Здатність України виконати критерії членства в ЄС

Незважаючи на це у 2012 порівняно  з 2011 розмір внутрішнього та зовнішнього  державного боргу росте, збільшується безробіття, є відсутність достатніх  ефективних зрушень у реформуванні сфери видатків, невирішеність питання щодо підвищення ефективності інвестиційних видатків бюджету, продовження політики бюджетної підтримки позабюджетних фондів і державних монополій, відсутність законодавчих обмежень щодо боргової політики Уряду та інші проблеми.

Для того, щоб вихід на європейський ринок був удалим, конкурентоздатність  як української економіки, та й окремих її галузей має бути високою, важають експерти. А для цього необхідні реформи: їхнє проведення дозволить мінімізувати можливі негативні наслідки створення зони вільної торгівлі й посилити позитивні. Експерти радять українській владі модернізувати експортну політику, провести реформу митниці та регуляторну реформу. Крім того, формуванню зони вільної торгівлі з ЄС сприятиме модернізація транспортної сфери і приведення вітчизняної банківської системи до європейських норм та стандартів. Реформ, на думку експертів, потребують енергетичний і аграрний сектори: особливо в останньому держава має удосконалити систему допомоги економічним суб’єктам.

 

3. Спроможність України до виконання «членського» зобов'язання та здатність ЄС абсорбувати нових членів.

 

Україна починає наближатись  до деяких критеріїв економічного і валютного союзу ЄС (щодо необхідних розмірів дефіциту бюджету, стабільності грошової одиниці, розмірів інфляції, розмірів національного боргу). Ще однією проблемою інтеграції України до ЄС є не гармонізоване до європейських стандартів українське законодавство. Повинна здійснитись адаптація українського законодавства із європейським, це має здійснюватись за рахунок реформування української правової системи та поступове приведення її у відповідність із європейськими стандартами. Ця адаптація повинна охопити приблизно усі сфери права, такі як : приватне, митне, трудове, фінансове, податкове законодавство, законодавство про інтелектуальну власність, охорону праці, життя та здоров’я, навколишнього середовища та багато іншого. Але на даному етапі для України здійснення таких заходів є неможливими [5].

Перспективи наближення будь-якої держави до ЄС, у тому числі й України, визначаються, по-перше, політичним та економічним станом держави, що бажає інтегруватися, по-друге, наслідками чергового розширення для держав-членів ЄС та, по-третє, масштабом пристосувань, які має здійснити ЄС для, як мінімум, збереження ефективності процесу прийняття рішень. Сучасні слабкі євроінтеграційні позиції України є закономірним результатом непослідовності і зволікання у здійсненні реформ. Сучасні слабкі євроінтеграційні позиції України є закономірним результатом непослідовності і зволікання у здійсненні реформ .

Навіть якщо Україна в змозі виконати політичні, економічні критерії членства, то “здатність взяти на себе обов’язки членства, включно з дотриманням цілей політичного, економічного та валютного союзу” Україні буде нелегко. А це може послабити  “спроможність Європейського Союзу абсорбувати нового члена, одночасно підтримуючи динаміку європейської інтеграції, що є важливим фактором спільного інтересу як Союзу, так і держави-кандидата” [6].

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Таким чином, Україна перебуває на важливому етапі — пошуку свого місця в новій системі міжнародної спільноти, побудові нових відносин з європейськими структурами. Велика держава Україна має вигідне геополітичне положення і всі умови для сталого розвитку. Досягти цього можливо тільки за чітко спрямованої, виваженої політики, створення чіткої законодавчої та нормативно-правової бази, відповідних інституцій, які відкривають широкі можливості для реалізації планів економічного і соціального розвитку, національної безпеки і дасть змогу посісти нашій державі гідне місце у Європейській спільноті незалежних держав.

Порівняння зазначених критеріїв  з параметрами розвитку України  має на сучасному етапі переважно  теоретичний характер. Водночас ці критерії можуть розглядатися і з  суто практичного погляду як певні  орієнтири для макроекономічної стабілізації в Україні, розвитку її грошово-кредитної та валютної сфер. Переважна більшість показників валютно-фінансового розвитку України  відповідає цим критеріям. Разом  з тим, аналіз окремих макроекономічних показників свідчить про невисокий  рівень економічного розвитку України  в цілому, значне відставання за рівнем ВВП на душу населення, відносно невелику частку країн ЄС в експорті Україні порівняно з іншими країнами — сусідами ЄС, низький рівень прямих іноземних інвестицій і значний  рівень інфляції. За цими показниками  Україна суттєво відстає не тільки від країн ЄС, а й від країн  Центральної та Східної Європи. Кардинальна  зміна якісних і кількісних показників соціально-економічного розвитку України  є головною передумовою зміни  економічної моделі співробітництва України з ЄС.

Європейська інтеграція і  членство в Європейському Союзі  є стратегічною метою тому, що це є найкращим способом реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.

Водночас для України питання визнання перспективи членства в ЄС має не лише важливий політичний вимір, але і значення для низки важливих економічних, правових та інших аспектів, які безпосередньо впливають на природу та характер двосторонніх стосунків, на вирішення практичних питань, таких, як: запровадження безвізового режиму, надання передвступної допомоги, процедури скринінгу законодавства, асиметричного відкриття ринків тощо. Проте, щоб досягти цього Україна повинна виконати всі критерії членства в ЄС, які на даний момент, хоча неефективно і швидко, але поступово просуваються до виконання.

Відносини України з ЄС ускладнюються реакцією української  сторони на озвучення ЄС своїх  претензій – українська сторона  не визнає в повному обсязі проблем  у сфері європейської інтеграції і тих факторів, які свідчать про  недемократичність її внутрішніх процесів. Хоча очевидно, що більш конструктивною була би позиція відкритого діалогу  та принаймні офіційної згоди  з тим, що недемократичні і неконституційні  процеси в Україні таки мають  місце. За більш як 20 років незалежності в середовищі українського політикуму так і не було сформовано ні засад, ані навіть уявлення про необхідність стратегічного підходу до реалізації зовнішньої політики. Євроінтеграція виявилася чи не найбільш багатостраждальною заручницею внутрішньополітичних міжусобиць в Україні, підміни суспільних інтересів приватними та абсолютно безвідповідального ставлення до місця України в світі. Інтеграційний курс України переживає стагнацію і причини цього – у внутрішніх процесах, що мають місце в країні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ПОСИЛАНЬ :

 

 

 

 

 

1. Критерії членства в СОТ, ЄС, НАТО. Інтеграційні перспективи України. Аналітичне дослідження, 2012. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kas.de/
2. Адаптація економіки України до інтеграційних процесів на шляху вступу до ЄС, 2012. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/ Електронний архів наукових публікацій.
3. Копенгагенські критерії членства в Європейському Союзі (інформаційно-аналітична довідка). [ Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.mfa.gov.ua // Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України.
4. Державний комітет статистики України. [ Електронний ресурс]. Режим доступу: ukrstat.gov.ua
5. Підсумки політичного сезону першого півріччя 2012 року: Україна – Європейський Союз: результати дезінтеграції. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://dif.org.ua/ Офіційний сайт Фонду демократичних ініціатив.
6. Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2012 році. Щорічне Послання Президента України до Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.president.gov.ua/ Офіційне інтнрнет-представництво президента України Віктора Януковича.