Єдина система державного резерву України, його склад та призначення

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Октября 2013 в 16:35, реферат

Описание работы

До складу державного резерву України входить мобілізаційний резерв, який включає запаси матеріально — технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв’язку, газо– і нафтопроводів, систем енерго– і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв’язку, надання медичної допомоги, а також запаси сировинних, матеріально — технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави і для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Створення, поповнення і утримання мобілізаційного резерву та заходи мобілізаційної підготовки можуть належати до державного оборонного замовлення, яке є засобом державного регулювання у сфері наукового, матеріально — технічного забезпечення потреб оборони і національної безпеки України.

Файлы: 1 файл

Товкач.docx

— 29.79 Кб (Скачать файл)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

“ Єдина система державного резерву України, його склад та призначення”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент:

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2013 

Державний матеріальний резерв в сучасних економічних умовах є важливим компонентом системи забезпечення національної безпеки, а також одним з найважливіших інструментів держави по оперативному реагуванню на несприятливі та різьки зміни економічної та соціально — політичної ситуації в країні та у світі; виникнення нових загроз, в тому числі терористичних; природні та техногенні катастрофи.

Державний резерв матеріальних цінностей використовується для  забезпечення безперебійного функціонування і стабілізації економіки у випадку надзвичайних обставин, які можуть загрожувати національній безпеці України та призвести до порушення її господарських зв’язків.

До складу державного резерву  України входить мобілізаційний резерв, який включає запаси матеріально — технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв’язку, газо– і нафтопроводів, систем енерго– і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв’язку, надання медичної допомоги, а також запаси сировинних, матеріально — технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави і для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Створення, поповнення і утримання мобілізаційного резерву та заходи мобілізаційної підготовки можуть належати до державного оборонного замовлення, яке є засобом державного регулювання у сфері наукового, матеріально — технічного забезпечення потреб оборони і національної безпеки України.

Державний резерв містить  тільки ті матеріальні цінності, які  необхідні людині в умовах надзвичайних ситуацій, тому до складу резерву не входять телевізори, комп’ютери, відеокамери, сотові телефони, музичні центри, однак входить алкоголь у вигляді технічного спирту.

Державний резерв України  необхідний для:

а) забезпечення потреб України  в особливий період;

б) надання державної підтримки  окремим галузям народного господарства та підприємствам з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно — енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорцій між попитом і пропозицією на внутрішньому ринку;

в) надання гуманітарної допомоги;

г) забезпечення першочергових  робіт під час ліквідації наслідків  надзвичайних ситуацій.

Державний резерв — один з ключових факторів національної безпеки  України. Тому при розробці номенклатури та норм накопичення враховуються: концепція національної безпеки, військова доктрина держави, вірогідність виникнення і можливі масштаби природних негараздів і техногенних катастроф поточні економічні та фінансові можливості держави, параметри прогнозів соціально — економічного розвитку і демографічної ситуації в країні, структура та перспективи розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва та споживання, рівень і темпи науково — технічного прогресу, а також можливості та технології самої системи державного матеріального резерву. Кожна зазначена ситуація потребує концентрації в обмежені терміни великих обсягів різних матеріалів і продукції.

Завдання державного резерву  — забезпечити в умовах стихійного лиха, неврожаю та в інших непередбачуваних ситуаціях першочергові потреби населення, діяльність ліквідаторів наслідків надзвичайних ситуацій до того моменту, поки промисловість і сільське господарство не зможуть налагодити випуск продукції в обсягах, необхідних для вирішення проблем. Мета такого підходу — визначити і створити оптимальні запаси необхідних матеріальних цінностей. Крім цього, резерв як міцний акумулятор матеріальних цінностей може бути використаний в якості засобу для здійснення регулюючої (стимулюючої) дії на ринок, що сприяє збільшенню ВВП.

Державний резерв може використовувати  ринкові механізми для стримування  росту цін на нафтопродукти, метали, основні товари, які створюють основу розвитку всієї промисловості країни, а також для використання можливості ринкового втручання держави у цінову політику для врегулювання та згладжування коливань цін на ринку.

До системи державного резерву входять підприємства, установи і організації, на яких зберігаються матеріальні цінності держрезерву. Запаси матеріально — технічних цінностей державного та мобілізаційного резерву зберігаються на декількох тисячах підприємств різних форм власності (у тому числі приватної). А для виконавців оборонного замовлення можуть передбачатися пільги щодо оподаткування, цільові дотації та субсидії, кредити на пільгових умовах.

Державні запаси товарів  незалежно від свого місцезнаходження, а також підприємства і земельні ділянки, на яких вони розміщені, є державною власністю і не підлягають приватизації. Перевагами такого принципу, на наш погляд, є: можливість оперативного реагування на ситуацію, прозорість операцій з запасами товарів та уникнення впливу у діяльність приватних компаній, а недоліком можна вважати великі витрати бюджетних коштів на створення і підтримування необхідного стану запасів, а також утримування всього апарату управління системою державного матеріального резерву.

Державний резерв матеріальних цінностей є недоторканим. Номенклатуру і норми запасів товарів затверджує Кабінет Міністрів України, він же і регламентує використання таких запасів. Відомості про норми накопичення, закладення, відпуск, дислокації і фактичних запасах державного резерву є державною таємницею. Кожна країна сама визначає і розробляє стандарти зберігання своїх ресурсів. Найбільш високими стандартами були і залишаються державні стандарти СРСР. Нові стандарти розробляються на їх основі. Сировина в державному резерві практично не має кінцевого терміну зберігання, але запаси продуктів харчування, інших резервів з обмеженим терміном придатності повинні

постійно освіжуватися. Поповнення запасів матеріальних цінностей  державного резерву здійснюється на конкурсних засадах.

Відпуск матеріальних цінностей  з державного резерву здійснюється: у зв’язку з їх освіженням і заміною; у порядку тимчасового позичання; у порядку розбронювання; для надання гуманітарної допомоги; для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та у разі настання особливого періоду.

Слід зауважити, що відпуск  матеріальних цінностей, що підлягають освіженню здійснюється до строків зберігання або при появі ознак погіршення якості, проводиться однойменною продукцією, що придатна для довгострокового зберігання. Гарантійні терміни зберігання окремих видів товарів державного матеріального резерву залежить від виду продукції.

Відпуск із державного резерву  матеріальних цінностей, що підлягають освіженню або заміні, здійснюється на конкурсних засадах, а кошти, отримані від реалізації таких товарів, спрямовуються на придбання та закладення до державного резерву аналогічних матеріальних цінностей.

Реалізація продукції  може здійснюватися шляхом проведення аукціону або продажу одержувачу, визначеному Кабінетом Міністрів України, для здійснення стабілізаційних заходів на внутрішньому ринку, надання державної підтримки галузям економіки, підприємствам, установам та організаціям (крім матеріальних цінностей, що відпускаються з державного резерву в порядку тимчасового позичання).

Для проведення аукціону з  реалізації матеріальних цінностей  Держкомрезерв утворює аукціонний комітет, який очолює Голова Держкомрезерву або його заступник. До складу комітету входять представники Держкомрезерву, Міністерства економіки і Міністерства фінансів. Кількість членів комітету не повинна становити менше ніж сім осіб. Оголошення про проведення аукціону розміщується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Держкомрезерву не менше ніж за 20 календарних днів до дати його проведення. Повідомлення про продаж матеріальних цінностей Держкомрезерв надсилає їх відповідальним зберігачам із запрошенням взяти участь в аукціоні.

В оголошенні про проведення аукціону зазначається: найменування, одиниця виміру, кількість матеріальних цінностей у лоті, їх місце зберігання та номер лота; початкова ціна лота; розмір гарантійного внеску; місце, дата і час проведення аукціону; форма та спосіб подання заявки і перелік документів, які додаються до неї; місце та строк подання заявки; строк дії заявки; контактні телефони осіб, відповідальних за проведення аукціону; реквізити веб-сайту. Більш детальна інформація про проведення аукціону розміщується на офіційному веб-сайті Держкомрезерву .

Учасниками аукціону є  суб'єкти господарювання (резиденти  або нерезиденти), які подали заявку на участь в аукціоні, сплатили гарантійний внесок та погодилися розпочати торги виходячи з початкової ціни лота. Гарантійний внесок сплачується у розмірі 10 відсотків початкової ціни лота до закінчення строку подання заявки. В іншому випадку гарантійний внесок вважається несплаченим. Торги відбуваються за наявності представників не менш як двох учасників аукціону. У разі відсутності на аукціоні представника учасника аукціону заявка такого учасника відхиляється.

На першому етапі проведення аукціону здійснюється розкриття та розгляд аукціонним комітетом конвертів із заявками. Другий етап конкурсу відбувається шляхом проведення аукціону, до участі в якому допускаються учасники, заявки яких не були відхилені на першому етапі. На початку торгів один з членів комітету оголошує початкову ціну лота та пропонує збільшувати її шляхом підняття руки та виголошення своєї ціни. Під час кожного підвищення ціни лота ведучий називає учасника аукціону і повідомляє пропозицію його представника. Якщо після трикратного оголошення цінової пропозиції щодо лота жоден з учасників конкурсу не запропонував підвищеної ціни торги припиняються. Переможцем визначається учасник, який під час торгів запропонував найбільшу ціну . Початкова ціна матеріальних цінностей визначається Держкомрезервом як їх ринкова вартість на підставі звіту або акта про оцінку майна відповідно до діючих вимог.

Варто відмітити, що відпуск  матеріальних цінностей з державного резерву в порядку тимчасового позичання проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, на основі контракту з підприємством — позичальником та за умови надання таким підприємством гарантійного зобов’язання про повернення цінностей до державного резерву. За позичання товарів з державного резерву передбачається плата в розмірі, який не може перевищувати розміру облікової ставки Національного банку України. Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямована на вироблення державної політики та забезпечення її реалізації у сфері формування, розміщення, зберігання, використання, поповнення та освіження державних запасів товарів, є Держкомрезерв України.

Для підвищення ефективності управління підприємствами системи  державного резерву та економії бюджетних коштів Держкомрезервом проведені заходи з оптимізації мережі підприємств, що входять до сфери його управління: об’єднані державні підприємства та організації системи державного резерву, що дозволило сконцентрувати матеріальні і фінансові ресурси, підвищити ефективність управлінських рішень і вирішити соціальні питання працівників таких підприємств без скорочення їх штатної чисельності.

Крім цього, варто відмітити, що у числі досягнень Держрезерву  за останній період: відновлення незнижуваних запасів зерна та м'яса, виконання плану освіження, прозора організація тендерів, оперативне реагування на коливання ринку (у березні 2011 року Держрезерв допоміг стабілізувати ціни на соціальне борошно за рахунок запасів зерна на підприємствах системи, у жовтні 2011 року виказав готовність надати необхідну кількість авіапалива з метою недопущення його дефіциту на ринку авіаперевезень). Крім того, Держрезерв зміг збільшити майже вдвічі (в порівнянні з минулим роком) завантаження своїх підприємств зерном. У міжнародній сфері Держрезерв України приступив до реалізації власної

ініціативи зі створення  «бази знань» з надзвичайних ситуацій у країнах СНД .

Однак, сьогодні державний  матеріальний резерв, як стратегічний запас держави, використання якого чітко регламентується законодавством, дедалі більше використовується для вирішення поточних проблем. Внаслідок інтенсивного використання протягом останніх років ресурсів державного матеріального резерву, хронічного неповернення запозиченого в установлені строки, проведення розрахунків з Держкомрезервом за відпущені матеріальні ресурси шляхом здійснення взаємозаліків, значно зменшено наявні обсяги багатьох видів продукції.

Варто зазначити, що сьогодні державні запаси товарів знаходяться  в найгіршому стані з моменту створення Держкомрезерву. Нині стратегічні запаси держави фактично перетворилися в оперативні і знаходяться у критичному стані, середній відсоток завантаженості суб'єктів господарювання системи державного резерву не перевищує 15 %. Практично усі підприємства та організації, що входять до сфери управління Держкомрезерву, побудовані з урахуванням досягнень науки і техніки в часи радянської влади. Їх виробничі потужності є фізично зношеними та не відповідають вимогам сучасності (енергозберігаючі технології виробництва, якість продукції тощо), що робить їх неконкурентоспроможними на ринку товарів і послуг .

Информация о работе Єдина система державного резерву України, його склад та призначення