Концептуальні засади сталого розвитку

1) темпи споживання  поновлюваних ресурсів не повинні перевищувати темпів їх відновлення;

2) темпи споживання  непоновлюваних ресурсів не повинні  перевищувати темпів розробки їх стійко поновлюваних заміни;

3) інтенсивність викидів  забруднюючих речовин не повинна  перевищувати можливості довкілля  поглинати їх [10, C. 21].

Ці принципи були сформульовані  американським економістом, професором факультету державної політики Університету штату Меріленд, Германом Дейли. Вони є виключно важливими, оскільки вони містять основні правила раціонального природокористування. Наслідування цих правил є необхідною умовою досягнення сталого розвитку, так як протилежний варіант природокористування веде до екологічних проблем і руйнування довкілля, а без природної основи, без природних ресурсів ніякий розвиток не можливий. Якнайповніше принципи сталого розвитку були сформульовані в Рио-де-Жанейрской декларації по довкілля і розвитку. У цьому документі проголошені 27 міжнародних принципів сталого розвитку [12, C. 47].

Оскільки сталий розвиток має триєдину основу, то у зв'язку з цим виникають труднощі виділення чітких економічних, екологічних і соціальних його складових. Так, справедливий розподіл ресурсів лежить на перетині соціальної і екологічної компоненти сталого розвитку, створення екологічних чистих виробництв лежить на перетині економічної і екологічної складових, а створення соціальної справедливості не можливе без економічної стабільності [4].

Побудова сталого розвитку це створення балансу між двома  протилежними точками зору - антропоцентричною і біоцентричною. В основі антропоцентричного підходу лежать інтереси людини, як головні цінності, а в основі біоцентричного підходу лежать інтереси природи, як основні цінності. Часто концепція сталого розвитку піддається критиці, особливо її визначення. Дійсно, фраза "сталий розвиток - це розвиток, який задовольняє потреби теперішнього часу, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби" має яскраво виражений антропоцентричний відтінок. Проте, за своєю суттю сталий розвиток є уособленням коеволюції людини і природи, оскільки "стратегія сталого розвитку спрямована на досягнення гармонії між людьми, суспільством і природою" [4].

Одним з центральних  питань побудови сталого розвитку суспільства  є організація господарської  діяльності людини у рамках екологічної місткості біосфери. Біосфера повинна розглядатися як фундаментальна основа життя, а не як джерело ресурсів, оскільки без біосфери функціонування соціально-економічної системи неможливе [5].

Роботу над створенням концепції сталого розвитку не можна вважати завершеною. Певний відбиток накладає і те, що засадничий документ по стійкому розвитку був створений в результаті тривалого пошуку компромісів між людьми найрізноманітніших поглядів і переконань [2, C 124].

Якщо детальніше розглядати питання сталого розвитку, то у кожному окремому випадку завжди фігурують усі 1(екологічна, соціальна, економічна) компоненти сталого розвитку. У зв'язку з цим, досягнення сталого розвитку вимагає досягнення балансу між його складовими, що є дуже складним завданням [1].

Висновки з  проведенного дослідження. Аналіз опису поняття сталого розвитку показав, що є багато життєздатних визначень розвитку, включають усі аспекти поняття і забезпечують розуміння його. Перехід до сталого розвитку - це збереження природних екосистем на рівні, що забезпечує реалізацію потреб нинішніх і майбутніх поколінь людей, при одночасному збереженні стійкості екосистем. У зв'язку із сказаним вище, сталий розвиток можна визначити як спільне виживання людини і біосфери.

На основі теоретично представлених заяв захисниками різних версій - сталий розвиток може бути визначений через три групи показників. Ці групи будуть враховані для подальшого аналізу сталого розвитку як взаємодію екологічної, економічної, і соціальної системи. Отже сталий розвиток базується не на економічному, соціальному, екологічному, а швидше на їх вцілому інтегрованій системі.

Оскільки проблеми стійкості  мають бути проаналізовані і вирішені на системних рівнях, де вони розвиваються і проявляються, можна послідовно формулювати відповідні цілі політики сталого розвитку, окремі виміри сталого розвитку на кожному з цих рівнів політики економічного розвитку, таким чином отримання матриці цілей політики стійкості, яка може використовуватися, готуючи сценарії сталості.

Література

1. Бережна Ю. С. Сутність сталого розвитку сільського господарства [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/uztnu/zapiski/econ/2010_1/Berezhna.html
2. Гизатуллин Х.Н. Концепция устойчивого развития: новая социально-экономическая парадигма Х.Н. Гизатуллин, В.А. Троцкий// Общественные науки и современность. – 1998. – N 5. – 124-130 c.
3. Катан Л.І. Концептуальні засади сталого розвитку аграрної сфери в умовах глобалізації [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.economy-confer.com.ua/full-article/1173
4. Концепция устойчивого развития [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.cosd.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=5&Itemid=13
5. Понятие о концепции устойчивого развития [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://ecology-portal.ru/publ/13-1-0-553
6. Трегобчук В. Концепція сталого розвитку для України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/portal/all/herald/2002-02/7.htm
7. Янченко З.Б. Концепция устойчивого развития  в аграрном секторе: проблемы и перспективы развития // Материалы международной научно-практической конференции 10–11 мая 2011 года «Социально-экономическое развитие и качество жизни: история и современность». - Пенза–Семипалатинск: Научно-издательский центр «Социосфера», 2011. – 111 с.
8. Ben-Eli M. Sustainability: The Five Core Principles [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.sustainabilitylabs.org/page/sustainability-five-core-principles
9. Ciegis R. The Concept of Sustainable Development and its Use for Sustainability Scenarios / R. Ciegis, Jolita R., Bronislovas M.//  The economic conditions of enterprise functioning. – 2009. – 28-37 c.
10. Daly, Herman E. Beyond Growth The Economics of Sustainable Development. – Boston; Beacon Press, 1996. – 254 c.
11. Hoexter М. The Concept of Sustainability: Internal Diversity and Points of Conflict [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://greenthoughts.us/2006/10/10/the-concept-of-sustainability-internal-diversity-and-points-of-conflict/
12. Rogers, Peter P. An introduction to sustaineble development / Peter P. Rogers Kazi F. Jalal , John A. Boyd. – London: Glen Educational Foundation, 2008. – 416 с.(42-47)