮНЕСКО. Власне собор є частиною комплексу: бароковий
36
собору (1745—1770) з дзвіницею (дзвін з 1341), рококової з класицистичними
портиками митрополичої палати (1761—1762), будинків капітули, тераси з
двораменними сходами, ажурної огорожі довкола соборового подвір'я з двома
брамами в подвір'ї (1771) та мурів, що обводять капітульні будинки і владичий
сад (1772).
3) Успенська (Волоська) церква у Львові. У церкві збереглися пам'ятки
мистецтва XVII–XVIII ст. Найцінніші з них — ікони страсного циклу, які
залишилися від первісного Успенського іконостаса 1630—1638, виконаного
львівськими митцями Федором Сеньковичем, 1630 (згорів) та Миколою
Петрахновичем, 1638 (тепер у церкві с. Великі Грибовичі біля Львова), який у
19 ст. замінено іконостасом М. Яблонського.
4) Храм Святого великомученика Пантелеймона (Св. Параскевії) у
Сколе. Це старовинна бойківська дерев'яна церква.
5) Церква Архістратига Михаїла у селі Підберізці, Пустомитівський
район. Збудована у 1891—1910 роках у так званому «неовізантійському» стилі
відомим архітектором Іваном Левинським. З нею пов'язані ряд яскравих імен
видатних діячів української Церкви, культури, мистецтва і героїв визвольних
змагань за українську державність. Храм освячено 1892 року Митрополитом
Сильвестром Сембратовичем.
6) Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі. (рис.21).Релiквiєю
церкви є мощi Святого Валентина, автентичнiсть яких підтверджує документ
Папи Римського з 1759 року.
3.3 Центрально-Північний туристичний макрорайон
У регіоні знаходяться головні релігійні святині держави (Києво-
Печерська лавра, Софійський собор) та об’єкти паломництва (мощі святих
отців Києво-Печерських, мощі святої великомучениці Варвари і священно-
мученика митрополита Київського Макарія, якого у 1497 р. вбили татари під
37
час здійснення ним літургії, усипальниця святої великої княгині Ольги, могила
цадика рабі Нахмана в Умані
Вона належать до християнських святинь, пріоритетних для українських
паломників.
Популярні серед віруючих:
Михайлівський, Володимирівський собори в Києві (рис.22)
Красногорську Свято-Покровську обитель, Мотронянський та
Мгарський монастирі Черкаської області,;
Спасо-Преображенський собор м. Чернігова, (рис.23)
Успенська Києво-Печерська лавра — одна з найбільших православних
святинь України, визначна пам'ятка історії та архітектури, а також діючий
монастир Української православної церкви Московського патріархату зі
статусом лаври.
З часу свого заснування як печерного монастиря у 1051 році Києво-Печерська
лавра була постійним центром православ'я на Русі. Разом із Софіївським
собором вона занесена до Світової спадщини ЮНЕСКО. Монастирське життя
зосереджене на території Нижньої лаври. Обидві частини Лаври відкриті для
відвідувачів. Києво-Печерську лавру занесено до Семи Чудес України у 2007
році за результатами голосування експертів та користувачів Інтернету.
Софійський Собор — християнський собор в центрі Києва. Одна з
найголовніших християнських святинь Східної Європи, історичний центр
Київської митрополії.(рис.24)
3.3. Східний туристичний макрорайон(зокрема Харківська область)
Важливим релігійним об'єктом вважають - Святогірський монастир у
Донецькій області. В лаврі зберігаються мощі преподобного Іоанна
затворника Святогірского. (рис.25)
У Харкові представлена більшість світових релігій.
38
Відомими паломницькими центрами є:(рис.3.1.)
Свято-Покровський монастир - найдавніший монастир міста Харкова, і
з ним пов'язується підставу самого міста. Зазвичай селища
облаштовувалися біля храму. C перебігом часу вийшло, що монастир
знаходиться в самому центрі міста Харкова. Самий старовинний храм -
храм Покрова Божої Матері, побудований в XVII столітті (його фото на
головній сторінці). Зараз він перебуває на реставрації, але на Покрову
Пресвятої Богородиці там служилась Божественна Літургія, перша майже
за 80 років запустіння. У XIX столітті стараннями архієпископа Амвросія
(Ключарева) був побудований і освячений Свято-Озерянський храм, де
зараз проводиться більшість богослужінь.
Благовіщенський кафедральний собор (рис.26)– є кафедральним у
Харківській єпархії Української православної церкви Московського
патріархату.
Озерянська церква на Холодній горі - церква була побудована в 1847 р.
на краю міста (нині ріг 118-го будинку). У 1874 році каплицю
перебудували і встановили в ній престол. Проте постійну службу по
неділях і святах стали проводити лише з кінця 1880 року.
Успенський собор - будівля найдавнішого православного храму Харкова,
пам'ятка архітектури національного значення. Знаходиться у центрі міста.
Свято-Благовіщенський кафедральний собор – є кафедральним у
Харківській єпархії Української православної церкви Московського
патріархату.
39
Рис.3.1. Обє’кти паломницького туризму в Харківській області
(за даними енциклопедії релігійних установ Харківщини)
40
3.4.Релігійні ресурси Південного туристичного макрорайону
Південний регіон — Одеська, Херсонська і Миколаївська області та
Автономна Республіка Крим. У ньому переважає УПЦ-МП, проте тут
зосереджена найбільша кількість мусульманських та іудаїстських громад. Він
також є одним із головних центрів старообрядництва, Німецької та Шведської
євангелічно-лютеранських церков. Найбільший релігійний осередок — Одеса,
де об’єктом поклоніння є “стопа” апостола Андрія Первозваного у Свято-
Успенській Одеській патріаршій обителі. В Одесі розташовані також
лютеранські кірхи, синагоги, центр старообрядницької єпархії.
У Криму існує безліч об'єктів природи - джерел, скель, печер, дерев, які
визнані у тієї чи іншої етнічної групи "священними" і шанованими.
До основних об'єктів відвідування релігійного туризму Криму
відносяться:
Свято-Успенський монастир, Свято-Нікополькая церква, печерний
монастир Качи-Кальон, Свято-Климентівський монастир, Свято-Георгіївський
монастир, храм Світлого Христового Воскресіння (споруджений на честь
чудесного порятунку імператора Олександра III), Косьмо-Даміанівський
монастир, Свято-Троїцький собор, давня церква Дванадцяти Апостолів.
З об'єктів паломництва, що відносяться до релігії іслам виділяють: мечеті
Кебір-Джамі в Сімферополі, Джума-Джамі в Євпаторії, Тохтали-Джамі, Хан-
Джамі в Бахчисараї, Аджи-бей в Судаку, Муфтій-Джамі в Феодосії, мечеті
Бейбарса і Узбека в старому Криму.
У Криму чимало пам'ятників, пов'язаних з іншими конфесіями. У
печерному городище Чуфут-Кале збереглися молитовні будинки караїмів -
кенаси. Неподалік, у Іософатовой долині знаходяться старовинне кладовище і
дубовий гай Балта-Тіймез, що є святим місцем для караїмів.(Додаток Б.3).
41
Висновки до розділу 3.
Туризм в Україні розвивається швидкими темпами та відповідає
соціальному запиту населення.
Регіонами міжнародного паломницького туризму можуть і повинні стати
Прикарпаття та Закарпаття, пов'язані з культурою, пам'ятними місцями народів,
споріднених з католицизмом, іудаїзмом, вірменською церквою. Київ, Чернігів,
Одеса, Полтава - ці та інші міста є носіями не лише християнської
монокультури, а й поліконфесійної культури як у минулому, так і в наші дні.
Тут збереглися пам'ятки давньої християнської і навіть дохристиянської -
язичницької цивілізації. Низка українських міст обласного і навіть районного
підпорядкування (згадаємо тут наше Поділля - Хмельниччину - Вінниччину) -
якщо не діючі, то потенційні туристичні маршрути не лише для громадян
України, а й для іноземців.
Для розвитку міжнародного прочанського туризму в Україні надзвичайно
важливо досягти встановлення та збереження мирного співжиття, спокою,
злагоди між усіма етносами і культурами, конфесіями та віруваннями
багатонаціональної України. Міжнаціональний і міжконфесійний мир -
підґрунтя та запорука успішного розвитку міжнародного туризму в Україні. А
це вимагає від українських туристських організацій, спеціалістів туристської
індустрії та туристської культури поряд з іншими філософськими та
гуманістичними засадами туризмології засвоїти, сповідувати та пропагувати й
релігієзнавчі засади, а саме:
- На терені України зустрівся та зімкнувся не лише православний Схід і
католицький Захід, а й Схід і Захід у масштабному, геополітичному вимірі.
Починаючи з середини XVI ст., від часів Реформації, Україна стає
батьківщиною різних протестантських течій - лютеранства, кальвінізму,
социніанства, згодом - баптизму, адвентизму, п'ятидесятництва, свідків Єгови,
42
а сьогодні - різних харизматичних течій, неорелігій. Ще раніше на українській
землі прижилися іудаїзм та іслам. Отже, нині маємо досить різнобарвну
конфесійну карту України . Тут пускають коріння, знаходять прихильників і
послідовників нові християнські та нехристиянські течії, відгалуження, групи,
іноді досить екзотичні, далекі від національної традиції та культури.
У правовій державі, демократичному суспільстві гарантується вільний
світоглядний, віросповідний вибір, якщо він не виходить за межі
загальнолюдської етики, не перешкоджає утвердженню сутнісних сил людини,
інтелектуальному, моральному розвитку особи, цивілізованому співжиттю
громадян.
Національні культури, конфесійні відмінності, світоглядний плюралізм
не повинні (і не можуть) в Україні бути підґрунтям для релігійного екстремізму
і етнорелігійної ворожнечі. Бо ж християнська культура, що Грунтується на
Євангелії, має спільні корені з культурою іудейською, що грунтується на Торі,
та ісламською, яка в Корані увібрала багато сакральних сюжетів Старого та
Нового Заповітів Біблії. Всі вони доповнюють одна одну і в багатьох аспектах -
не лише провіденціальному й есхатологічному, а й культурологічному й
етичному - можуть гармоніювати між собою. Отже, Україна - перспективна,
безпечна та приваблива країна для розвитку міжнародного паломницького
туризму.
43
ВИСНОВКИ
В результаті виконання курсової роботи, було проведено аналіз та
встановлено,що:
Паломництво ― це ходіння або подорож до святих місць з чітко визначеними
культовими цілями. Зародження паломництва пов'язані з формуванням в світі
основних релігійних течій.
Паломництво в тій чи іншій формі прийнято практично у всіх релігіях і
язичницьких культах. В даний час паломники широко користуються послугами
туристичної індустрії. Паломницькі тури на відміну від релігійно–пізнавальних
турів або культурно–історичних, несуть певним віруванням сенс здійснення
обряду, а не лише пізнавальні цілі.
Релігійний туризм (паломництво) є одним із самих старих видів туризму.
Паломництво, як і туризм взагалі, буває внутрішнім (у межах окремої країни).
Вплив релігійного туризму на економіку деяких країн і регіонів світу, в першу
чергу на самі релігійні центри, дуже велике. Це пов'язано з тим, що паломники
залишають в стані перебування істотну частку взятих у дорогу грошей. Крім
того, паломництво дає заробіток багатьом тисячам місцевих жителів. Центрами
релігійного туризму є: Мекка, Медина, Єрусалим.
У нашій країні релігійний туризм в даний час недостатньо розвинений.
Збережені до наших днів культові споруди можуть служити важливими
об'єктами релігійного туризму і паломництва в сучасній Україні. Серед них є
пам'ятники різних епох, починаючи з XII – XIII ст. і закінчуючи XIX ст.,іщо
відображають всю історію українськлшл культового зодчества, нерозривно
пов'язану з історією та культурою Києвськой Русі.
Доцільно виділити з них найбільш значущі об'єкти відвідування
релігійного туризму і основні місця паломництва. У більшій своїй частині вони
збігаються, і їх можна включати у маршрути, як релігійного туризму, так і
паломництва (або суміщених груп). Незбіжні об'єкти характеризуються тим, що
не відповідають цілі поїздки туристів чи паломників.
44
Центральними устремліннями при здійсненні паломництва можна назвати:
вчинення релігійного обряду або участь в такому;
поклоніння святому місцю, храму, мощам;
отримання благодаті,
зцілення духовного і фізичного, досягнення політичних.
Основними споживачами цього туристичного продукту є віруючі люди, а
також туристи, які цікавляться історією православ'я. У турфірмах відзначають,
що останнім часом релігійним туризмом зацікавилася молодь. Все більший
попит на короткострокові програми у школярів, студентів ліцеїв і коледжів, не
кажучи вже про учнів православних гімназій.
Існують різні варіанти паломницьких поїздок. Найбільшим попитом
користуються одно – і дводенні автобусні тури тривалістю від 8 до 36 годин.
Такі програми недорогі і дають можливість відвідати кілька що знаходяться
недалеко один від одного монастирів, взяти участь у богослужінні, а також
оглянути визначні пам'ятки відвідуваних місць.
Багатоденні тури незначно відрізняються від звичайних туристських
поїздок. Однією з головних специфічних характеристик цього турпродукту є
участь туристів у богослужінні. Причому поряд з участю у загальних святкових
службах спеціально для групи може бути замовлений молебень в тому чи
іншому святому місці. Крім того, при проведенні поїздки враховується рівень
духовних знань і особливості інтересів членів групи. Відповідно, звичайний
текст екскурсії доповнюється більш докладними відомостями про місцеві
святині, святі чи святому, пам'ять якого вшановується цього дня. Нарешті, при
обслуговуванні велике значення має організація харчування, так як необхідно
враховувати обмеження, що
накладаються церковним календарем.
Домовляючись з монастирем про прийом групи, турфірми обумовлюють
можливості організації харчування. Нарешті, відмітною рисою багатоденного
туру є проживання туристів у монастирах.
При організації маршрутів релігійного туризму необхідно дотримуватися
наступних правил. Недоцільно включати до маршрутів релігійного туризму
45
об'єкти відвідування, які не становлять історико-культурного інтересу і мають
мале число об'єктів показу. У маршрути паломницьких груп не можна
включати недіючі монастирі і церкви (навіть якщо вони включені до списків
ЮНЕСКО), які не мають святинь (джерела благодаті).
Об'єкти відвідування є також неоднорідними за своєю історико-культурної
цінності та культової значущості. При складанні маршрутів релігійного
туризму необхідно враховувати мету поїздки туристів чи паломників і, по
можливості, формувати однорідні групи. Акцент у підготовці екскурсовода і
текстів екскурсії також визначається метою поїздки. Супроводжуючому
паломницькі групи екскурсоводу бажано мати додаткову підготовку, знати
тексти молитов, житія святих, дати церковних свят і літургіку.
Паломницький туризм – це поїздки представників різних конфесій з
паломницькими завданнями.
Серед підстав для здійснення паломництва можна виділяти:
–Бажання зцілити себе від фізичних і душевних недуг
–Бажання помолитися за своїх близьких і рідних
–Бажання отримати благодать
–Бажання виконати богоугодну роботу
–Бажання позбутися гріхів
–Бажання виявити подяку за блага, спосланние понад
–Бажання довести вірність своїй вірі
–Прагнення до подвижництву в ім'я віри
–Бажання отримати сенс життя
Паломництво увазі певний зв'язок людини до дійсності. Ідея паломництва має
на увазі дії в ситуаціях особливих труднощів, добровільно взятих на себе
зобов'язань у певних умовах.
Це символізує готовність людини поступитися тимчасовими матеріальними
цінностями в ім'я нетлінних і духовних. В індуїзмі, католицизмі і православ'ї
отримало розвиток піше паломництво. Люди відправляються в паломництво,
коли їм мало ритуальних діянь у місцях звичайної середовища проживання.
46
Зараз все ще на стадії поступового впровадження знаходиться «Державна
програма розвитку туризму в Україні до 2010 року». Вона спрямована на
вирішення таких існуючих в Україні проблем, як відсутність пропаганди
рекреаційних можливостей країни на державному рівні та ефективної моделі
інвестиційної політики в цій галузі, високі ціни на готельні послуги при їхнiй
низькій якості, надмірний податковий тиск на туристичні підприємства,
складні, порівняно iз всесвітньо визнаною міжнародною практикою, візові та
митні процедури і подібне. В‘їзний туристичний потік має зрости вже 2005
року до 9,2 млн. осіб, а кількість внутрішніх туристів — до 12 млн. За
попередніми підрахунками, обсяги реалізації власних послуг принесуть до
українського бюджету 5,5 мільярдів гривень при загальному фінансовому
обігові в галузі в розмірі 34 млрд.
І ще одне принципове питання. Всі плани, програми та проекти щодо розвитку
туристичної індустрії повинні бути максимально зорієнтовані не тільки на
створення належних умов для туристів, а й на забезпечення високого комфорту
проживання корінних жителів регіону. Іншими словами, розвиток туристичної
галузі треба розглядати як фактор стабілізації місцевих ринків праці та
розширення зайнятості населення.
47
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ
1. Філософський аспект паломницького туризму в Україні. -
<http://tourlib.net/books_ukr/filotur111.htm>.
2. Електронний підручник «географія туризму». -
<
http://lib.rus.ec>.
3. Релігійно-паломницький туризм; Кузик С.П.( бібліотека українських
підручників). -
<
http://pidruchniki.ws>.
4.Довідка про паломницькі святині. - < http://emaus.com.ua/>.
5. Релігійна карта світу {Електронний ресурс}//.-< http://religions.unian.net/>.
6.Релігії Азії. - <http://www.asian.com.ua>.
7.«Русское географическое сообщество».
-
.< http://www.knt.org.ru>.
8. «Від паломництва до сучасного туризму» /// {Електронний ресурс}.-
<http://www.nadstripoyu.com.ua>.
9.Православна Харківщина. - <http://pravoslavie.kharkov.ua/ >.
10. Географія паломницького туризму. - <http://uk.wikipedia.org/ >.
11. Паломнический отдел Харьковской епархии. - <http://palomnik.com.ua/ >.
12. Історія паломницького туризму. - <http://ua-referat.com/>.
13. Харківський паломник. – {Електронне періодичне видання};/// .-
<http://sloboda.orthodoxy.ru/ >.
14. Електронна енциклопедія пам’яток: релігія світу. -
<http://encyclosights.com/.>.
15. Реферат: паломницький туризм. – {збірка рефератів та доповідей };-
< http://xreferat.ru/ >.
Карти
1. Релігійна карта світу. – { наук.редактор. :Л.М. Веклич}; - «Картографія»,
2002-2011 рр., {1}c.
Підручники
48
1. Релігійний туризм. – ///{3 видання}; / (навчальний посібник).- Т.Т. Христов. –
К. : Знання, 2008.- 62 с.
2. Абрамович С.Д., Тілло М., Чікарьова М. Релігієзнавство: Підручник. — К.:
Да Кар, 2004.
3. Калінін ЮЛ., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство: Підручник. — 6-те вид. —
К.: Наук, думка, 2002.
4. Присухін СІ. Релігієзнавство: Навч. посіб. / Київ. нац. екон. ун-т. — К.:
КНЕУ, 2005.
5. Шевченко ВМ. Словник-довідник з релігієзнавства. — К.: Наук, думка, 2004.
Журнальні статті
1. Журнал «Вояж» №6, червень 1999 р.
2. Журнал «Туризм: практика, проблеми, перспективи.», № 6, серпень 1999р.
Газетні статті
1. Туристична газета№4 –1997р.
Навчальні посібники
1. Релігійний туризм. – ///{3 видання}; / (навчальний посібник).- Т.Т. Христов. –
К. : Знання, 2008.- 62 с.
ДОДАТКИ
49
1. СВЯТА ГОРА АФОН (ГРЕЦІЯ)
2. ХРАМ ЛАЗАРЯ З ЙОГО
ГРОБНИЦЕЮ І МОЩАМИ (КІПР)
3. МОНАСТИР СОПОЧАНИ З ДІЮЧОЮ
ЦЕРКВОЮ СВЯТОЇ ТРІЙЦІ З ФРЕСКАМИ XIII В. (СЕРБІЯ)
4. РОСІЙСЬКИЙ ХРАМ З
МОЩАМИ МИКОЛИ ЧУДОТВОРЦЯ (МИКОЛИ УГОДНИКА)
50
5. СОБОР
ПАРИЗЬКОЇ
БОГОМАТЕРІ
6. ПЮХТЕЦКІЙ
МОНАСТИР
(ЕСТОНІЯ)
7. РИМ
51
8. АССІЗІ( ІТАЛІЯ)
9. КЕЛЬН (НІМЕЧЧИНА)
10. ЄРУСАЛИМ
52
11. МЕККА
12. МЕДИНА
13. ТИБЕТ (ЛХАСА)
53
14. М.
КАНДІ
(ШРІ-
ЛАНКА)
15. М.НАРА(ЯПОНІЯ)
16.
М. БОДХ-ГАЯ (ІНДІЯ)
54
17.•ЗИМНЕНСЬКИЙ СВЯТОГІРСЬКИЙ МОНАСТИР
17. • МЕЖИРІЦЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
55
18. •ЛАВРСЬКИЙ МОНАСТИР СВ.
ОНУФРІЯ
19.
ІКОНА БОЖОЇ МАТЕРІ
20. АРХИКАТЕДРАЛЬНИЙ СОБОР СВЯТОГО
ЮРА У ЛЬВОВІ
21.
ЦЕРКВА
РІЗДВА
ПРЕСВЯТОЇ
БОГОРОДИЦІ У САМБОРІ.
56
22.
МИХАЙЛІВСЬКИЙ СОБОР В КИЄВІ
23.
СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР В
КИЄВІ
24.
СОФІЙСЬКИЙ
СОБОР В
КИЄВІ
57
25.
СВЯТОГІРСЬКИЙ МОНАСТИР У
ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ.
26.
БЛАГОВІЩЕНСЬКИЙ КАФЕДРАЛЬНИЙ СОБОР У ХАРКОВІ
27.
СВЯТО-УСПЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
58
59
(ДОДАТОК А.1.)
(ДОДАТОК Б.3.)
60
(ДОДАТОК Б.3.1)
61
62
ДОДАТОК (Б.3.2)
Информация о работе Паломнический туризм