Інфляція як економічне явище
Курсовая работа, 05 Января 2015, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнем цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку в цілому. Виникає знецінення національних грошей щодо іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є проявом інфляції.
Содержание работы
Вступ…………………………………………………………………………………………...3
1. Інфляція як економічне явище………………………………………………………….4
Поняття інфляції………………………………………………………………....4
1.2. Етапи розвитку інфляції………………………………………………………..6
1.3. Типи і види інфляції…………………………………………………………….7
1.4. Причини інфляції…………………………………………………………….....15
1.5 Вимірювання інфляції…………………………………………………………..21
2. Особливості та етапи розвитку інфляційних процесів в Україні………...………...24
3. Антиінфляційна державна політика……………….……………………………..……36
Висновки…………………………………………...………………………...………………45
Перелік використаної літератури………………………………………………………..48
Файлы: 1 файл
Теорія Інфляції. Антиінфляційна політика. Інфляція в Україні. - копия.docx
— 238.51 Кб (Скачать файл)
- У країнах з розвиненою ринковою економікою інфляція може розглядатися як невід'ємний елемент господарського механізму. Однак вона не представляє серйозної загрози, оскільки там відпрацьовані і досить широко використовуються методи обмеження і регулювання інфляційних процесів. У останні роки в США, Японії, країнах Західної Європи переважає тенденція сповільнення темпів інфляції.
- Оскільки інфляція зароджується на грошовому ринку, то вона насамперед є результатом помилкової монетарної політики владних структур, зокрема фінансування дефіциту державного бюджету грошовою емісією.
- Важливим чинником інфляційного процесу є мілітаризація економіки, яка не тільки посилює інфляційний тиск на бюджет, але й поглинає матеріальні та інтелектуальні ресурси, гальмує розвиток цивільного виробництва і збільшує попит на споживчому ринку, не сприяючи нарощуванню пропозиції.
- Значно поглиблюють інфляційну нерівновагу монополізація ринків і малообгрунтовані найрізноманітніші привілеї владних структур багатьом підприємствам та організаціям, зокрема звільнення їх від податків і мита, надання позик на пільгових умовах, дозвіл відвантажувати продукцію без попередньої оплати, сплачування податків у кредит, проведення розрахунків без участі банків України тощо.
- Інфляція, особливо коли вона досягла рівня галопуючої або гіперінфляції, негативно відбивається на всіх сторонах суспільного життя. Вона передусім виявляється в знеціненні заощаджень, відставанні зростання доходів від цін, зменшенні купівельної спроможності населення, зниженні мотивації до трудової та підприємницької діяльності, гальмуванні технічного прогресу, підриває управлінський механізм усього народного господарства.
- На відміну від Заходу в Україні та інших країнах, інфляційний процес розгортається, як правило, в зростаючих темпах. Це вельми незвичайний, специфічний тип інфляції, що погано піддається забороні і регулюванню. Інфляцію підтримують інфляційні очікування, порушення народногосподарської збалансованості (дефіцит держбюджету, негативне сальдо зовнішньоторгівельного балансу, зростаюча зовнішня заборгованість, зайва грошова маса в обігу).
- Керування інфляцією представляє найважливішу проблему грошово-кредитної і загалом економічної політики. Необхідно враховувати при цьому багатоскладовий, багатофакторний характер інфляції. В її основі лежать не тільки монетарні, але і інші чинники. При всій значущості скорочення державних витрат, поступового стиснення грошової емісії потрібне проведення широкого комплексу антиінфляційних заходів. Серед них – стабілізація і стимулювання виробництва, вдосконалення податкової системи, створення ринкової інфраструктури, підвищення відповідальності підприємств за результати господарської діяльності, зміна обмінного курсу грошової одиниці, проведення певних заходів з регулювання цін і прибутків.
- Нормалізація грошового обігу і протидія інфляції вимагають вивірених, гнучких рішень, що настирливо і цілеспрямовано повинні вводитись в життя.
- Особливе місце в антиінфляційній політиці займають гасіння інфляційних очікувань, ефективна монетарна політика, скорочення бюджетного дефіциту, раціоналізація зовнішньоекономічної політики, підвищення ступеня товарності народного господарства, розумно організована приватизація державної власності, підвищення норми заощаджень і зменшення рівня їх ліквідності.
- Успіх антиінфляційних заходів в Україні передусім залежить від національної злагоди. Важливо, щоб Верховна Рада не приймала рішень, пов'язаних з додатковими асигнуваннями, Кабінет Міністрів припинив затвердження нових дорогих проектів, профспілки утримувалися від домагань підвищення заробітної плати, підприємці зобов'язалися не підвищувати ціни, а Національний банк дотримувався емісійного ліміту.
Перелік використаної літератури:
- Економічна теорія: Політекономія. Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. - 7-ме видання. – К., 2008.
- Основи економічної теорії. Навчальний посібник./ За ред. М.О. Ажнюк - Ужгород: Ґражда, 2005. - 204 с.
- Макроекономіка: підручник/ за ред. Савченка А.Г., Пухтаєвич Г.О. та iн., Киiв, 1995.
- Гроші і кредит: Підручник / О.М. Колодізєв, В.Ф. Колесніченко. — К. : Знання, 2010. — 615 с.
- Михайловська І.М., Ларіонова К.Л. Гроші та кредит. навчальний посібник / І.М. Михайловська, К.Л. Ларіонова. – Львів Новий світ, 2006 – 432 с.
- Макроекономіка - Базілінська:
- http://index.minfin.com.ua/
index/infl/