Принципи та функції макроекономічного прогнозування

Міністерство освіти і науки  України

Мукачівський Державний Університет

Кафедра: менеджменту та управління економічними процесами

 

 

Реферат

На тему:

«Принципи та функції макроекономічного прогнозування»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав

Студент

групи МЗД-41

наочного  відділення

Гринько Кирило

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мукачево 2013

 

 

План

 

Вступ

1. Суть і основні принципи прогнозування.
2. Основні функції прогнозування.

Висновки

Список використаної літератури

 

 

Вступ

 

Ринок регулює економічні відносини  на короткий період. Для здійснення функцій державного регулювання економічними процесами необхідно знати майбутнє багатьох економічних явищ з тим, щоб прийняти правильне рішення у теперішньому. Це породжує необхідність прогнозування на всіх ієрархічних рівнях управління.

Під прогнозом розуміють науково обгрунтоване судження про можливий стан об'єкта у майбутньому. Він грунтується на вивченні закономерностей розвитку різних економічних явищ і процесів, вдявляє найбільш імовірні та альтернативні шляхи їх розвитку і дає базу для вибору і обгрунтування економічної політики, яка б ураховувала виявлені об'єктивні сторони пізнаних закономірностей і процесів.

Об'єктом економічного і соціального  прогнозування виступає економічний і соціальний потенціал України (регіону, галузі, підприємства): сукупність трудових ресурсів; розвіданих, нерозвіданих і використовуваних природних ресурсів, джерел енергії;

 науково-технічний  потенціал; промислово-виробничий потенціал; сільськогосподарський потенціал; потенціал соціального розвитку — потенціал таких галузей, як охорона здоров'я, культура і мистецтво, спорт, туризм, загальна і професійна освіта.

Суб'єктом прогнозування виступає держава в особі державних  органів управління певного ієрархічного рівня, економічні служби органів місцевого  самоврядування, а також економічні служби підприємств та організацій різних форм власності. 
1.Суть і основні принципи прогнозування.

 

Основні принципи макроекономічного  прогнозування:

1. Принцип наукової обґрунтованості,  який передбачає, що прогнозування:

- базується на системних знаннях про закономірності розвитку економіки;

- ураховує реалії економічного, політичного й соціального життя  країни, вітчизняний і світовий  досвід;

- використовує систему нових  методик і методів.

2. Принцип системності й цілісності, за допомогою якого національну економіку розглядають, з одного боку, як єдиний об'єкт, а з іншого - як сукупність самостійних напрямків (блоків) прогнозування.

3. Принцип адекватності, який використовують  як теоретичну модель, що має  досить точно й повно відображати  реальні процеси національної економіки.

4. Принцип багатоваріантності (альтернативності), який передбачає розроблення  не одного, а декількох (як мінімум  трьох) варіантів майбутнього  розвитку національної економіки,  іншими словами, прогноз має  кілька сценаріїв.

Як правило, розробляють такі варіанти (сценарії) прогнозу:

- песимістичний, що відображає  нижню межу можливого розвитку  національної економіки (при домінуванні  негативних факторів розвитку);

- оптимістичний, що показує можливу  верхню межу розвитку національної економіки (при домінуванні позитивних факторів);

- оптимально-реалістичний, що окреслює  найбільш імовірну траєкторію  майбутнього розвитку.

5. Принцип рентабельності (ефективності), який полягає у визначенні  вартості аналітичної підготовки  прогнозу і його результативності, рівноваги економіки й ефективності, якості й своєчасності. Прогноз має бути точним, повним, реальним. Його правило - мінімізація вхідних даних за їхньою аналітичною значущістю й максиміза-ція вихідних даних.

6. Принцип гласності, що полягає в доступності для суспільства, тому що прогнозуючі документи та цілі, що містяться в них, пріоритети, показники розвитку є для суб'єктів підприємницької діяльності орієнтирами при плануванні власної виробничої діяльності.

 

 

2.Основні функції  прогнозування

 

За допомогою макроекономічного  прогнозування вирішують такі задачі:

- теоретико-пізнавальні - вивчення  й аналіз розвитку національної  економіки, передбачення змінень  у майбутньому;

- практичні (управлінські) - можливість  прийняття (на основі інформації про розвиток об'єкта) рішень щодо вдосконалення господарювання.

За допомогою макроекономічного  прогнозування реалізують такі функції:

o виконують науковий  аналіз розвитку національної  економіки;

o оцінюють об'єкт прогнозування  на основі вибраних альтернатив;

o підготовляють рекомендації для  прийняття оптимальних рішень  урядовими структурами;

o оцінюють можливі наслідки  ухвалених рішень.

Науковий аналіз соціально-економічних, науково-технічних процесів і тенденцій  розвитку національної економіки передбачає з'ясування вихідного рівня найважливіших проблем і факторів, виявлення тенденцій і закономірностей, які будуть визначати подальший розвиток економіки.

Стадії наукового аналізу об'єкта прогнозування:

1. Ретроспектива - дослідження історії  розвитку об'єкта прогнозування для його систематизованого опису, що містить етапи:

- визначення джерел прогнозної  інформації;

- збір, охоронність та оброблення  інформації;

- з'ясування і уточнення кількісних  та якісних характеристик об'єкта  прогнозування, методів виміру й подання інформації.

2. Діагноз - визначення нинішнього  стану об'єкта прогнозування (науковий  опис основних характерних ознак), для чого слід виконати:

- аналіз цього об'єкта, що є  основою прогнозованої моделі;

- розроблення моделі прогнозування;

- вибір адекватного методу прогнозування.

3. Перспектива - розроблення самого  прогнозу (за даними діагнозу  складається прогноз розвитку  національної економіки), що містить  такі етапи:

- верифікацію (оцінювання вірогідності, точності й обґрунтованості прогнозу);

- синтез (систематизацію окремих  прогнозів);

- оцінювання повноти інформації, уточнення;

- коректування прогнозованої моделі  відповідно до нової інформації, що надходить. 
Висновки

 

Оцінювання об'єкта прогнозування  на основі вибраних альтернатив реалізує принцип багатоваріантності: розроблення декількох варіантів майбутнього розвитку, їх аналіз і порівняння за певними категоріями (мінімізацією витрат, максимізацією результату, часовому критерію, політичними, зовнішньоекономічними факторами й ін.). При оцінюванні враховуються два аспекти: детермінантності (обмеженості) й невизначеності (ймовірного розвитку у випадку можливої дії невідомих факторів).

Підготовка рекомендацій для прийняття адекватних управлінських  рішень - це формування макроекономічного  прогнозу, який передбачає розроблення відповідних рекомендацій і пропозицій щодо набору й характеру конкретних заходів державного впливу (обґрунтування напрямків соціально-економічного розвитку, форм, методів та інструментів державного регулювання економіки для урядових структур).

Оцінювання можливих наслідків  ухвалених рішень полягає в тому, що запропоновані рекомендації слід супроводжувати передбаченими результатами майбутнього державного втручання (невтручання) в економічне життя  суспільства.

До основних прогнозів належать:

Економічні прогнози охоплюють  прогнози розвитку різних економічних  явищ і процесів.

Демографічні прогнози охоплюють  прогнози руху народонаселення і  відтворення трудових ресурсів, рівня  зайнятості, підвищення кваліфікаційного і зміни професійного складу трудових ресурсів, рівня безробіття.

Прогнози науково-технічного прогресу визначають перспективу економічного потенціалу і охоплюють прогнози розвитку науки, прогнози комплексних  напрямів науково-технічного прогресу, прогнози впровадження нової техніки і технологій.

Соціальні прогнози охоплюють прогнози споживчого попиту населення, рівня  життя, соціально-економічних потреб населення, змін способу життя, соціального  складу суспільства.

Система прогнозів за проблемною ознакою  повинна включати: прогнози наслідків від реалізації окремих рішень управлінських органів, наслідків від можливого та імовірного настання певних подій у країні, розвитку яких-небудь окремих проблем і, відповідно, розвитку економіки країни в цілому.

За організаційною ознакою система прогнозів повинна охоплювати складання комплексного прогнозу економічного і соціального розвитку держави (прогнозу економіки України), прогнозів окремих виробничих, управлінських і територіальних структур.

 

 

 

Список використаної літератури

 

1) Мельник А.Ф.“Державне регулювання економіки”К: 1994р ст 72-103.

2) МорозоваТ.Г   Пикулькин А.В. «Государственное  регулирование экономики и социальный  комплекс» М: 1997 .