Фізико-географічне положення України. Крайні точки і розміри території. Географічне положення, кордони. Географічний центр України.

Експрес тести

1. Укажіть, у яких півкулях розташована територія України:

 а) Західній і Північній;

 б) Східній і Північній;

 в) Західній і Південній;

 г) Східній і Південній.

2. Найвіддаленіша від Північного полюса точка України розташована:

 а) поблизу с. Грем’яч;

 б) поблизу с. Добровеличківка;

 в) поблизу м. Чоп;

 г) на мисі Сарич.

3. Укажіть назву країни, із якою Україна має найдовший спільний кордон:

 а) Росія; б) Польща;

 в) Білорусь; г) Румунія.

4) Площа України становить:

 а) 6, 037 тис.км2; б) 60, 37 тис.км2;

 в) 603, 7 тис.км2; г) 6 037 тис.км2.

 

VІ. Підсумок уроку

Прийом «Мікрофон»

Учні називають найважливіші факти, географічні об’єкти, висновки з теми уроку.

 

Заключне слово

• Україна - одна з найбільших за площею території держава Європи. Значні розміри України обумовлюють різноманіттям її природних умов і ресурсів
• Фізико-географічне положення України є сприятливим для життя населення та його господарської діяльності

.

VІІ. Домашнє завдання

Для усіх

1. Вивчити параграф 2 підручника

На вибір:

2. Випереджувальне завдання: 
1. підготуйте повідомлення про навколосвітню подорож Ф. Магеллана;
2. підготуйте повідомлення про канадського інженера С. Флемінга.
3. Обчислити найкоротшу відстань від крайньої південної точки України до екватора.
4. Обчислити найкоротшу відстань від крайньої північної точки України до Північного полюса.

 

 

 

Додаток №1

Картка № 1

 

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Оберіть твердження, що відповідає визначенню поняття «географія України»:

А. Наука про склад, геологічну будову і розташування території України.

Б. Наука про розвиток українського народу.

А    Б   В    Г

В. Наука про розвиток господарства України.

Г. Наука про природу, розміщення

 населення і господарства України.

 

2. Вкажіть, що є предметом вивчення фізичної географії:

А. Закономірності розвитку природи Землі.

А   Б    В   Г

Б. Закономірності розміщення населення.

В. Закономірності розміщення господарства.

Г. Особливості природи, населення, господарства рідного краю.

 

3. Оберіть варіант, у якому вказано адміністративні області України, що межують одна з одною:

А. Київська, Житомирська, Вінницька.

А   Б   В    Г

Б. Львівська, Тернопільська, Полтавська.

В. Херсонська, Одеська, Полтавська.

Г. Рівненська, Волинська, Луганська.

 

Картка № 2

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Оберіть варіант, у якому вказано адміністративні області України, що межують одна з одною:

А. Львівська, Закарпатська, Одеська.

А    Б   В   Г

Б. Херсонська, Миколаївська, Київська.

В. Рівненська, Волинська, Тернопільська.

Г. Рівненська, Волинська, Львівська.

 

2. Вкажіть, що є предметом вивчення фізичної географії:

А. Закономірності розвитку природи Землі.

А    Б   В    Г

Б. Закономірності розміщення населення.

В. Закономірності розміщення господарства.

Г. Особливості природи, населення, господарства рідного краю.

 

Додаток № 2

Маршрутна карта

1. Загальні відомості про теорію і кордони України
2. Фізико-географічне положення України

а) Положення в системі географічних координат

б) Положення відносно основних форм рельєфу

в) Положення в межах тектонічних структур

г) Положення відносно морів і океанів

д) Господарська оцінка фізико-географічного положення України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 3

 

Випереджувальні завдання

 

Матеріал для повідомлень

 

Втрачений день Фернана Магеллана

Як виявилося, учасники першої навколосвітньої експедиції під керівництвом Фернана Магеллана «загубили один день». Тоді ще не існувало поняття про різницю в місцевому та всесвітньому часі. Далекі торговельні експедиції проходили в обох напрямках практично за одним і тим самим маршрутом, перетинаючи меридіани спочатку в одному напрямку, а потім — у протилежному. У випадку з Магелланом, уперше зафіксованому в історії, експедиція повернулася в початковий пункт, так би мовити, «не повертаючись», але рухаючись тільки вперед, тобто на захід.

На кораблях іспанського короля вівся відлік часу для підтримання черговості вахт, обчислення пройдених відстаней, ведення записів, дотримання церковних католицьких свят.

Хронометрів у ті часи не існувало, моряки користувалися пісочним годинником (на флоті існував відомий вам усім відлік часу «за склянками»). Початок відліку часу доби був опівдні. Кожного ясного дня моряки визначали момент полудня, коли Сонце перебувало в найвищій точці, тобто перетинало меридіан (за допомогою компаса або за довжиною тіні). Від цього вівся й відлік днів календаря, у тому числі недільних днів, Великодніх і всіх інших церковних свят. Але щоразу моряки визначали час місцевого полудня, відповідного меридіана, на якому в цей момент перебувало судно. Кораблі пливли на захід, слідом за рухом Сонця по небосхилу, наздоганяючи його. Тому, якби в них був сучасний хронометр або звичайний годинник, налаштований на місцевий час порту Санлукар-де-Баррамеда, моряки помітили б, що їх день трохи довший за звичайні 24 години, а їх місцевий полудень дедалі триваліший і більше відстає від рідного іспанського, переходячи поступово на іспанський вечір, ніч, ранок і знову день.

Церковні свята іспанські моряки старанно відзначали, але, як виявилося потім, за своїм власним календарем. Урешті-решт, коли гурт змучених блукачів морів повернувся до рідної Іспанії, виявилося, що їх корабельний календар відстав від календаря батьківщини та церкви на цілу добу. Тобто вони неправильно святкували неділі, Великдень, інші свята, неправильно постували! Їх було оголошено віровідступниками і відлучено від церкви. Лише згодом вдалося розібратися в цій ситуації, і моряків відновили в правах.

Люди зрозуміли та визнали, що Земля має форму кулі, тіла з безперервною поверхнею, і при подорожах вздовж паралелей, тобто в площині її добового обертання навколо своєї осі, час, так би мовити, змінює свою тривалість. Якщо рухатися на захід, за Сонцем, день (доба) ніби подовжується. Якщо ж рухатися на схід, назустріч Сонцю, доба, навпаки, скорочується.

Для подолання цього парадоксу пізніше була розроблена система годинних поясів і поняття лінії зміни дат. Ефект зміни годинних поясів тепер відчуває кожний, хто здійснює далекі подорожі на літаках чи швидкісних поїздах.

(За матеріалами http://uk.wikipedia.org)

 

Сендфорд Флемінг

Розділити всю Землю на 24 годинні пояси по 15 градусів у кожному, а за нульову лінію взяти Гринвіцький меридіан — середину нульового поясу — запропонував канадський інженер-зв’язківець Сендфорд Флемінг. Усередині поясу час береться всюди однаковим, а на межі переводять стрілки на годину вперед або назад. Це рішення дозволило спростити розрахунок тимчасових виправлень: різниця між двома годинними поясами завжди залишалася кратною цілій годині. При цьому відхилення від природного сонячного часу не повинно було перевищувати 30 хвилин. У 1883 р. ідею Флемінга прийняв уряд США, а в 1884 р. на міжнародній конференції у Вашингтоні 26 країн підписали угоду про годинні пояси й поясний час. Було вирішено, що межі поясів не обов’язково мають проходити суворо по меридіанах — із метою зручності вони можуть відповідати державним та адміністративним кордонам.

Ідея літнього й зимового часу стала наступним кроком. Уперше вона була висловлена англійцем Вільямом Віллеттом у статті «Про розтринькання денного світла», опублікованій у 1907 р. Віллетт пропонував переводити час на 20 хвилин уперед щонеділі квітня, а потім переводити різницю назад у вересні, і стверджував, що це дозволить країні зменшити витрати на освітлення. Він міркував у такий спосіб: так уже склалося, що в літню пору міські жителі встають і йдуть на роботу, коли вже розвидніло, а лягають затемна, через що їм доводиться витрачати зайві гроші на освітлення своїх будинків у темний час доби. Чому б улітку не зрушити стрілки трохи вперед — так, щоб час підйому змістився ближче до світанку? Ідея Віллетта була реалізована британським урядом у 1916 р. Досить швидко англійці прийшли до схеми з одноразового переведення стрілок на одну годину. Після закінчення Першої світової війни їхній досвід стали поступово переймати інші держави, що побачили в сезонному переведенні стрілок непогану можливість заощадити. Зараз за системою «літній-зимовий» час живе понад 80 країн світу.

(Див. карту в режимі онлайн: http://time.in.ua/images/daylight-saving.png. Синім кольором на карті відзначені країни, що використовують перехід на літній час; оранжевим — країни, у яких скасовано літній час; темно-червоним — країни, які не використовують перехід на літній час.)